9 клас 2022

   31.05.

Тема. «Мовне асорті». Підсумки

                 Основний зміст

1. «Мовне асорті».

1.1.  Бліц-опитування

1. Що вивчає  синтаксис?

2.  Що вивчає  пунктуація?

3. На які типи поділяються складні речення за способом об’єднання частин? 

4. Які розділові знаки ставлять між частинами БСР?  

5. Дякого виду належать сполучники ані ... ані , та, або, і ?

6. Як називається вид складного речення, частини якого нерівноправні за змістом  ?

7. Як називається дослівний уривок з чийогось тексту або висловлювання для підтвердження якоїсь думки ?

8. На які питання відповідає підрядне означальне ?

9. На які питання відповідає підрядне обставинне місця ?

10. Як називається тип складного речення, частини якого пов’язані між собою тільки інтонацією ?

11. На які питання відповідає підрядне з’ясувальне речення ? 

12. На які питання відповідає підрядне обставинне ?

1.2. Дослідження-відновлення

Відновіть прислів’я та приказки, поєднавши частини безсполучникових складних речень з правої і лівої колонок.

1. Він дуже розумний	А	сидить та й регоче.
2. Дружи з розумним	Б	мій батько і твій батько коло одної печі грілися.
3. Від дощу ховався	В	голий не дошиє.
4. Ми з тобою родичі	Г	під град нарвався.
5. Вовків боятися	Д	втратив і годину.
6. Один кує	Е	решетом у воді зірки ловить.
7. Дурному не скучно ніколи	Є	не будеш дурнем.
8. Втратив хвилину	Ж	в лісі не ходити.
9. Голодний не доварить	З	другий псує.

2. Домашнє завдання – ГАРНО ВІДПОЧИТИ ВЛІТКУ.

30.05.

Тема. Література для читання влітку

                                  Основний зміст

1.   Опрацювати список рекомендованої літератури для читання влітку.

·          Іван Нечуй-Левицький «Кайдашева сім’я»

• Панас Мирний «Хіба ревуть воли, як ясла повні»
• Іван Карпенко-Карий «Мартин Боруля»
• Іван Франко «Мойсей», «Сойчине крило»
• Михайло Коцюбинський «Intermezzo», «Тіні забутих предків»
• Ольга Кобилянська«Іmpromtu phantasie», «Valse melancolique»
• Василь Стефаник «Камінний хрест»
• Володимир Винниченко «Момент»
• Леся Українка  «Лісова пісня»

2.   Домашнє завдання.

Читати програмові твори.

 27.05.

Тема. Повторення в кінці року. Пунктуація

         Основний зміст

1.   Рубрика «Пригадаймо».

Синтаксис – розділ мовознавства, що вивчає словосполучення і речення.

Пунктуація -  розділ мовознавства, що вивчає правила вживання розділових знаків.

 2. Практичні завдання. 

2.1. Пунктуаційний практикум (усно вправа 471(І)).

2.2. Вправа 481.

2.3. «Я редактор»( вправа 473).

2.4. Вправа 475.

3. Домашнє завдання.

 П.38, вправа 477(І).

26.05.

Тема. УПЧ Враження про самостійно прочитані твори, які викликали найбільше зацікавлення

        Основний зміст

1.   Творча розминка(письмово).

Складіть акроасоціацію до слова «література». Важливо!!!Добирайте складові до кожної букви так, щоб це були слова, пов»язані з вивченим у 9 класі матеріалом з української літератури.

Л – 

І – 

Т – 

Е – 

Р – 

А – 

Т – 

У – 

Р – 

А – 

2.    Робота в зошитах.

Дайте письмові відповіді на запитання.

Творчість яких українських письменників вас захоплює?

Які самостійно прочитані твори є вашими улюбленими?

     Які ваші улюблені герої  з цих прочитаних творів? Чому саме вони?

Вчинки яких героїв вразили вас найбільше? Чому?

3.   Домашнє завдання.

Повторити вивчене у 9 класі з ТЛ.

 

24.05.

 Тема. Повторення в кінці року. Орфографія

         Основний зміст

1.   Усна мовна розминка ( вправа 468).

 2. Практичні завдання. 

2.1. Вправа 457.

2.2. Вправа 463.

2.3. Вправа 465.

3. Домашнє завдання.

 П.37, вправа 461.

23.05.

Тема. Література рідного краю. Рідна мова у творчості поетів-земляків

               Основний зміст

1. Вступне слово вчителя.

Кіровоградщина – перлина скіфського степу. Земля, овіяна легендами і славою. Тут розвивалися писемність, фольклор, театр, література. Із нашим краєм нерозривно пов'язані імена  видатних майстрів пера. Це Іван Карпенко – Карий, Євген Маланюк, Володимир Винниченко, Василь Стус, Василь Сухомлинський. . 

Гайворонщина–куточок Кіровоградщини, де живуть талановиті люди, які прославляють свій рідний край, його чудову природу, солов’їну українську мову.

2. Сприйняття навчального матеріалу.

2.1.Матеріал для усного опрацювання.

       У нашій літературі, мабуть, немає жодного поета, який би від усього серця не висловив любові до рідного слова і своєї тривоги за його долю.  До таких людей належить і  Костянтин Лесьєв - Лесь  — невтомний поет, син свого народу, співець краси і природи рідного краю.  

 Костянтин Лесьєв- Лесь народився у 1932 році в Ленінграді в родині робітника. Там, у місті на Неві, чудом вижив у страшну блокадну зиму 1942 року... А навесні цього ж року його разом з іншими дітьми вивезли в Сибір, де він із матір'ю прожив чотири роки.

Навесні 1946 року вони приїхали на Україну, в 

м. Гайворон - батьківщину матері. Тут Костянтин навчався, до

 армії і після служби працював столяремна підприємствах

 міста. По закінченні Одеського державного університету 

ім. Мечніковапрацював учителем у  школі села Солгутового.

 Він - Ветеран праці, Відмінник народної освіти, а як житель

 блокадного Ленінграда - ветеран Великої Вітчизняної війни.

У 1965 році К. Лесьєв-Лесь очолив створене при редакції

 районної газети "Вогні комунізму" літературне об'єднання

 "Джерела". Упродовж 1962-95 років - постійний

 кореспондент «районки», а на честь 50-ліття газети

 нагороджений Почесною грамотою обласної Ради народних депутатів.

Поезії Костянтина Лесьєва-Леся публікували республіканські

 видання: «Перець», «Радянська жінка», «Культура і життя»,

 «Робітнича газета», журнали«Українська література в

 школі», «Дивослово», «Борисфен». Він бувчлен обласного

 літоб'єднання "Степ", неодноразово брав участь у Днях поезії

 області; виступав на концертах, урочистих зборах перед

 учнівською молоддю, студентами, перед колегами-

вчителями, робітниками і хліборобами.

Заповітна мрія поета - залишити по собі згадку: книгу своїх поезій, взятих із життя, народжених його мріями, ненавистю до зла і палкою любов'ю до всього прекрасного. 1997 року вийшла перша збірка «Люблю тебе, мій пречудовий світе», потім – «Все залишається людям», «На зламі осені й зими», «Неопалима купина», а після смерті поета дружина Марія Петрівна видала книгу «Де святиться ім’я твоє».

 Не дивлячись на те, що народився в Ленінграді, протягом тридцяти літ викладав російську мову в середній школі, вірші писав мовою, яку вважав рідною – українською.

 

 2.2. Виразно прочитати вірш.

 

МОЛИТВА ДО МОВИ

О, рідная мово. Пресвітлая Мати,

Народу мого Богородице чиста.

З чорнозему, рясту, любистку і м'яти.

З Дніпрової хвилі ти сяєш врочисто.

Ти - та Берегиня, що згаснуть не дала

Яскравому вогнищу нашого роду.

І там, на небеснім Олімпі, тримала

Нескореність духу і сіяла згоду.

Ти - наша Молитва у трійці єдиній:

Єси ти в Надії, у Вірі й Любові

Поклавши себе на вівтар Україні,

В свій храм не пускала дух скверни і крові.

Святила ти душі козацького роду.

І край свій наповнила людом хрещеним,

Талантами множила велич народу

И піснями, що світять вогнем незнищенним.

Ти, мово моя,. - невичерпна криниця.

На людних майданищах нашої долі,

З якої пили не лякливі і ниці -

Герої, щоб мати наснаги доволі.

Молюсь на тобою дароване слово.

Стаю на коліна і хочу сказати:

"Прости нас, що бито тебе "помилково",

І знов повертайся до рідної хати,

З якої тебе виганяли байстрята -

Запроданці-шельми, всілякі заброди...

Тобі ми, стражденній, влаштуємо свято,

Якими вдовольняться всі інші народи.

... В туманах блукають чорнобильські лики.

(Безпам'ятство наше покаране Богом)...

Чи ж волі діждеться народ твій великий,

Чи небо забуде його "ненароком"?

Ти, грішних, прости нас, зацькована мово.

Воскресни! Відновлюй зчорнілу руїну.

Розсіявши морок, засяй веселково,

Врятуй мій народ. Возвелич Україну!

 

Словникова робота.

Байстрюк – позашлюбний син.

 Зацькований – замучений постійними переслідуваннями, наклепами і т. ін.

2.3. Робота в зошитах. Дати письмові відповіді на питання.

1.Чим схвилював вас вірш  Костянтин Лесьєв - Лесь?   

Ø  2.Чому, на вашу думку, важливо оберігати рідну мову?

Ø  3.До чого закликає поет у цьому вірші?

Ø  4. Яка основна думка поезії?

3. Домашнє завдання.

 Виразно читати вірш. 

20.05.

 Тема. Повторення в кінці року. Орфографія

         Основний зміст

1. Рубрика "Пригадаймо". Повторити матеріал підручника       (сс. 251-257). 

 2. Практичні завдання. 

2.1. Вправа 449.

2.2. Вправа 450.

2.3. Вправа 453.

3. Домашнє завдання.

 П.37, вправа 456(І, ІІ).

19.05.

ТЕМА. Контрольна робота №6. Творчість П. Куліша та Марка Вовчка

 УВАГА!!!.Контрольну роботу пишете на подвійних підписаних листочках  і здаєте 19 травня, у четвер, протягом дня. Невчасно здані роботи не перевіряю.

                Основний зміст

І. Виконати завдання.

Початковий і середній рівні.

1.Укажіть стилістичну манеру Марка Вовчка:

А народництво;Б сентименталізм;В романтизм;Г реалізм.

 2.Укажіть, в чому полягає новаторство П. Куліша:

А уклав перший український тлумачний словник; Б започаткував романтизм; В створив перший в українській літературі історичний роман; Г створив першу в українській літературі байку.

 3.Події якого історичного періоду описані в романі П. Куліша «Чорна рада»?

А початок козаччини; Б Коліївщина; В Руїна; Г Хмельниччина.

 4.Справжнє прізвище Марка Вовчка:

А Чайка Дністровая;Б Марія Вілінська;В Віра Лебедєва;

Г Олена Пчілка.

 5.Вкажіть тему твору Марка Вовчка «Інститутка»:

А розповідь про життя інтелігенції; Б показ нестерпного становища селян, наростання стихійного протесту протии панів;В зображення солдатських буднів;Г зображення життя міщан.

 6.Від чийого імені ведеться оповідь в повісті Марка Вовчка «Інститутка»?

А Катрі;Б інститутки;В автора;Г кріпачки Устини.

 7.Темою твору П. Куліша «Чорна рада» є :

А змалювання боротьби за гетьманську булаву;Б заклик до єднання козацтва;В одруження Петра і Лесі;Г розбрат серед козацтва, яке поділилося на козацьку старшину і низове козацтво.

 8.Про які історичні події ідеться в історичному романі П. Куліша «Чорна рад»?

А Про раду Хмельницького з Барабашем і зраду Барабаша;

Б про складні часи після смерті Б. Хмельницького, обрання нового гетьмана на Ніжинській раді  «черні» у 1663 р.;

В про трагічні для України наслідки поразки шведської армії під Полтавою;

Г Про війну під проводом Б. Хмельницького 1648 – 1654 рр.

 9.Про кого йдеться у повісті Марка Вовчка «Інститутка» :  «Стоока наче була, все бачила, всюди, як та ящірка, по хутору звивалась, і Бог її знає, що в їй таке було: тільки погляне, то неначе за серце тебе рукою здавить»?

А про стару пані;Б про панночку;В про Устину;Г про Катрю.

10 Який твір присвятила Марко Вовчок Тарасові Шевченкові?

А «Горпина»;Б «Інститутка»;В «Кармелюк»;Г «Козачка».

11. Хто називав Марка Вовчка своєю донею?

А П. Куліш      Б І. Франко   В Т. Шевченко  Г М. Шашкевич

12.Твір П. Куліша «Чорна рада» за жанром

 А лицарський роман              Б   історичний роман-хроніка

 В пригодницький роман         Г етнографічний роман-феєрія.

Достатній рівень

13. Установіть відповідність між елементом історичної лінії сюжету та епізодом у романі «Чорна рада» П. Куліша.

1 експозиція       2 зав’язка         кульмінація      4 розв’язка

А «чорна рада», обрання гетьмана в Ніжині

Б засудження на смерть старого Шрама й одруження Петра

 Шраменка й Лесі

В приїзд Шрама із сином на хутір Череваня

Г приїзд Шрама і Череваня до Гвинтовки

Д розповідь про політичну ситуацію в Україні перед «чорною радою»

14. Події в повісті «Інститутка» Марка Вовчка розгортаються в такій послідовності

 А приїзд інститутки - одруження інститутки - побиття інституткою старої бабусі - очікування Устиною звістки від Прокопа-рекрута

 Б очікування Устиною звістки від Прокопа-рекрута - приїзд інститутки - одруження інститутки - побиття інституткою старої бабусі

 В побиття інституткою старої бабусі - приїзд інститутки - одруження інститутки - очікування Устиною звістки від Прокопа-рекрута

 Г одруження інститутки - приїзд інститутки - побиття інституткою старої бабусі - очікування Устиною звістки від Прокопа-рекрута

 Д приїзд інститутки – побиття інституткою старої бабусі – одруження інститутки - очікування Устиною звістки від Прокопа-рекрута 

 Високий рівень

 15.Зробіть  порівняльну характеристику(7-8 речень)

Ів- Устини і панночки

ІІв-Сомка і Брюховецького

ІІ. Домашнє завдання.

 Повторити вивчене

 

17.05.

Тема.   Мовні аспекти речення

                               Основний зміст

    1. Мовознавча вікторина(вправа 438(усно)).

   2.   Практична частина уроку.

2.1. "Я редактор"(вправа 436(письмово)).

2.2. Встановити відповідність(вправа 441).

2.3. Вправа  447 .

3. Домашнє завдання.

П.36, вправа 445(І,ІІ).     

16.05.

ТЕМА."Інститутка". Тема народного життя. Антилюдяна суть кріпосництва. Образи повісті(прості люди, панночка). ТЛ: реалізм

                          Основний зміст

1. Перегляньте відеоурок.

https://www.youtube.com/watch?v=nqUE5BbJZEc

2. За матеріалом відеоуроку виконати завдання.

2.1.Робота в зошитах:

2.1.1. ТЛ. Записати визначення про реалізм.

2.1.2. Заповнити таблицю "Порівняльна характеристика Устини та панночки"

2.1.3. Виконати тестові завдання.

2.2. Усно відповісти на питання відеоуроку за змістом повісті.

3. Домашнє завдання.

 Підготуватися до контрольної роботи(П. Куліш, Марко Вовчок).

  13.05.

Тема. Узагальнення  і систематизація вивченого. Мовні аспекти речення

                               Основний зміст

1.   Рубрика «Пригадаймо».

Пригадати, що таке речення, граматична основа речення, види речень за будовою(прості і складні), порядок слів у реченні(прямий і непрямий(інверсія)).

2.   Практична частина уроку.

2.1. Вправа 434(усно).

2.2. Вправа 435(І).

2.3. Вправа  437(утворені речення записати).

3. Домашнє завдання.

П.36, вправа 440(І).

      

12.05.

 ТЕМА. Марко Вовчок . Життя і творчість. Перекладацька діяльність. Збірка «Народні оповідання»

                                Основний зміст

1.   Петегляньте відеоурок.

https://www.youtube.com/watch?v=Fvuo0kcHtZU

2.   За матеріалом відеоуроку складіть і запишіть анкету письменниці(11 пунктів), ОБОВ»ЯЗКОВО включивши одним з пунктів інформацію про зб. «Народні оповідання»(коротко про тематику).

3.   Домашнє завдання.

 Прочитати повість «Інститутка»(за старим підручником).

10.05.

 ТЕМА. Контрольна робота №4. Текст  як одиниця мовлення   

УВАГА!!! Контрольну роботу  пишете на подвійних ПІДПИСАНИХ листочках і здаєте   в середу, 11.05., протягом дня.

                      Основний зміст

                  І варіант

І. Прочитайте мовчки текст. Виконайте завдання до тексту.

1. Визначте та запишіть тему й основну думку тексту.

2.  Доведіть, що прочитане висловлення є текстом. Свою відповідь розпочніть так: «Прочитане є текстом, тому що в ньому можна визначити …....».

3. Доберіть заголовок, який виражав би основну думку тексту.

                                        ТВОЄ МАЙБУТНЄ

            Одним з найважливіших кроків у житті є вибір професії. Адже лише займаючись тим, що тебе цікавить, приносить радість, ти відчуватимеш життєву повноцінність. Тому не можна покладатися на випадковість, квапитися. Потрібно добре подумати як батькам, так і самим молодим людям. Набагато частіше на вибір майбутнього фаху впливають батьки, їхня робота, уподобання. Та не завжди це можна вважати найкращим. Свою майбутню спеціальність треба обирати самостійно, цілеспрямовано.

                 Часто підлітків ваблять майбутні титули, блиск сцени або великі заробітки. Проте чи можуть подібні аргументи бути остаточними у виборі свого майбутнього? Віддаючи перевагу «грошовитим» професіям, треба пам’ятати, що високооплачувана робота буває складнішою й важчою фізично чи розумово, вимагає більшої відповідальності, багато часу тощо. До того ж гроші, високе становище самі по собі не завжди гарантують задоволення роботою.

            Тим, хто обирає професію, варто задуматися, чи не оцінюють вони життєві перспективи подібним чином. І не зайве нагадати, що більшість наших громадян мають не престижні, а корисні, необхідні й цікаві професії  .

ІІ. Прочитайте текст. Виконайте тестові завдання.

                                                                                                                            Автопортрет

Сімнадцять портретів до виставки були готові. Стояли, зарамовані, засклені, обличчям до стіни. А з власним автопортретом суща біда. Ну, ніяк не лягав. Щоранку приходила в майстерню, щоб розпочати все насвіжо, а до вечора бачила, що «замучила» портрет іще більше.  

        Випила міцної кави, впустила в кімнату гіркуватого, настояного на тополях повітря й увімкнула диск Діани Кралл. Мелодія налила майстерню лагідним передвечірнім світлом. Закортіло танцювати — і вона попливла по замацьканому лінолеуму, відкидаючи ногами рулони картону. Не відчувала ні тіла, ні запаху фарб, не чула ні скрипу дощок, ні домагання мобілки. Потім узяла пензель і, танцюючи біля мольберта, робила бездумні ритмічні мазки. У напівсутіні, у напівзабутті.

            Коли диск дійшов кінця, увімкнула світло. Різонула по очах не лампа, а картина. На неї з полотна дивилася інша, нова жінка. Жінка, якою їй хотілося бути все життя.

 

1.Засобом міжфразового зв'язку останніх двох речень тексту є:

А синонім    Б займенник      В вставне слово   Г лексичний повтор  

2.В оповіданні НЕМАЄ мікротеми :

 А героїні не вдається створити автопортрет       Б натхненна музикою, героїня створює задумане      В жінка взяла участь у виставці портретного живопису       Г художниця готується до виставки портретного живопису  

3.Ключовими в оповіданні є слова:

 А скрип, картон     Б мобілка, вечір     В стіна, лінолеум     

Г автопортрет, мелодія  

4.Речення останнього абзацу поєднані зв'язком:

  А послідовним     Б паралельним        В комбінованим

ІІІ. Складіть текст(4-5рр), використавши послідовний вид зв»язку.

 

 

                                   

                                           ІІ варіант

І. Прочитайте мовчки текст. Виконайте завдання до тексту.

1. Визначте та запишіть тему й основну думку тексту.

2.  Доведіть, що прочитане висловлення є текстом. Свою відповідь розпочніть так: «Прочитане є текстом, тому що в ньому можна визначити …....».

3. Доберіть заголовок, який виражав би основну думку тексту.

                                        ТВОЄ МАЙБУТНЄ

            Одним з найважливіших кроків у житті є вибір професії. Адже лише займаючись тим, що тебе цікавить, приносить радість, ти відчуватимеш життєву повноцінність. Тому не можна покладатися на випадковість, квапитися. Потрібно добре подумати як батькам, так і самим молодим людям. Набагато частіше на вибір майбутнього фаху впливають батьки, їхня робота, уподобання. Та не завжди це можна вважати найкращим. Свою майбутню спеціальність треба обирати самостійно, цілеспрямовано.

                 Часто підлітків ваблять майбутні титули, блиск сцени або великі заробітки. Проте чи можуть подібні аргументи бути остаточними у виборі свого майбутнього? Віддаючи перевагу «грошовитим» професіям, треба пам’ятати, що високооплачувана робота буває складнішою й важчою фізично чи розумово, вимагає більшої відповідальності, багато часу тощо. До того ж гроші, високе становище самі по собі не завжди гарантують задоволення роботою.

            Тим, хто обирає професію, варто задуматися, чи не оцінюють вони життєві перспективи подібним чином. І не зайве нагадати, що більшість наших громадян мають не престижні, а корисні, необхідні й цікаві професії  .

ІІ. Прочитайте текст. Виконайте тестові завдання.

Оперета

                                                                                                                         На оперету мене спокусив сусід по кімнаті в готелі. Зав'язуючи перед дзеркалом краватку, він запитав:

 — Ви коли-небудь були на київській опереті?

— Не був ні на київській, ні взагалі.

             Він глянув на мене, як на зрадника, і єхидно зауважив:

— А я гадав, що журналісти, навіть провінційні, — птахи найвищого польоту... На оперету я все-таки з ним пішов.      

              Замигтіло, заграло, закрутилося сліпуче колесо перед очима! Що за диво це було! Гарячий шал не відпускав ні на мить, змушував тріпотіти розбурхане серце...

               Поруч мене сиділи двоє стареньких, він і вона. Бліді, сумовиті, роками й болячками притлумлені люди. Такими здалися на початку. А потім краєм ока я бачив, як він поклав свою тремтячу руку на її. А пристрасті на сцені наростали. І той дідусь у запалі розчуленості важко, з пристогоном схилив свою голову їй на коліна й похапцем став цілувати жовті, з ліловими прожилками руки дружини. А вона гордо й незворушно дивилася перед себе. Лише старомодне чорне жабо на грудях здіймалося частіше, і в ліловому вицвілому оці, бачив я, довго плавала маленька кольорова сльоза

1.Засобом міжфразового зв'язку першого й другого речень тексту є: А синонім    Б займенник   В вставне слово Г лексичний повтор

 2. У новелі НЕМАЄ мікротеми: А спілкування оповідача із сусідом по кімнаті про оперету    Б захоплення оповідача святковістю дійства в опереті   В історія життя закоханої пари похилого віку  

  Г вияв ніжних почуттів закоханої пари

3. Ключовими в новелі є слова:А дзеркало, краватка     Б кімната, готель     В оперета, сльоза   Г жабо, сусід  

4. Речення першого абзацу поєднані зв'язком:

 А послідовним      Б паралельним      В комбінованим

ІІІ. Складіть текст(4-5рр), використавши паралельний вид зв»язку.

Домашнє завдання.

 Повторити вивчене.

06.05.

 Тема. Контрольний вибірковий переказ тексту наукового стилю

                         Основний зміст

1.   Переглянути відеоурок.

https://www.youtube.com/watch?v=CJZxUYZ5kcQ

2.  Робота на чорновиках.

Скласти   переказ тексту на вказану тему    і відредагувати його.

3. Домашнє завдання.

 Переписати відредагований текст.

УВАГА!!! Переказ пишете на подвійних ПІДПИСАНИХ листочках і здаєте роботу в понеділок, 09.05., протягом дня.

  

05.05.

 Тема. РМ  Характеристика героїв роману П. Куліша "Чорна рада" 

          Основний зміст

1. Літературна розминка(письмово).

Установіть відповідність.

Герой	Вчинок
1 Петро Шрам	А хоче врятувати ув’язненого Сомка ціною власного життя
2 Кирило Тур	Б рятує викрадену Лесю
3 Божий Чоловік	В лікує зіллям і молитвою хворих
4 Іван Брюховецький	Г здобуває владу безчесним шляхом
	Д планує позаводити чесні суди, школи, академії, друкарні

2. Основний зміст.

2.1.Робота в зошитах.

Визначити героїв за їхніми характеристиками.

1.      «Темний він був на очі, а ходив без проводиря, у латаній свитині і без чобіт, а грошей носив повні кишені. Що ж робив із тими грішми? Викупив невільників із неволі. Іще ж до того знав лічити усякі болісті і замовляти усякі рани. Може він помагав своїми молитвами над недужими, а може і своїми піснями, бо в його піснях лилась, як чари, що слухає чоловік і не наслухається. За теєто, за все поважали його козаки, як батька: і хоч би попоросив у кого останню свитину з плечей на викуп невільника, то й йому оддав усякий».

2.      «Чоловік сей був у короткій старенькій свитині, у полотняних штанях, чоботи шкапові, протоптані, і пучки не видно. Хіба по шаблі можна б догадатися, що воно щось не просте: шабля аж горіла од золота; да й та на йому була мов чужа. І постать, і врода в його була зовсім не гетьманська. Так наче собі чоловічок простенький, тихенький. Ніхто, дивлячись на його, не подумав би, що в сій голові вертиться що-небудь, опріч думки про смачний шматок хліба да затишну хату»

3.      «…був воїн уроди, возраста і красоти зіло дивної, був високий, огрядний собі пан, кругловидний, русявий, голова в кучерях, як у золотому вінку, очі ясні, веселі, як зорі, і вже чи ступить, чи заговорить… Жартів не любив. Щирий і незлобливий був лицар, да все ж як і допечуть йому, то стережись тоді кожен»

4.       «Був він син паволоцького пана, по прізвищу Чепурного, учився в Київський братській школі і вже сам вийшов. Як же піднялись козаки з гетьманом Остряницею, то він устряв до козацького війська, бо гарячий був чоловік…. і не всидів би у своїй парафії, чуючи як ллється рідна йому кров за безбожний глум польських консистентів і урядників над українцями»

5.      «А вона ж то стояла, підійшовши під благословеніє, хороша да прехороша! Іще трошки засоромилась перед поважним гостем, то й очиці спустила в землю, а на виду аж сіяє… І що вже, як хороше вдасться! Чи заговорить, чи рукою поведе, чи піде по хаті — усе не так, як хто інший: так усі й дивляться, і так усякому на душі, мов сонечко світить»

6.     «…був тяжко грошовитий, да й веселий пан із козацтва, що збагатились за десятилітню війну з ляхами… доскочив собі незчисленного скарбу, та після війни й сів хутором коло Києва» «…не любив ніяких сварок; … бо був козак друзяка: уже кому чи яка нужда, чи що, то зарятує й визволить»

7.       «Добрий він, і душа щира, козацька, хоч удає з себе ледащицю і характерника. Да вже без юродства в їх не буває» «…був здоровенний козарлюга. Пика широка, засмалена на сонці; сам опасистий; довга, густа чуприна, піднявшись перше вгору, спадало за ухо, як кінська грива; уси довгі, униз позакручувані, аж на жупан ізвисали; очі так і грають, а чорні, густі брови аж геть піднялись над тими очима, і — враг його знає — глянеш раз: здається, супиться, глянеш удруге: моргне довгим усом так, наче зараз і підніме тебе на сміх»

2.2. Слово вчителя.

У романі П. Куліша «Чорна рада» широко й детально, в живих образах та виразних яскравих картинах змальовано доленосні для української нації часи Руїни. Складними були відносини між простим козацтвом, але серед запорожців П. Куліш зобразив і таких представників минувщини, яких він возвеличив і з гордістю пишався ними.  

Сьогодні на уроці ми проаналізуємо образи претендентів на гетьманську булаву, з'ясуємо, яким же ж повинен бути справжній патріот, державний діяч України.

Переходячи до історичних образів Якима Сомка та Івана Брюховецького, слід розуміти, що саме ці люди у свій час вирішували питання підлеглості чи незалежності України, проблему національного відродження чи національного занепаду.

Час був дуже тяжкий. Яким Сомко прагнув зробити перепис, щоб утихомирити людей і визначити кожному місце в суспільстві: козаки мали захищати свій рідний край, селяни - орати і сіяти, науковці рухати науку і прогрес.

Брюховецький кинув же безглузду утопічну ідею рівності, яку й не думав впроваджувати в життя, але яка була унікальною наживкою для черні, що могла забезпечити йому перемогу на виборах. Звичайно, переміг користолюбний Брюховецький, але і Яким Сомко був винен у тому, що не провів належної агітації, не згуртував своїх прибічників.

 - Які ж вони, історичні постаті Яким Сомко та Іван Брюховецький?

 3.  Характеристика персонажів.

            Сомко

 Питання та відповіді для розуміння образу.

Ø Як ставиться Сомко до панської Польщі, запорозького демократизму, міської голоти, старшини та своїх супротивників. («Нехай і міщанин, і посполитий, і козак стоїть за своє право; тоді буде на Вкраїні і правда, і сила» тощо.)

Ø Яка найзаповітніша мрія Сомка? («Зложити докупи обидва береги Дніпрові, щоб обидва береги Дніпрові приклонилися під одну була¬ву! Я одже скоро одбуду царських бояр, хочу йти на окаянного Тетерю. Виженем недоляшка з України, одтиснем ляхів до самої Случі, держачись за руки з Москвою, і громитимемо усякого, хто покуситься ступити на руську землю».)

Ø На що спрямовані слова й діла Сомка? (На відродження й об’єднання України, досягнення її стабільності й могутності. Саме гетьман Сомко найповніше виражає державницькі погляди Пантелеймона Куліша, його сподіванню на козацьку старшину, яка може, услід за Хмельницьким. забезпечити порядок і добробут, мир і злагоду у країні.)

Ø Що свідчить про чесність і порядність Я. Сомка у ставленні до своїх суперників? Як гетьман реагував на прагнення окремих козаків щодо проведення чорної ради? («Нехай лиш виїдуть у Переяслав царські бояре, побачимо, як та чорна рада устоїть проти гармат! Запорожців тоді я здавлю, як макуху, гетьмана їх поверну в свинопаси, а дурну чернь навчу шанувати гетьманськую зверхність»)

Ø Яким чином Я. Сомко прагне протистояти ворогам? («…скоро одбуду царських бояр, хочу йти на окаянного Тетерю. Виженем недоляшка з України, одтиснем ляхів до самої Случі, да, держачись за руки з Москвою, і громитимем усякого, хто покуситься ступити на руськую землю!»)

Ø Яким Сомко зневажливо ставився до запорожців. Чим же його захоплював Кирило Тур? (героїзмом, відданістю, мудрістю).

Ø Після двобою Кирила Тура із Петром, Сомко сказав : "Молода, батьку, знайшлась би й друга, а Кирила Тура другого не буде". Чи образив він цими словами почуття Лесі ? (Сомко дотримувався козацької моралі, за якою бойовий побратим завжди ставився вище, ніж кохана дівчина чи жінка).

Ø Чому Яким Сомко не погодився на пропозицію Кирила Тура рятуватися втечею? (не хоче міняти своє життя на смерть друга, не бажає міжусобиць).

Ø Чи осудили б ви Сомка, якби він з допомогою Тура утік?

 

Іван Брюховецький

Питання та відповіді для розуміння образу.

Ø В якому одязі ходить Брюховецький до виборів і після виборів?

Ø Брюховецький погоджується, що Кирила треба карати за викрадену дівчину й битву з козаком киями. Чому він пізніше не дозволяє карати розпусного козака за чужу жінку? (він боявся сміливого, мужнього, чесного Тура, для якого військова справа перш за все і потурав  таким, як і сам, морально звироднілим особам).

Ø За що і як старі січовики на чолі з батьком Пугачем прокляли Івана Брюховецького? ( Зрадив козацьким законам, моралі).

Ø Чому Брюховецький сам не наважується вбити Якима у тюрмі? Чи буде людина чесна, мужня наймати вбивцю для усунення свого опонента? Якби вони зустрілись на полі бою, то хто б переміг?

Ø Як ставиться до Брюховецького автор? Аргументуйте відповідь.

                                                     Інші образи твору

                                      Іван Шрам

Ø Яким постає перед нами полковник Шрам? Зверніться до тексту роману. («Був він син паволоцького попа, по прізвищу Чепурного... Як же піднялись козаки з гетьманом Остряницею, то він устряв до козацького війська, бо гарячий  був чоловік Шрам і не всидів 6и у своїй парафії, чуючи, як ллється рідна йому кров за безбожний  глум польських панів і урядників  над українцями».)

Ø Що споріднює Шрама з Сомком? (Шрам - найвірніший однодумець Сомка, поборник об’єднання України, прихильник міцної гетьманської влади. Він веде на Правобережжі боротьбу  проти шляхетсько-польського ставленика Тетері, а на Лівобережжя прибув, щоб підтримати Сомка на Чорній раді. Він вступає в суперечки з міщанами: «Де в світі видано, щоб увесь люд жив при одному праві? Усякому своє...»)        

Ø Виразником яких сил виступає Шрам?  (Полковник є представником тієї козацької старшини, яка уособлює свідомість, честь, гідність.)

Ø Чому Шрам одночасно був попом і полковником?

Ø Як історичні події вплинули на життєву долю полковника?

Ø За що Шрам отримав таке прізвище?

Ø Що змусило полковника з сином вирушити у далеку путь? («Шрам, думав, як би Вкраїну на добру дорогу вести…»)

Ø Як піп отримав звання полковника? («Послужив я православному християнству з батьком Хмельницьким, послужу вам, дітки, ще й тепер, коли буде на те ваша воля. Як почула ж се рада, то так і загула от радості. Зараз окрили Шрама шапками, військовими корогвами, дали йому до рук полковницькі клейноди, вдарили з гармат, та й став панотець Шрам полковником»)

      

                                Кирило Тур

 • Коли ми вперше знайомимося з К. Туром?

• Чому Кирило надає перевагу Я. Сомку?

• Як інші герої твору ставляться до козака Тура?

• Чим пояснити поведінку К.Тура під час викрадення ним Лесі?

• Як поводить себе запорожець з П. Шраменком під час бійки і у подальших стосунках з ним?

• Що було причиною для суду над Туром?

• Як ставиться автор до свого героя?

• Чому Кирило вирішив зберегти життя Я. Сомку, жертвуючи своїм? Як це характеризує запорожця?

• Чи можна вважати К. Тура втіленням запорозької вольниці та козацького лицарства. Наведіть переконливі аргументи.

  

                     Петро Шраменко

Ø Чому Петро вирішив разом із батьком вирушити у дорогу?

Ø Як він ставиться до політичної ситуації в Україні?

Ø Чим пояснити його повагу до гетьмана Я. Сомка, свого батька?

Ø Через що виникла сутичка героя з К. Туром?

Ø Яким чином довів П. Шраменко свою любов до Лесі?

Ø  

3. Домашнє завдання.

Скласти і записати літературне доміно до образу Сомка(Ів), до образу Брюховецького(ІІв), до образу Тура(ІІІв). Доміно має містити  в собі  портретну характеристику, риси характеру,  прагнення героя , вчинки і символічне значення. Ці вимоги до складання доміно є ОБОВ"ЯЗКОВИМИ.

03.05.

Тема. Текст. Тренувальні вправи

                         Основний зміст

1.   Рубрика «Пригадаймо».

 Текст – літературно опрацьоване чи усне повідомлення, яке складається з ланцюга речень-висловлювань, об’єднаних в єдине ціле задумом, ідеєю. Це об’єднана смисловим зв’язком послідовність знакових одиниць, основними рисами якої є зв’язність і цілісність.

   До складу тексту входять як поєднані між собою речення, так і над фразові єдності або складне синтаксичне ціле. Мовні одиниці, що допомагають об’єднати сукупність речень у тексті, називають засобами зв’язку.

   Складне синтаксичне ціле – це група речень, об’єднаних граматичним і змістовим зв’язком, що виражають думку вільніше, розгорнутіше й повніше порівняно з реченням. У складному синтаксичному цілому речення не рівноцінні: одне з них виражає найважливішу інформацію, а інші – уточнюють, поглиблюють, конкретизують її. Складне синтаксичне ціле найчастіше збігається з абзацом, хоч може складатися і з кількох абзаців.

   Текстові характерні такі ознаки:

·        зв’язність,

·        цілісність,

·        авторська мета,

·        інформативність,

·        ситуативність (зв’язність з контекстом),

·        наявність смислових частин та єдність їх,

·        особистісне ставлення,

·        розгорнутість,

·        послідовність,

·        завершеність,

·        динамізм зображуваного.

2.   Тренувальні вправи.

2.1.      Робота з деформованим висловлюванням.

Прочитайте. Розташуйте речення так, щоб вийшло зв’язане висловлювання. Використовуючи подані цифрові позначення,запишіть  код розміщення речень у тексті.  

1.     На заході днів вона засяє нестерпучим блиском.

2.     Молодісь, як дивовижний рубін, мусить горіти на серці.

3.     І погасне.

4.     Бо другої молодості немає у світі.

5.     Життя є молодість, труд і любов.

6.     Усе життя людина лише шліфує грані своєї молодості.

7.     У радісній знемозі він пахтить, як дорога.

8.     Він є вірним другом.

9.     Він не зраджує.

10.   Труд, як материнська рука, веде нас по стежці.

11.    Вона знає такі таємниці, що від них розривається серце, як стигла слива, надвоє.

12.    Скільки людей співало їй.

13.    Відчуваю її, як дорогу, теплу долоню на голові.

14.     Вона перебирає моє волосся, лоскоче мене за вухом, ніби я якесь мале.

15.     Любов.

16.      А вона, пишна, сходить, сонцем іде на небо, світить, б’є в очі, як у глибокий колодязь пустелі.

17.     І молодість дзвенить.

18.     Вона – щось таке, що підносить людину вгору, і завмирає в неї дух.

2.2. Дослідження-відновлення.

Запишіть текст, визначивши межі речень і розставивши пропущені розділові знаки. Поділіть висловлювання на мікротеми. З’ясуйте тип мовлення. Доберіть і запишіть заголовок, який би відбивав тему тексту

 

   Українська народна пісенність дорогоцінне надбання поетичного генія трудового народу нев’януча окраса його духовної культури здається усю мудрість обдарування усю красу і благородство душі усю ніжність і ласку увесь високий і гордий політ думки та натхнення вклали протягом століть у свої пісні легіони безіменних народних співаків і поетів тому сповнені юної зваби безсмертно ширяють пісні над українськими просторами легко залітаючи на крилах мелодії за межі рідного краю народні пісні володіють чудовою здатністю полонити людські серця підносити настрій окрилювати бажання надихати у праці розраджувати в горі тамувати душевні болі множити сили у боротьбі до пісні звертаються колективно й поодинці в будень і свято старі й молоді звертаються при найрізноманітніших життєвих нагодах і  душевних зворушеннях у ній повсякчас можна почути рідний серцю голос батьківщини уловити відлуння своїх інтимних почуттів та затаєних дум золотий промінь надії слово мудрої поради і тихої маминої ласки супроводжуючи народне життя в щоденному побуті й на історичних шляхах пісня обіймала весь багатогранний світ людини.

3.   Домашнє завдання.

Підготуватися до контрольної роботи(пп.33-35), вправа 428.

 

 

02.05.

Тема. Контрольний диктант

УВАГА!! Диктант пишете на подвійних ПІДПИСАНИХ листочках. Здаєте роботу 03.05. Невчасно здані роботи НЕ ПЕРЕВІРЯЮ.

                Основний зміст

1. За матеріалом відеоуроку пишете диктант "Цінність рідної мови".

https://www.youtube.com/watch?v=Kj4lj5CwjwY

2. Домашнє завдання.

 Повторити пп. 33-35.

29.04.

 Тема. Повторення вивчених розділових знаків у простому і складному реченнях

         Основний зміст

1. Вступне слово вчителя. 

До  пунктуаційної грамотності слід ставитися так само вимогливо, як і до орфографічної. Дехто гадає, що пунктуаційні помилки менш грубі, ніж орфографічні, тому на них не варто особливо зважати. Тим часом недоречно вжитий розділовий знак або його відсутність спотворює зміст висловлювання. Українська пунктуація побудована на 3 основних принципах – граматичному, смисловому та інтонаційному.

Граматичний принцип вимагає при виборі розділового знака керуватися знаннями граматики (синтаксису), синтаксичної структури речення, вмінням застосовувати синтаксичні правила.

Смисловий принцип – розділові знаки ставляться залежно від змісту, який прагне передати той, хто пише.

Інтонаційний принцип зумовлює вибір розділового знака з урахуванням інтонації.

   Але ставити розділові знаки «на слух» не можна .

2. Актуалізація знань. Дайте усні вдповіді на питання.

-          Які мовні одиниці вивчає синтаксис?

-          Що включає в себе пунктуація? Пунктуація (від лат. рunctum — крапка) — система розділових

знаків і правил уживання їх на письмі з метою правильного членування речень на смислові частини. Поряд із графікою та орфографією пунктуація є одним із компонентів писемної мови..

 -  Назвати відомі розділові знаки. 

-          Яке речення називається простим?

-          Чим може бути ускладнене просте речення?

-          Якими розділовими знаками здебільшого виділяються ускладнювальні компоненти у простому реченні?

-          Чи може вживатися тире у простому неускладненому реченні? Відповідь проілюструвати прикладами.

-          Які розділові знаки ставимо при однорідних членах речення?

-          Коли в реченнях зі звертаннями ставимо знак оклику, а коли - кому? Від чого це залежить? Довести це на власних прикладах.

-          Які розділові знаки потрібно ставити при вставних словах  ? 

-          Як виділяються уточнювальні члени речення?

-          Дати визначення пунктограм.(  Це оформлення речення або його частини за допомогою розділового знака, вид і місце якого визначаються пунктуаційним правилом.)

-        Назвати відомі вам пунктограми у простому реченні.

3. Практична частина уроку.

3.1.   Пунктуаційний практикум. Спишіть речення, поставивши розділові знаки

1. Зневажить мову зрадити себе.

2. Пам’ятайте серцем наша мова  пісня, а в словах   любов. 

3. О пісне Де тих слів мені дібрать  які б тебе були  святої  гідні 

4. Поезія   це свято  як любов.

5. Ллється пісня  як зі свіжої рани   Червону руту не шукай вечорами...   

 3.2.Лінгвістична вправа( записати після кожного речення його вид за будовою(просте чи складне) і коротко назвати вид чи види пунктограм цього речення).

              Іван Багряний ( справжнє прізвище Лозов’ягін) народився 2 жовтня 1906 року в селі Куземи на Полтавщині (нині Сумська область) у родині муляра.

На жаль, твори цього письменника тривалий час були заборонені, в Україні не видавалися. Починаючи з березня 1992 року,  твори І. Багряного виходять друком.

 Роман І. Багряного «Тигролови»- це і плід титанічної праці та болючих спогадів про кількарічне заслання на Далекому Сході, і враження від життя серед дикої природи в оточенні мужніх та сміливих, розумних та кмітливих земляків, які на далекій чужині, зберігши мову, віру, традиції , продовжували любити свою Батьківщину.  

 4. Домашнє завдання.

Вправа 447(тести)

+

-скласти   2 простих і 2 складних речення з пунктограмами(достатній і високий рівні)

- виписати  2 простих і 2 складних речення з пунктограмами(середній і низький рівні).

Ø              

28.04.

Тема. "Чорна рада". Непросте життя  і романтичні пригоди головних героїв

             Основний зміст

1.    Актуалізація знань. Робота в зошитах."Асоціативний ряд». 

- Які асоціації викликають у вас слова « Чорна рада»?

Чорна рада - ......., .....,....., ....., ....., ......    

2.Робота над змістом твору.

2.1. Дати усні відповіді на питання за змістом прочитаних розділів(до деяких питань подано підказки-відповіді)

 - За яких часів відбуваються події у творі?

-  Наскрізним у романі є мотив дороги . Яка його роль?

(З одного боку – це композиційний прийом, який допомагає створити цілісний образ чогось великого; з другого –  символізує майбутнє, вибір шляху для розтерзаної України, і різні герої вибирають різні дороги – у прямому й переносному значенні.)

- Що П. Куліш зазначає про Череваня, знайомлячи цього героя з читачем?  

 -Через що Шрам одночасно був попом і полковником?

- Як історичні події вплинули на життєву долю полковника?

 - За що Шрам отримав таке прізвище?

- Що змусило полковника з сином вирушити у далеку путь?  

- Як піп отримав звання полковника?  

 - Яке лихо сталося за Дніпром після смерті Б. Хмельницького?  

-Як козаки ставилися до ніжинського Я. Сомка? Чим це пояснити?  

- З якою метою Шрам їде до Сомка в Переяслав? 

 - Що свідчить про заможність Череваня?

-Як характеризує Божий чоловік Петра Шраменка? 

-Яку смерть  старий Шрам вважає кращою для свого сина, Як це характеризує полковника?  

 - Як молодий  Шрам поставився до Лесі, побачивши її у світлиці?

-Яким чином у романі відтворено сватання? Що характерно для цього обряду?

- За яких умов Череваниха погодилася на заручення своєї дочки з П. Шрамом?  

 -Якого вбачала для себе зятя Череваниха?  

- Чим був вражений Петро, слухаючи вимоги Меланії до майбутнього суженого його дочки?

  -Як змальовано Сомка ?

- Які враження охопили Шрама, коли він побачив Я. Сомка?

-Як названий гетьман поводив себе з гостями?

 - Яким чином Я. Сомко прагне протистояти ворогам?  

 -Як повівся старий Шрам, дізнавшись про заручини Лесі і Сомка?

 

2. 2. Творчий конструктор(письмово).

   Висловіть своє ставлення до Сомка і до старого  Шрама. Ставлення обгрунтуйте змістом твору(6-8 речень).

3. Домашнє завдання.

 Дочитати роман до кінця.

26. 04. 

Тема. РМ  Конспект науково-навчального тексту

                      Основний зміст

1. Перегляньте відеоурок.

https://www.youtube.com/watch?v=o34V2cYeCRE

2. Робота в зошитах.

На основі прослуханого тексту"Трипільська культура"(відеоурок) складіть і запишіть конспект.

3. Домашнє завдання.

С. 248-249, опрацювати.

25.04.

Тема. П. Куліш. "Чорна рада" -  перший україномовний історичний роман-хроніка. Походження його назви. Історична основа. ТЛ:роман, роман-хроніка, історичний роман

               Основний зміст

1.Сприйняття та засвоєння учнями навчального матеріалу.

1.    1.1. Вступне слово вчителя.

     Кожний письменник першої половини XIX ст., пишучи твір про минуле своєї країни, неминуче підпадав під вплив 

В. Скотта, який в історичних романах відобразив боротьбу волелюбної   Шотландії за незалежність від Англії.  Цього впливу зазнав і П. Куліш.  Працювати над романом  він почав  ще з 1843 року. Загалом написанню книги автор присвятив 14 років.

2.   1.2.  Історична основа роману «Чорна рада», джерела твору.

 Події, що відбувалися в Україні в роки Руїни, коли після смерті Б. Хмельницького почалася боротьба за гетьманську владу. Україну тоді роздирали різні соціальні пристрасті й політичні орієнтації, що й призвели до «чорної» ради 1663 року (на раді, крім козацької старшини, була присутня також «чернь» — запорожці, селяни, міщани, тому її й названо «чорною»). Деякі претенденти на булаву думали не про долю України та її народу, а про власну вигоду. З цією метою вони зверталися по допомогу то до польської шляхти, то до тур­ків і татар, то до Москви. Україна була розколота. На Правобережжі правив польсько-шляхетський ставленик Павло Тетеря. На Лівобережжі України точилася запекла боротьба між кількома претендентами на гетьманування, серед них — переяславський полковник Яким Сомко, обраний на старшинсь­кій раді в Козельці наказним гетьманом, хоч російський цар і не затвердив його, та кошовий отаман Запорозької Січі Іван Брюховецький. 27-28 червня 1663 року в Ніжині відбулася «чорна» рада, за підсумками якої гетьманом було обрано Брюховецького, а Сомка покарано. Пишучи роман, письменник спирався на численні документи, наукові джере­ла, літописи, зокрема «Літопис Самовидця».

1.3. Походження назви роману.

«Чорна рада» - перший український історичний роман, написаний 1857 року. Існують наступні версії, які пояснюють назву роману П. Куліша.  Ніжинська рада 27- 28 червня 1663 була названа чорною, бо в ній уперше в українській історії брала участь біднота( чернь). Інша версія пов’язана  з багатозначністю слова чорна.  Це слово в українській історії часто вживається у значенні підла, незаконна, злочинна.( Наприклад, фразеологізм чорна душа  означає підступну, безсердечну, вкрай невдячну, зрадливу людину). В історії України  чорними називали ті ради, наслідком яких було не демократичне волевиявлення, а державний переворот.

  2. Робота в зошитах(записати поданий нижче матеріал).

      2.1.Словникова робота.

 Історичний роман -  це  твір, сюжетно побудований на історичному матеріалі, основним предметом зображення є історичні події. У такому романі масштабно замальовується певна доба та її видатні діячі.

Роман – хроніка -  великий за обсягом прозовий твір, в якому послідовно розкриваються значущі суспільні, історичні, родинні події протягом тривалого  часу.

     2.2. Тема, проблематика твору.

Тема:   зображення історичних подій у Ніжині 1663 р. — доби Руїни.

             Проблематика «Чорна Рада»: 

- незалежності України;

 -патріотизму і зради;

 -ролі державного діяча;

-ставлення влади до народу;

-боротьби добра і зла;

 - батьків і дітей;

- кохання і подружнього щастя;

-людини і народної моралі;

-козацтва, Запорозької Січі, її місця в історії;

-вірності обов’язку, козацької честі;

- цінності людського життя.

     2.3.  Риси романтизму в романі.

-         1.Зображення виняткових героїв у незвичайних ситуаціях, їх нетиповість.

-        2. Викриття й осуд вад соціально несправедливого устрою, протест проти гноблення людини людиною, відстоювання права кожного громадянина суспільства на особисту свободу, вільний розвиток – фізичний і духовний.

-        3. Основні герої - гетьман, козак-запорожець, кобзар, народний месник; порушення проблеми обов’язку  героя перед народом.

-        4. Інтенсивне використання фольклорних тем, сюжетів, образів, жанрів.

-        5. Емоційна напруженість у зображенні подій, ситуацій, обставин, характерів, інтенсивне використання гіпербол, символів, риторичних фігур, зокрема інверсії.

                      Матеріал для усного опрацювання

                                 ПОЯСНЕННЯ РОМАНТИЗМУ 

Куліш  показує незвичайних , сміливих, гордих людей( Кирило Тур, Пугач). Зображує романтичні почуття закоханих, подолання ними всіх перешкод на шляху до омріяного щастя( Петро, Леся). У творі багата символіка( образи героїв, що сповідують різні ідеали, співи кобзаря) . Образ  Сомка  в романі сповнений романтизованого благородства. Його  наділено  характерними рисами українського полководця й державного діяча – тими рисами, якими наділив його народ в думах, піснях, легендах.

3. Домашнє завдання.

Вивчити із зошита, прочитати І -Х рр.(сс.355 - 378). 

 22. 04.

 Тема. Тези прочитаного

               Основний зміст

1. Перегляньте  відеоурок. 

https://www.youtube.com/watch?v=PlQBbF10nWY

2. Практична частина. 

З відеоуроку виконайте завдання, пов"язане з текстом"Чиї ми діти?" Запишіть тему, основну думку тексту, складіть і запишіть тези тексту.

3. Домашнє завдання.

Сс. 246-247, вправа 521(запишіть тези тексту, використавши один із видів тезування(с. 247)).

 21.04.

Тема. Пантелеймон Куліш -  відомий письменник, перший український професійний  літературний критик, перекладач

                                      Основний зміст

1. Опрацювати навчальний матеріал.

   Іван Франко називав П. Куліша «перворядною звіздою» в українському письменстві, «одним із корифеїв нашої літератури». Пантелеймон Олександрович відомий найбільше як автор першого україномовного історичного роману «Чорна рада». Автор першої фонетичної абетки, яка лежить в основі сучасного українського правопису.

      Народився 7 серпня (26 липня за старим стилем) 1819 року в містечку Воронежі колишнього Глухівського повіту Чернігівської губернії (тепер — Шосткинський район Сумської області). Був дитиною від другого шлюбу заможного хлібороба Олександра Андрійовича, що походив зі старовинного старшинського козацького роду, і доньки козацького сотника Івана Гладкого — Катерини. На хуторі під Воронежем хлопчик змалечку наслухався різних казок, переказів, легенд, особливо народних пісень, які наспівувала йому мати. Була в нього і «духовна мати» — сусідка по хуторах Уляна Терентіївна Мужиловська, що навернула його до книжної мудрості і наполягла на навчанні в Новгород-Сіверській гімназії. Про свої перші свідомі роки життя і навчання Панько Куліш розкаже в повістях «История Ульяны Терентьевны» (1852), «Феклуша» (1856) і «Яков Яковлевич» (1852). Та першим його літературним твором була оповідка «Циган», яку він витворив із почутої від матері народної казки.      

     З кінця 1830-х років Куліш — слухач лекцій у Київському університеті. Мрія навчатися тут, яку плекав із 1834 року, коли зробив першу невдалу спробу вступити до цього навчального закладу, обірвалася 1841 року. Куліш не мав документального свідчення про дворянське походження, хоча його батько і був із козацькостаршинського роду, отже, — й права навчатися в університеті. Кілька років слухання лекцій на словесному, а згодом на правничому факультеті виявилися визначальними для його подальшої долі. Куліш написав у той час «малоросійські оповідання» російською мовою, а також повість із народних переказів «Огненный змей».

    Письменник завдяки протекції інспектора шкіл М. Юзефовича дістав посаду викладача в Луцькому дворянському училищі. У цей час він пише російською мовою історичний роман «Михайло Чарнышенко…», віршовану історичну хроніку «Україна» і оповідання-ідилію «Орися». Неодноразово (1843, 1844, 1856) перебував на тривалій гостині та творчому пленері в маєтку Міхала Грабовського. Згодом працював у Києві, у Рівному, а коли журнал «Современник» почав друкувати в 1845 році перші розділи його славетного роману «Чорна рада», ректор Петербурзького університету

 П. Плетньов (він і редактор «Современника») запросив його до столиці Російської імперії на посаду старшого вчителя гімназії і лектора російської мови для іноземних слухачів університету. Через два роки Петербурзька Академія наук за рекомендацією направила Куліша у відрядження в Західну Європу для вивчення слов'янських мов, історії, культури та мистецтва, куди він вирушив зі своєю вісімнадцятирічною дружиною Олександрою Михайлівною Білозерською, з якою побрався 22 січня 1847 року. Боярином на весіллі був співучий, дотепний, веселий друг Пантелеймона — Тарас Шевченко.  

         У Варшаві Куліша як члена Кирило-Мефодіївського товариства заарештували і повернули до Санкт-Петербурга, де його майже три місяці допитували у III відділі, але довести його приналежність до таємної антикріпацької організації не змогли. Жандармерія вирішила: «Учителя 5-ої С.-Петербурзької гімназії 9-го класу Куліша, який хоча й не належав до цього товариства, але був у дружніх зв'язках із усіма його учасниками й самовиношував надзвичайні думки про вигадану важливість України, вмістивши навіть у надрукованих ним творах багато двозначних місць, що могли вселяти в малоросів думки про право їх на окреме існування від імперії, — заточити в Олексіївський равелін на чотири місяці й потім відправити на службу у Вологду…» Після «щирого каяття» Куліша, клопотань сановитих друзів дружини та її особистих благань покарання було замінене: його ув'язнили на два місяці в арештантське відділення військового шпиталю, а звідти відправили на заслання в Тулу. Спочатку молодому подружжю було нелегко. Бідували, але проведені в Тулі три роки й три місяці не пройшли марно. Куліш написав «Историю Бориса Годунова и Дмитрия Самозванца», історичний роман «Северяки», який згодом вийшов друком під назвою «Алексей Однорог», автобіографічний роман у віршах «Евгений Онегин нашего времени», роман «Петр Иванович Березин и его семейство, или Люди, решившиеся во что бы то ни стало быть счастливыми», вивчав європейські мови, осягав «механіку» романного мислення В. Скотта, Ч. Діккенса, захоплювався поезією Дж. Байрона і Ф-Р. Шатобріана, ідеями Ж.-Ж. Руссо. Після довгих клопотань перед III відділом Куліш здобув посаду у канцелярії губернатора, а згодом почав редагувати неофіційну частину «Тульских губернских ведомостей».  

           Наближалося 25-ліття царювання Миколи І. Можливо, із ласки монарха, а особливо завдяки клопотанням вірної подруги Олександри Михайлівни, П. Плетньова та протекції земляка-сенатора О. В. Кочубея, П. Куліш повернувся до Санкт-Петербурга, де продовжив творити, хоча деякий час не мав права друкуватися. Під криптонімом «Николай М.» він публікує в Некрасовському «Современнике» російські повісті і двотомні «Записки о жизни Николая Васильевича Гоголя». Знайомство на Полтавщині (де Куліш хотів придбати власний хутір) із матір'ю автора «Тараса Бульби» і «Мертвих душ» спонукало його до підготовки шеститомного зібрання творів і листів Миколи Гоголя. Та найбільшим своїм творчим успіхом Пантелеймон Куліш вважав двотомну збірку фольклорно-історичних і етнографічних матеріалів «Записки о Южной Руси». З'явилися вони в Санкт-Петербурзі у 1856 — 1857 роках у двох томах і викликали подив та захоплення. «Записки о Южной Руси» друкую з насолодою не тому, що в них є моє, а тому, що передаю світові пам'ятки духу народного, яким у моїх очах нема ціни», — так писав він в одному із листів до Аксакова. Збірка була написана «кулішівкою» — придуманим Кулішем першим українським фонетичним правописом, який згодом прислужився і для друку «Кобзаря» 1860 року, і для журналу «Основа». У кінці 1850-их років Куліш уклав першу фонетичну абетку для української мови, у якій не було церковнослов'янських літер ѣ та ы, з'явилася літера g (на позначення ґ). Загалом саме правопис Куліша лежить в основі сучасної української абетки, хоча для цього первинна кулішівка пережила значну трансформацію. Із 1876 року кулішівку було заборонено в Російській імперії, натомість у 1890- их роках її у видозміненому вигляді було впроваджено у школах Галичини (на зміну етимологічному правопису), що дало поштовх до розвитку цього правопису.      

 Творчо багатим і успішним був для Куліша 1857 рік. Вийшли у світ «Чорна рада», український буквар і читанка — «Граматка», «Народні оповідання» Марка Вовчка, які він відредагував і опублікував, відкрив власну друкарню. Надії на цензурні послаблення не виправдалися, хоча Куліш остаточно не розчарувався в імператорі Олександрі II, тому вирушив із дружиною до Москви, гостював у свого друга С. Т. Аксакова, відвіз дружину на хутір Мотронівку (Чернігівщина), щоб згодом звідси в березні 1858 року разом вирушити в мандри Європою. Там він, уважно фіксуючи в листах найменші деталіжиття європейських народів, приглядався до тодішніх здобутків цивілізації, але не захоплювався ними. Навпаки, переймався глибшою вірою в майбутнє природнопатріархального побуту. Хутір як форма практичного втілення руссовської ідеї гармонійного життя серед природи та як духовний оазис національної самобутності — цей ідеал упевнено захоплював Пантелеймона Куліша. Куліш не отримав дозволу на заснування у Санкт-Петербурзі українського журналу, тому створив альманах «Хата». Одночасно брат дружини Василь Білозерський клопотався про видання першого українського часопису «Основа». Куліш разом із дружиною, яка починала друкувати оповідання під псевдонімом Ганна Барвінок, зразу ж захопився підготовкою матеріалів для цього літературного й громадсько-політичного журналу. Насамперед дбав про історичне виховання українського громадянства. Тому почав писати «Історичні оповідання» — своєрідні науково-популярні нариси із історії України — «Хмельнищина» і «Виговщина». З'явилися вони 1861 року в «Основі». Сторінки цього журналу заповнювали і його перші ліричні поезії та поеми, що були написані вже після другої подорожі Західною Європою, яку він здійснив разом із Миколою Костомаровим. Водночас Куліш уклав свою першу поетичну збірку «Досвітки. Думи і поеми», що вийшла у Петербурзі 1862 року — перед появою 1863 року ганебного валуєвського циркуляра, яким самодержавство обмежило друкування українською мовою. Слава про Куліша долетіла до Галичини, де львівські журнали «Вечерниці» і «Мета» публікували його прозу, поезію, статті… «Куліш був головним двигачем українофільського руху в Галичині в 60-х і майже до половини 70-х років», — писав Іван Франко, особливо відзначаючи його співробітництво в народовському журналі «Правда». 

   Чотири роки перебування у Варшаві, матеріальні статки (тут був на посаді директора духовних справ і членом комісії для перекладу польських законів) дали змогу письменникові набути неабиякого досвіду й знань (праця в державній установі, вивчення архівів, де він робив численні записи для майбутніх історичних досліджень, дружба із польською інтелігенцією й галицькими українцями, зокрема у Львові, де часто бував). Людина емоційна й діяльна, схильна до беззастережного обстоювання виношеної ідеї, П. Куліш терпляче й цілеспрямовано добирав матеріали для обґрунтування концепції про негативний вплив козацьких і селянських повстань на розвиток української державності й культури. Працюючи у Варшаві в 1864 — 1868 роках, із 1871 року у Відні, а з 1873 — у Санкт-Петербурзі на посаді редактора «Журнала Министерства путей сообщения», він готував тритомне дослідження «История воссоединения Руси», у якому прагнув документально підтвердити ідею історичної згубності народно-визвольних рухів і піднести культуротворчу місію польської шляхти, ополяченого українського панства й російського царизму в Україні. Роки спливали, відходили в небуття друзі. Однодумців, по суті, не залишилося, надто після появи «Истории воссоединения Руси», яка була зустрінута українською громадськістю із розчаруванням і обуренням. Сам Куліш розчарувався в державній службі і своїх «москвофільських» орієнтаціях. 1876 року з'явився Емський указ, згідно з яким заборонялося друкувати українською мовою будь-які тексти, крім художніх творів та історичних документів, ставити театральні спектаклі; не дозволялися прилюдні читання українською мовою, а також викладання нею будьяких дисциплін… Львівський журнал «Правда» в 1876 році у статті «Указ проти  руського язика» проаналізував наслідки цього згубного для української культури шовіністичного указу, а через два роки М. Драгоманов подав до Міжнародного літературного конгресу в Парижі науковий реферат, у якому інформував європейську громадськість про самодержавну акцію щодо цілковитого усунення української мови з громадського життя.  

     В останні роки життя Куліш оселився на хуторі Мотронівка поблизу Борзни Чернігівської губернії. Тут господарював, творив, зокрема, укладав зі своїх російськомовних статей і україномовних художніх творів збірку «Хуторская философия и удаленная от света поэзия», яку після появи друком 1879 року цензура заборонила і вилучила з продажу. Це не зупинило вченого, письменника. Його погляд то знову сягає далекої Галичини, куди він посилає свою «Крашанку русинам і полякам на Великдень 1882 року» в надії залучити до спільної культурницької діяльності українських і польських інтелігентів, то приглядається до мусульманського світу, передусім до етичних засад Ісламу (поема «Магомет і Хадиза», 1883, драма у віршах «Байда, князь Вишневецький», 1884). Куліш багато перекладав, особливо Шекспіра, Гете, Байрона, готував до видання в Женеві третю збірку поезій «Дзвін», завершував історіографічну працю в трьох томах «Отпадение Малороссии от Польши», листувався з багатьма кореспондентами, переймався розбратом слов'янських націй, особливо шовіністичними заходами польської шляхти в Східній Галичині щодо українського населення, дбав про видання прогресивних журналів і газет… Пантелеймон Куліш пішов із життя 14 лютого 1897 року на своєму хуторі Мотронівка.

    Літературна творчість Куліша різноманітна. Це і історичний роман «Чорна рада», і    гумористичні оповідання («Циган», «Пан Мурло», «Малоросійські анекдоти»), і  оповідання на тему нещасливого кохання («Гордовита пара», «Дівоче серце»), і  історичні оповідання( «Мартин Гак», «Брати», «Січові гості»),  роман «Михайло Чарнишенко, або Малоросія 80 літ назад», романтично-ідилічне оповідання «Орися». Інші твори: «До кобзи», «Заворожена криниця», «Заспів», «Маруся Богуславка», «Праведне пануваннє», «Рідне слово», «Святиня», «Степ опівідні». Активно займався перекладацькою діяльністю. Переклав  майже всього Шекспіра, Ґете, Дж. Байрона (зокрема, поеми «Чайльд-Гарольдова мандрівка», «Дон-Жуан»), балади А. Міцкевича «Русалка», «Химери», «Чумацькі діти» (опубліковано в журналі «Основа» 1861 р.). Наприкінці свого життя П. Куліш підготував до друку поетичну збірку «Позичена кобза: Переспіви чужоземних співів», яка вийшла в Женеві 1897 р., уже по смерті поета. Увійшли в неї переспіви творів визначних англійських та німецьких поетів XIX ст.: Байрона, Ґете, Шіллера, Гайне. Чимало переклав із російської (твори Пушкіна, Фета, Нікітіна, Кольцова, Некрасова). Куліш систематично працював у царині перекладу, був твердо переконаний, що найвидатніші світочі європейського письменства мають стати здобутком письменства українського. Не знижуватись до популярного переказу для простолюду, а, навпаки, дорівнятись вершин творчої думки — такою уявлялися перспектива й завдання українського перекладу романтикові Кулішеві.  

      Куліш здійснив перший повний переклад Біблії українською мовою. Свою працю він розпочав у 1860. До нього приєднався Іван Нечуй-Левицький. У 1869 році вони залучили до перекладу Івана Пулюя, відомого вченого-фізика, що мав глибокі знання з богослов'я. У 1881 Наукове товариство імені Шевченка опублікувало у Львові Новий Заповіт у їхньому перекладі. Праця над Старим Заповітом тривала. Загадкова листопадова пожежа 1885 р. на Кулішевому хуторі Мотронівка (Ганнина Пустинь) стала трагічною сторінкою в історії української Біблії, під час пожежі згорів рукопис перекладу Старого Заповіту. Перекладачі знову почали працювати над його перекладом від самого початку. Завершив переклад уже після смерті П.Куліша І.Пулюй. 1903 року Британське та закордонне біблійне товариство видало першу повну українську Біблію («Святе письмо Старого і Нового Завіту») у перекладі П.Куліша, І.Нечуя-Левицького та І.Пулюя. Біблію в перекладі Куліша, Пулюя та Нечуя-Левицького перевидавали у 1912 (Відень), 1921 і 1930 (Берлін), 1947 (Нью-Йорк, Лондон) роках. На теренах України Кулішевий переклад вперше був виданий лише у 2000 (Київ).

2. Робота в зошитах.

На основі матеріалу вище дати розгорнуту письмову відповідь на питання "Який внесок Куліш  зробив у розвиток української літератури, мови, культури?"

3. Домашнє завдання.

Вивчити записане в зошиті.

 

19.04.

Тема. Ключові  слова в тексті й абзаці

                    Основний зміст

1. Перегляньте відеоурок. Усі завдання відеоуроку виконуйте усно.

https://www.youtube.com/watch?v=mdr74i3dLXU

2. Робота з підручником(с.192).

3. Практична частина. 

3.1. Вправа 416(спишіть тексти, поставивши розділові знаки; підкресліть лише ключові слова ).

3.2. Вправа 417(з усього тексту випишіть ключові слова).

4. Домашнє завдання.

П.34 , вправа 420(до кожного пункту плану доберіть і запишіть7-8 ключових слів(бажано, щоб вони  не належали до однієї частини мови). 

18.04.

ТЕМА. Світова велич Т.Г. Шевченка

                    Основний зміст

1. Опрацювати навчальний матеріал.

     В історії кожного народу, серед її великих творців, є люди, імена яких оповиті невмирущою любов’ю і славою. Данте, Петрарка, Боккаччо, Сервантес, Шекспір – ці імена асоціюються з епохою Відродження у світовій літературі. Поряд з ними стоїть прізвище Шевченка, який не тільки підніс українську літературу на світовий рівень, а й змінив народний світогляд. Талант Шевченка, його допитливість, незвичайна любов до всього рідного, до свого пригнобленого народу, до своєї культури, що перебувала тоді в московському ярмі, а також освіта, начитаність, праця над собою — все це було ґрунтом для появи геніальних його творів. Шевченко для України – не просто народний поет, геніальний митець, національний пророк, апостол правди, заступник знедолених, провидець – так його називають українці. І в цьому немає перебільшення. Шевченко - геніальний український  поет, мислитель, основоположник нової української літератури та української мови .

     Літературна спадщина Шевченка   є зразком глибокоï народностi, критичного реалiзму. У лiтературi  з'являються новi героï: селяни-протестанти-бунтарi, повстанцi, борцi проти феодального гнiту. Лiтература збагатилася новими жанрами: лiро-епiчна поема, полiтична поезiя, оповiдання i повiсть...Вiн був основоположником критичного реалiзму i в украïнському образотворчому  мистецтвi. Його чудовi картини, рисунки, гравюри вчили iнших правдиво i  багатогранно вiдбивати сучасну дiйснiсть. Цiннiсть художнiх творiв полягає в  гострому викривальному змiстi, чiткий соцiальнiй спрямованостi. I в своïх безсмертних поезiях, i в живописних полотнах Шевченко пропагував  свiтлi iдеали свободи, рiвностi; закликав народ до боротьби проти усiх гнобителiв,  простому люду  вказував конкретний шлях цiєï боротьби, цим самим впливаючи на розвиток  i лiтератури, i мистецтва, i духовноï культури. Сюжети

 й образи «Кобзаря» відбилися в численних картинах, малюнках,

 скульптурах українських художників і скульпторів:  

В. Штернберга, Я. де Бальмена, К. Трутовського, М. Пимоненка,

 О. Сластіона,             І. Їжакевича, В.Касіяна, М. Дерегуса, 

І. Гончара та багатьох інших. Міцно ввійшли до репертуару

 наших театрів п’єса «Назар Сто­доля», інсценізовані поеми

 «Катерина», «Гайдамаки», «Най­мичка». За цими ж творами

 написані сценарії кінофільмів, які ми бачимо в кінотеатрах  та на телеекранах.

    Шевченко відіграв важливу історичну роль у розвитку української літературної мови. Він установив ту структуру української літературної мови, яка збереглась у всьому істотному як основа сучасної мови, тобто розвинув і утвердив певний склад словника і граматичний лад української мови, які стали нормою і зразком для письменників, преси, театру тощо.

     Попередники Шевченка в українській літературі, починаючи з Котляревського, використовували у своїх творах живу народну українську мову,  а також скарби усної народної творчості, але це використання було ще обмеженим, відповідно до не досить широких тем і літературного стилю цих письменників. Крім того, вони ще не позбулися діалектних, вузькомісцевих елементів.

      Норми української літературної мови, створені на народній основі, дала поезія Шевченка. Основні мовні джерела великий народний поет черпав із скарбів фольклору і живої розмовної мови. Він відібрав від загальнонародної мови все найбільш істотне і яскраве і розкрив у своїй творчості багатство, гнучкість, красу і милозвучність українського слова.

     У літературі кожного народу, серед її великих творців, є поети, імена яких оповиті невмирущою любов"ю і славою. Таким поетом українського народу є Тарас Шевченко. Царизм репресіями прагнув зупинити лавину народної шани й любові до

 великого сина України, а вийшло навпаки. З 1918 року

 вшанування пам’яті великого Кобзаря 9 березня стало в нашій

 країні щорічним і всенародним. Відкрито пам’ятники поетові в

 Києві, Каневі, Харкові та в інших містах України, могилу

 великого Тараса оголошено заповідником, ім’я Шевченка

 присвоєно Київському університетові, театру опери та балету;

 масовими тиражами видаються його твори, відкрито

 Державний музей Т. Г. Шевченка, його ім’я присвоєно

 навчальним закладам і науковим установам, вулицям,

 бульварам, площам, пароплавам.

    Починаючи з 1962 року, щорічно присуджуються Державні премії України імені      Т. Г. Шевченка в галузі літератури і мистецтва. За цей час почесного звання шевченківського лауреата удостоєні П. Тичина, О. Гончар, П. Загребельний,               В. Сосюра, М. Бажан, Г. Тютюнник, Ю. Збанацький, П. Майборода, С. Людкевич,      О. Кульчицька, А. Малишко, В. Касіян, І. Драч, Л. Новиченко, Д. Павличко,    М. Вінграновський, В. Стус, Б. Антоненко-Давидович, М. Жулинський, Р. Лубківський та інші митці. За рішенням ЮНЕСКО, ювілеї Т. Г. Шевченка відзначалися в усіх державах світу, в багатьох із них вийшли переклади “Кобзаря”.

   Кожний, хто глибоко вивчає творчість великого сина України, неминуче переконується, що має вона світове значення. Ось кілька висловлювань з цього приводу: “Завдяки Шевченкові скарби української душі повною річкою влилися в загальний потік людської культури” (Луначарський); “Тарас Шевченко не має собі рівних у світовій літературі” (Курелла, Німеччина); “Його геній розрісся, як дерево, простягнувши крону над віками” (Камілар, Румунія); “Поки б’ються серця людей, звучатиме і голос Шевченка” (Хікмет, Туреччина); “Він був найбільш народним поетом з усіх великих поетів світу. Поезія Шевченка була явищем єдиним і неповторним. Немає для неї відповідника в світовій літературі” (Якубець, Польща).

     Інколи справедливо зауважують, що революційно-демократичних письменників у XIX ст. було не так уже й мало, проте жоден з них не піднявся до таких вершин шани і любові народу, як Шевченко. У своїх творах він випромінював на скривджених всю силу великої любові, цілий океан ніжності, а трагедію сироти чи вдови підносив до рівня світової трагедії.

“Кобзар” знаменував собою демократизацію світової літератури, бо з його сторінок чи не вперше заговорили цілі соціальні материки, які залишалися невідомими для елітарної культури - і це було одкровенням. Не дивно, що твори Кобзаря перекладені всіма слов’янськими мовами, а також грузинською, вірменською, казахською, узбецькою, німецькою, англійською французькою, датською, новогрецькою, іспанською, хінді, японською, в’єтнамською, корейською, румунською, італійською, угорською, малайською, бенгальською та багатьма іншими мовами.

     Про все більшу світову славу великого Кобзаря свідчать пам’ятники, встановлені в різних країнах світу: у Палермо (Канада), Бухаресті, Вашингтоні, Нью-Йорку, Парижі тощо.

 Творчість Шевченка постає чи не найвидатнішим всеєвропейським і світовим явищем, бо досі, як слушно зауважив Вадим Скуратівський, “вікове горе мас, по суті, не мало своїх літературних уст, не розверзалося ними, не прорізалося своїм художнім голосом”. Були окремі літературні спроби, але настільки несміливі й наслідувальні стосовно панівної культури, що ставали панською іграшкою, а не грандіозним мистецьким явищем і національно-соціальним викликом, яким була творчість великого Кобзаря. Саме Шевченко вперше в історії порушив тисячолітню німоту соціальних низів. Тому “Кобзар” і має планетарне значення, саме українським словом вперше заговорили невідомі досі для елітарної культури світи, речником яких став українець, він своєю творчістю демократизував європейську та світову літературу.

2. Робота в зошитах(скласти і записати тези навчального матеріалу)

ТЕЗИ  -    КОРОТКО СФОРМУЛЬОВАНІ ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ТЕКСТУ.

                                                  ЗРАЗОК ТЕЗИ

1.Шевченко -  основоположник нової української літератури та української мови .

2.

3. Домашнє завдання

І.   Виконайте тестові завдання

1. Укажіть твір Т. Шевченка, уривок з якого подано: "У нас же і світа, як на те — / Одна Сибір несходима, / А тюрм! А люду!.. Що й лічить! / От молдованина до фінна / На всіх язиках все мовчить, / Бо благоденствує!"

а) «Кавказ»; б) «Тополя; в) «Великий льох»; г) «Сон».

2. Страждання закріпаченого люду України зображено у творі поета:

а) «Причинна»; б) «Заповіт»; в) «Сон»; г) «Гайдамаки».

3. Хто із видатних митців, що зазначені нижче, не брав участі у викупі

 Т. Шевченка з кріпацтва:

а) К. Брюллов; б) В. Жуковський; в) О. Кониський; 

г) І. Сошенко.

4. Т. Шевченко назвав «Сон» («У всякого своя доля…»):

а) медитацією; б) комедією; в) трагедією; г) одою.

5. Укажіть, яким елементом сюжету поеми Т. Шевченка «Кате­рина» є подані нижче рядки: "Наймичкою тобі стану… / З дру­гою кохайся… / З цілим світом… Я забуду, / Що колись ко­халась, / Що од тебе сина мала"

а) експозицією; б) зав’язкою; в) кульмінацією; г) розвитком дії.

6.  Поему- інвективу «Кавказ» поет присвятив:

а) Лесі Українці;     б) Марку Вовчку;    в) Якову де Бальмену; г) В. Жуковському.

ІІ. Складіть сенкан про Т. Шевченка(на основі вивчених творів).

15.04.

 Тема. Будова тексту. Мікротема й абзац

 

                            Основний зміст

1.   Перегляньте відеоурок. У ньому є матеріал на повторення знань про текст та його основні ознаки, а також пояснення теми. Зверніть увагу на те, що про будову тексту, поділ його на мікротеми та оформлення в абзаци ми з вами вивчали в 5 класі.

https://www.youtube.com/watch?v=IfFvzQpUjlU

 

2.   Практична частина уроку.

2.1.      Прочитайте текст «Квіти Катерини Білокур»(вправа 414).

2.2.      Виконайте письмово такі завдання:

-випишіть виділені речення(вони є тематичними);

-назвіть три мікротеми тексту(опираючись на тематичні речення складіть і запишіть план тексту);

-запишіть тему й основну думку тексту;

-доберіть і запишіть заголовок до тексту так, щоб він відображав основну думку.

    3. Домашнє завдання.

П.34, вправа 415(користуючись поданими тематичними реченнями, складіть і запишіть невеликий текст(до 1с.), дотримуйтеся абзаців; доберіть заголовок до тексту; тематичні речення підкресліть).

14.04.

Тема. Контрольна робота №5(твір). Творчість Тараса Шевченка

       УВАГА!!! Ця контрольна робота пишеться у формі твору. Ви обираєте одну тему з переліку запропонованих і пишете висловлювання.         Дотримуйтеся таких вимог:

- композиція(вступ, основна частина, кінцівка);

- обсяг(2с.);

- відповідність обраній темі;

-грамотність(орфографічна, пунктуаційна, лексична, граматична).

!!!Контрольну пишете на подвійних листочках в лінію, підписуєте їх і здаєте в п"ятницю, 15.04., протягом дня. Невчасно здані роботи не перевірятиму!!!

      ПЕРЕЛІК ТЕМ ДЛЯ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ

1. Трагізм образу матері у творчості Т. Шевченка ("Катерина", "Наймичка").

2. Сатиричне зображення царської імперії у творах Шевчека ("Сон", "Кавказ").

3. Мрії Шевчека про майбутнє України ("Ісаїя. Глава 35"),

12.04.

Тема. Текст. Його основні ознаки 

                   Основний  зміст  

1. Рубрика "Пригадаймо".

Дайте усні відповіді на питання.

   -Що таке текст?

   -Які ознаки має текст?

   -Що таке тема тексту?

   -Що таке основна думка тексу?

2. Перегляд відеоуроку.

https://www.youtube.com/watch?v=XlnX2IEJnHk

3. Робота з теоретичним матеріалом(с.189).

4. Виконання вправ.

Вправа407(прочитайте текст, дайте письмову характерстику тексту).

Тип мовлення:

Стиль мовлення:

Тема:

Основна думка:

Вправа 410(розташуйте частини так, щоб утворився текст, утворений текст запишіть). 

4. Домашнє завдання.

П. 33, вправа 408(І,ІІ УСНО) + тему, основну думку і план тексту записати в зошит. 

11.04.

Тема. Біблія в житті Т. Шевченка. Світле пророцтво поета ("Ісаїя. Глава 35"). Глибока смута поета занепадом моральності, неправильними діяннями "сильних світу", пригнічення люду новими, внутрішніми "ворогами". ТЛ: псалом 

                         Основний зміст

 1. Вступне слово вчителя.

         Духовність, тобто те, що пов’язане із внутрішнім світом людини, її мораллю, думами, займала одне з найважливіших місць у творчості Т. Шевченка. І на початку літературної діяльності, у пізніші роки і перед смертю поет не втратив віри в Бога, завжди звертався до нього за підтримкою. Так робили і герої його творів.

2.Відомості з теорії літератури. Робота в зошитах

Псалом — жанр духовної лірики, релігійна пісня, молитва, в якій висловлено різні релігійні почуття.

Тематично псалми можна поділити за такими групами:

-пригнічений горем чи тяжкою недугою автор скаржився на заподіяну кривду, біль, страждання і просить у Бога захисту і підтримки;

-від імені народу автори благають у Бога милосердя в час лихоліття, війни, голоду, мор автори прагнуть розбудити віру в Бога, в його милість та опіку;

-твори, де висловлені почуття вдячності від окремих осіб та цілої громади;

-гімни, що прославляють Бога; псалми історично–навчального характеру;

-псалми філософсько–медитативного характеру, в яких оспівуються велич і гідність, даровані людині Богом;

-псалми, які уславляють космічну світобудову, де небеса — це оселя Бога.

Гімн (гр. hymnos — урочиста пісня, похвала) — один з видів ліричної поезії: урочиста, похвальна пісня, в якій возвеличується якесь явище, особа, подія. За тематикою відомі такі гімни: державні, військові, релігійні, на честь історичних осіб та подій, сатиричні.  

3. Рубрика "Пригадаймо".

Псалтир з давньоєврейської мови перекладається як «книга хвали». Це найулюбленіша книга Старого Заповіту багатьох поколінь людей, у якій вміщено 150 псалмів, покладених на музику для богослужіння. Головний автор псалмів — ізраїльсько–іудейський цар Давид (у заголовках 73 псалми приписуються йому), іншими авторами були Асаф (12 псалмів), сини Кореєві (11), Соломон (2), Мойсей (1), Єфам (1) і невідомі автори (50). Переспів — вид перекладу: вільне передання художніх творів засобами іншої мови або ж вірш, написаний за мотивами іншого твору.

4.  Робота над  твором Т. Шевченка «Ісаія. Глава 35» (1859). 4.1.Історія та джерела написання.

             Т. Шевченко дуже рано почав своє знайомство із біблійними текстами. Справа в тому, що у так званій дяківській школі, де він навчався грамоті, «Псалтир» (так називали книгу псалмів із Біблії) замінював і буквар, і читанку. Малий Тарас швидко навчився його читати. «Приходячи додому після уроків, Шевченко довго просиджував над псалмами, захоплюючись їхньою поезією, декламуючи їх уголос»,— писав один із шкільних товаришів поета. Майже немає даних про історію створення «Подражанія». Відомо тільки, що вірш у чорновому варіанті був записаний на звороті офорта( різновид гравюри на металі, який дозволяє отримувати відтиски з друкарських форм, які попередньо оброблені кислотами.), над яким працював митець. Саме весною 1859 р. (поезія датується 25 березня) Шевченко дуже багато працював як художник, удосконалював гравірувальну техніку, великої уваги приділяючи офорту. Доводилося днювати й ночувати в майстерні. Раптом поява задуму поезії і натхнення відірвала поета від гравірування на міді, змусила взятися за перо. Чистого паперу не було,— і він, роблячи багато закреслень, записав вірш на зворотному боці нещодавно виконаного офорта.

Ісаія — стародавній єврейський пророк, автор однієї з книг Біблії. Його пророцтва і є джерелами Шевченкового наслідування.

4.2.. Виразне читання поезії(сс. 324-325).

4.3. Робота над аналізом твору(письмово).

 Тема: мрія поета про неодмінність повалення самодержавства і розбудову нового суспільства

Ідея: впевненість Т. Шевченка у святість божої правди, яка запанує на землі, віра у щасливе і вільне життя.

Основна думка: «Оживуть степи, озера, / І не верстовії, / Скрізь шляхи святії / Простеляться…»

Жанр: переспів з Біблії («подражаніє»),  гімн Волі.

Композиція. Твір умовно можна поділити на 3 частини:

 1 частина — Проголошення радості на землі, внаслідок Божої ласки.

2 частина — Воздаяння Всевишнього довготерпеливим: а) «незрячі прозрять»; б) «німим отверзуться уста»; в) «і дебрь… — пустиня неполита… прокинеться»; г) «веселі ріки потечуть, а озера… поростуть … оживуть».

 3 частина — Радість трудящих з приводу отримання ними волі.

4.4..Словникова робота.

  Карміл (Кармель) — це вкрита пишною рослинністю гора в Палестині, стала біблійним символом гордої краси;

Ліван — гірське пасмо на півночі Палестини, яке біблійні пророки часто символізували як славу і велич Іудейського царства;

Омофор — багатий, золотом вишитий покров.

4.5.. Зміст твору, його художня насиченість.

Початок вірша за формою нагадує народні різдвяні пісні. Це звернення до землі. Метафорична картина щастя починається із наказу землі розквітати, оновитись. А далі буде Божий суд, коли справедливість переможе. Зло буде покаране, а ось поневолені кріпаки, метафоричним образом яких у творі стають «темні», «сліпі», «вбогодухі», будуть вилікувані. У третій частині вірша і змальовано ідеальне життя нещасного народу-мученика, який заслужив цей рай. Поет вдається до алегорії, яка виконує подвійну функцію. По-перше, зображує народне щасливе життя у майбутньому, по-друге, показує до чого доводить рабство людину. Закріпачена людина стає морально забитою, неосвіченою, фізично нездоровою.

Т. Шевченко ніби оберігає опорні образи біблійного тексту і якщо втручається в їхню структуру, то від того вони стають більш дохідливими і набирають при цьому українського національного колориту. Наприклад, Т. Шевченко повністю зберігає поетичний мотив обводнення пустелі, що дуже виразно звучить у біблійному тексті. Проте в його поезії на берегах річок та озер ростуть не тростини й папірус, а гаї. Цей штрих немовби «натякає», що йдеться про майбутнє звільнення не так ізраїльського, як українського народу. За Шевченком, вольнії, широкії, святії шляхи — це дороги нового, вільного і щасливого суспільства. Останній рядок твору «Веселії села» — це знову виразний «український» штрих, який створює у читача враження, що йдеться все–таки про звільнення і майбутнє щасливе життя нашого народу. )

 5. Домашнє завдання.

Вивчити із зошита, виконати тестові завдання і дати відповідь на питання(письмово).

                           Письмове завдання

1.   На початку твору Т. Шевченко звертається до...

А. Рабів.   Б. Господа. В. Злодіїв суспільства.    Г. Ниви і землі.

2.    За яких умов незрячі дива господні побачать? Якщо...

А. Отримають волю.   Б. Будуть виявляти покірність своїм господарям. В. відвідають Ліван. Г. Умиються водою святою.

3.     Після закінчення суду Бог визволяє...

А. Неповнолітніх.    Б. Тих, хто скоїв нетяжкий злочин.

В. Довготерпеливих і убогих.   Г. Жінок, які мали позашлюбних дітей.

4.    Характеризуючи шляхи майбутнього для народу, поет вбачає їх...

А. Широкими і вольними.   Б. Тернистими і небезпечними.

В. Квітучими і зеленими.   Г. Усипаними каміннями.

5.  «Ісаія. Глава 35» – це поезія, яка є гімном…

А. Історичному минулому українців.   Б. Краси природи.

В. Волі.     Г. Стародавньому єврейському пророку.

 

6.    Біблійний образ у творі під пером поета слугував…

А. Пропагандою визвольних ідей.    Б. Вихованням духовно багатих людей.      В. Зразком для гноблених.

Г. Джерелом пізнання і самовдосконалення.

7.  Початок поезії Т. Шевченка за формою нагадує…

А. Коломийку.    Б. Веснянку.

В. Народну різдвяну пісню.   Г. Бурлескно-сатиричний твір.

8.   У третій частині поезії змальовано…

А. Розквіт весняної природи.   Б. Боротьбу добра та зла під час Божого суду.    В. Гірське пасмо на півночі Палестини.

 Г. Ідеальне життя нещасного народу-мученика.

9. Які деталі творять український колорит у поезії «Ісаія. Глава 35»?(дати повну відповідь).

08.04.

Тема. Контрольна робота №3. Складне безсполучникове речення. Складне речення з різними видами зв»язку

 

УВАГА!!! Контрольну пишете на подвійних ПІДПИСАНИХ листочках. Здаєте їх у понеділок, 11.04., протягом дня. Невчасно здані роботи не перевіряю!!!

                                Основний зміст

 

                         І ВАРІАНТ

1.Тести

   1. (№1 с.161)

   2.(№5 с.161)

   3. (№1 с. 183).

2. Встановіть відповідність (№7  с.162)

3. Творче конструювання .

Складіть і запишіть по одному  безсполучниковому  реченню з рівноправними і нерівноправними частинами. Біля речення зазначте вид частин.

4.Напишіть твір-мініатюру на будь-яку тему(7-8 речень ). Використайте 2 речення  з різними видами зв"язку. Речення підкресліть.

 

                                      ІІ ВАРІАНТ

1.Тести

   1. (№2 с.161)

   2.(№4 с.161)

   3. (№5 с. 183).

2. Встановіть відповідність (№8  с.162).

3. Творче конструювання .

Складіть і запишіть по одному  безсполучниковому  реченню з рівноправними і нерівноправними частинами. Біля речення зазначте вид частин.

 

4.Напишіть твір-мініатюру на будь-яку тему(7-8 речень ). Використайте 2 речення  з різними видами зв"язку. Речення підкресліть.

Домашнє завдання

Повторити ПП 24-31.

07.04.

Тема. Т. Шевченко, "Росли укупочці, зросли..."   Ідейно-художній аналіз твору

                    Основний  зміст

1. Опрацювати усно матеріал. 

      Останні роки життя... Передчуття суспільних змін, підірване на засланні здоров’я, творчі плани, нові твори, яким судилося безсмертя. Але в душі таїлася мрія - нарешті віднайти тихе родинне щастя, збудувати хатину над Дніпром, жити поряд з рідними, на «Україні милій». Примара особистого щастя являлася поетові в образі Ликери Полусмакової (палкої пристрасті Шевченка), але, на жаль, не судилося йому відпочити від невтомних блукань роздоріжжями долі в тихому родинному гнізді. Його мука від невлаштованого особистого життя відчутна в поезіях останніх років, зокрема у вірші «Росли укупочці, зросли...».

2.Робота в зошитах. Виявити передумови для щасливого подружнього життя . Відповідь оформити за допомогою прийому «Доміно».

Щасливе подружнє життя —

3. Прочитати виразно поезію.

Росли укупочці, зросли;

Сміятись, гратись перестали.

Неначе й справді розійшлись!

..

Зійшлись незабаром. Побрались;

І тихо, весело прийшли,

Душею-серцем неповинні,

Аж до самої домовини.

А меж людьми ж вони жили!

Подай же й нам, всещедрий Боже!

Отак цвісти, отак рости,

Так одружитися і йти,

Не сварячись в тяжкій дорозі,

На той світ тихий перейти.

Не плач, не вопль, не скрежет зуба —

Любов безвічную, сугубу

На той світ тихий принести.

4. Робота над змістом поезії(усно).

- Про які періоди в житті людини розповідає поет?

- Яким чином дружні стосунки між молодятами стають серйозними?

- Від чого залежить щасливе подружнє життя?

- Чому не кожна пара «доживала укупі до самої домовини»? Що є перешкодою для цього?

- З яким проханням звертається поет до Бога?

- Як повинні поводити себе члени родини, коли сім’я опиняється у скрутному становищі.

- Про які життєві страждання зазначає поет у творі? 

- Чим пояснити те, що поет прагне зберегти любов між людьми і у потойбічному світі?

- Чому вважають: благополуччя в родині — міцність держави.

5. Домашнє завдання

Скласти анкету твору(ПИСЬМОВО 6-7 складових)

05.04.

Тема.  Повторення вивченого про складне безсполучникове речення та речення  з різними видами зв"язку

                  Основний зміст

1 Рубрика "Пригадаймо".

Пригадати все вивчене про складне безсполучникове речення і складне речення з різними видами зв"язку.

2. Практична частина уроку.

 2.1. Творче конструювання(вправа 355(І, ІІ)).

2.2. Вправа 398(І,ІІ).

3. Домашнє завдання.

Підготуватися до контрольної роботи (пп. 24-31), вправа 401 (А).

04.04.

Т. Шевченко. Лірика періоду арешту й заслання і після повернення з нього. Лірична медитація "Доля"

                   Основний зміст

1.Робота в зошитах(скласти акроасоціацію  до слова ДОЛЯ)

                               ЗРАЗОК

Д-дорога

О-оптимізм

Л-любов

Я-яскравіть

2.Опрацювати усно матеріал про твір "Доля".

Оглянувши пройдений життєвий і творчий шлях, Т. Шевченко написав ліричний триптих(триптих (у перекладі з грецької мови означає – складений утроє) – композиція з трьох самостійних, проте пов’язаних спільним ідейним змістом та мотивом мистецьких творів)  «Доля», «Муза», «Слава», тема якого – поетичне осмислення пройденого шляху, свого призначення як митця, мети життя, самоусвідомлення поетом своєї творчості. Триптих Т. Шевченка являє собою поетично-філософський синтез цілої лінії попередньої лірики. З’явився на початку нового етапу творчості Т. Шевченка і став цілком закономірним явищем для тодішнього психологічного й творчого стану поета. Пройшовши випробування засланням, він набув нового психологічного й життєвого досвіду, ще міцніше утвердився на своїх ідейних і морально-естетичних позиціях, по-новому почав оцінювати свій життєвий і творчий шлях. «Але зміст триптиха сягає далеко за рамки психологічної самооцінки –перед нами оригінальна концепція творчо-психологічного буття митця, твір філософського змісту». Запис Т. Шевченка в щоденнику від 9 лютого 1858 року свідчить, що триптих був створений «без малейшего усилия»  протягом одного дня в Нижньому Новгороді, де йому довелося затриматися на кілька місяців, чекаючи дозволу на в’їзд до столиці. Триптих має струнку композицію − складається з трьох частин, кожна з яких має свою, проголошену в назві тему, що дає підстави розглядати твір як ідейно-художню цілість, в основу якої покладено певну конкретну світоглядну позицію. Яку саме?  Т. Шевченко усвідомлює свою долю, висловлює потребу по-новому поглянути на прожиті роки, осмислити моральний досвід свого життя. Ядром авторської концепції митця є вірш «Доля». За жанровими ознаками «Доля» – вірш медитативного(медитація - розмірковування) характеру, витриманий у формі звернення поета до власної долі. Мотив долі, зокрема власної – один із наскрізних у поезії Т. Шевченка. Найяскравіше він окреслився у віршах періоду «трьох літ» і арешту поета.  Ліричний герой вірша «Доля», загартований психологічно, зміцнілий, упевнений у своїй моральній правоті, зі спокійною гідністю оглядає не тільки життєву долю поета, а й долю творчу. Невеликий за обсягом (18 рядків) вірш поділяється на кілька композиційно-смислових частин, у яких реалізується логічний та емоційний розвиток теми. Перша частина: звернення до долі одразу починається з узагальненої позитивної характеристики її моральної поведінки по відношенню до поета:

 Ти не лукавила зі мною, 

Ти другом братом і сестрою

 Сіромі стала  .

 Повертаючись до років дитинства, поет бачить одверту, часами сувору щирість долі, щирість, яка виявляється в її дружньому й воднораз родинному ставленні до сіроми-хлопця, що самотужки, залишений напризволяще по смерті батька, здобував життєвий досвід, науку малярства. Друга частина -це наполегливе шукання обдарованим хлопцем свого життєвого шляху, свого вчителя: 

.....ти взяла 

Мене, маленького, за руку

 І в школу хлопця одвела 

До п’яного дяка в науку 

«Учися серденько; колись 

З нас будуть люде», − ти сказала.

Доля просить його старанно вчитися, обіцяючи за це гідне майбутнє. «А я й послухав, і учивсь, і вивчився». У наступних рядках гіркий сарказм, що виявляється навдивовижу коротким і лаконічним: «А ти збрехала. Які з нас люде?».

Третя, кульмінаційна, частина починається переконанорвучкими словами: «Та дарма! Ми не лукавили з тобою». Ліричний герой просто й несхитно йде шляхом правди, і в цьому – той вищий дар його Долі, тяжкої, але почесної. Остання частина – це заключне речення, у якому йдеться про славу: «Ходімо дальше, дальше слава, А слава – заповідь моя» 

Т. Шевченко – людина мистецтва, і слава – як моральна винагорода  за подвижницькі муки творчості та як свідчення живого відгуку його поезії в душах людей. Особливе значення це має в тій духовній ситуації, у якій створювався триптих: каторга заслання, особиста самотність й болісне відчуття глухоти й німоти  тих, кому адресована його поезія і хто, можливо, почав забувати про неї. Саме в цьому психологічному контексті зізнання поета про славу як свою заповідь стає і зрозумілим, і цілком виправданим. Як бачимо, образ долі не одноплановий. На початку твору доля – як невидима субстанція, життєва дорога, але  далі як результат свідомих орієнтирів і критеріїв. 

3. Виразно прочитати твір.  

                                        Доля 

Ти не лукавила зо мною,

Ти другом, братом і сестрою

Сіромі стала. Ти взяла

Мене, маленького, за руку

І в школу хлопця одвела

До п’яного дяка в науку.

— Учися, серденько, колись

З нас будуть люде, — ти сказала.

А я й послухав, і учивсь,

І вивчився. А ти збрехала.

Які з нас люде? Та дарма!

Ми не лукавили з тобою,

Ми просто йшли; у нас нема

Зерна неправди за собою.

Ходімо ж, доленько моя!

Мій друже вбогий, нелукавий!

Ходімо дальше, дальше слава,

А слава — заповідь моя.

 4. Практична робота в зошитах(заповнити анкету твору).

Назва

Літературний рід

Літературний вид

Жанр

Тема

Основна думка

Ліричний герой(характеристика)

Художні засоби(5-6 видів по два приклади до кожного виду)

5. Домашнє завдання

Вивчити вірш "Доля" напам"ять, опрацювати матеріал підручника(с. 205-206).

УВАГА!!! ВІрш "Доля" здаєте напам"ять у п"ятницю, 08.04., з 11 до 12 години.

01.04.

Тема. Синтаксичний розбір складного речення з різними видами зв"язку

                       Основний зміст

 1. Мовна розминка.

 Списати речення. Поставити пропущені розділові знаки. Накреслити схеми. Вказати вид складного речення.

1. Люди люблять розмірковувати про щастя, але ніхто не знає, що найбільше щастя - в ​​розумінні.  

2. Ми маємо пам"ятати що нещасною або щасливою людину роблять тільки її думки; керуючи своїми думками людина управляє своїм щастям.    

2. Робота з підручником(с.177).

Розглянути послідовність синтаксичного розбору складного речення з різними видами зв"язку, а також зразки усного і письмового розбору такого речення.

3. Робота в зошитах.

Записати по черзі подані речення. Виконати письмовий синтаксичний розбір кожного речення.

1. На берегах Нілу росла тростина, однак вигляд у неї був трохи незвичайний: висотою вона сягала 4-5 метрів, а завершувалося її стебло  суцвіттям  у формі парасольки.

2. Дуб зацепенів від страху: він бачив, як колись такими сокирами звалювали сусідні дерева.

4. Домашнє завдання.

 ПП.24-31, вправа 391(списати речення, поставивши запропоновані у завданні до вправи розділові знаки; виконати синтаксичний розбір цього речення).

31.03.

Тема. Т. Шевченко. "У нашім раї на землі..." Трагедія жінки-матері, боротьба за своє материнство, жорстокість народної моралі

                            Основний зміст

1. Пояснення вчителя.

     Поезія «У нашім раї на землі....» — екскурс поета шляхами власного життя і розповідь про героїнь своїх творів. Твір має оптимістичний початок і трагічне, сумне закінчення. «У нашім раї…» містить протиставлення злиденного життя жінки-кріпачки райському. Вірш «У нашім раї на землі...» написаний у період перебування поета в засланні. У творі зображено дві типові долі матері-кріпачки: матері, яка народила дитину в шлюбі, і матері-покритки. Обидві долі трагічні. Першу матір, яка милується своєю дитиною і не може нею нарадуватися, чекає сумна й тяжка доля, адже в умовах кріпацтва годі сподіватися на добре життя: жінка втрачає дітей, які «розійшлись на заробітки, в москалі». Вона залишається сама в холодній зимовій хаті, яку нікому витопити. А як світло й урочисто починалася поезія — з перших же рядків в уяві виникає образ Божої Матері із дитиною на руках.Отже, тональність вірша змінюється: від урочистої й теплої на початку — до сумної в середині й трагічної в кінці. У другій частині вірша в образі покритки автор зображує покріпачену, пригноблену Україну (пригадайте подібні жахливі картини в поемі «Сон» («У всякого своя доля...»): «То покритка попідтинню // 3 байстрям шкандибає, // Батько й мати одцурались // И чужі не приймають!»): І будеш щаслива. Та не довго. Бо не дійде До зросту дитина, Піде собі сліпця водить, А тебе покине Калікою на розпутті, Щоб собак дражнила... Про зображення знедоленої жінки в Шевченкових поезіях так писав М. Рильський: «Такого полум'яного материнства... і такої жіночої муки не знайти, мабуть, у жодного з поетів світу. Нещасливий в особистому житті, Шевченко найвищу й найчистішу красу світу бачив у жінці, у матері».

2. Робота з поезією.

2.1. Прочитати вірш "У нашім раї на землі...". 

У нашім раї на землі
Нічого кращого немає,
Як тая мати молодая
З своїм дитяточком малим.
Бувая, іноді дивлюся,
Дивуюсь дивом, і печаль
Охватить душу; стане жаль
Мені її, і зажурюся,
І перед нею помолюся,
Мов перед образом святим
Тієї матері святої,
Що в мир наш бога принесла…
Тепер їй любо, любо жити.
Вона серед ночі встає,
І стереже добро своє,
І дожидає того світу,
Щоб знов на його надивитись,
Наговоритись. — Це моє!
Моє! — І дивиться на його,
І молиться за його богу,
І йде на улицю гулять
Гордіше самої цариці.
Щоб людям, бачте, показать
Своє добро. — А подивіться!
Моє найкраще над всіми! —
І ненароком інший гляне.
Весела, рада, боже мій!
Несе додому свого Йвана.
І їй здається, все село
Весь день дивилося на його,
Що тілько й дива там було,
А більше не було нічого.
Щасливая!..
Літа минають.
Потроху діти виростають,
І виросли, і розійшлись
На заробітки, в москалі.
І ти осталася, небого.
І не осталося нікого
З тобою дома. Наготи
Старої нічим одягти
І витопить зимою хату.
А ти нездужаєш і встати,
Щоб хоч огонь той розвести.
В холодній молишся оселі
За їх, за діточок.
А ти,
Великомученице! Села
Минаєш, плачучи, вночі.
І полем-степом ідучи,
Свого ти сина закриваєш.
Бо й пташка іноді пізнає
І защебече: — Он байстря
Несе покритка на базар.
Безталанная! Де ділась
Краса твоя тая,
Що всі люде дивувались?
Пропала, немає!
Все забрала дитиночка
І вигнала з хати,
І вийшла ти за царину,
З хреста ніби знята.
Старці тебе цураються,
Мов тії прокази.
А воно таке маленьке,
Воно ще й не лазить.
І коли-то воно буде
Гратись і промовить
Слово мамо. Великеє,
Найкращеє слово!
Ти зрадієш; і розкажеш
Дитині правдиво
Про панича лукавого,
І будеш щаслива.
Та не довго. Бо не дійде
До зросту дитина,
Піде собі сліпця водить,
А тебе покине
Калікою на розпутті,
Щоб собак дражнила,
Та ще й вилає. За те, бач,
Що на світ родила.
І за те ще, що так тяжко
Дитину любила.
І любитимеш, небого,
Поки не загинеш
Межи псами, на морозі
Де-небудь під тином.
[Перша половина 1849, Кос-арал]

2.2.Дати відповіді на питання(усно).

• Яке середовище називають раєм? 

• Що для поета є святим? 

  • Через що дивується і водночас сумує поет, коли побачив дівчину з дитиною?

 • За що ми повинні бути вдячними своїм матерям? 

• У чому поет вбачає святість образу матері?  

 • Яка доля очікує Йванів, коли вони подорослішають? 

• Чому старість самотньої жінки — це її безпорадність і важке життя? 

• Що мав на увазі поет, зазначаючи про матір: «А ти, великомучениця»?  

• Над чим змушує задуматися поезія?

3. Робота в зошитах (записати в класну роботу).

Тема: розповідь про важку жіночу долю, долю матері в умовах покріпачення, соціального і національного гніту. 

Ідея: возвеличення святості матері, того найціннішого, що є для кожної людини; засудження соціального устрою, який змусив страждати багатьох жінок.

4. Домашнє завдання.

    Виразно читати твір, вивчити із зошита(тему, ідею), записати в класну роботу основну думку твору і 3-4 проблеми.

01.04.

Тема. Синтаксичний розбір складного речення з різними видами зв"язку

                       Основний зміст

1. Мовна розминка.

     Списати, поставивши пропущені розділові знаки.     Побудувати схеми. Вказати вид складного речення.

1. Люди люблять розмірковувати про щастя  але ніхто не знає  що найбільше щастя - в ​​розумінні.  

2 .Ми маємо пам"ятати що нещасною або щасливою людину роблять тільки її думки; керуючи своїми думками, людина управляє своїм щастям.  

2. Робота з підручником.

2.1. Розглянути послідовність синтаксичного розбору складного речення з різними видами зв"язку, а також зразки усного і письмового розбору такого речення(с.177). 

2.2. Практичне завдання. Списати речення по черзі. Виконати синтаксичний розбір поданих речень.

1.На берегах Нілу росла тростина, однак вигляд у неї був трохи незвичний: висотою вона сягала  4-5 метрів, а завершувалося її стебло суцвіттям у формі парасольки.

2. Дуб зацепенів від страху: він бачив, як колись ось такими сокирами звалювали сусідні дерева.

3. Домашнє завдання.

ПП. 24-31, вправа 391(записати речення, поставивши запропоновані в завданні до вправи розділові знаки; зробити письмово синтаксичний розбір цього речення).

29.03.

Тема. Складні речення із сполучниковим і безсполучниковим зв"язком

             Основний зміст

1. Скористайтеся посиланням і перегляньте відеоурок (пояснення теми).

https://www.youtube.com/watch?v=e59FvGFhfUk

2. Практична частина (виконання  усіх завдань відеоуроку, КРІМ ТВОРУ-ОПИСУ. Спочатку кожне практичне завдання виконуєте самостійно. Відеоурок дає вам змогу перевірити правильність виконання завдання).

2.1. "Виконаймо".

2.2. Творче завдання.

2.3.Тестові завдання.

3. Домашнє завдання.

П. 31, вправа 381(І, ІІІ). Схеми будуєте ПІСЛЯ речень.

28.03.

Тема. Поведінка, вчинки героїнь поем "Катерина" і "Наймичка"

                                         Основний зміст

1.Вступне слово вчителя.

      Тема жінки, матері і материнства – одна з провідних у творчості Т.Г.Шевченка. Постійна увага Т.Шевченка до трагічного становища жінки у часи кріпацтва зумовлюється тим, що саме вона була найбільш пригнобленою і скривдженою: поневірялась на панщині, нерідко була жертвою поміщиків, крім того постійно під родинним гнітом. Становище жінки було   нестерпним. По це свідчить той факт, , що в Київській губернії за 1839р вчинили самогубство 37 дівчат-покриток.

Ви прочитали дві поеми Шевченка «Катерина»та «Наймичка», познайомилися з двома, на перший погляд, різними жіночими долями. Та водночас вони такі схожі,  адже обидві стали жертвами тодішнього суспільного ладу, обидві були обмануті та залишені. Під час уроку ми обговоримо поведінку і вчинки героїнь.

2. Бліц-опитування(усно).

                                    «Катерина»

- Хто така Катерина? Що про неї відомо на початку поеми?

  -Чому журяться батьки Катерини? Чим мотивує мати своє рішення про вигнання дочки з дому?

 - Чи можна говорити про жорстокість народної моралі?

 - Чи можемо ми засуджувати Катерину як матір, котра покинула свого сина напризволяще?

  -Для чого героїня, перед тим як вирушити у дорогу, набрала землі під вишнею?

  -Як склалася доля   Івася ? 

                                                   «Наймичка»

- Хто така Ганна? Що про неї відомо на початку поеми?

 - Чому вона не йде шукати коханого, як це зробила Катерина?

- Чому підкинула дитину багатій бездітній сім’ї?

-Чи байдужою є Ганна до долі своєї дитини? Чим це можна довести?

 -Чи була Ганна щасливою?    

3. Метод «Займи позицію»(письмово).

   Хто, на вашу думку, Катерина чи Ганна є прикладом справжнього материнського подвигу?  Висловіть своє ставлення до героїнь поем Шевченка. На чиєму боці ваші симпатії?

4. Домашнє завдання.

    Заповніть таблицю.

       Спільне і відмінне в образах Катерини і Ганни      

Катерина	Ганна	Спільне

 

 

25.03.

Тема. Складні речення з різними видами зв"язку(сурядним і підрядним зв"язком). Розділові знаки

                             Основний зміст

1. Мовне спостереження(усно). Вправа 369. Опрацьовуючи вправу, зверніть увагу на розділові знаки між двома сполучниками(головну роль у вживанні чи невживанні  розділових знаків між двома сполучниками відіграє  наявність чи відсутність підрядного речення, яке починається  сполучником ТО).

 2. Робота з підручником(сс.170-171).

3. Виконання вправ.

3.1.Вправа 372(ІІІ).

3.2.Творче конструювання(за вправою 377 скласти за будь-якими двома схемами речення. Спочатку записати схему, потім побудоване речення).

4. Домашнє завдання.

П. 30, вправа 376(І).

24.03.

Тема. Різні типи втілення  теми жіночої долі: романтичний ("Катерина"),  реалістично-побутовий ("Наймичка")

                                     Основний зміст

1. Переглянути відеоролик.

https://www.youtube.com/watch?v=N_3fTTtuB1Q

2. Робота в зошитах.

Завдання: переглядаючи відеоурок, ви складаєте  анкети  до поем "Катерина" і "Наймичка".

3. Домашнє завдання

Прочитати поеми("Катерина" сс.231-245,  "Наймичка" (текст знаходите в Інтернеті).

22.03.

Тема. Складні речення з різними видами зв"язку(сурядним і підрядним зв"язком)

                             Основний зміст

1. Мовна розминка(письмово)

                                        Тести  

1. Складним називається речення, яке складається з:

а) двох і більше простих речень, об'єднаних в одне ціле за змістом, інтонацією та за допомогою сполучників або без них;
б) двох і більше простих речень, одне з яких обов'язково двоскладне, а інші - односкладні;
в) двох і більше простих речень, що часто не пов'язані за змістом та інтонаційно.

2 .Складні речення утворюються:

а) лише з двоскладних речень, рівноправних між собою;
б) лише з односкладних речень, залежних одне від одного;
в) з двоскладних чи односкладних простих речень, кожне з яких має свою граматичну основу.

З. Кілька частин, що входять до складного речення, можуть поєднуватися:

а) сурядним, підрядним, сполучниковим і безсполучниковим зв'язком;
б) лише сурядним і підрядним сполучниковим зв'язком;
в) лише сурядним, сполучниковим і безсполучниковим зв'язком.

4. Речення  Над світом стояла така тиша, що чути було, як плакала надламана гілка:

а) складносурядне;
б) складнопідрядне;
в) безсполучникове;
г) складнопідрядне з кількома підрядними;
д) складне речення з різними видами зв'язку.

5. У реченні  Я вірю добро і краса житимуть вічно... потрібно поставити такий розділовий  знак:

а) кому;
б) крапку з комою;
в) двокрапку;
г) тире.

6. Які види складного речення відображено на лінійних схемах?
 
1. [ ], але [ ], ( ).
2. [ ], ( ), і [ ].
3. [ ], [ ], і [ ].
4. [ ], і [ ]: [ ], [ ]. 

а) складнопідрядні з кількома підрядними;
б) складносурядні;
в) безсполучникові;
г) складні речення з різними видами зв'язку.

2. Дослідження мовного матеріалу(письмово).

      Спишіть речення, підкресліть граматичні основи. Запишіть схему.Зверніть увагу на те, що речення складається з трьох частин, які поєднано сурядним(сполучник а) і підрядним(сполучне слово що) зв"язками. Таке речення називається складним з різними видами зв"язку - сурядним і підрядним.

        Сіре небо кошлатилося брудними отарами, а над річкою, що вилася внизу, підіймався серпанок.

[... ] ,  а [...,  (що...),  ... ].

3. Робота з підручником(сс.166-167).

4. Виконання вправи 360(І-ІІ).

5. Домашнє завдання.

П. 29, вправа 359(списати, підкреслити граматичні основи, побудувати після кожного речення схему).

21.03. 

Тема. Жіноча доля у творчості Т. Шевченка

                                   Основний зміст

1. Вступне слово вчителя.

  Мати. Тільки вона нічого не пожалкує для своєї дитини. Це вона у хвилину небезпеки ніколи не згадає про себе, все віддасть для того, щоб захистити свою дитину, зазнає будь-яких труднощів, щоб дітям жилося краще. Віддасть усю свою мудрість душі, тепло свого серця, своє здоров'я. Серед усіх людських законів є один невмирущий у своїй благородності — вміння жертвувати собою. Найвища самопожертва — в материнстві, бо мати дарує дитині не тільки безмежну любов, віддає все життя, всю себе, кожну мить сердечної теплоти.Великий Кобзар українського народу низько схилявся перед образом Матері, який втілював для нього рідну матір, Україну, Пречисту Діву Марію. Матір Божа, яка оберігає людей землі,— це узагальнюючий образ усіх матерів. 

     Материнська любов не знає кордонів, страху, сумнівів, розрахунків. Вона очищає нас, зігріває, зупиняє нас перед безоднею. Мати тяжко страждає, якщо її дітей спіткало лихо, і розцвітає, стає молодшою, веселішою, сильнішою, коли бачить, що її діти виросли порядними людьми. Мати — захист і притулок для дитини, вона її опора і совість. Усе, що є у нас найкращого, — від неї, від неньки рідної.

2. Асоціативна вправа(письмово). Скласти асоціативний ряд.

    Жінка (матір) - ..............

3. Матеріал для сприйняття теми.

    Перша половина ХІХ століття. Росія - під чоботом самодержавства, у ярмі кріпаччини стогнуть люди. Кріпака можна продати, поміняти на собаку, до смерті засікти різками за найменшу провину, забрати у солдати. Та найбільш трагічна доля жінки-селянки, особливо - матері-кріпачки. Т. Г. Шевченко бачив це з дитинства.

Там матір добрую мою

Ще молодую у могилу

Нужда та праця положила...

А сестри... Сестри, горе вам,

Мої голубки молодії.

Для кого в світі живете?

Ви в наймах виросли, чужії,

У наймах коси побіліють,

У наймах, сестри, й умрете.

Для Т. Г. Шевченка жiноча недоля була згустком болю, що запiкся в його серцi. Крiпацька неволя – це доля рiдної матерi, яку передчасно "у могилу нужда та праця положила", доля сестер Катрi, Ярини, Марiї – голубок молодих, у яких "коси в наймах побiлiють", це трагiчна доля його першої трепетної любовi – Оксани Коваленко, доля всiх нещасних жiнок, що "нiмi на панщину iдуть i дiточок своїх ведуть". Т. Г. Шевченко гнiвно виступав проти жiночого безправ'я. Вiн нiби зiбрав воєдино у своєму зболеному серцi страждання поневолених жiнок усiх епох i схвильовано розповiв про них цiлому свiтовi.

У творчості Т. Шевченка однією з провідних була тема жінки. Поет часто звертався до відображення її трагічної долі в тогочасному суспільстві, присвятив цій темі низку творів, написаних у різні періоди творчості. На цьому наголошував Іван Франко: «Не знаю в літературі всесвітній поета, котрий би так витривало, так гаряче і з цілою свідомістю промовляв в обороні жінок, в обороні їх права на повне, чисто людське життя, котрий би таким могучим словом бичував усе те, що в’яже, деморалізує і тисне женщину. Не знаю в літературі всесвітній поета, котрий би представив так високий і так щиро людський ідеал жінки-матері».

Однією з кращих поем Шевченка про матір є поема «Марія», присвячена Богоматері. У цьому творі мати Марія є втіленням незнищенності людського духу, вічності добра на землі, утвердженням величі й святості материнства. Вона — Мадонна, яка усвідомлює важливість своєї місії народження й продовження життя, її краса — у жертовності материнської любові. Це відзначив й І. Франко: Шевченко «лишив нам такий високий пам’ятник своєї мислі, свого слова, лишив нам такий ясний та пориваючий ідеал жінки і громадянки, якого не писав ні один інший поет у світі і котрого по ширині та висоті основної думки й перевищити неможливо...». До такого ідеалу, писав Іван Франко, «удається доходити людськості тільки в великих хвилях переломів всесвітньої боротьби добра зі злом...».

Та до створення образу жінки-Мадонни Шевченко піднявся в завершальний період своєї творчості. А у творах раннього періоду та періоду «трьох літ» він зображав земних Мадонн — українських жінок-матерів, адже образ жінки з дитям на руках завжди хвилював поета.

Кобзар був переконаний, що «...у нашім раї на землі / Нічого кращого немає, / Як тая мати молодая / З своїм дитяточком малим».

Та у творах Т. Шевченка мало щасливих жінок. Частіше ми бачимо матерів скривджених, ошуканих, глибоко нещасних. Поетові було нестерпно бачити скривджену жінку, він щиро переймався материнським горем. І цей біль вилив у віршах та поемах.

     Однією з провідних тем раннього періоду творчості Т. Шевченка є тема трагічної долі жінки-покритки. До зображення долі ошуканої дівчини впродовж багатьох століть зверталися письменники різних країн, тема ця широко розроблялася у світовій літературі . У творчому доробку Т. Шевченка одним із кращих творів про жіночу долю є поема «Катерина», написана 1838 року. Присвячена вона В. Жуковському «на память 22 апреля 1838 года».Суть конфлікту, що лежить в основі твору,— протистояння добра і зла, любові і ненависті, щирості і лукавства, прекрасної мрії і жорстокої дійсності. Центральним образом поеми є образ Катерини, молодої красивої української дівчини, життя якої обірвалося передчасно. Знехтувавши моральними законами, вона покохала москаля-офіцера, та залишилася ошуканою у своєму почутті й покарана за невміння зберегти цноту. Кинута напризволяще спокусником, збезчещена дівчина повною мірою відчула на собі осуд і глум оточуючих.

Спочатку Катерина ще сподівається на повернення офіцера, адже він обіцяв. Та поступово молодиця усвідомлює непоправність того, що накоїла. Вона гірко плаче, зневажена односельчанами, про неї «жіночки лихо дзвонять». Автор засуджує таке жорстоке ставлення до дівчини, хоча й не виправдовує її поведінки.Покритки зреклася родина, вона вирушає в Московщину шукати батька свого сина в надії, що все владнається. Дорогою на чужину пережила Катерина й злидні, й насміхання, але все терпіла, бо ще вірила в щасливе закінчення поневірянь.

Аж ось нарешті зустріч відбувається. Повертаються москалі додому, а попереду — Іван, коханий Катерини. Катерина благає його не відмовлятися хоча б від сина. Та офіцер-спокусник тікає, одцуравшись і від дитини.Надія вмирає, Катерина усвідомлює, що нікому в цілому світі оборонити її та її дитину від знущань. І, не витримавши тяжких випробувань, що випали на її долю, закінчує життя самогубством.

«Катерина» — ліро-епічна, соціально-побутова реалістична поема з народного життя. Темою її є правдива, схвильована розповідь про трагічну долю матері-покритки та дітей-безбатченків. Розкриває цю тему письменник по-новому: він розповідає не про кохання Катерини, а про її страждання.

   У поемі «Наймичка» поет зробив подальший розвиток образу матері-покритки. Твір цей посідає особливе місце у творчості Шевченка. У той час як героїні інших творів подібної тематики безпосередньо виражають свої думки та почуття, головна героїня поеми «Наймичка» Ганна змушена їх глибоко й постійно приховувати, жити подвійним життям, намагаючись зберегти таємницю свого материнства. Основна увага у творі зосереджується на внутрішньому розвитку характеру, показі найсуттєвіших проявів душевного стану героїні.

Хронологічні рамки поеми охоплюють близько тридцяти років. Зумовлено це бажанням автора показати велику любов матері до сина, усвідомлення нею відповідальності за його долю. Основну увагу читачів Т. Шевченко концентрує на таких вузлових моментах: Ганна підкидає дитину, приходить найматися, виявляє запопадливість біля господарства та материнську ніжність до дитини; Марк одружується. Кульмінацією є зізнання Ганни в материнстві, яке до кінця поеми для всіх залишається таємницею.

Порівнюючи образи двох покриток, героїнь творів Т. Шевченка, Катерини та Ганни, І. Франко наголошував, що «наймичка — натура безмірно глибша, чуття у неї не тільки живе, але сильне та високе, любов до дитини така могуча, що перемагає все інше, заслонює перед нею весь світ, заставляє забути про себе саму, віддати все своє життя не для хвилевої покути, але для довгої жертви на користь своєї дитини».

Написана «Наймичка» у період «трьох літ», коли у творах Т. Шевченка поглиблюється соціальний та психологічний аналіз характерів персонажів. Цим пояснюється поведінка Ганни: змушена приховувати свої почуття й наміри, вона небагатослівна, її поведінка характерна для людини, яка постійно страждає.  

У поезії"Сон"("На панщині пшеницю жала") протиставляються жахливе сьогодення й бажане щасливе майбутнє, жорстока реальність і мрія, що здійснюється лише уві сні. Це ще один твір Т. Шевченка про долю жінки-матері, долю кріпачки. Головна героїня поезії не має ні імені, ні обличчя. «Побачити» обличчя жінки неможливо. Ми неначе дивимося на неї зі спини — на згорблену, втомлену, понівечену. Вона — жінка-тінь. Малюючи її образ, автор послуговується не іменниками, а дієсловами: «жала», «втомилася», «розповила», «нагодувала», «попестила» і нарешті — «пошкандибала». Саме «пошкандибала», а не, наприклад, «пішла». Ця лексема яскраво відбиває сутність життя цієї кріпачки, яка давно не відчувала радості. Життя її спустошене, позбавлене не тільки сенсу, а й повноти материнського щастя.

Незважаючи на втому, мати з ніжністю ставиться до сина, якого розповила, попестила. А потім і сама незчулася, як задрімала. І в сні пережила момент щастя, бо побачила життя свого сина саме таким, про яке постійно мріяла:

І уродливий, і багатий,

Не одинокий, а жонатий

На вольній, бачиться, бо й сам

Уже не панський, а на волі...

Це був лише сон, але «усміхнулася небога». Пробудження повертає жінку в сумну реальність:

Проснулася — нема нічого...

На сина глянула, взяла,

Його тихенько сповила

Та, щоб дожать до ланового,

Ще копу дожинать пішла.

Автор не дає оцінки зображуваному — вона зрозуміла з тональності вірша, з контрасту дійсності й мрії.

У творі зображено сувору прозу підневільної виснажливої праці, мовчазного відчаю та безнадії й водночас змальовано ідеал щасливої та вільної селянської родини.

  Поезія «У нашім раї на землі...» написана 1849 року, у період перебування поета на засланні. Т. Шевченко розмірковує над долею жінки-матері: матері-кріпачки, яка народила дитину в шлюбі, та матері-покритки. Обидві не були щасливими, бо не відчули піклування про себе своїх дітей.

Перша мати радіє своїй дитині, радіє материнству, милується красою своєї дитини. Але поки дитина маленька. Коли ж вона досягне віку ходити на панщину, жінка втратить дитину, долею якої може жорстоко розпорядитися пан. І розійдуться вони «на заробітки, в москалі». А її чекає самотня старість у нетопленій, холодній хаті.

Мати-покритка проклинає своє материнство, адже її дитина — байстря від лукавого пана, який порозважався й покинув. Усі люди також відвертаються від них. Та найтрагічніше в її долі те, що й син зненавидить її, коли підросте, не зможе простити того, що вона, його мати, приготувала йому долю старців водити. Їй же залишається одна дорога — загинути десь під тином.

Сумом пройнятий твір, бо розповідається в ньому про нерадісний шлях жінки від материнського щастя до материнського горя, самотності, покинутості, беззахисності.

Тому й тональність вірша різна. Починається він світло й урочисто:

У нашім раї на землі

Нічого кращого немає,

Як тая мати молодая

З своїм дитяточком малим.

Друга частина, у якій розповідається про материнську долю жінки-покритки, просякнута сумом та безнадією:

І будеш щаслива.

Та не довго. Бо не дійде

До зросту дитина,

Піде собі сліпця водить,

А тебе покине

Калікою на розпутті,

Щоб собак дражнила...

Вірш пройнятий гарячим співчуттям до долі жінки-матері.

М. Рильський так писав про зображення знедоленої жінки в Шевченкових поезіях: «Такого полум’яного материнства... і такої жіночої муки не знайти, мабуть, у жодного з поетів світу. Нещасливий в особистому житті, Шевченко найвищу й найчистішу красу світу бачив у жінці, у матері».

4. Домашнє завдання.

Заповнити таблицю на основі матеріалу пункту 3.

Назва твору	Характеристика твору	Оцінка видатних діячів

18.03.

Тема. Узагальнення теми "Складне безсполучникове речення"

                                            Основний зміст

1. Мовна розминка "Закінчити думку"(письмово).

     1. Складним безсполучниковим називають таке речення, у якому......

     2. Частини СБР схематично позначають....

     3. Між рівноправними частинами СБР виникають такі смислові відношення:...

     4. СБР  з нерівноправними частинами синонімічні до.....

     5. Між частинами СБР можуть стояти такі розділові знаки:....

2. Виконання вправ на узагальнення теми.

Вправа 353(письмово , у дужках після речення вказати його вид за будовою).

Тести (с.161).

3. Домашнє завдання.

С. 162, завдання №№7-10.

17.03.

Тема. Т. Шевченко. " І мертвим, і живим, і ненарожденним..." Настроєві інтонації твору(суперечка, пересторога, погроза, заклик тощо)

                                        Завдання

1. Літературна розминка(ПИСЬМОВО). Встановити відповідність між композиційними частинами твору та цитатами.

                       Композиційні частини

1.Епіграф   

2. Вступ, у якому ліричний герой (автор) закликає тогочасну інтелігенцію полюбити свій народ, не бути байдужим до долі України      

3. Критика тогочасної еліти . 

4 Узагальнення й проповідницький монолог автора.

 5.  Кінцівка, у якій лунає заклик до інтелігенції, яка має очолити свій народ 

                                Цитати   

А. «Обніміться ж, брати мої. Молю вас, благаю!»

Б. «Доборолась Україна До самого краю. Гірше ляха свої діти її розпинають».

В. «Подивіться на рай тихий, На свою країну, Полюбіте щирим серцем Велику руїну, Розкуйтеся, братайтеся, У  чужому краю Не шукайте, не питайте Того, що немає...»

Г. «Коли хто говорить: люблю Бога, а брата свого ненавидить, — лжа оце».

Д. «Схаменіться! будьте люди, Бо лихо вам буде. Розкуються незабаром Заковані люде, Настане суд, заговорять І Дніпро, і гори!..» ,    «Якби ви вчились так, як треба, То й мудрость би була своя».

2.Матеріал для сприйняття теми уроку(опрацювати усно).

До  жанру послання Т. Шевченко звернувся, щоб через пересторогу й прохання пробудити в українців почуття національної гідності й честі. Отже, твір був написаний з наміром змінити підневільне становище України. Саме послання «І мертвим, і живим, і ненарожденним...» стало тим Шевченковим твором, який найбільше цитують, адже багато рядків із нього стали афоризмами: «В своїй хаті своя й правда, //І сила, і воля», «Нема на світі України, // Немає другого Дніпра», «Одцурається брат брата // І дитини мати», «Якби ви вчились так, як треба, // То й мудрость би була своя», «І чужому научайтесь, //Й свого не цурайтесь»...Лицемірство панівної верхівки Т. Шевченко викриває із самого початку твору — з епіграфа: «Коли хто говорить:люблю Бога, а брата свого ненавидить, — лжа оце». Ліричний герой послання тяжко переживає трагічну ситуацію покріпаченої України, свої емоції він не приховує: «Тілько я, мов окаянний, //1 день і ніч плачу».

Цікавим є образ автора в поемі-посланні, процитуємо з цього при­воду дослідника творчості Т. Шевченка В. Смілянську: «Цей образ не­однозначний: «автор» обертається до читача обличчям то юродивого — печальника за людей («Тілько я, мов окаянний,//1 день і ніч плачу //На розпуттях велелюдних»), то пророка («Схаменіться! Будьте люди, // Бо лихо вам буде»), то апостола-проповїдника («І чужому научайтесь»), загалом — поета-громадянина, патріота, чиє серце розтяла розколина, яка зруйнувала націю. Кожна з іпостасей (ролей) автора творить емоційний оре­ол скорботи, прокляття, апокаліптичної погрози, іронії та сарказму, лю­бові й надії».

3. Робота в зошитах. Скласти сенкан до образу ліричного героя твору.

4. Домашнє завдання.

Вивчити напам"ять уривок із твору(від рядків "Учітесь, читайте, І чужому научайтесь, Й свого не цурайтесь"  і до кінця послання(с. 308).

14.03.

Тема. Т. Шевченко. " І мертвим, і живим, і ненарожденним..." Продовження теми "землячків" у посланні. Засудження комплексу меншовартості та байдужості до рідної мови

                                    Завдання

1. Рубрика "Пригадаймо"(усно).

Який твір  називається посланням? Який  із вивчених творів  Шевченка належить до жанру послання?

2. Опрацювання матеріалу для  кращого сприйняття тексту послання " І мертвим, і живим, і ненарожденним...".

      2.1.Особливість назви  “І мертвим, і живим…”

 Мертві — українські поміщики — кріпосники.

 Живі — інтелігенція, про яку поет найбільше говорить у творі.

 Ненароджені — простий народ, поневолений, не готовий до участі в боротьбі.

 У заголовку цього твору автор звертається не тільки до своїх сучасників, а й до «ненароджених земляків», тобто до наступних поколінь українців — отже, й до нас. Він вчить, що наш порятунок — в єдності всіх сил нації.

2.2.Значення епіграфа до твору.

Епіграфом до твору стали слова з Біблії: «Коли хто говорить: люблю Бога, а брата свого ненавидить — лжа оце». Шевченко таким епіграфом натякає на панів, які експлуатують кріпаків і водночас говорять, що люблять народ. Цим самим поет порушує проблему лицемірства, фальшивого патріотизму, що ведуть згодом до зради, утрати своєї національної свідомості. 2.3.Композиція  “І мертвим, і живим…”

 Композиційно послання оформлене суцільним ліричним монологом, художній прийом діалогізації надає драматизму та емоційної напруженості деяким рядкам твору. Поет зіставляє сучасне з минулим, заглядаючи і в майбутнє. Перші чотири строфоїди цього твору стосуються дворян-реакціонерів. Слід звернути увагу на рядки такого змісту: • засудження нещадного визиску кріпаків поміщиками; • заклик до української інтелігенції, настроєної реакційно, полюбити «найменшого брата» і стати на захист трудового люду в рідному краї; • викриття показної освіченості дворян, їхнього рабського плазування перед царем; • картини справедливої помсти. У другій частині послання Т. Шевченко звертається до української інтелігенції і розкриває негативні сторони її світогляду та діяльності. Найперше він вказує на те, що освічені люди самі не вивчають вітчизняну історію, а лише повторюють псевдонаукові теорії іноземних дослідників. Захоплюючись ідеями слов’янофільства, не усвідомлюють їх основну суть — боротьбу за визволення всіх слов’ян з-під чужоземного поневолювання. Вивчивши кілька іноземних мов, нехтують своєю рідною. Поет в’їдливо висміює лжепатріотизм цих лібералів, ідеалізацію ними історії України, показує правдиві картини минулого, радить розібратися самим у подіях давнього часу, побачити правду. Гнівно і гостро картає поет ліберальних(які виявляють зайву терпимість, потурання (звичайно шкідливе) кому-,чому-небудь ) панків за те, що вони не менше за реакціонерів(прихильників або учасників політичної реакції і повернення старих порядків) визискують свій народ, прикриваючись при цьому нібито благими намірами — просвітити його, прилучити до здобутків європейської науки, «повести за віком». У заключному строфоїді поет закликає всіх освічених людей об’єднатися з простим людом, бо тільки згуртування всіх сил нації може привести до визволення України з-під ярма російського самодержавства.

2.4. Ліричний герой і автор у творі “І мертвим, і живим…” Ліричний герой послання звинувачує у байдужості до розвитку освіти і національної свідомості свого народу. Він засуджує соціальні верхи за їх глухість до проблем свого народу, навпаки, «гуманісти» за кордоном, удома вони перетворюються на гнобителів свого народу. Їх справжня злодійська сутність спонукає їх до злочинів проти співвітчизників. Використовує автор метафоричні вирази : «людей запрягають у тяжкі ярма», «орють лихо». Головними їх характеристиками стають епітети «недолюдки», «діти юродиві». 

Ліричний герой сподівається все ж на краще, він закликає своїх владних і заможних співвітчизників зупинитись, замислитись і дбати про освіту та культуру свого народу.

 Автор критикує дворян, що шукають правди й волі за кордоном, замість того щоб створювати її у себе на батьківщині. Наче першооснову патріотизму сподівається автор розповісти українським панам, бо без національного самоусвідомлення та власних високих моральних якостей «великих слов велика сила» не буде дієвою, залишиться тільки словами. Із сатиричною гостротою і емоційною силою автор викриває мучителів свого народу, бажає їм зникнути з обличчя його любої країни. Розплата за зневажання свого народу обов’язково настане, картина майбутнього «страшного суду» над панами — це є й попередження для недалекоглядних панів. Послання містить також діалог між ліричним героєм і таким собі освіченим паном. Темою цієї розмови стає проблема самобутності історії, традицій, культури українців, зорієнтованість на захід в області культури й освіти. Тому і не має Україна своїх істориків, своїх учених, своїх політиків, бо історію й політику нашу пишуть іноземці («німець»). А іншим панам, слов’янофілам (слов'янофіли   ідеалізувала все російське, возвеличували минувшину й суспільний лад Московії ), автор іронічно вказує на їх зрадництво національної самобутності. Бо такі «просвітителі» здатні підкорятись російському цареві, знехтувати своїм народом і його мовою. Причиною такого занепаду історії та культури в Україні автор вважає відсутність відповідей на питання «…що ми?.. Чиї сини? Яких батьків? Ким? За що закуті?». Т. Шевченко у посланні дає пораду повернутися до свого коріння, завдяки освіті написати свою історію України, її героїчне козацьке минуле. З великим розпачем згадано у посланні гетьманів українських до початку ХVII — XVIII століть: І. Брюховецького, П. Тетерю,

Ю. Хмельниченка. Ці недалекоглядні й слабкі політики звели нанівець силу й незалежність України, сварячись між собою, козацька старшина продала батьківщину туркам, польським панам, російським царям. Так і повелося серед нащадків отаких гетьманів, вони гірше за іноземних загарбників катують свій народ, «розпинають» свою Україну. І у посланні автор пропонує вихід з такого ганебного для справжнього патріота становища. Слід здобувати прогресивні, корисні знання у іноземців, при цьому « і свого не цуратись». І використовувати це знання на благо своєї країни, бо найкраща воля то вдома, найкраща правда також добра вдома.Послання до прогресивних інтелігентів завершується з оптимізмом: поверніться до України - і вона зрадіє і оживе.

3. Робота в зошитах(матеріал пункту 2 законспектувати(тільки найважливіше).

4. Домашнє завдання.

Вивчити конспект , прочитати послання " І мертвим, і живим, і ненарожденним..."(сс.303-308).

25.02., 15.03.

Тема. РМ Написання твору-роздуму на морально-етичну тему в публіцистичному стилі з використанням СБР. Контрольний твір-роздум на морально-етичну тему в публіцистичному стилі 

                                                  Завдання

1. Рубрика "Пригадаймо" .

Здебільшого твір вибудовується у формі твору-роздуму і відповідає такій схемі.

1. ВСТУП (підведення до проблеми: чому я над цим замислився — став учасником чи свідком якоїсь події, щось почув чи прочитав).
2. ТЕЗА ТВОРУ.
3. Доказ на підтвердження або спростування тези.
4. Доказ (або приклад).
5. Доказ (або приклад).
6. ВИСНОВКИ.

 

Основною сферою застосування текстів публіцистичного стилю є суспільно-політичне життя. Ознаками стилю є інформативність, логічність, фактографічність, точність (ці риси єднають його з науковим), образність, піднесеність, емоційність, експресивність (цими рисами публіцистичний стиль подібний до художнього).

Серед мовних ознак публіцистичного стилю — уживання суспільно-політичної лексики, емоційно-забарвлених слів, риторичних запитань. Стверджень та звертань, окличних речень. Ознакою, властивою власне публіцистичному стилю, є відверта підкреслена оцінність, що виявляється в уживанні оцінних слів.

 2. Обрання теми з переліку запропонованих(одна за вибором).

Перелік рекомендованих тем

1. Своє, рідне — своєрідне.
2. У чому призначення людини?
3. Людина — це обов’язок, а не титул.
4. Як відшукати свій шлях у житті.
5. Чи зможуть з часом селфі замінити родинні фотографії.
6. Чи легко бути молодим?
7. Доброта — це порятунок людства, життєдайний дар чи непотрібний пережиток?
8. Чи можна навчитися відчувати чужий біль?
9. Даймо на працю для України серце, і розум, і руки.
10. Правді в очі дивіться прямо.
11. Ти кермуй туди спокійно, де горить мета твоя.
12. Цінуйте кожну мить життя.
13. Чого сьогодні не вистачає українцям?
14. Що нам потрібно відроджувати?

 3. Підготовка до написання твору.

    3.1. Рекомендації вчителя.

Послідовність роботи

Написання роботи треба розпочати з осмислення запропонованої вчителем (або самостійно вибраної) теми та визначення меж теми. Потрібно з’ясувати, що саме треба сказати чи написати, щоб розкрити тему, що для розкриття теми є найважливішим, що менш важливим, але все ж бажаним, від чого слід відмовитися через несуттєвість чи неактуальність.

Після цього обміркувати головну думку майбутнього твору — висновок, який має випливати з усього сказаного чи написаного.

Наступний етап — це добір відповідного фактичного матеріалу та його систематизація. Джерелом фактів для розкриття теми може служити досвід автора майбутнього твору, інформація, одержана ним від учасників або свідків певних подій, статистичні дані з довідників, підручників, періодики. Авторові не слід нехтувати також власною уявою.

Систематизувати ретельно зібраний фактичний матеріал найкраще у вигляді плану твору.

Після складання плану переходимо до наступного етапу — створення тексту.

Вимоги до твору:

• чітке формулювання тези;
• добір чітких і вичерпних аргументів на її підтвердження або спростування;
• логічність і послідовність викладу думок;
• точність висновків.

Важливе завдання — добір виражальних засобів мови (слів, граматичних форм, синтаксичних конструкцій), що відповідають вимогам вибраного стилю.

ПРИМІТКА. У творі потрібно використати  3 складних безсплучникових речення(СБР).

  3.2. Опрацювання пам"ятки.

ПАМ’ЯТКА «Як складати твори на морально-етичну тему в публіцистичному стилі»

Продумати тему твору та його зміст.

Опрацювати необхідну літературу.

Визначити основну думку твору.

Продумати послідовність твору-роздуму, дотримуючись його композиційних особливостей (вступ, основна частина,, висновок).

Самостійно скласти план висловлення.

Обрати стиль викладу.

Під час написання твору необхідно дбати про розкриття його теми.

Бути уважним до вживання мовних засобів у творі.

Відтворити твір спочатку подумки, а потім — у писемній формі.

4. Написання роботи на чорновику. Редагування і переписування в зошит.  

24.02.

Тема. Т. Шевченко. "Кавказ". Неприйняття насильства, поневолення людей. Осуд загарбницьких воєн

                          Завдання

1. Літературна вправа(письмово закінчити думку).

         1. "Кавкказ" присвячено.......

         2. Твір належить до жанру.....

         3. Темою твору є.......

         4. В образі Прометея зображено......

        5. Орел - це образ.......

        6. "...Один-єдиний вибух чуття", - так назвав твір.....

2. Опрацювання змісту поеми за питаннями(усно).

1.Як про полювання на волю горців говорить колонізатор?

2.Який художній засіб використовує Т.Шевченко, щоб показати всю масштабність дій колонізатора? 

3. Чи однаково прославляє автор царя і горців?За що прославляє горців?

4. Про що у своєму зверненні до горців говорить колонізатор?

5. Яким перед нами постає колонізатор-загарбник?    

       6.  Прокоментуйте останню частину. Кого звинувачує в смерті друга Т. Шевченко - кавказців чи російське самодержавство?

3. Домашнє завдання.

          Заповнити анкету твору

Рід

Тема

Основна думка

Ідея

Проблематика

Художні засоби