31.05.

Тема. Підготовка до НМТ

Основний зміст

Запитання 1

На другий склад падає наголос у всіх словах, ОКРІМ:а) колесо б) перепис в) фартух г) новий д) оптовий

варіанти відповідей

Запитання 2

Ще за часів Київської Русі з брунатного жолудя проклюнувся паросток і, набираючи сили, згодом перетворився на розлоге дерево.

Синонімом до прикметника «розлоге» в реченні є всі слова, ОКРІМ

варіанти відповідей

кронисте

гіллясте

крислате

листяне

Запитання 3

Правильно підібрано синоніми до всіх слів, ОКРІМ

варіанти відповідей

бібліотека - книгозбірня

апелювати - звертатися

автентичний - національний

автоматичний - саморушний

Запитання 4

Пароніми вжито в реченні

варіанти відповідей

Прийомний син барона був баран.

Радість переповнила серце матері.

Рідкісні прогулянки з батьком були для мене дивом.

Сердечний вам привіт від щирого серця!

Запитання 5

Обидва слова, подані в дужках, можливі за змістом у реченні.

варіанти відповідей

(Військовий, воєнний) збір, який стягується розміром 1,5% з доходів фізичних осіб, почав діяти в Україні з серпня 2014 року

Протягом (століть, сторіч) український Степ належав кочовикам.

Купці бо носили срібло на шиї, похваляючись хитро зробленими (гривнями, гривнами)-чепами.

(Дощов, дощовита) хмара з незвичайною швидкістю наближалася до міста.

Запитання 6

Виберіть словосполуки з лексичними помилками

варіанти відповідей

видалити апендицит - хворіти на апендицит

веліли працювати - волію знати правду

акціонерне товариство - акціонерні внески

дружна родина - дружній тон

почуття обов'язку - почуття небезпеки

Запитання 7

Слово, що належить до розмовної лексики, ужито в реченні

варіанти відповідей

Альбіоні, Верді, Саратасе, поможіть цей сум перебрести!

З екранів щось стріляє і реве.

Час новий: мобільники, е-мейли. Кому потрібні записи криві?

Потроху траса стихне і замре.

Запитання 8

Синонімічний ряд НЕ утворюють фразеологізми в рядку

варіанти відповідей

брати ноги на плечі, дати драла, накивати п'ятами

баглаї бити, ханьки м'яти, ганяти вітер

давати дрозда, намилити шию, всипати перцю

крутити носом, устромляти носа, клювати носом

Запитання 9

Лексичну помилку вжито в рядку

варіанти відповідей

прийняти міри

протягом року

приватна власність

сходова клітка

Запитання 10

У якому рядку всі словосполучення правильні?

варіанти відповідей

Грошовий перевод, порушити питання

Підняти питання, прийти по адресу

Порушити питання, грошовий переказ

Прийти за адресою, в значній мірі

Запитання 11

До складу яких словосполучень входять омоніми?

варіанти відповідей

) білий колір – чорний колір, радісний погляд – сумний погляд.

палаюче сонце – пекуче сонце, широкий степ – просторий степ.

крило ластівки – крило літака, щире серце – серце країни.

материнська ласка – хижа ласка (звір), моторний цех – моторний хлопець.

Запитання 12

Відновіть початковий зміст цього речення, добираючи для кожного з пропусків

правильний варіант з-поміж запропонованих.

Музиканти_____ важливу для _____ тему – ______ та ями на українських дорогах.

варіанти відповідей

порушили, довкілля, затори

підняли, оточуючого середовища, пробки

порушили, довкілля, пробки

підняли, довкілля. затори

Запитання 13

Якщо вписати на місці крапок слово може, то ускладненим стане речення

варіанти відповідей

Наш тренер… Дніпро перепливти.

… весна вже настала?

Кожен … мріяти про велике.

Україна … знову перемогти.

Запитання 14

Пунктуаційну помилку допущено в реченні

варіанти відповідей

Іван Франко, як відомо, знав чотирнадцять європейських мов.

Довженко-оповідач, здається мені, перевершував Довженка-художника.

Хлопець я молодий і, на думку багатьох дівчат, навіть, симпатичний.

Привикне, кажуть, собака за возом бігти, то й за саньми побіжить.

Запитання 15

Вставлену конструкцію вжито в реченні (розділові знаки пропущено)

варіанти відповідей

Улітку під вербою біля хати як добре що скінчилася зима княгиня почала дітей навчати.

Розповіді й новелетки із книги «Вечірні розмови» як на мою думку мають подвійну цінність.

Я згадав і цей може незначний епізод бо здається мені в ньому проступає вдача Максима Тадейовича.

Чисте небо не налягало на гори а навпаки своєю високою легкою синявою довершувало гармонійно доповнювало їх.

Запитання 16

Позначити, у якому рядку всі сполучення слів записано неправильно:

варіанти відповідей

заходи для покращення, через фінансову неспроможність

перейшло у спадщину; інженер за фахом

по єдиному зразку; по фінансовій неспроможності

за взаємною згодою, за свідченням очевидців

Запитання 17

Позначте рядки, у яких слова утворюють синонімічний ряд.

варіанти відповідей

Дбати, піклуватися, турбуватися, клопотатися

Любо, мило, весело, приємно

Горизонт, обрій, небосхил, височина

Рясний, густий, буйний, розкішний

30.05.

Тема. Підготовка до НМТ

Основний зміст

Запитання 1

Правильно підкреслено літеру на позначення наголошеного звука в слові

варіанти відповідей

олень

колесо

читання

випадок

Запитання 2

Однакова кількість звуків і букв у кожному слові рядка

варіанти відповідей

п'ятниць, їстоньки, яблунька

якість, кукурудза, український

гайок, об'єднування, сьогодення

серйозний, щебечуть, джміль

рюкзак, перемивають, кар'єра

Запитання 3

Літеру е треба писати на місці обох пропусків рядка

варіанти відповідей

вир..нає сон..чко

заст..бнути к..шеню

в..личезний п..ріг

в..сняне мар..во

кр..шталеве джер..ло

Запитання 4

Чергування відбувається в усіх словах у рядка:

варіанти відповідей

Струмінь, лежить, скатерть.

Лев, тремтіти, розплести.

Муха, рука, камінь.

Променистий, дерево, шепіт

Запитання 5

У якому рядку виділена буква в усіх словах позначає один і той самий звук?

варіанти відповідей

джміль, добро, дріб

дзбан, зберегти, зжати

просьба, вісь, сьогодні

якби, ґвалт, екзистенція

Запитання 6

Подовження приголосних передається на письмі в усіх словах рядка:

варіанти відповідей

узбереж…я, багато облич…, затиш…я

суд…івський, бов…аніти, гордіст…ю

поколін…я, бут…я, Поділ…я

безчест…я, клоч…я, попідтин…ю

Запитання 7

Не пароніми:

варіанти відповідей

Богатир - багатир.

Усмішка - посмішка.

Крило - крило.

Удача - вдача.

Запитання 8

Виберіть речення, у якому неправильно вжито слово неділя.

варіанти відповідей

Була неділя, тихий час дозвілля.

Вербна неділя - християнське свято.

Одна неділя має сім днів.

У неділю ми пішли в похід.

Запитання 9

Редагування потребують усі речення, ОКРІМ:

варіанти відповідей

Перевертати сторінки книг треба чистими руками.

Під час грози без надобності не залишайте будинок.

Міцно зачиняйте за собою двері.

Мішати учасникам змагань суворо заборонено.

Запитання 10

Укажіть прислів'я, до складу якого входять антоніми:

варіанти відповідей

Мудрий не дасть за ніс водити.

Золото і в огні блищить.

Ученому - світ, а невченому - тьма.

Язик до Києва доведе.

Запитання 11

Якій схемі відповідає речення Що ж йди Іванку покірно обзивалась Марічка Така нам доля судилась.

(розділові знаки при прямій мові пропущено)

Схема речення

варіанти відповідей

"П, - а, - п".

"П", - а.

А:"П?"

"П, - а: - П".

"П, - а. – П".

Запитання 12

Виберіть рядок, у якому цитату записано неправильно.

варіанти відповідей

«Мова — душа кожної національності, її святощі, її найцінніший скарб. І поки живе мова — житиме й народ як національність» (І. Огієнко).

«Мова завжди живе поряд з піснею, сестрою її рідною» (П. Тичина).

«Один з найулюбленіших народних героїв — козак Голота, який не боїться ні огня, ні меча, ні третього болота» (з підручника).

«Наша дума, наша пісня не вмре, не загине», - ще раз співає хор. (І. Нечуй-Левицький)

Запитання 13

Виберіть рядок, у якому допущено помилку при заміні прямої мови непрямою.

варіанти відповідей

Аскольд ствердив, що й Людмила так про це говорить (з підручника)

Мати питала в Лавріна, чи гарна хата в його Мелашки (з підручника)

Аркадій Петрович зацікавивсь, чи почали сіно возити (з підручника)

Вишлевич зупинив пана Юзефа і запитав, а де Юлія (Іваничук).

Запитання 14

До якого стилю належить листування

варіанти відповідей

наукового

художнього

розмовно-побутового

епістолярний

Запитання 15

Знайти всі іменники чоловічого роду

варіанти відповідей

кір

щастя

Київ

Онтаріо

Перу

степ

рефері

Запитання 16

Зайдіть односкладне речення

варіанти відповідей

Завжди можу стати в пригоді, моїх вам порад не злічить

Важким холодним сном спала земля

Промчала ніч стрілою наді мною

Королівство завмерло в очікуванні чогось нового

Запитання 17

Який рід у іменників шампунь, поні, Сибір, фламінго

варіанти відповідей

средній

жіночий

чоловічий

спільний

Запитання 18

З'ясуйте, якою частиною мови є кожне з виділених слів

Навіть не дивлячись на годинник, знаю, що зараз чверть на восьму

варіанти відповідей

1. Частка, сполучник, іменник, прийменник

2. Прийменник, займенник, числівник, частка

3. Частка, займенник, числівник, прийменник

4. Прийменник, займенник, іменник, сполучник

Запитання 19

З'ясуйте, якою частиною мови є кожне з виділених слів

Лайка − екологічно шкідливе явище, насичене негативом

варіанти відповідей

1. Іменник, прикметник, прислівник, дієприслівник

2. Дієприслівник, прикметник, прислівник, іменник

3. Прислівник, прикметник, дієприкметник, іменник

4. Прикметник, дієприкметник, прислівник, іменник

Запитання 20

З'ясуйте, якою частиною мови є кожне з виділених слів

Дощ нанизав краплі на чорний дріт, що був натягнутий над подвір'ям, та й подався далі

варіанти відповідей

1. Сполучник, прийменник, займенник, частка

2. Прийменник, займенник, сполучник, прислівник

3. Прийменник, сполучник, займенник, прислівник

4. Частка, сполучник, займенник, прислівник

Запитання 21

З'ясуйте, якою частиною мови є кожне з виділених слів

Уся ця смуга берега, прикрита від північних і східних вітрів пасмом гір, обмивається голубим морем

варіанти відповідей

1. Займенник, прикметник, прийменник, безособове дієслово

2. Частка, дієприкметник, займенник, особове дієслово

3. Займенник, дієприкметник, прийменник, особове дієслово

4.Частка, прикметник, прислівник, безособове дієслово

Запитання 22

З'ясуйте, якою частиною мови є кожне з виділених слів

Перепрошую, історія України та її культури більш цензурована, як написана

варіанти відповідей

1. Прислівник, займенник, прийменник, частка

2. Вигук, займенник, прислівник, сполучник

3. Займенник, прийменник, частка, сполучник

4. Частка, займенник, прислівник, сполучник

Запитання 23

Іменинниця попросила своїх __________ налаштуватися на __________ дійство.

варіанти відповідей

гостей, захоплене

гостів, захопливе

гостів, захоплююче

гостей, захопливе

Запитання 24

Під час тренінгу ми навчимо вас __________ впливу на потенційного працедавця і розкриємо секрети того, як створити __________ резюме.

варіанти відповідей

дієвим прийомам, якісну

дієвих прийомів, якісне

дієвим прийомам, якісний

дієвих прийомів, якісний

19.05.

Тема. Підготовка до НМТ

Основний зміст

За поданим посиланням виконати завдання(40 тестів) .

https://zno.osvita.ua/ukrmova/492/

Домашнє завдання.

Повторити навчальний матеріал з морфології.

18.05.

ТЕМА. Література елітарна, вишукана, високохудожня. Література масова, популярна (її інтенсивний розвиток).Ю.Андрухович («Астролог», «Пісня мандрівного спудея»).ТЛ: література елітарна, масова

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

1. Робота з епіграфом.

Українська література не призначена для читання. Її можна цитувати, за неї можна страждати, її можна любити, за неї боротися. Але для читання вона надто болісна, надто консервативна, надто багатовимірна, надто елітна.

Н. Сняданко

2. Вивчення навчального матеріалу.

2.1.Вступ.

Сучасну українську поезію творять представники різних поколінь. Поети «старшого» покоління концентрують увагу на філософському осмисленні життєвої проблематики (І. Драч, Б. Олійник, І. Калинець, Д. Павличко). У тематиці й проблематиці акцентують увагу на проблемі взаємозв’язку людини й Всесвіту, ширше — на філософському осмисленні проблеми людського буття, що виявляється у відповідальності людини перед природою й суспільством.

Поети «середнього» покоління активно розвивають урбаністичну тему, віддають належне футуристичним традиціям, оригінально поєднують християнську етику з гуцульською язичницькою міфологією (В. Голобородько, В. Герасим’юк, І. Римарук, В. Цибулько). Провідними мотивами стають роздуми про сенс людського буття, про роль рідної мови як чинника становлення особистості. Ще однією особливістю сучасної української поезії є феміністична течія, представлена іменами О. Забужко, Л. Таран, Л. Голоти, І. Жиленко, Л. Гнатюк.

Отже, сучасна українська поезія віддає данину усім відомим словесно-мистецьким експериментам, усе ж спираючись на літературні традиції й живлячись народнопоетичними джерелами.

2.2. Теорія літератури(записати основне).

Елітарна та масова література — два потоки сучасного літературного процесу. Елітарні твори (від франц. еlitе — краще, добірне) вирізняються інтелектуальною та естетичною ускладненістю, наявністю багатого підтексту та зашифрованої образності; часто суттєву роль у них відіграють літературний і культурний контексти. Такі твори потребують активного, освіченого і розвиненого читача, який би у процесі знайомства з текстом залучався до «співтворчості». Масова література — це розважальна й дидактична белетристика, яка друкується великими накладами і є складовою «індустрії культури».

Використовуючи стереотипи масової свідомості й популістську стратегію завойовування публіки, а також примітивізуючи художні відкриття «високої» літератури. Такі твори Передбачають спрощене, «комфортне» читання, їхні типові ознаки — пригодницький або звульгаризований романтичний сюжет, який має зовнішню напружену динаміку і часто щасливий фінал — «хепі-енд».

2.3. Опрацювання матеріалу підручника(с.241-243).

2.4. Матеріал для аналізу поезій.

Вірш «Астролог» - зображення неординарної особистості в навколишньому світі.

Ліричний герой показаний як людина творча, однак для людей він — дивак. За все своє життя він не надбав ніяких статків. Навіть добровільно відмовляється від елементарних побутових вигод, живе на горищі, хоча «там зимно, там вітер свище». Його передбачення нікому не потрібні, оскільки вони не збуваються. Однак ліричний герой твору залишається непохитним у своєму прагненні передбачити майбутнє. Його манить до себе «окраєць нічного неба». Так минають роки, проте астролог залишається вірним собі. Він наділений поетичним даром, здатністю бачити й відчувати навколишню красу. Звичайно ж інколи його охоплює зневіра: «І взявши голову в руки, / Він крикне собі з розпуки: “Чого я марную роки?!”».

Для героя цієї поезії бути астрологом (хоча точніше було б сказати астрономом) — не просто якась робота чи заняття, а спосіб життя: «У нього палка потреба, у нього бажання слізне: окраєць нічного неба спіймати у фокус лінзи». Мабуть, він дивак для довколишніх, але має внутрішню свободу, хоча земні спокуси йому видно з горища, «коли в полудневу пору від кухні смаженим віє».

Бесіда за змістом поезії

1. Яке враження справив на вас вірш «Астролог»? Які думки викликав?

2. Які художні засоби використовує поет для створення образу ліричного героя? У чому виявляється їх новаторський характер?

3. Визначте тему та провідний мотив вірша «Астролог».

«Пісня мандрівного спудея "— ключ до розуміння творчого кредо митця. У давнину, а саме за часів Г. Сковороди, спудеями називали молодих людей, які вивчали різні науки. На канікулах вони мандрували містами й селами, співали пісень, розказували вірші (які часто самі й складали), щоб прогодувати себе, а також показати свою поетичну вправність. Вони були високоосвіченими, талановитими, творчими. Саме таким є ліричний герой — «мандрівний спудей», який, мандруючи, досліджує життя, поспішає туди, «де кров з любов’ю черленяться, де пристрастей і пропастей сувій...». Своїм поетичним словом хоче творити добро, «щоб явір тихі сльози витирав, щоб небо, нахилившись, наслухало, щоб завше був натхненний соловій». Мандрівка для спудея — не задля споглядання, він у пошуку свободи для своєї творчості: «З риторик і поетик академій — гайда на площу, як на дно ріки! Підслухані у вирі цілоденнім ті рими — вчителям наперекір». Поет ніби стверджує думку: справжня поезія може творитися там, де люди, де вирує життя.

До творчого виявлення своєї особистості ліричний герой ставиться по-доброму й іронічно. Свої неслухняні римовані рядки називає «маленькими чортенятами», які допомагають йому. Незвичним використанням епітета «на зелену прощу» автор декларує, що справжній вияв творчого натхнення — у вільному леті думок й образів, коли хочеться «читати вірші травам і вітрам!..». Вірші повинні зворушувати серця людей, щоб від них і «явір тихі сльози витирав», і небо слухало, і соловей співав.

Запитання і завдання

1. Чому так названо вірш? Що це дає для розуміння його змісту?

2. Визначте мотив поезії «Пісня мандрівного спудея».

3. Прокоментуйте факт, що поетичні твори для їхнього автора — це «маленькі чортенята», які водночас «прекрасні, наче крила голубів».

4. Для ліричного героя любов (як і кров) — червоного кольору. Як ви гадаєте, чому?

5. Яким бачиться авторові світ, куди він посилає своїх «дітей»?

6. Подумайте, чому хвала часові, на думку автора, має бути зухвалою.

7. Який смисл вкладено у вислів «звірят і пастухів благословіть»?

8. Що додає до психологічного портрета Ю. Андруховича цей вірш? Яким є його поетичне кредо?

3. Домашнє завдання.

Вивчити ТЛ, знати матеріал уроку, усно аналізувати поезії.

17.05.

ТЕМА. Читання й аналіз тексту (підготовка до НМТ)

Основний зміст

За поданим посиланням опрацювати текст і виконати завдання до нього у формі тестів.

https://zno.osvita.ua/ukrainian/tag-analiz_poetka_ukrayinskogo_vidrodzhennya/

Домашнє завдання.

Повторити навчальний матеріал з фонетики, орфоепії, графіки та орфографії.

16.05.

ТЕМА. Історико-культурна ситуація наприкінці ХХ- на початку ХХІ століття (на шляху до нового відродження). Оксана Забужко – представниця нового літературного покоління. Поезія «Рядок з автобіографії» - заклик до усвідомлення свого Я. ТЛ: постмодернізм

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

1. Робота з епіграфом.

…Поезія – це завжди неповторність,

якийсь безсмертний дотик до душі.

Л.Костенко

2. Вивчення навчального матеріалу.

2.1.Вступ.

Нам у спадок передали величезне багатство – мову та літературу – «духовний заповіт одного покоління іншому».

Українська література межі ХХ і ХХІ століть дуже цікава й неоднозначна. Ця література твориться саме тепер, і ми , певним чином, є свідками її народження. Нове покоління письменників прагне подивитися на навколишній світ по-новому.

Незалежна Українська держава відкрила перед літературою і нові можливості, і нову її сторінку. Немає ідеологічно-партійного диктату, стали історією періоди Розстріляного Відродження та Шістдесятництва. Література стала абсолютно вільною у виборі тем , образів і способів їх трактування.

Характерною прикметою літературного життя кінця ХХ – початку ХХІ століття є те , що у ньому беруть участь представники різних поколінь, різних стильових течій, отже, в ідейно-тематичному, жанрово-стильовому й емоційно-інтонаційному виявах літературу останніх років можна назвати різнобарвною.

Сучасна літературно-мистецька ситуація нагадує літературну дискусію 20-х років ХХ століття. Адже ставляться такі питання: що таке література сьогодні, яка її місія в житті суспільства, окремої людини, якими повинні бути її ідейно-естетичні орієнтири?

Ознакою нового часу є поява творів , які замовчувалися, заборонялися у застійні часи.

2.2. Теорія літератури(записати основне).

Вперше термін “постмодернізм” з’явився 1917 р. в книжці німецького філософа Рудольфа Паннвіца “Криза Європейської культури”.

Бібліотека української літератури дає таке визначення.

Постмодернізм (лат. post — за, після, далі; франц. modeme — сучасний, новітній) – літературний напрямок,який виник унаслідок відчуття письменниками кінця історії сучасної епохи.

Постмодернізм вибудовує особливу концепцію світу. Якщо модерністи прагнули виявити найменші відмінності та принципову несумісність усіх сторін зображуваної дійсності, то постмодерністи захищають позицію відстороненого і відчуженого спостерігача. Вони утверджують принцип загальної рівнозначності всіх явищ і аспектів життя.

До визначальних рис постмодернізму відносять поєднання різних стильових тенденцій, часткову опозиційність до традиції, універсальність проблематики, позачасовість і позапросторовість зображення, епатажність, зміну функцій автора та героя, культ незалежної особистості, прагнення поєднати істини різних націй, культур, релігій, філософій.

У сучасній постмодерністській літературі головна увага приділяється, по-перше, індивідуальній манері митця, його власному баченню людини та світу. По-друге, пошуку внутрішньої ідеї, самовіддана несамовитість, екзистенційність. По-третє, метафорична насиченість твору поєднана часто з навмисно зниженою мовою; складна композиція твору, фрагментарність.

Визначальні риси постмодернізму:
• культ незалежної особистості;
• потяг до архаїки, міфу, колективного позасвідомого;
• прагнення поєднати, взаємодоповнити істини людей, націй, культур, релігій, філософій;
• бачення повсякденного реального життя як театру абсурду, апокаліптичного карнавалу;
• використання підкреслено ігрового стилю;
• химерне переплетення різних стилів оповіді;
• суміш багатьох традиційних жанрових різновидів;
• сюжети творів — натяки на відомі сюжети літератури попередніх епох;
• присутній образ оповідача;
• іронічність та пародійність.
В українській літературі постмодернізм став реакцією на диктат соцреалізму, органічно поєднавшись з неоавангардизмом. Представники: Ю. Андрухович, О. Ірванець, Ю. Іздрик, Т. Прохасько, О. Ульяненко, С. Процюк, В. Медвідь, О. Забужко та ін.

2.3. Оксана Забужко . Огляд життя та творчості.

Сторінками біографії

Народилася 19 вересня 1960 року в Луцьку в родині філологів. 1968 р. переїхала з батьками до Києва.. Перший літературний герой, з яким себе ідентифікувала (оскільки він також писав вірші) - Вінні-Пух.

Освіта

З 1977 року – навчалась у Київській середній школі. А з 1982 на філософському факультеті Київського університету та аспірантурі Інституту філософії України. У 1987 р. захистила дисертацію «Естетична природа лірики як роду мистецтва» на звання кандидата філософських наук.

Громадська діяльність

У 1986 - 1988рр. викладала естетику та історію культури в Київській консерваторії ім. Чайковського. З 1988 р. - співробітник Інституту філософії Академії Наук України. Член Наглядової Ради Міжнародного Фонду «Відродження», Член багатьох редколегій, журі, конкурсних комітетів в Україні та за кордоном.

Закордонна діяльність

У 1992 - 1994 рр. перебувала в університетах США (Пенсільванському, Гарвардському, Пітсбурзькому) як запрошений письменник та Фулбрайтівський стипендіат. Віце-президент Українського ПЕН-центру.

Творчість

Поезія

«Мова будь-яка таки найбільша любов мого життя: тільки-бо мова спроможна поєднати музику і міф - дві речі, без яких світ був би просто непридатним до проживання».

Проза

«Перша і головна заповідь письменника: не збреши. Здавалось б, просто. Та саме вона, коли триматись її послідовно, й робить літературу небезпечною професією як у альпініста або водолаза».

Інсценізації та екранізації "Попіл" ("Попелюшка") (1997 р.) "Калинова сопілка" (за казкою про калинову сопілку) в Чернівецькому музично-драматичному театрі ім.Ольги Кобилянської (2009 р.) « Дівчатка» в ефірі Чеського Радіо (2008 р.)

«Поезія - частина життя, найбезпосередніший, стихійний на нього відгук, проза - паралельний, самостійний "віртуальний" світ, який треба по-конструкторському "побудувати" …»

2.4.Робота над поезією " Рядок з автобіографії ".

Мої предки були не вбогі
На пісні та свячені ножі —
З моїх предків, хвалити Бога,
Заволокам ніхто не служив!

Дарували від батька до сина
Честь у спадок — як білу кість!
Мої предки були красиві —
Ворогам на подив і злість.

Хай не славою (Бог там з нею!) —
Як присягою на шаблях,
Мої предки владали землею:
Їм належала ця земля!

І цупким, наче нить основи
Крізь віки однієї сім'ї,
Невразливим — пронесли слово
І внизали в легені мої...

Ох і моцна була порода —
Соловки, Магадан, Колима...
Мої предки були народом —
Тим народом,
якого нема.

Бесіда за змістом твору.

- Хто такі предки?

- Чи можна за текстом визначити предків авторки?

- Що ви знаєте про звичай освячувати зброю? (такий обряд робили гайдамаки, на чолі яких стояв сотник Максим Залізняк перед повстанням 1768 року)

- Хто з українських письменників у своїй творчості змалював цей обряд?

- Визначте алюзію в поезії «Рядок з автобіографії».

- Який найбільший скарб передавався із покоління в покоління у родині Оксани Забужко?

- Що зберегли предки й успадкувала лірична героїня?

- Як скористалася своїм спадком О. Забужко?

- Яку основну місію має виконувати митець? - Прочитайте два останні рядки вірша «Рядок з автобіографії». Що найбільше турбує поетесу?

- Як думаєте, що є причиною того, що народ зникає?

- Що необхідно зробити, щоб відновити колишню славу українців?

- Яка основна думка твору?

3. Домашнє завдання.

Вивчити ТЛ, знати матеріал уроку, скласти за поезією О. Забужко сенкан "Мої предки"(використати ЛИШЕ матеріал поезії).

16.05.

ТЕМА. КР №4. Стилістична норма. Практична риторика

Основний зміст

Початковий та середній рівні

1. Риторика – це:

А) наука і мистецтво переконувати співрозмовників;

Б) наука про правильну вимову та наголошення слів;

В) емоційне ствердження або заперечення якогось факту.

2. Продовжіть речення.

Стилістика – це розділ науки про мову, який

вивчає……………

3.Укажіть рядок слів з суфіксами здрібнілості , які надають

об’єктові зображення зневажливих, іронічно –

гумористичних відтінків значень:

А) ідейка, партійка, копійчина, бабулька

Б) голівонька, ниточка, сонечко

В) корівка, молочко, пиріжок, смішок

Г) рідненький, дощик, ручка, донечка

4. Мета будь-якого інформаційного виступу – це…

А) переконувати слухача

Б) нав’язувати свою думку іншим

В) орієнтуватися в часі

Г) дати відомості про той чи інший предмет

5. Оберіть варіант заповнення пропусків:

Шановний ______ ______, вітаю Вас із ____ ______ .

А) Сергіє Юровичу, Днем учителя

Б) Сергію Юр’євичу, Днем учителя

В) Сергій Юрович, Днем Учителя

Г) Сергію Юрійовичу, Днем учителя

6. Установіть відповідність.

ФРАЗЕОЛОГІЗМ

1. відкинути ноги

2. зарубати на носі

3. дурити голову

4. гріти чуба

СИНОНІМИ

А) обливатися потом

Б) пустити в очі туману

В) спочити в Бозі

Г) намотати на вус

Д) читати проповідь

Достатній рівень

7.На що потрібно зважати, вибираючи форму привітання?

А) вік людини й ситуацію мовлення

Б) місце і час спілкування

В) зовнішність та увагу співрозмовника

Г) вміння слухати співрозмовника та враховувати його позицію

8. Помилковою є етикетна форма:

А) Пробачте! Б) Вибачте!

В) Перепрошую! Г) Вибачаюсь!

9. До якого шару лексики належать слова гусар, колгосп, боярин, кошовий?

А) архаїзми Б) історизми

В) неологізми Г) варваризми

10. Укажіть речення, у якому наявне порушення лексичної сполучуваності слів.

А) Марійка одержала вищу освіту у Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича .

Б) Духовний Чорнобиль – це страхітливий полігон, який не має аналогів у світовій історії .

В) Мовна культура – це надійна опора у вираженні думки та розвиненості людських почуттів...

Г)Художньо-белетристичний стиль широко використовує можливості омонімії .

11. Прочитайте речення.

(1) Це Чурай Маруся, що (2) його любила, любила, справді, вірно і давно, (3) тоді його (4) із ревнощів убила, підсипавши отруту у вино.

З'ясуйте, якою частиною мови є кожне з виділених слів (цифра в дужках позначає наступне слово)

А сполучник

Б займенник

В прислівник

Г прийменник

Д частка

А) 1 Д, 2 Б, 3 В, 4 Г

Б) 1 Б, 2 А, 3 Г, 4 Д

В)1А, 2 Б, 3 В, 4 Д

Г)1 Г, 2 А, 3 Б, 4 Г

12.Який жанр не належить до діалогічних?

А) листування

Б) телефонна розмова

В)похвала

Г) бесіда

Високий рівень

13.Складіть діалог(офіційна телефонна розмова (7-8 реплік) з використанням звертань, етикетних форм привітання і вибачення.

09.05.

ТЕМА. Контрольне есе на одну із запропонованих тем

Основний зміст

1. Редагування робіт , написаних на чорновику(зміст, лексика, граматика, орфографія, пунктуація)

2. Переписування робіт(подвійні підписані листочки).

УВАГА! Роботи здаєте 10 травня.

3.Домашнє завдання.

Повторити п. 53-58.

05.05.

ТЕМА. Підготовка до контрольного есе на одну із запропонованих тем

Основний зміст

1. Рубрика "Пригадаймо".

Есе — художньо-публіцистичний жанр або вид творчої роботи з довільною композиційною побудовою. Дозволяє використовувати в побудові фраз різні прийоми, що підсилюють вплив на читацьке сприйняття: інверсію, антитезу, асоціативні ряди, метафоричні узагальнення, іронію та інші види іносказання. Заключна частина есе не завжди містить висновок. В есе відбивається суб’єктивна авторська позиція щодо порушеної в темі проблеми. В есе доречне вживання припущень, риторичних питань, фразеологізмів. Вони надають мові експресивності й стилістичної виразності. Формі есе властиво міркування з елементами аналізу. Мета есе — спонукання читачів до роздумів.

2. Ознайомлення із запропонованими темами.

1. Міра відповідальності формує патріотизм.

2. Скарби, що визначають сенс життя.

3. Пунктуальність – невід’ємна риса підприємця.

Словник.

Патріотизм — це любов та відданість Батьківщині, прагнення своїми діями служити її інтересам.

Пунктуальність (від лат. punctum — «точка») — риса характеру людини, що має на увазі надзвичайну акуратність, систематичне дотримання правил.

Підприє́мець, підприє́мниця (підприє́миця) — суб'єкт, який поєднує в собі новаторські та комерційні здібності для пошуку та розвитку нових видів і методів виробництва.

3. Робота над добором матеріалу для есе(ключові слова, план, пошук доказів, добір прикладів).

4.Домашнє завдання.

Написати есе на чорновиках.

04.05.

ТЕМА. Поезія Стуса – взірець «стоїчної» поезії у світовій

ліриці «Крізь сотні сумнівів я йду до тебе». «Господи, гніву

пречистого» - екзистенційна проблема вибору, віра в себе, надія на здолання всіх перешкод

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

1. Постановка проблемного запитання.

Чи можна сказати, що В. Стус був справжнім стоїком?

2. Словник уроку(записати в зошити).

Стоїцизм – учення однієї з шкіл античності. Стоїки ставили мету: досягнути душевного спокою, духовної незворушності, бути мужніми і стійкими під час життєвих випробувань.

3. Основна частина.

3.1. Дослідження літературного матеріалу.

Василь Стус - виступ у кінотеатрі з протестом проти арештів, прагнення справедливості; виступ над могилою Алли Горської, друк за кордоном збірки «Зимові дерева»; відстоювання власної гідності; відрахування з аспірантури; звинувачення в антирадянській агітації; арешт 1972 рік; покарання – позбавлення побачень, штрафний ізолятор, карцер; арешт 1980 рік = борець за зневажені людські права, за зганьблену національну гідність.

3.2. Вступний матеріал.

Друг В. Стуса, письменник Ю. Покальчук так оцінював його особистість і творчість:«У Василя Стуса найбільшим злочином було те, що він був українцем, просто справжнім українцем; любив свою мову, свою землю, свою культуру і хотів бачити Україну нормальною українською землею, а не витоптаним полем. Поезія Василя Стуса виходить далеко за межі того експериментального бунтарства, часто дилетантської, показової інтелектуалізації вірша, що були притаманні творам багатьох його ровесників.

По-блоківськи виточений і холоднуватий його вірш, природний український сентимент тут приборканий і палає всередині кристала. Якщо ж торкнешся, гріє, мов серце.

Дисципліна слова, лаконізм виразу, надзвичайно широкий словник, що постійно збагачується, ще й незупинне власне словотворення — ось шлях його поезії».

3.3. Робота над поезіями(виразне читання й підготовка до аналізу (с.236-237).

«Крізь сотні сумнівів я йду до тебе…»26 січня 1972 року, уже після пред’явлення звинувачення, Василь Стус пише вірш «Крізь сотні сумнівів я йду до тебе…», в якому вияскравлюється той шлях самоусвідомлення, що його проходить ліричний герой.В. Стус свідомо обрав свою життєву дорогу — це шлях добра і правди. Але там чекають його «сотні сумнівів», «сто зневір» і треба вперто, наполегливо долати щабель за щаблем («йти з щовба на щовб»), щоб досягти мети або хоча б прокласти дорогу іншим, бо він — «предтеча».

Екзистенційна лірика – вірші, у яких розкривається внутрішня суть людини, те глибинне, внаслідок якого кожна особистість є неповторною.

Словникова робота.

Щовб — сходинка, перекладина драбини; хлань — безодня;врочить — передрікає;запрагла — захотіла; предтеча - попередник .

Бесіда

— Яку мету ставить перед собою ліричний герой твору — автор?

— Який пафос поезії?

— Що відчуває ліричний герой на цьому шляху?

— Який цікавий синтаксичний прийом використовує автор у творі?

«Господи, гніву пречистого…»

За жанром твір – віршована молитва. Характерним для неї є звернення до Бога з проханням потрібного. Мужня, стоїчна поезія «Господи, гніву пречистого…» В. Стуса утверджує впевненість ліричного героя в тому, що він зможе вистояти, не зрадить себе й своїх переконань. Він свідомо йде «на амбразуру», на біду, щоб відкрити людям очі на правду, показати приклад боротьби за людську гідність і силу людського духу.

Бесіда.

- Яким настроєм сповнений ліричний герой твору?

- Як називаються такі риси людини?
- Що говорить ліричний герой про те, звідки у нього такий стоїцизм?

4. Домашнє завдання.

Заповнити подану анкету(Ів. "Крізь сотні сумнівів я йду до тебе"; ІІв. "Господи, гніву пречистого..."). Вивчити напам"ять одну з поезій ЗА ВИБОРОМ(с. 236-237).

Паспорт твору

Назва:

Жанр:

Вид лірики:

Тема:

Ідея:

Віршовий розмір:

Схема 1-2-рр. 1 строфи:

03.05.

ТЕМА. Оцінювальні жанри

Основний зміст

1. Рубрика "Пригадаймо"(п. 57-58).

2. Практична частина уроку.

2.1. Вправа 4(А,В - усно, Б, Г - письмово) .

2.2. Творче конструювання(вправа 4(Д: скласти і записати характеристику в офіційно-діловому стилі).

3. Домашнє завдання.

П.57-58, вправа 4 (Д:напишіть характеристику ровесника в розмовно- побутовому стилі).

02.05.

ТЕМА. Василь Стус.Поет як символ незламного духу, збереження людської гідності. Загальний огляд його життя й творчості (відчуження від світу, проблема вибору, стан трагічної самотності й активної дії, формування себе; атмосфера розтлінного духу тоталітарної системи).

ТЛ: екзистенційні ідеї в художньому творі

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

1. Робота з епіграфом.

Народе мій, до тебе я ще верну

І в смерті обернуся до життя.

В.Стус

1. Вступний матеріал.

Протягом ХХ століття мільйони українців ставали вигнанцями зі своєї рідної країни через свої політичні переконання. Над світом національної культури та літератури нависла смертельна небезпека. Багато митців через свої принципи пішли етапами до тюрем і таборів, де більшість із них загинула (Є. Плужник, В. Підмогильний, П. Филипович, М. Зеров). Серед них був і Василь Стус.

2. Основна частина.

2.1. Вивчення життєвого і творчого шляху В. Стуса.

Розпочався життєвий шлях поета-борця Василя Семеновича Стуса 6 січня1938 року в селі Рахнівка на Вінниччині. Батьки його були селянами. Дитинство проходило в атмосфері добра і любові. А ще — народної пісні.В. Стус згадував: Перші уроки поезії — мамині. Знала багато пісень.

Навчався спочатку в місцевій школі, потім — у Донецьку, куди сім;я переїхала, коли Василь був ще маленьким хлопчиком. У школі Василь вчився на відмінно, знав напам ;ять майже весь Кобзар Т. Шевченка

З 1954 року навчався на історико-філологічному факультеті Донецького педінституту. Після закінчення інституту вчителює на Кіровоградщині. У 1959 році на сторінках Літературної газети вперше побачили світ вірші В. Стуса з напутнім словом А. Малишка. Першуа збірка поезій мала назву «Круговерть»

Та з другої половини шістдесятих років у житті країни відбулися зміни. З усуненням від влади М. Хрущова розпочався період застою. Переслідувалися всі, чиї погляди та переконання не збігалися з офіційними канонами. Їм чіпляли ярлики націоналістів, заарештовували, кидали до вязниць та таборів. Певна річ, що В. Стус із його загостреним почуттям справедливості, правдолюбством, здатністю відчувати чужий біль гостріше, ніж власний, не міг ужитися в такій обстановці, тому у вересні 1965 року його виключають з аспірантури. Формальною причиною послужив випадок, що стався в кінотеатрі на прем;єрі кінофільму С. Параджанова «Тіні забутих предків». Після перегляду картини звернувся Василь Стус і запропонував висловити протест уряду проти незаконних дій (арешти серед шістдесятників) вставанням.

І почалися поетові поневіряння. Він влаштувався на роботу в будівельній бригаді, яка споруджувала метро, потім — кочегаром. Тут працював недовго. Василя звільнили з тією мотивацією, що кочегаром не може працювати людина з вищою освітою.

Поета не друкували. Однак, незважаючи на утиски та переслідування, В.Стус продовжував поетичну творчість й вів активну громадську діяльність, виступав на захист прав людини, проти свавілля й брежнєвського беззаконня. Поет знав, який тернистий шлях йому судився, та не прагнув сховатися від долі.\

У 1970 році в Брюсселі вийшла перша опублікована книжка «Зимові дерева». У 1971 році у 12 примірниках було видрукувано збірку В. Стуса «Веселий цвинтар».

З січня 1972 року В. Стуса заарештовано. У вироку київського обласного суду від 7 вересня 1972 року говорилось, що він систематично виготовляв, зберігав і розповсюджував антирадянські наклепницькі документи, щи порочили радянський державний лад, а також займався антирадянською агітацією в усній формі. Поета було засуджено до позбавлення волі у виправно- трудовій колонії суворого режиму на п;ять років і заслання на три роки. Ув;язнення В. Стус відбував у Мордовії. Восени 1975 року був у дуже поганому стані через виразку шлунку. Після наполегливих вимог і важких шлункових кровотеч йому зробили операцію .

Та Стус і на цей раз не зігнувся. Він обстоював гідність власну і своїх політичних однодумців, виступав проти знущань табірного начальства. За це протягом 1973-1976 рр. був покараний — позбавлений побачень, кинутий до штрафного ізолятора, до карцеру.

«Камерне утримання, само собою тяжке, бо не стає повітря й руху. Прогулянка — одна година на добу, в оббитому залізом ящику, над головою колючий дріт і наглядач… У карцері маєш менше їжі. …Голови гнути я не збирався. За мною стояла Україна, мій пригноблений народ, за честь котрого я мушу обставати до загину», —записує поет у таборовому зошиті. Рідна Україна була джерелом сили та поетичного натхнення, нестерпним постійним болем.

І в таких умовах Василь продовжує творити, пише вірші, вивчає французьку та англійську мови.

Українська діаспора та передові люди світу пробували підтримати дух В. Стуса й допомогти йому вистояти. У 1977 році було видано Стусову збірку “Свіча в свічаді“ — п'яту книгу за кордоном!

Відбувши покарання, у 1979 році В. Стус повертається в Україну. Роки неволі не зломили його. Ім"я В. Стуса стало широко відомим у цілому світі, його поезії перекладаються англійською, німецькою, російською, іспанською та іншими мовами світу. Працює поет у ливарному цеху заводу, згодом — на конвеєрі Київського взуттєвого об"єднання. Енергійна громадська й літературна діяльність стали приводом до другого арешту. У травні 1980 року В. Стус отримав немилосердний присуд: десять років позбавлення волі у таборах суворого режиму і п;ять років — заслання.

Прощаючись з дружиною, В. Стус , передчуваючи непоправне, сказав: «Такого терміну я не витримаю».

Вірш «Як добре те, що смерті не боюсь я…» певною мірою можна вважати життєвим кредо письменника.

Як добре те, що смерті не боюсь я

і не питаю, чи тяжкий мій хрест,

що перед вами, судді, не клонюся

в передчутті недовідомих верств,

що жив, любив і не набрався скверни,

ненависті, прокльону, каяття.

Народе мій, до тебе я ще верну,

як в смерті обернуся до життя

своїм стражденним і незлим обличчям.

Як син, тобі доземно уклонюсь

і чесно гляну в чесні твої вічі

і в смерті з рідним краєм поріднюсь.

Моральну силу вистояти, не схилитись героєві дає переконаність у тому, що правда — за ним, що він жив так, як треба, як достойна людина.

Життя було сповнене добра, любові, діянь заради України, її народу.

Поясніть значення слова «скверна». (Що-небудь мерзенне, порочне, те, що викликає огиду)

Усе це «скверне» не зачепило поета, хоч і боровся він з ним усе життя, за що й потрапив у неволю.

В. Стус, перебуваючи в неволі, вірить, що, хай і після смерті, повернеться до свого народу. Крізь холодні сніги и через роки неволі поет звертається до нього: «Народе мій, до тебе я ще верну…».

У 1981 році відбулося останнє побачення В. Стуса з дружиною і сином.

На захист поета і за його звільнення виступила прогресивна громадськість цілого світу. Допомогти радянському політичному в;язневі було нелегко. З середини 1982 року Василеві Стусу заборонено пересилати в листах батьків і дружини власні твори. У грудні на нього накладено ще одне покарання — рік камери- одиночки. В ув;язненні В. Стус створив останню збірку — «Птах душі», яку було конфісковано. Поет називав своїх мучеників катами у вічі, за що його били й кидали в карцер.

У ніч з 3 на 4 вересня 1985 року В. Стус помер. Його поховали на кладовищі у селі Борисово таємно, уночі, за декілька годин до прибуття дружини і сина, які хотіли забрати тіло В. Стуса. Через 4 роки поета було повністю реабілітовано за відсутністю складу злочину.

1989 року відбулося перепоховання праху В.Стуса на Байковому кладовищі. Похорон перетворився у тридцятитисячну маніфестацію. У 1991 році В. Стусу було присуджено Державну премію ім. Т. Г. Шевченка за збірку «Дорога болю» (посмертно).

Ця книга була першою, надрукованою в Україні.

25 грудні 1995 року Президент України Леонід Кучма видав указ про нагородження Стуса Василя Семеновича Орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня (посмертно).

2.2. Словник уроку(ТЛ записати в зошити).

Екзистенціалізм – течія модернізму, яка підкреслює, що людина відповідає за свої дії лише тоді, коли діє вільно, має свободу волі, вибору і засобів їхньої реалізації.

Екзистенційні ідеї:

-свобода особистості як найвища життєва цінність;

-пошуки людиною себе та свого призначення;

- вибір, боротьба за власну незалежність;

-моральна відповідальність за скоєне зло;

-відстоювання духовних цінностей особистості;

-упевненість у подолання життєвих перешкод;

-віра особистості у свої сили.

3. Домашнє завдання.

Вивчити ТЛ із зошита, за матеріалом уроку скласти хронологічну таблицю життя і творчості В. Стуса.

ДАТА	ПОДІЯ

02.05.

ТЕМА. Практична риторика. Оцінювальні жанри

Основний зміст

1. Рубрика "Пригадаймо".

Риторика - це наука про способи переконання та впливу на аудиторію з урахуванням її особливостей.

Завдання риторики - переконання аудиторії, краса, вишуканість і витонченість вираження думок.

2.Мовне спостереження(вправа 1 п.57-58).

3.Опрацювання навчального матеріалу (п. 57-58).

4. Практична частина уроку.

4.1. Вправа 2(А - усно, Б - письмово) .

4.2. Творче конструювання.

Змоделюйте і запишіть 3 ситуації оцінки діяльності чи поведінки людини зі зниженою тональністю. Перебудуйте на оцінку заохочувальну чи стимулюючу і запишіть(див. вправу 1).

5. Домашнє завдання.

П.57-58, вправа 3 (напишіть висловлювання (елементарний роздум (теза, доказ,висновок), увівши до нього відповіді на питання вправи).Обсяг - 0,5 с.

21.04.

ТЕМА. Практична риторика. Інформаційні жанри

Основний зміст

1. Рубрика "Пригадаймо".

Риторика - це наука про способи переконання та впливу на аудиторію з урахуванням її особливостей.

Завдання риторики - переконання аудиторії, краса, вишуканість і витонченість вираження думок.

2.Мовне спостереження(вправа 1 п.53-54).

3.Опрацювання навчального матеріалу (п. 53-54).

4. Практична частина уроку.

4.1. Вправа 2(А,Б,В - усно, Г - письмово) .

4.2. Вправа 4 .

5. Домашнє завдання.

П.53-54, вправа 5 (на одну із запропонованих тем підготувати повідомлення і виступити з ним перед класною аудиторією; обсяг виступу - 1,5 - 2 с.).

20.04.

ТЕМА. Розвиток мовлення №4 (письмово). Портретний нарис про Марусю Чурай

Основний зміст

1. Дати усні відповіді на питання.

✵ Що таке портрет?

✵ Яке його значення у художньому творі?

✵ Чи розкриває портрет внутрішній світ людини?

✵ На що ви перш за все звертаєте увагу при знайомстві з людиною? А при подальшому спілкуванні?

2.Пояснення вчителя .

Портретний нарис — це художній аналіз особистості, побудований на дослідженні різних її сторін: моральної, інтелектуальної, творчої і т. ін.

Мета нарису — виявити цінності героя, смисл його життя. На конкретних прикладах потрібно показати ті особливості характеру, які допомагають героєві цієї мети досягти. Необхідно виділити найбільш значущу, стрижневу рису вдачі героя, виразно й емоційно про неї розповісти. Потрібно викликати до героя інтерес, змусити замислитися над його долею.

У тексті портретного нарису можуть поєднуватися всі типи мовлення. В основу має бути покладено розповідь про людину: її долю, обставини життя.

Обов'язковим є її словесний портрет або його елементи. Портрет у нарисі — лише засіб розкриття внутрішнього світу людини.

3.Опрацювання пам'ятки «Як написати нарис»

Як написати нарис

Підготовча робота

✵ Якнайбільше дізнатися про героя майбутнього нарису: його долю, життєві цінності, риси вдачі, досягнення, плани на майбутнє.

✵ Обміркувати головну думку нарису.

✵ Визначити в житті героя період, епізод або вчинок, який яскраво виявив його риси характеру, цінності, ідеали.

✵ Обміркувати послідовність викладу інформації.

Наприклад:

1. Перше враження.

2. Портрет героя.

3. Що я про нього дізнався.

4. Що він розповів про себе(якщо було спілкування).

5. Як такі люди змінюють наше життя.

4. Робота на чернетці.

✵ Скласти й записати на чернетці орієнтовний план нарису.

✵ Скласти й записати опис зовнішності героя. Через портрет увиразнити важливі риси характеру.

✵ Розповісти про епізод (вчинок), у якому характер героя нарису виявився найвиразніше.

✵ Скласти оцінку героєві нарису, його вчинкам, досягненням (можливо, помилкам).

✵ Підвести читача до висновку: у чому цю людину можна й треба наслідувати, чого слід берегтися й уникати.

5. Написання портретного нарису «Це — голос наш. Це — пісня. Це — душа…»

Зразок нарису

Якою видається нам Маруся? Це дівчина, яка мала дар від Бога: не тільки співати й складати пісні, а й кохати, бути щирою та чистою: «Красива я була, правда? Схожа на свою матір. Смілива я була, правда? Схожа на свого батька. Співуча я була, правда? Схожа на свій народ».

Напевне, ці рядки чи не найкраще розповідають нам про Марусю Чурай. Її називають у романі Ліни Костенко голосом, піснею й душею народу. Вона, напевне, такою і є.

На долю дівчини припадає багато випробувань, життя зрештою надламує її душу, вона ніби втрачає свій голос, втрачає здатність жити легко й радіти життю, але душевна чистота залишається з Марусею до останніх її днів.

Маруся Чурай — не просто вродлива дівчина, вона — натура творча, а тому особлива. Донька Гордія та Горпини Чураїв увібрала в себе все краще, чим наділені були її батьки, увібрала в душу, у свій талант усе краще й від рідного народу.

Але доля геніїв нашого народу, як правило, нелегка. Не раз людська підлість, заздрість, підступність, користолюбство нищили людські долі, топтали ніжний цвіт почуття. І через це пройшла Маруся: безвольний коханий Григорій Бобренко під впливом хижої й владолюбної матері залишає дівчину і обирає багачку. Маруся, що чекала Гриця з походу, зберігаючи йому кришталеву вірність, у розпачі звертається у своїх піснях то до Бога, то до людей, то до зрад-ливця — коханого, але долі повернути не може. Через трагічну помилку отруєний Гриць помирає, а Марусю присуджено до страти. В останній момент безнадійно закоханий Іван Іскра привозить помилування від самого гетьмана Богдана Хмельницького. Чураївна залишається живою, але душа її вмерла разом із коханим і похована разом із ним, а тлінна оболонка довго на сім світі не затримається, бо тіло без душі — ніщо.

Та вічно молодими, нев'янучими, свіжими залишаються її пісні, як і трагедія любові, вилити в них. Це саме та мить геніального осягнення, коли суто особисте, інтимне стає всезагальним, вселюдським, а краса душі і почуття сприймається на висотах національної культури.

Одна із багатьох, але така неповторна Маруся Чурай… Дівчина з легенди.

6. Домашнє завдання.

Написати нарис у зошит; підготуватися до уроку позакласного читання(виразно читати самостійно обрану поезію інтимної лірики Ліни Костенко та вміти аналізувати твір).

19.04.

ТЕМА. Синтаксичні одиниці в різних стилях

Основний зміст

1.Мовне спостереження(вправа 1 п.52).

2.Опрацювання навчального матеріалу (п. 52).

3. Практична частина уроку.

3.1. Вправа 2 .

3.2. Вправа 3.

4. Домашнє завдання.

П.52, вправа 7.

18.04.

ТЕМА. Духовне життя нації крізь призму нещасливого кохання. Центральні проблеми: митець і суспільство, індивідуальна свобода людини

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

1.Вступний матеріал.

Твір Ліни Костенко «Маруся Чурай» підтверджує високу роль мистецтва в житті людини, суспільства. Духовність автор пов'язує з високою моральністю, з відповідальністю героїв за свої «вчинки», вона ставить «високу планку» для всіх: «Зрадити в житті державу — злочин, а людину можна?!» Пісню, якою так славиться народ, Україна, Ліна Костенко прирівнює до душі. І поки пріоритети будуть на боці духовності — нація житиме.

2. Літературна розминка("Упізнай героя").

....

Чесна, обдарована

Кохала, вірила, поважала

Нескорена духом дівчина була.

Голос України

.....

Безкорисливий, шляхетний

Шанує, пам'ятає, прагне

Завжди вірний народу і Батьківщині.

Патріот

.....

Дводушний, нікчемний

Забув, зрадив, розлюбив

Боротися за своє щастя не може.

Парубок

2.Основна частина.

2.1. Характеристика образів

Маруся Чурай

Маруся Чурай — талановита, співуча, чистосердечна, вихована, порядна, романтична, сильна, благородна, гідна народу, чесна, рішуча, горда, вірна і незрадлива, ніжна, нескорена духом, морально красива. Маруся Чурай — головний образ роману. Дитинство було голодним і сумним, бо батько не повернувся з війни, а у 12 років залишилися вдвох з матір'ю бідувати.Дуже гарно співала й сама складала пісні. До людей ставилася з повагою, була великодушною. Прагне зрозуміти навіть Бобренчиху, яка стала на перешкоді до кохання з її сином. Однак дівчина не може зрозуміти, коли вона йде на компроміс із совістю. Від розправи за вироком суду Марусю рятує козак Іван Іскра. Маруся не вбивця, а жертва драматичного конфлікту. Вона вже сприймається нами не як конкретна особистість, а як митець, носій духовності народу, поет, не захищений перед безпощадністю юрби. Образ героїні, що йде на ешафот, розростається до широких узагальнень, які викликають асоціації про розп'яття Христа. На Голгофу йде не просто Маруся, а поезія — душа України.Ідеалом кохання для Марусі є подружнє життя її батьків. Такою ж сильною була любов Марусі до Гриця, але вони по-різному сприймали життя. Гриць — зрадник, вони нерівня по духу. Кохання виростає тільки на ґрунті високих почуттів, а розтоптане ж зрадою не відроджується.

Гриць Бобренко

Гриць — зрадник коханню — роздвоєність душі — роздвоєність сумління і життя — загибель.

1) Моя любов сягала неба,

А Гриць ходив ногами по землі.

2) Він народився під такою зіркою,

що щось в душі двоїлося йому.

Від того кидавсь берега до того.

Любив достаток і любив пісні.

3) Гриць був інакший. Щирими очима

він так дивився приязно на світ!

Це, Грицю, що, була твоя личина?

Яку ж ти душу приховав під спід?!

4) Нелегко, кажуть, жити на дві хати,

а ще не легше — жить на дві душі.

5) Не помста це була, не божевілля,

Людина спроста ближнього не вб'є.

Я не труїла. Те прокляте зілля

Він випив сам. Воно було моє.

— Іван Іскра

Іван — син знаного гетьмана Якова Остряниці, безкорисливий,

вірний у дружбі й коханні, шляхетність духу , патріот України, відважний і сміливий у боях, справедливий.

Громада Полтави

Ліна Костенко не ідеалізує свій народ. Люди — різні. Серед них: Горбань — егоїстичний, думає перш за все про себе. Пан Вишняк — ладен змовитися зі шляхтою. Галя Вишняківна не соромиться топтати людську гідність. Бобренчиха — хапуга, люта. Але не вони складають народ, бо втратили людяність. Та з пошаною можемо сказати про Якима Шибилиста, чесного і прямого, який не боїться стати за правду проти неправого суду людського. Він судить з огляду на вікові моральні застави свого народу, піддаючи осуду власницьку психологію, що нівечить душу. Вірить йому Мартин Пушкар, що не дав згоди на тортури Марусі. Лесько Черкес змалку був сиротою, та Батьківщина, народ виховали в ньому дух лицаря, чесність й відвагу, патріотизм. Дід Галерник наділений такою ж вдачею: 20 років був у полоні, але зберіг свою гідність, свідомість найвищих життєвих цінностей. Він символ невмирущості й незборимості свого народу. Мандрівний дяк вболіває за свій народ, за Батьківщину. Він — порадник Марусі.На душі її стає легше, коли він розповідає про своє кохання, від якого відмовився, бо його дівчина сказала, що він розмовляє хлопською мовою.

Образ України

Образ України вимальовується перед читачем різними зображувально-виражальними шляхами: через пейзажі, що постають у тісному переплетінні з долями героїв роману; в історичних подіях та постатях, достовірних та художніх.

«Художній час «Марусі Чурай» ніби здійснює річний колобіг — літо, осінь, зима, весна… Цей потяг до завершеного циклу виявляться як свідчення повноти переживання буттєвої гармонії» (В. Брюховецький). Події таким чином перебувають в асоціативно-настроєвій співзвучності з порами року. Чураївну судили влітку. На прощу Маруся вирушає ранньою осінню, дівчиною, яка ніколи не полишала рідну Полтаву, тому ця подорож стала для неї справжнім відкриттям, а природа постала перед нею в усій свій красі.

Ласкавість ранньої осені пізніше зміниться дощовою і холодною порою пізньої осені. I немов в унісон до цих змін, Маруся відкриває для себе іншу Україну — ту, де страждає її рідний народ, доведений до відчаю польсько-шляхетськими гнобителями.

Зруйновані села, що простяглися від Лубен до Києва, — це теж образ тогочасної України. Повертається у рідну Полтаву Маруся аж під зиму. Закидана снігом хата, в якій самотньо живе Маруся, — це символ її духовного і фізичного згасання. Маруся прощається з квітучою весною, яка символізує безперервність і незнищенність життя.

Як символ рідної землі постає в романі стародавнє місто Полтава. Це місто населяють відважні й відчайдушні люди. Ворог підступив до самих воріт міста, взяв його у цупкі лещата облоги, але справжні сини Полтави самовіддано захищають свою незалежність, честь, мову, культуру, звичаї — свою історичну пам'ять.

2.2. Порівняльна робота .

Порівняйте кохання Гриця — Марусі із твору «Маруся Чурай» та Марусі — Василя із повісті Г. Квітки-Основ'яненка «Маруся».

2.3. Розв"язання проблемного питання.

Як ви думаєте, чи винна Маруся у смерті Гриця Бобренка? Чи можна простити їй гріх заради її таланту?

3. Домашнє завдання.

Знайти в мережі Інтернет приклад портретного нарису відомої людини, Підготувати його до виразного читання. Усно дослідити особливості жанру.

18.04.

ТЕМА. Стилістичні особливості частин мови

Основний зміст

1.Мовне спостереження(вправа 1 п.51).

2.Опрацювання навчального матеріалу (п. 51).

3. Практична частина уроку.

3.1. Вправа 2 .

3.2. Вправа 5.

4. Домашнє завдання.

П.51, вправа 7.

07.04.

ТЕМА. Підготовка до контрольного есе на одну із запропонованих тем

Основний зміст

1. Рубрика "Пригадаймо".

2. Ознайомлення із запропонованими темами.

1. Безпека – цінність для людини й людства.

2. Чи всі люди мають бути підприємливими?

Словник. Підприє́мливість — в широкому значенні практична кмітливість, здатність активно діяти, ініціативність. У вузько економічному - це здібності людини до отримання прибутку з найменшими витратами.

Підприємливий - те саме, що і ЗАПОВЗЯ́ТЛИВИЙ (який має практичну кмітливість, здатність активно діяти).

3. Поразки в бізнесі мають загартовувати й спонукати мислити й навчатися.

3. Робота над добором матеріалу для есе.

4.Домашнє завдання.

Написати есе на чорновиках.

06.04.

ТЕМА. Ліна Костенко.Творчий шлях. Особливості індивідуального стилю (філософічність, історизм мислення, традиційність, інтелектуалізм, публіцистичність). «Страшні слова, коли вони мовчать...», «Хай буде легко. Дотиком пера…»

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

1. Робота з епіграфом.

Я вибрала долю собі сама.

І що зі мною не станеться —

У мене жодних претензій нема

До долі — моєї обраниці.

Ліна Костенко

1. Вступний матеріал.

З-поміж українських поетів другої половини XX століття постать Ліни Костенко найпомітніша. Активна учасниця руху шістдесятників, вона завжди виважувала високе й відповідальне покликання митця на терезах сумління і ніколи не зраджувала своїх переконань. Відновлюючи ідеї митців Розстріляного Відродження, письменниця наснажувала читачів любов’ю до України, до рідної історії, національної культури. Безкомпромісна, принципова, вперта, вимоглива, горда. Часом різка, гостра, як бритва, з блискавичною реакцією і неабияким почуттям гумору. Усе це – про Ліну Костенко. У 36-му батька, вчителя, який самотужки опанував 12 мов і викладав у місцевій школі ледь не всі предмети, заарештували як «ворога народу».«Вашим червоним прапором тільки биків лякати», – заявив він суддям, почувши вирок – 10 років таборів. Ліна Костенко – саме той випадок, коли безстрашність із безкомпромісністю передаються генетично, а потім іще загартовуються у життєвих перипетіях і боротьбі людини із системою.Вона відверто іронізує над тими, хто прикладає до її імені патетичні визначення типу «совість нації», «моральний авторитет» чи навіть «залізна леді». Тим часом імідж Костенко витворився давно. Передусім – із її вчинків.

2. Основна частина.

2.1. Особливості поетичного стилю Л. Костенко (записати у зошити).

У поезії Ліни Костенко прекрасно згармонізовані ліричне й епічне начала: одкровення авторського «я» поєднується зі словесним живописом, об’єктивною розповіддю, умінням малювати характери, відтворювати колорит далеких і близьких часів.

Особливості індивідуального поетичного стилю: філософічність, історизм мислення, вишукана традиційність форм, висока культура поетичного вислову, інтелектуальність, «заряд актуальної публіцистичності». Поетеса напружено шукає ключів до таємниць буття людини, нації, людства. Шукання ці нерідко пов’язані з «інтенсивним переживанням культури», а не лише з безпосереднім спогляданням плину життя. Спілкування з великим культурним досвідом людства та його творцями, осмислення парадоксів історії загострюють відчуття дисгармонійності й невлаштованості світу наприкінці XX ст.,котре в поезії Ліни Костенко постає як вельми драматичний акт у житті людської цивілізації. З подібних відчуттів та висновків виникають апокаліпсичні мотиви в її поезії. Проте кінцева зупинка в цьому прямуванні до нелегких істин нашого неспокійного часу – все ж не відчай, не безнадія, а гостре бажання краси й досконалості, затишку, людяності, прагнення пропекти байдужу свідомість, достукатися до розуму, пробудити людську гідність.

2.2. Робота над поезіями(виразне читання й підготовка до аналізу (с.211-212).

«Страшні слова, коли вони мовчать...»– ліричний роздум про значення слова в житті людини, суть мистецтва, його роль у суспільстві. Творчість Ліни Костенко унікальна, вона не вписується, як тепер кажуть, «у формат доби», через що неминуче перебуває у конфлікті з тими,хто не розуміє правдивого мистецького покликання – бути поетом.

«Страшні слова, коли вони мовчать...»

• Яке враження справила на вас поезія загалом?

• До яких роздумів спонукав вас вірш?

• До якого виду лірики – філософської, громадянської, патріотичної, інтимної – належить цей твір? Відповідь обґрунтуйте.

• Яку проблему порушує поетеса? У чому своєрідність трактування її у вірші Ліни Костенко?

• Посилаючись на текст вірша, доведіть, що лірична героїня усвідомлює роль і значення поетичного слова.

• Назвіть художні засоби, наявні у творі. Які з них, на вашу думку, є найбільш виразними? Відповідь аргументуйте.

• У чому полягає основна думка поезії «Страшні слова, коли вони мовчать»? Якою мірою ця пересторога Ліни Костенко стосується сучасних митців?

• Чи можна в наш час, коли, здається, про все вже давно сказано, бути неповторним у творчості?

• У чому ж сила слова?

«Хай буде легко. Дотиком пера...» - класика української любовної лірики Ліни Костенко.

«Хай буде легко. Дотиком пера…»

• Чого прагне лірична героїня? Що просить у долі?

• Лірична героїня – юна дівчина чи зріла людина? Як вона сприймає світ і почуття, яке щойно прийшло до неї?

• Доведіть, що почуття закоханої ліричної героїні шляхетні й щирі.

• Як ви розумієте образ із вірша: «Цей білий світ – березова кора, по чорних днях побілена десь звідтам»? Уявіть березову кору й спробуйте відновити ланцюжок асоціацій авторки.

• Простежте, якими епітетами характеризується у творі спомин про коханого, що вони увиразнюють.

• З якими кольорами асоціюється у вас цей вірш? Які почуття посилює його кольорова гама?

• Який настрій навіває поезія?

3. Домашнє завдання.

Усно опрацювати матеріал підручника(с.209-210), записати в зошити по 2 рядки кожної поезії, накреслити їх схеми, вказати віршовий розмір. Вивчити напам"ять одну з поезій ЗА ВИБОРОМ(с. 211-212).

05.04.

ТЕМА. Стилістична роль неологізмів і застарілої лексики

Основний зміст

1.Мовне спостереження(вправа 1 п.48).

2.Опрацювання навчального матеріалу (п. 48).

3. Практична частина уроку.

3.1. Вправа 2("Добери пару") .

3.2. Вправа 3(А- письмово, Б- усно).

4. Домашнє завдання.

П. 48, вправа 5(письмово).

04.04.

ТЕМА. Образ любові як втілення високої християнської цінності, яка вивищує людину над прагматичною буденністю, очищає її душу. Зміщення часових площин як художній засіб. Роль художньої деталі в розкритті характеру, ідеї. ТЛ: художня деталь

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

1.Літературна розминка(письмово).

1. Твір «Три зозулі з поклоном» за жанром є …

2. Григір Тютюнник присвятив його …

3. У цитаті «Вона стоїть без хустки, сива, пишноволоса…» мова йде про ...

4. Батька оповідача звали …

5. У цитаті «...височенний, худющий, як сама худорба, з брезентовою поштарською сумкою через гостро підняте вгору плече» мова йде про …

6. Як пам’ять про батька, в селі залишилася висаджена ним …

7. У цитаті «…він якось не старів, однаковий зоставався в двадцять, і в тридцять годочків…» мова йде про …

8. У листі додому батько оповідача закреслив, а тоді знову написав два слова…

9. У цитаті «Товстопикий був, товстоногий. І рудий – матінко ти моя… Як стара солома» мова йде про…

10. Востаннє бачилися батьки героя-оповідача в …

11. Композиційною особливістю твору є ...

2.Основна частина.

2.1. Композиційно-стильові особливості.

Новнла «Три зозулі з поклоном» має епіграф «Любові Всевишній присвячується», що дуже влучно розкриває основну ідею твору. Новела глибоко віддзеркалює внутрішній світ автора, його світобачення. Твір складається із трьох новел і обрамлення. Лист ніби зміщує часові площини, наближає батька до сина; це послання у вічність. Без листа неповною була б історія кохання, адже саме з листа дізнаємося, що Марфина любов долає відстань і душа її поряд з Михайлом. Три новели в одне ціле об’єднує син-оповідач. В центрі сюжету — любовний трикутник. Марфа, одружена з нелюбом, кохає чужого чоловіка, батька оповідача. Проте її кохання до Михайла не зрадливе та гріховне. Вона не претендує на чуже щастя. Незабаром його засилають до Сибіру на каторгу, звідки він ніколи не повернувся. У Михайла залишилися дружина Софія та малолітній син. Але події, відображені у творі, ніби відходять на другий план. Головними є почуття та страждання героїв. Між двома жінками, Софією та Марфою, немає ревнощів. їх об’єднують горе і туга. Софія не сердиться на Марфу, адже розуміє її почуття. Марфине кохання чисте, безпретензійне. У ньому немає заздрощів до суперниці. Час од часу від Михайла надходять листи до дружини. У них він пише, що любить її та сина. Марфа раніше, ніж Софія, відчуває, що прийшов лист від Михайла; благає листоношу дати їй його, щоб просто потримати у руках. В останньому листі Михайло просить Софію передати Марфі «три зозулі з поклоном», бо відчуває, що «десь тут коло мене ходить Марфина душа нещасна». Він просить передати їй цей останній привіт, і тоді до нього «хоч на хвильку прийде забуття». Образи героїв новели передані через їх почуття, любов. Це кохання оточене неземним ореолом, святе, безтілесне. У ньому немає нічого побутового. Ніхто з героїв наприкінці не отримає щастя. Софія сама виховала сина. Михайло загинув десь на чужині. А Марфа досі чогось чекає, вдивляючись в обличчя сина Михайла. Контрастним до образу Марфи у творі «Три зозулі з поклоном» є образ її чоловіка Карпа. Марфа — натура тонка, поетична. Карпо — приземлений, недалекий, похмурий, небагатослівний. В усьому відчувається нерівня душ. Твір має багато спільного з притчею. Автор пропонує читачеві єдиний висновок — таке кохання не залежить від людини, її волі та свідомості. Воно не підпорядковується моралі та запереченням. Воно дається вищою силою, а тому має право на існування. «Останній лист від тата» — це новела в новелі, і розкриває вона не тільки цілий світ почуттів батька — сум за родиною, втраченою свободою та й самим, очевидно, життям, а й безмежну любов до дружини («...моя єдина у світі Соню...»), сина, до рідного краю, природи. У творі Гр. Тютюнника засобом узагальнення, типізації й індивідуалізації, конкретизації в зображенні предметів та характерів є художня деталь: очі героїв, Марфине волосся (психологічні деталі); лист (предметна деталь); «товстопикий», «товстоногий» (словесні деталі); батькова сосна — наскрізна, багатозначна деталь — спогад про батька, що житиме вічно, Михайлова душа, плинність часу (спочатку сосна маленька, потім велика), для Михайла — символ рідної домівки. Три зозулі з поклоном символізують, на думку одних літературознавців, своєрідне привітання: забудь, покинь, залиш мене, відпусти (саме так у народі палко закохану людину, якій не могли відповісти взаємністю, вітали, щоб позбавити її мук кохання); на думку інших — три долі героїв любовного трикутника. Незвичайною є присвята: «Любові Всевишній». Тобто любові щирій, високій, такій, що приходить раз у тисячоліття, коли люди відчувають одне одного на відстані.

2.2. Теорія літератури(робота в зошитах).

Художня деталь – це засіб словесного мистецтва, виразна подробиця в тексті, якій властива особлива змістова наповненість.

2.3. Дослідження художніх деталей(письмово).

Новенький дешевий костюм -

Марфа стоїть без хустки -

Сивина у Марфи(батька) -

Марфа ворушить губами -

Мама підставляє для поцілунку сині губи -

Татова сосна -

Послав три зозулі з поклоном -

Сибір неісходима -

3. Домашнє завдання.

Скласти діаманту(за вибором) Марфа - Софія, Марфа - Михайло.

04.04.

ТЕМА. Стилістичне забарвлення лексики. Книжна й розмовна лексика

Основний зміст

1.Мовне спостереження(вправа 1 п.47).

2.Опрацювання навчального матеріалу (п. 47).

3. Практична частина уроку.

3.1. Вправа 2 .

3.2. Вправа 3(А- письмово, Б- записати речення, підкреслити слова, що набули стилістичного забарвлення).

4. Домашнє завдання.

П. 47, вправа 5(письмово), вправа 7 (усно).

17.03.

ТЕМА. Контрольна робта №3. Пунктуаційна норма

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

1. Зробити запис.

Сімнадцяте березня

Контрольна робота №3

Пунктуаційна норма

2. Виконати завдання.

Початковий і середній рівні

1. Позначте речення, у якому неправильно вжите звертання.
А Валеріє Григоровичу, зачекайте, будь ласка!
Б Ярославе Петровичу, радий вас бачити!
В Євгеніє Миколаївно, підготуйте доповідь!
Г Юліє Максимівно, допоможіть колезі!
2. Позначте речення, у якому прикладка відокремлюються тире.
А Бережімо честь народу найкоштовнішу перлину .
Б У Каневі стародавньому місті постійно стоїть козацький полк.
В Там жайвір цей небесний верхолаз до сонця тягне співочу волосину.
Г Прилетів до нас здалека чорногуз або лелека .

3. Позначте речення, у якому обставина, виражена одиничним
дієприслівником, не відокремлюється комами.
А Земля світаючи всміхалась .
Б Гай лежав розпластавшись .
В І ми жартуючи погнали чужі ягнята до води .
Г Мої думки печальні наче клоуни, що сміючись розмазують сльозу.
4. Позначте речення, у якому додаток не відокремлюється комами.
А За винятком баби Оришки малий Чіпка нікого не любив .

Б А я не знаю нічого ніжного окрім берези .
В На його подвір’ї замість похилої хатини стояв веселий будинок.

Г Сашко вирішив відповідати замість товариша .
5. Позначте речення, у якому означення, виражене дієприкметниковим зворотом, відокремлюється комами.
А Проковтнули тишу обважнілі від снігу сосни .
Б Акації стояли в цвіту заквітчані безліччю китиць.

В На повитих мороком вулицях не припинявся рух .
Г Освітлене вогнями місто лежало в долині .

6. Позначте речення з відокремленою обставиною, що потребує редагування.
А Хлопець, прочитавши листа, сидів замислений.
Б Відпочиваючи на березі, настав вечір.
В Горобці, перелітаючи з гілки на гілку, голосно цвірінчали.
Г Сонце, скочуючись за обрій, торкнулося вершечків лісу.
Достатній рівень

7. До кожного рядка, позначеного ЦИФРОЮ, доберіть відповідник,
позначений БУКВОЮ.
Відокремлені
члени речення                                 Приклади
1 означення    А Старий зараз ніякої роботи не визнає, окрім пасіки.
2 прикладка
(як
різновид
означення     Б Степ, струснувши з себе росу, горить рівним жовто-
                          зеленим кольором .
3 додаток      В Солов’ї, нічні товариші мої, у сад злетілись до вікна.

4 обставина Г Галченя, налякане котом, пурхнуло з підвіконня.

Д Неси мене, коню, по чистому полю.

8.Установіть відповідність (розділові знаки при прямій мові пропущено).
Приклад                                                              Схема речення
1 Ет байдуже озвалася матуся то був не день, то
сполох був, та й годі.                                                А А: «П!»
2 А ясень їй киває в верховітті Найкраща в світі! Б «П», — а.
3 Це і все. Я йду помітитися, Олесю сказала Христя. В «П, — а, — п».
4 Драбиною її плещи, та добре! кричала Кайдашиха
Нехай не збирає яєць на нашому горищі                 Г «П, — а: — П».
                                                                                     Д «П! — а. — П!»

9.Установіть відповідність між складними безсполучниковими реченнями та розділовими знаками, які необхідно в них поставити.
Розділовий знак                          Речення
1 тире;                    А Тихо й нудно і спека пекельна...

2 кома;                   Б Скільки глянеш вилискують розгойдані хліба.
3 двокрапка;          В Лаврін не поганяв волів він забув і про воли і про мішки
                                  й тільки дивився на Мелашку.
4 крапка з комою. Г На хвилину раптом стихли голоси і спинилися тіні .

Д Закурілася земля задиміла пішов дощ дрібний та тихий мов крізь сито засіяв стрепенулися темні ліси і розправляючись підставляли своє загоріле листя під дрібні дощові краплі.

Високий рівень

10. Перебудуйте просте речення Опівдні до цього місця приходила дівчина з фотоапаратом на різні види складних (1- складносурядне, 2 – складнопідрядне, 3 - безсполучникове).

3. Домашнє завдання.

Повторити вивчене.

16.03.

ТЕМА. Іван Драч - невтомний шукач нового змісту і нової форми в поезії. Переосмислення жанру балади. «Балада про соняшник» – поетичний роздум про суть мистецтва, процес творчості. Символічність образів соняшника, сонця.

ТЛ: балада (повторення).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

1.Робота з епіграфом.

Художнику — немає скутих норм.

Він — норма сам, він сам в своєму стилі…

І. Драч

2.Основна частина.

2.1. Життєвий і творчий шлях І. Драча.

«Його поезія — органічна, природна, вона не з самопримусу писана в риму, а з необхідності душі та серця існування саме в такому вигляді, саме в такій формі»,— писав про свого побратима по перу І. Драча Є. Гуцало.

Іван Федорович Драч народився 17 жовтня 1936 року в с. Теліжинці, що на Київщині, в сім’ї робітника. Закінчив середню школу в Тетієві. Працював учителем, перебував на громадській роботі. Навчався на філологічному факультеті Київського університету (1957–1962), згодом працював у «Літературній Україні». Через два роки закінчив сценарні курси в Москві. 1961 р. I. Драч опублiкував у «Лiтературнiй газетi» драму-феєрiю «Нiж у сонцi», яка вiдразу привернула увагу критики. Перша збірка поезій «Соняшник» побачила світ 1962 року й одразу принесла авторові визнання. Після неї — з певними інтервалами — вийшли «Протуберанці серця» (1965), «Поезії», «Балади буднів» (1967), «До джерел» (1972), що виявили оригінальність художнього мислення поета, його постійні шукання нового. Згодом з’явилися збірки віршів і поем «Київське небо» (1976), «Дума Вчителя» (1977), «Соловейко-Сольвейг», «Сонце і слово» (1979), «Теліженці» (1985). І. Драч відомий і як кінодраматург: за його сценаріями поставлено фільми «Криниця для спраглих», «Камінний хрест» (на основі новел В. Стефаника), «Іду до тебе» (про Лесю Українку), «Пропала грамота», «Вечори на хуторі поблизу Диканьки» (за оповіданнями М. Гоголя), «І в звуках пам’ять відгукнеться», «Зона» (у співавторстві з М. Мащенком; за однойменною п’єсою М. Куліша).

І. Драч перекладає твори вірменських, грузинських, башкирських, литовських, латиських, російських та західноєвропейських поетів. У той же час його твори перекладені багатьма європейськими мовами. Критичні статті І. Драча зібрані у книжці «Духовний меч». Драч очолював Київську організацію СПУ, був організатором і першим головою Народного Руху України. Нині продовжує працювати на літературній ниві.

Як і для кожного митця, для І. Драча завжди була актуальною тема митця та мистецтва. До неї він підійшов творчо, по-новому переосмисливши жанр балади. Перша збірка, перші вірші — і читач вражений, так само, як і ліричний герой «Балади про соняшник».

2.2. Теорія літератури.

Iван Драч назвав свiй твiр про соняшник баладою, але балада, зокрема фольклорна,— вид лiро-епiчної поезiї фантастичного, iсторико-героїчного або соцiально-побутового характеру з драматичним сюжетом. А значить, «Балада про соняшник» не вкладалася в загальноприйнятому розумiннi в рамки цього жанру, маючи ознаки то притчi, то медитацiї, то невеликої поеми. «Балада про соняшник» — твiр незвичний. Йому притаманні баладнi елементи фантастики (зокрема, олюднення образiв соняшника й сонця, їх «одивнення» за рахунок навмисного заземлення, спрощення), особливий драматизм (адже справжнє потрясіння переживає химерний персонаж iз зеленими руками й ногами від дивовижного видива — сонця на велосипедi).

2.3.Слово вчителя.

На перший погляд, цей вірш — просто весела забавка. Але своєрідний висновок твору примушує визнати, що перед нами — не потішна оповідка про дивні події, а притча про красу й силу поезії: Поезіє, сонце моє оранжеве! Щомиті якийсь хлопчисько Відкриває тебе для себе, Щоб стати навіки соняшником. П. Тичині в «Баладі про соняшник» сподобалось, що добре відома в літературі тема — обдарованості й таланту — була подана цілком по-новому: тільки той творець зможе відкрити сонце поезії, хто, поглянувши на це сонце, навіки ним захопиться. Досить цікавим є вибір образів на роль поезії та поета. Якщо сонце — символ світла, тепла, чистоти, життя — цілком підходить на роль поезії, то на соняшник як образ поета вибір випав через його національну символіку.

Можна говорити, що заглиблений корінням в землю соняшник, який тягнеться голівкою до сонця і нагадує його (сонце) формою і кольором, досить точно передає думку автора: поет має прагнути високості в поезії, але при цьому «закорінюючись» у рідний ґрунт, національну творчість. Також новим у цьому творі було ще й те, що І. Драч звернувся не до класичного римованого вірша, а до верлібру — тобто вірша без рими і розмірів з довільним чергуванням рядків різної довжини.

2.4.Виразне осмислене читання поезії.

2.5.Матеріал для аналізу твору.

В Івана Драча соняшник і сонце наділені людськими властивостями, олюднені, як у фольклорі, у народному світосприйманні, за яким довколишня дійсність трактувалася такою ж живою, як і людська, тому в Україні здавна до рослин ставилися, як до істот, наділених душею, що відбилося в багатьох легендах та піснях, а також у літературних творах.

Соняшник — завезена рослина, яка відразу вписалася в український краєвид, стала квіткою національного світовідчування. Очевидно, не останню роль тут відіграла її досконала короно-подібна форма, схожа на сонячну, а також жовтий колір як невід’ємна частина національної символіки. До речі, П. Тичина, ознайомившись із текстом балади І. Драча, записав у своєму щоденнику, що жовтогаряча барва («сонце моє оранжеве») відповідає «характерові творчого сприймання світла українського народу». Водночас соняшник немовби підтверджував магічну силу сонця, постійно повертаючи до нього свою квітку, уособлюючи небесне світило на землі.

· Алегоричність образів соняшника й сонця

Сонце у І. Драча – це морально- етична категорія: Ідеал, Світле начало, Щастя, Краса, Тепло, Незвіданність, Ніжність, Любов, Таємниця

Алегоричні образи соняшника й сонця чітко вказують, про кого та про що йдеться — про поета й поезію, які самостверджуються на основі буденних реалій. Вони розкривають приховані можливості творчого життя за законами краси, духовного злету. Такий рух пробудженого таланту від «земного» до «небесного» здійснюється у творі І. Драча через образи соняшника, що поєднує в собі ці дві сфери: порив до високості із закоріненням у рідний ґрунт. Вибiр образiв на роль поезiї та поета є досить цiкавим. Якщо сонце — символ свiтла, тепла, чистоти, життя й цілком пiдходить на роль поезiї, то на соняшник як образ поета вибiр випав через його нацiональну символiку (хоча рослина й була завезена в Україну).

· Сюжет балади

Сюжет твору доволi кумедний: живе соняшник, своєю поведiнкою вiн нагадує звичайного хлопчика, який бiгає наввипередки, рве на грушi гнилицi, купається коло млина, стрiляє горобцiв з рогатки тощо. Єдину вiдмiннiсть вiдзначає автор: у соняшника було шорстке зелене тiло. I одного разу пiсля купання, стрибаючи на однiй нiжцi, щоб вилити з вуха воду, вiн побачив сонце, «у червонiй сорочцi навипуск, що їхало на велосипедi, обминаючи хмари у небi». I соняшник, застигши в нiмому захопленнi, просить, щоб сонце або дало покататися на велосипедi, або посадило його на раму. Хлопчина-соняшник уже ніколи не міг відвернути свою золоту голову від цього видива, від чарів, що навіки полонили його, від звіданих почувань: згадаймо, що наприкінці 50‑х років ХХ ст. велосипед ще був незнаною розкішшю, до якої так хотілося долучитися кожному сільському підліткові. І тоді стає зрозумілішим і ближчим цей образ сонця-поезії, хвилинного осявання, бажання подовжити це осявання («Дайте покататися, дядьку!»)).

· 3. Домашнє завдання.

Опрацювати матеріал підручника(с. 197-199), скласти анкету поезії(письмово).

15.03.

ТЕМА. Розділові знаки при прямій мові

Основний зміст

1.Орфографічний тренінг(вправа 4 п.43).

2.Рубрика "Пригадаймо"(на основі матеріалу п. 43).

3. Практична частина уроку.

3.1. Вправа 5 (з коментуванням).

3.2. Творче конструювання(вправа 6).

4. Домашнє завдання.

П. 43, вправа 3 .

03.03.

ТЕМА. Двокрапка в складному реченні

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

1.Мовне дослідження(вправа 1(письмово + структурні схеми речень) п.41).

2.Рубрика "Пригадаймо"(п. 41).

3. Практична частина уроку.

3.1. Вправа 2 (з коментуванням).

3.2. Творче конструювання(вправа 4).

4. Домашнє завдання.

П. 41, вправа 3 .

02.03.

ТЕМА. ЛІТЕРАТУРНЕ ШІСТДЕСЯТНИЦТВО. Нова хвиля відродження української літератури на початку 1960-х років. «Шістдесятництво» як явище культурологічне й соціальне. Його зв’язок із дисидентським рухом. Ідейно-стильове розмаїття, тематична і формотворча новизна творчості шістдесятників

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

1. Вступний матеріал.

Українська література другої половини ХХ століття здійснює спробу подолати канони соцреалізму. Відбувається «закулісний» розвиток модернізму, опозиційні прояви різних стильових тенденцій. Яскравий сплеск літературних талантів цієї пори отримав назву «шістдесятництво», що виникло на хвилі засудження культу особи, «хрущовської відлиги». Наступна хвиля, відповідно до історичних обставин», — «постшістдесятники, вісімдесятники», Нью-Йоркська група українських письменників. Митці активно звертаються до історії, експериментують із жанрами. З'являється так звана «химерна проза». У літературі 90-х років ХХ — початку ХХІ століття відповідно до світових тенденцій потужно виявляє себе постмодернізм.

Українська література ХХ століття стала поворотним пунктом у новітній історії літератури, кіно, живопису, інших видів мистецтва. Розриваючи сталінські ідеологічні пута, митці поверталися до осмислення і відображення загальнолюдських цінностей та ідеалів, до реальної людини з її багатогранними інтересами, запитами. Можливість мати власну, а не сформовану в кабінетах чиновників від культури думку, сприяла духовному розкріпаченню митців.

У літературу прийшла «жива людина», яка розкуто мислила та високо цінувала красу, не соромилася плакати й уміла сміятися, гніватися, любити по-справжньому, а не на словах, спроможна була відбити свої переживання в слові, насамперед поетичному. Адже поезія, за висловлюванням Дмитра Павличка, — «це мова молодих», глибоко особиста, суб'єктивна й разом із тим рухливо-змінна. Поезія стала виразником ідей, настроїв, почуттів цілого покоління. Вона проголосила своїм кредо правду, своїм героєм — людину, заговорила про складні «парадокси доби», болі народу, спричинені кривдою, несправедливістю, приниженням національної і людської гідності.

Нові імена сприймалися читачем і закріплювалися в його пам'яті, саме за це молоді літератори потрапляли під обстріл партійної критики. Але викриття не супроводжувалося арештом, і ця нова обставина загострювала інтерес до ризикового автора, який не цікавиться думкою всемогутньої влади.

Поезія Івана Драча, Василя Симоненка, Бориса Олійника — то був справді ліричний епос доби. Трохи згодом у процес оновлення проблематики й поетики письменства включилася проза, у якій також поглиблювалося особисте начало: відбулась ліризація «малих» жанрів (оповідання та новели Євгена Гуцала, Григора Тютюнника); крізь призму особистості зображувалася епоха й у великих історичних романах Романа Іваничука, Романа Федорова, Валерія Шевчука, котрі набули особливого розвитку у 60-ті роки у зв'язку з пожвавленням інтересу до проблем історичної пам'яті. Збагатилася жанрова палітра літератури.

Молоді письменники відмовились від виробничої тематики у своїй творчості. Вони не збиралися прославляти голів колгоспів, бригадирів, доярок, свинарок. Вони писали про людей. Це вже було прихованим викликом, замаскованою полемікою з партійними настановами літератури. «Люди серед людей» — назва дебютної книжки Євгена Гуцала. «Серед тижня» — перша збірка Валерія Шевчука. Цим підкреслювалося, що авторів цікавить звичайне щоденне життя людей. Шістдесятники активно друкувалися й не відали, що попереду кожного з них чекає випробування.

Це було мистецтво українське, пов'язане з національною й етичною традицією і водночас глибоко новаторське, по-справжньому модерне, а відтак — європейське, здатне підкоряти світові обшири.

2. Опрацювання навчального матеріалу.

2.1.Нова хвиля відродження української літератури на початку 1960-х років

Саме в цей час починається «новітнє українське» відродження. У літературу і мистецтво приходить блискуче, талановите покоління шістдесятників . Шістдесятництво — прояв політичних форм опору різних соціальних верств населення режиму, який існує. Найактивніше і найширше у цьому русі брала участь творча інтелігенція, зокрема письменники, певною мірою художники, вчителі. Вони виступали проти русифікації, ущемлення демократії, прав людини, нерівності в середовищі республік, жорстокості суворо централізованої тоталітарної системи, недотримання існуючої Конституції за свободу в питаннях художньої творчості. Це в кінцевому рахунку був опозиційний рух проти існуючої державної влади та характеру її діяльності.

У кінці 50-х і на початку 60-х років розквітає талант одного з найяскравіших поетів «лицаря українського відродження» Василя Симоненка. Уродженець Полтавщини, він почав писати вірші, ще навчаючись на факультеті журналістики Київського держуніверситету. У 1962 році побачила світ його перша поетична збірка

«Тиша і грім». Згодом — збірка «Земне тяжіння». 1965 та 1973 роки у Мюнхені опубліковано інші твори автора. Однак побачити їх поетові так і не судилося. У 1963 році його було жорстоко, по-вірячому побито на вокзалі в Черкасах, злочинців так і не знайшли. Того ж року Василь Андрійович Симоненко помер.

Стрімко увірвалась в українську літературу одна з найобдарованіших представниць шістдесятників Ліна Василівна Костенко. З відзнакою закінчивши Літературний інститут імені Горького в Москві, поетеса випускає дві одразу ж помічені критикою збірки поезій — «Проміння землі» та «Мандрівне серце». Ліна Костенко звертається до вічних проблем духовності українського народу, історичного минулого держави. Вірші поетеси вирізняє неординарність, критичні оцінки багатьох подій. Євген Сверстюк писав: «Іван Світличний виводив соцреалізм на загальнолюдський простір і демонтував теорію партійної літератури. Іван Драч приніс перші вірші незвичайні і незрозумілі так, наче його не вчили, про що і як треба писати. Василь Симоненко заговорив з Україною в тоні надзвичайної щирості й відвертості. Микола Вінграновський тривожно заговорив про свій народ. Ліна Костенко зрідка виступала з віршами, але то були вірші такого звучання, наче вся радянська поезія для неї неістотна. Валерій Шевчук писав блискучі психологічні новели, Євген Гуцало естетично животворив образи поза межами «соціалістичної дійсності», а Володимир Дрозд викрив дійсність з недозволеного боку».

Поступово згортання «хрущовської відлиги» на початку 60-х р. знайшло відображення і в українській літературі.

2.2. Шістдесятництво як явище культурологічне й соціальне

Шістдесятники — назва нової генерації (покоління) радянської та української національної інтелігенції, що увійшла у культуру та політику в СРСР в другій половині 1950-х — у період тимчасового послаблення комуністично-більшовицького тоталітаризму та хрущовської «відлиги» і найповніше себе творчо виявила на початку та в середині 1960-х років.

У політиці 1960-1970-х років ХХ століття шістдесятники являли собою внутрішню моральну опозицію до радянського тоталітарного державного режиму.

Шістдесятники виступали на захист національної мови і культури, свободи художньої творчості. Основу їхнього руху складали такі письменники: Іван Драч, Микола Вінграновський, Володимир Дрозд, Григір Тютюнник, Борис Олійник, Василь Симоненко, Ліна Костенко, Валерій Шевчук, Євген Гуцало; художники: Алла Горська, Віктор Зарецький, Борис Чичибабін; літературні критики: Іван Дзюба, Євген Сверстюк; режисер Лесь Танюк; кінорежисери: Сергій Параджанов, Юрій Іллєнко. Шістдесятники протиставляли себе офіційному догматизмові, сповідували свободу творчого самовираження, культурний плюралізм, пріоритет загальнолюдських цінностей над класовими. Значний вплив на їх становлення справила західна гуманістична культура, традиції «розстріляного відродження» та здобутки української культури кінця ХІХ — початку ХХ століття. Одним із тих, хто закладав фундамент шістдесятництва в Україні, став доцент факультету журналістики Матвій Шестопал, так як серед його учнів були В. Чорновіл, Б. Олійник, В. Симоненко, В. Крищенко, Б. Рогоза, В. Мицик та багато інших патріотично налаштованих особистостей.

Шістдесятники розвинули активну культурницьку діяльність, яка виходила за межі офіціозу: влаштовували неформальні літературні читання та художні виставки, вечори пам'яті репресованих митців, ставили замовчувані театральні п'єси. Складали петиції на захист української культури. Організовані у 1959-1960-х рр. Клуб творчої молоді «Сучасник» у Києві та в 1962 році клуб «Пролісок» у Львові стали справжніми осередками альтернативної національної культури. Шістдесятники відновили традиції класичної дореволюційної інтелігенції, якій були притаманні прагнення до духовної незалежності, політична відчуженість, ідеали громадянського суспільства та служіння народові.

Культурницька діяльність, яка не вписувалась у рамки дозволеного, викликала незадоволення влади. Шістдесятників не вдалося втримати в офіційних ідейно-естетичних межах: із кінця 1962 року почався масовий тиск на інтелігенцію. Перед шістдесятниками закрилися сторінки журналів, посипалися звинувачення у «формалізмі», «безідейності», «буржуазному націоналізмі».

Наштовхнувшись на жорстокий опір партійного апарату, частина шістдесятників пішла на компроміс із владою, інші еволюціонували до політичного дисидентства, правозахисного руху та відкритого протистояння режимові.

2.3. Зв'язок шістдесятників із дисидентським рухом

Дисидентський рух в СРСР — рух, учасники якого виступали за демократизацію суспільства, дотримання прав і свобод людини, в Україні — за вільний розвиток української мови та культури, реалізацію прав українського народу на власну державність.

У 1950-1970-х роках у Радянському Союзі виникло примітне явище, коли політику уряду стала відкрито критикувати невелика, але дедалі більша кількість людей, яких називали дисидентами і які вимагали ширших громадянських, релігійних і національних прав.

Дисидентство великою мірою виросло з дестабілізації, з послаблення «паралічу страху», що було зроблено Хрущовим. Але обмежені відкриття страхітливих злочинів сталінської доби викликали розчарування та скептицизм відносно й інших сторін режиму. Тому спроба Брежнєва обмежити лібералізацію викликала протести й опозицію, особливо серед інтелігенції.

Помітний вплив на формування інакодумства справляли зовнішні фактори. Передусім це стосується антикомуністичних виступів у країнах «соціалістичного табору», зокрема 1956 року в Угорщині, потім Польщі, НДР, Чехословаччині, розгортання світового правозахисного руху, стимульованого прийнятою ООН у 1948 році та розповсюдженою в Україні з 1963 року «Загальною декларацією прав людини».

Першими організаціями інакодумців України стали:

✵ Українська робітничо-селянська спілка, створена у Львові 1959 року, арештована — 1961 року.

✵ Об'єднана партія визволення України.

✵ Український національний фронт, створений З. Красівським та М. Дяком у 1964 році.

✵ Український національний комітет.

✵ Демократичний союз соціалістів.

✵ Реалістичний робітничий гурток, створений у Донбасі у 1950 р.

В Україні дисидентський рух було започатковано ще в 50-х р. ХХ століття. Рух шістдесятників за 2-3 роки пройшов еволюцію від культурно-просвітницьких проблем до політичного протесту. Це проявилося не лише в самвидаві а й у створенні більш-менш стійких груп активно діючих однодумців. Тобто, наявним є процес структу-рування опозиції існуючому режимові. Характерна риса дисидентства — відстоювання національних інтересів українського народу.

2.4. Ідейно-стильове розмаїття, тематична і формотворча новизна

В українській літературі на початку 60-х років виділяється нова хвиля — це явище виникнення шістдесятників. Шістдесятництво — це подія культурологічна і соціальна. Вражає його зв'язок із дисидентським рухом, тематична і формотворча новизна творів, ідейно-стильове розмаїття.

Культурно-історичними витоками шістдесятництва були:

✵ світова культура (особливо модернові література та малярство ХХ століття);

✵ українська література (як класична, так і доби Розстріляного відродження);

✵ народна творчість (фольклор та міфологія, народне мистецтво).

Досить розмаїто постає жанрова система шістдесятників : лірична поезія, балади, притчі, етюди, поеми, сонети, рубаї, ліричні новели, історичні романи, роман у віршах, химерна проза) і проблемно-тематичні обшири: традиційні (природа, Вітчизна, народ, історична пам'ять, людина у всьому багатстві її проявів — суспільне життя, моральність, кохання, творчість) та нові теми (підкорення космосу, етична правомірність, стандартизація особистості в умовах новітнього міщанства).

Отже, явище «шістдесятництва» було неоднозначним як за творчими постаттями, так і за стильовими течіями та ідейно-естетичними вподобаннями. Тут є і модерністи (І. Драч, В. Голобородько, М. Воробйов), і неоромантики (М. Вінграновський, Р. Лубківський), і неонародники (В. Симоненко, Б. Олійник), і постмодерністи (В. Стус). Таке розмаїття свідчило про багатство відновлюваної української літератури. Воно не вкладалося у жорсткі рамки «соціалістичного реалізму», загрожувало його існуванню, і тому радянська влада та слухняна критика намагалися його дискредитувати, звинувачуючи в «естетизмі», «абстракціонізмі», відірваності від життя.

3. Домашнє завдання.

За матеріалом уроку (пункт 2) зробити тематичні виписки з кожної підтеми.

01.03.

ТЕМА. Кома й крапка з комою в складному реченні

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

1.Рубрика "Пригадаймо"(п. 40).

2. Практична частина уроку.

2.1. Вправа 5 .

2.2. Творче конструювання(скласти 3 речення з уживанням коми в складнопідрядному, складносурядному і безсполучниковому реченнях). .

3. Рубрика "Культура слова"(С. 135).

4. Домашнє завдання.

П. 40, вправа 7 .

28.02.

ТЕМА. Контрольна робота №4. Контрольний класний твір (есе).Є. Маланюк, І. Багряний, О. Довженко, О. Гончар

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

1. Рубрика "Пригадаймо".

Есе - самостійна творча письмова робота, прикметною ознакою якої є особистісний характер сприймання проблеми та її осмислення, невеликий обсяг, вільна композиція, невимушеність та емоційність викладу.

Вільне: невеликий обсяг (7-10 речень); вільна форма і стиль викладу; довільна структура; обов'язкова вимога: наявність позиції автора.

Формальне: дотримання структури тексту, наявність відповідних компонентів (тези, аргументи, приклади, оцінювальні судження, висновки); обґрунтування (аргументування) тези).

2.Вимоги до формального есе .

1. Обсяг — 1-2 сторінки тексту (100-200 слів).

2. Есе повинно сприйматися як цілісний твір, ідея якого зрозуміла й чітка.

3. Кожен абзац есе розкриває одну думку.

4. Необхідно писати стисло і ясно. Есе не повинно містити нічого зайвого, має нести лише інформацію, необхідну для розкриття ідеї есе, власної позиції автора.

5. Есе має відрізнятися чіткою композиційною побудовою. Бути логічним за структурою. В есе, як і в будь-якому творі, повинна простежуватися внутрішня логіка, що визначається, з одного боку, авторським підходом до обговорюваного питання, а з іншого — самим питанням. Необхідно уникати різних стрибків від однієї ідеї до іншої, думка має розкриватися послідовно.

6. Есе повинно засвідчити, що його автор знає й осмислено застосовує теоретичні поняття, терміни, узагальнення, ідеї.

7. Есе повинно містити переконливе аргументування порушеної проблеми.

Структура есе

1. Вступ — обґрунтування вибору теми.

2. Основна частина — теоретичні основи обраної проблеми й виклад основного питання. Ця частина припускає розвиток аргументації й аналізу, а також обґрунтування їх, виходячи з наявних даних, інших аргументів і позиції.

3. Висновок — узагальнення й аргументовані висновки до теми. Підсумовує есе або ще раз вносить пояснення, підкріплює зміст і значення викладеного в основній частині.

3. Написання есе на одну із запропонованих тем.

✵ Наперекір усьому, навіть смерті, кохання живе (за творчістю Олеся Гончара).

✵ Доля України та українців (за романом І. Багряного «Тигролови»).

✵ Сміливі завжди мають щастя (за романом І. Багряного «Тигролови»).

✵ Органічна єдність людини і природи у кіноповісті Олександра Довженка "Зачарована Десна".

✵ Образ ліричного героя у творах Євгена Маланюка.

4. Домашнє завдання.

Повторити вивчене.

28.02.

ТЕМА. Кома й крапка з комою в складному реченні

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

1.Мовне дослідження(вправа 1(письмово) п.40).

2.Рубрика "Пригадаймо"(п. 40).

3. Практична частина уроку.

3.1. Вправа 2 + структурна схема кожного речення(з коментуванням).

3.2. Орфографічна вправа(вправа 4).

4. Домашнє завдання.

П. 40, вправа 3(А).

24.02.

ТЕМА. Контрольне вільне есе

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

1. Повторення навчального матеріалу.

Есе — художньо-публіцистичний жанр або вид творчої роботи з довільною композиційною побудовою. Дозволяє використовувати в побудові фраз різні прийоми, що підсилюють вплив на читацьке сприйняття: інверсію, антитезу, асоціативні ряди, метафоричні узагальнення, іронію та інші види іносказання.
В есе відбивається суб’єктивна авторська позиція щодо порушеної в темі проблеми. В есе доречне вживання припущень, риторичних питань, фразеологізмів. Вони надають мові експресивності й стилістичної виразності.
Формі есе властиво міркування з елементами аналізу.
Мета есе — спонукання читачів до роздумів.

Обсяг вільного есе - 50 - 70 слів.

2. Практична частина уроку.

2.1. Вибір теми з переліку пропонованих.

- Репутація має важливе значення в житті людини.

- Усі успіхи починаються із самодисципліни.

- Здоров"я понад усі матеріальні блага.

2.2. Написання есе.

3. Домашнє завдання.

Закінчити роботу .

23.02.

Тема. Романтична ідея кохання, що перемагає смерть. Образи українського бійця і юної словачки Терези. Особливість оповіді, роль кольорової гами в новелі

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

1.Робота з епіграфом.

Гарне оповідання. Свіже, щире, переконливе.

Петро Панч

2. Основна частина.

2.1. Вступний матеріал.

Твір "Модри Камень" продовжує воєнну тематику творів О. Гончара. Написана 1946 року, вона являє собою спогад солдата-розвідника про один воєнний епізод, який відбувся у словацькому містечку Модри Камень («модри» — блакитний).О. Гончар вдається до форми оповідання-монологу: оповідь у новелі ведеться від першої особи, розповідь веде ліричний герой.Композиційно-стильові особливості «Модри Камень»: побудова твору незвичайна, адже безіменний боєць через багато років повертається в минуле, згадує воєнні літа, згадує Терезу і її матір. Якщо центральна частина твору — це спогади розвідника про знайомство з Терезою і розповідь її матері про загибель дівчини, то початок і кінець твору — своєрідне обрамлення, видіння розвідника. Це видіння — уявний образ Терези, з якою він розмовляє. Автор інтригує, захоплює несподіваним сюжетом, чим приваблює читача. Модри Камень — це назва населеного пункту, у якому відбуваються події. Він виступає символом невмирущого кохання, що живе в серці ліричного героя навіть через багато років після смерті дівчини. Новела «Модри Камень» написана в романтично-піднесеному стилі. Несміливе і нерозквітле кохання, яке зароджувалось між радянським бійцем і словацькою дівчиною, виступає як засудження війни. Це засудження значно глибше за інші фактори, бо немає нічого страшнішого за вбите прекрасне людське почуття.

2.2. Бесіда за питаннями.

1.Який твір називаєься новелою?

2. Чи можна новелу вважати романтичною?

3. Що найбільше вразило у творі?

4. До яких роздумів спонукає новела?

2.3. Робота в зошитах(паспорт твору).

ПАСПОРТ ТВОРУ

Рід літератури:

Жанр «Модри Камень»:

Тема «Модри Камень»:

Ідея «Модри Камень»:

Герої «Модри Камень»:

Композиційно-стильові особливості «Модри Камень»:

Джерело: https://ukrclassic.com.ua/katalog/gg/gonchar-oles/3552-analiz-modri-kamen-gonchar Бібліотека української літератури © ukrclassic.com.ua

Джерело: https://ukrclassic.com.ua/katalog/gg/gonchar-oles/3552-analiz-modri-kamen-gonchar Бібліотека української літератури © ukrclassic.com.uТвір продовжує воєнну тематику творів О. Гончара. Написана 1946 року, вона являє собою спогад солдата-розвідника про один воєнний епізод, який відбувся у словацькому містечку Модри Камень («модри» — голубий).

Джерело: https://ukrclassic.com.ua/katalog/gg/gonchar-oles/3552-analiz-modri-kamen-gonchar Бібліотека української літератури © ukrclassic.com.ua

Твір продовжує воєнну тематику творів О. Гончара. Написана 1946 року, вона являє собою спогад солдата-розвідника про один воєнний епізод, який відбувся у словацькому містечку Модри Камень («модри» — голубий).

Джерело: https://ukrclassic.com.ua/katalog/gg/gonchar-oles/3552-analiz-modri-kamen-gonchar Бібліотека української літератури © ukrclassic.com.uaТвір продовжує воєнну тематику творів О. Гончара. Написана 1946 року, вона являє собою спогад солдата-розвідника про один воєнний епізод, який відбувся у словацькому містечку Модри Камень («модри» — голубий).

Джерело: https://ukrclassic.com.ua/katalog/gg/gonchar-oles/3552-analiz-modri-kamen-gonchar Бібліотека української літератури © ukrclassic.com.ua

Проблематика твору:

2.3. Робота над образами твору.

Скласти літературне доміно до образу Терези(І варіант), до образу радянського солдата(ІІ варіант).

2.4.Дослідження колористики твору(письмово).

Заповнити таблицю

Частина твору	Кольорова гама	Символічне значення
І частина
ІІ частина
ІІІ частина

3. Домашнє завдання.

Підготуватися до контрольної роботи(творчість Є. Маланюка, І. Багряного, О. Довженка, О. Гончара).

22.02.

ТЕМА. Відокремлені обставини

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

1.Мовна розминка(вправа 5 п.39).

2.Рубрика "Пригадаймо"(п. 39).

3. Практична частина уроку.

3.1. Вправа з коментуванням 2(3-10рр.).

4. Домашнє завдання.

П.39, вправа 7.

17.02.

ТЕМА. Відокремлені означення й прикладки

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

1.Рубрика "Пригадаймо"(п. 37-38).

2. Практична частина уроку.

2.1. Творче конструювання. Поширити речення відокремленими прикладками, означеннями (дієприкметниковими зворотами) і записати, ставлячи розділові знаки. Пояснити вживання розділових знаків.

А галаслива дітвора…бігла пообіч, боячись попасти під велетенські колеса. У хвойному лісі… весна починається значно пізніше. 3. Тільки він…зостався тепер найближчою ріднею молодому Харитонові.4. Над землею…вже піднялися ранні квіти 5. Хатніх переселенців переселили на чисте повітря, під нагляд не лише Галинки, а й цілого гуртка любителів природи…

Для довідок. Юних натуралістів, Харитонові шкільні побратими, Андрій Іванович Громовий, затіненому зеленими кронами дерев, вкритою перепрілим торішнім листям.

2.2. Синтаксичний конструктор.

Перебудуйте речення так, щоб невідокремлені поширені означення стали відокремленими і навпаки. Поясніть, з якою метою вживаються відокремлені означення.

1. Тепла ніч, напоєна степовими пахощами, пропливала над Асканією. 2. У відкритім степу ні душі, лише де-не-де бовваніє похилена вітром тичка з соняшничини. 3. У заволоченому хмарами небі не вгледіти жодної зірки. 4.Непорушно стоять дерева, загорнені в сутінь. 5. В небі мерехтіли густо посіяні, по-літньому веселі зорі. 6. Над берегом послався невеликий, густо зацвічений білою ромашкою луг. 7.Одягнений у хвою, шумить дрімучий темний бір.

3. Домашнє завдання.

П.37-38, вправа 7(2).

16.02.

Тема. Поєднання минулого і сучасного. Два ліричні герої: малий Сашко і зріла людина, митець. Морально-етичні проблеми, порушені в кіноповісті

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

1.Робота з епіграфом.

Якщо вибирати між красою і правдою, я вибираю красу,

у ній більш глибока істина, ніж у одній голій правді…

Коли ми не постигнемо краси, ми ніколи не зрозуміємо правди,

ні в минулому, ні в сучаснім, ні в майбутньому.

О. Довженко

2. Вступна частина.

З першої сторінки з'являється оповідач, який виступає у двох іпостасях: як автор і як герой твору — малий Сашко. Відповідно, і розповідь має двоплановий характер:

✵ 1 план — своєрідне відтворення світу в дитячій свідомості;

✵ 2 план — філософські роздуми зрілої людини-митця про суть людського буття, роль дитинства у формуванні особистості.

У цих роздумах і виявляється особа автора філософа-публіциста. Звідси і двоплановість характеру митця і письменника — Довженка. Твір не має чіткого сюжету з послідовним розвитком подій — сюжет двоплановий: основна сюжетна лінія — це ніби окремі новели (дитинство Сашка, його враження, сцени захоплення навколишнім світом), другий план — ліричні відступи зрілого майстра слова (філософське осмислення художньої творчості, краси людської праці, природи й людини).

У кіноповісті майстерно поєднано минуле з сучасним.

Поєднання минулого і сучасного

Лірика	Пафос
Реалістично виписані дитячі враження від навколишнього світу, картини сільського життя, хлопчачі радощі і жалі, розповіді про людей, що оточували хлопчика	Філософське осмислення всього побаченого і пройденого людиною, чиє життя вже повечоріло, на чиєму шляху були і радості творення, і жалі невдач

3. Усно відповісти на питання .

1. Як у «Зачарованій Десні» розв'язується проблема природи і людини? Зачитайте уривки з кіноповісті, де описано красу природи.

Недаремно автор назвав зачарованою Десну. Довженко не лише відтворює красу, а й утверджує взаємозв'язок людини і природи як необхідну умову духовності.

2. Та не тільки природа творила Довженка як митця. Хто з дитинства прищеплював йому любов до краси і праці? Як у кіноповісті розв'язується проблема виховання працею?

3. Чого ще навчила Олександра Довженка його сім'я?

4. То яку ж роль, на думку автора, відіграє у вихованні дитини сім'я, оточення?

5. Що взяв хлопець з дитинства в далеку мандрівку життя?

4. Робота в зошитах.

Скласти таблицю-характеристику малого Сашка і дорослого зрілого митця.

5. Домашнє завдання.

Скласти анкету твору , увівши до неї елементи аналізу .

15.02.

ТЕМА. Відокремлені означення й прикладки

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

1.Мовна розминка(вправа 5 п.37-38).

2.Рубрика "Пригадаймо"(п. 37-38).

3. Практична частина уроку.

3.1. Вправа 7(1).

4. Домашнє завдання.

П.37-38, виписати з художньої літератури 5 речень з відокремленими означеннями і прикладками, підкреслити їх відповідно до синтаксичної ролі.

14.02.

Тема. Історія написання «Зачарованої Десни», автобіографічна основа, сповідальність. Ця кіноповість – у часи воєнного лихоліття як душевна розрада, сповідь, моральна опора для митця

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

1.Вступна частина.

Батьківщина — це місце, де людина народилася, де промовила перше слово, зробила перший крок. І куди б не закинула її доля, їй неодмінно світитиме далеким вогником, сповитим щемним і невситимим спогадом, отой найперший Берег Дитинства.

Особливо боляче буває в чужому краї, коли немає змоги повернутися на Батьківщину. Туга за рідним краєм робить життя на чужині нестерпним.

Довженко теж вигнанець з України. Йому не судилося жити і працювати серед рідних людей і на рідній землі. Пересвідчуємося у цьому, зокрема, коли читаємо один із щоденникових записів О. Довженка, опублікованих нещодавно: «Пишу, розлучений із народом моїм, з матір'ю, з усім, з батьковою могилою, з усім-усім, що любив на світі більш над усе, чому служив, чому радувався. Я ніби навіщував собі недолю в творах. Прощай, Україно. Прощай, рідна, дорога моя земле-мати. Я скоро помру. Умираючи, попрошу вирізати з грудей моїх серце і хоч його одвезти і десь закопати на твоєму лані під твоїм небом. Прийми його. Воно тобі весь вік молилось, не проклинаючи ні однієї з чужих земель». (1.04.1946)

Через усе життя проніс він гарячу любов до краю, де народився, до чарівної річки Десни.

Внутрішній світ О. Довженка дуже багатогранний, що виявилося в малюнках, фільмах, сценаріях, прозі, публіцистиці, листуванні.

Тільки земля України, зрошена кров'ю і потом своїх синів і дочок, могла явити світу такого генія.

«І це міг народ, якого душили поміщики і царі, такого могутнього народити! І це міг вічно замріяний лісостеп такого пружного до звершення дій найтрудніших, завжди поспішаючого, гарячого появити!» — писав П. Тичина.

2. Теорія літератури(усно).

Автобіографічний твір — літературний жанр, якому властивий опис власного життєвого шляху на основі спогадів.

Кіноповість — жанр художнього твору, що поєднує ознаки кіно (фрагментарність і динамізм оповіді, багатство асоціативних моментів і зорових вражень, монументальність образів) і повісті (епічність і психологізм, метафоричність і потяг до гіперболи, широкі пейзажні картини та авторські відступи).

3. Матеріал про історію написання кіноповісті "Зачарована Десна".

«Зачарована Десна» — гімн землі і людям, які зростили і виховали, навчили працювати, любити прекрасне, ненавидіти потворне.

Задум написати цю повість виник ще в роки Великої Вітчизняної війни. Твір писався понад 14 років. Перший запис — фрагмент до кіноповісті з'являється у фронтовому щоденнику Олександра Довженка 5.04.1942 р.

«А вчора, пишучи спогади про дитинство, про хату, про діда, про сінокіс, один собі у маленькій кімнаточці сміявся і плакав. Боже мій, скільки ж прекрасного і дорогого було в моєму житті, що ніколи-ніколи вже не повернеться».

Робота продовжувалася з перервами, і, нарешті, — остаточне редагування і дата: 1942-1955 рр.

Так за рік до смерті, ніби лаштуючись у далеку дорогу, Довженко склав прощальну осанну рідній річці, проголошував чисті, мов сльози, слова, що завжди хвилюють і роблять нас, читачів його, кращими, людянішими; змушують замислитись, пройнятись урочистістю, бо ми торкаємося великої таїни письменника — пізнаємо секрет його творчої сили, відчуваємо далеку мить його народження як митця.

Кого не схвилюють рядки кіноповісті:

«Благословенна будь, моя незаймана дівице Десно, що, згадуючи тебе вже много літ, я завжди добрішав, почував себе невичерпно багатим і щедрим. Так багато дала ти мені подарунків на все життя.

Далека красо моя! Щасливий я, що народився на твоєму березі, що пив у незабутні роки твою м'яку, веселу, сиву воду, ходив босий по твоїх казкових висипах, слухав рибальських розмов на твоїх човнах і казання старих про давнину, що лічив у тобі зорі на перекинутому небі, досі, дивлячись часом униз, не втратив щастя бачити оті зорі навіть у буденних калюжах на життєвих шляхах».

«Зачарована Десна» — це твір глибоко філософський, він не тільки про дитинство автора.Відтворюючи події своїх дитячих років, Довженко розв'язує важливу проблему — проблему формування людини взагалі, її характеру, поглядів на життя. Своїм твором Олександр Довженко ще раз доводить, що дитинство — найщасливіша і водночас найвирішальніша пора в житті кожного.

4. Домашнє завдання.

Прочитати кіноповість "Зачарована Десна" ("Срібний птах" ІІ частина + с.169-171 за новим підручником).

14.02.

ТЕМА. Відокремлені означення й прикладки

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

1.Мовна розминка(вправа 4 п.37-38).

2.Рубрика "Пригадаймо"(п. 37-38).

3. Практична частина уроку.

3.1. Вправа 3.

4. Домашнє завдання.

П.37-38, вправа 6 Б(5-6 речень).

03.02.

ТЕМА. Однорідні члени речення. Узагальнювальні слова

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

1.Рубрика "Пригадаймо"(п. 35-36).

2. Практична частина уроку.

2.1. Вправа 5.

2.2. Вправа 4.

3. Домашнє завдання.

П.35-36, вправа 6(А + скласти 2 речення з узагальнювальним словом).

02.02.

ТЕМА. Розвиток мовлення №3 (усно). Проблема свободи й боротьби за своє визволення, активної життєвої позиції як вияву європейськості. Мінітвір «Григорій Многогрішний – уособлення сили української людини»

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

1.Вступна частина.

Творча спадщина І. Багряного ще мало досліджена, але, безумовно, це була людина великого таланту і трагічної долі. У своєму мистецькому самовираженні він був чесним і щирим. Саме цим творчість І. Багряного — особлива. Людину він ніколи не показував жертвою, котра згоріла в тоталітарному пеклі, а героєм, який уособлює нескорений український народ.

Читаючи твір І. Багряного, неможливо не зауважити, що герої схожі на самого автора. Його герої — це сильні особистості, інтелігентні люди. Таким є сам письменник. Це людина, яка йде на службу владі, не займає угодницької позиції, не є «хамелеоном» і його герой теж. Ця людина, яка здатна на власні глибокі міркування.

Таким чином, справжній герой І. Багряного — це людина з великої літери, гуманна, героїчна особистість, яка прагне чогось вищого надприродного. Саме таким є Григорій Многогрішний — людина чесна, принципова, вимоглива до себе і оточуючих, це людина, у якої загострене відчуття несправедливості, це людина, яка не може терпіти зраду. Це людина, яка ніколи і ні від кого не чекає допомоги, а навпаки, намагається допомогти слабшим від себе, і в цьому йому Бог допомагає. І. Багряний вірить у здатність людей, а не економічних чинників впливати на перебіг історії, тому й вітає прихід надлюдини у доброму розумінні цього слова. Він мріяв про людину з «високою стелею», людину цільну, хорошу й сильну, ніжну й вольову, невіддільну від свого народу, про велетнів, здатних створити нову Україну.

Тож під час складання твору ви маєте довести думку про те, що

Г. Многогрішний є уособленням сильної української людини.

2.Рекомендаціїї щодо складання мінітвору

✵ Визначити і розкрити проблему, яка випливає із його заголовка.

✵ Дотримуватися обсягу твору.

✵ Скласти план викладу матеріалу.

✵ Слідкувати за логікою змісту і глибиною розкриття теми.

✵ Врахувати власну й авторську позицію.

✵ Зробити влучний висновок.

✵ Уважно ставитися до мовного оформлення.

3.Орієнтовний зразок творчої роботи на тему «Григорій Многогрішний — уособлення сили української людини»

Роман І. Багряного «Тигролови» піднімає тему протистояння людини і влади. А щоб протистояти радянській системі, цій жорстокій машині знищення людей, треба було бути дійсно непересічною особистістю. Саме таким робить автор свого героя Григорія Многогрішного.

Григорій Многогрішний — нащадок славного козацького роду, автор не даремно вводить цю деталь. Кров славного предка гетьмана Дем'яна Многогрішного, відправленого Петром І у Сибір, живе і в Григорієві, вона дає йому сили витримати катування, утекти з поїзда, витримати шість довгих голодних днів у тайзі. Ця кров, а також відданість своєму народу, віра у правду не дають йому здатись на милість ворогів, відмовитись від своїх переконань. Многогрішний — надзвичайно освічена людина, «бортмеханік, авіаконструктор», досконала фізично і духовно. Пройшовши через усі механізми радянської «машини», знущання й катування, він не втратив можливості захоплюватися прекрасним, кохати, не втратив вродженої доброти та щирості.

Опинившись у родині Сірків, Григорій мав можливість відпочити душею, тут він був серед своїх, тут не треба було контролювати кожний свій крок і вчинок. Автор розкриває перед нами іншого Григорія — щирого, відкритого, справжнього патріота та знавця багатьох народних звичаїв. Він швидко стає для родини Сірків членом сім'ї, адже цей юнак врятував Наталку від кігтів ведмедя, і вже скоро Григорій називає Сірчиху мамою, а та розповідає йому про життя переселенців з України. Тут письменник говорить про іншу рису характеру героя — велику і ніжну любов до рідної землі, а саме через цю любов він опинився у в'язниці, його серце болить за Батьківщину, яку підкорили і планомірно знищують чужинці.

Григорій — носій найкращих українських традицій, а тому так легко входить у родину переселенців, що зберегла відданість звичаям батьків, він поєднує сучасне і минуле. Особливу увагу привертає розповідь про зародження у серці Григорія кохання до врятованої ним Наталки. Тут герой уже не сміливий і рішучий борець, а закоханий юнак, що червоніє та боїться зайвий раз подивитись на кохану. Це почуття зцілює зранену душу Григорія, але одночасно й завдає йому болю. Він розуміє, що його любов нічого не може дати Наталці, бо в'язень-утікач має жити одним днем, і кожен наступний день може стати останнім. Григорій тому здатний відмовитись від любові.

«Сміливі завжди мають щастя», — колись сказала стара Сірчиха, і ці слова стали девізом Григорія. Життя винагороджує його за сміливість — він також коханий Наталкою, і дівчина заради цього кохання ладна поневірятися з колишнім в'язнем по всьому світу. Разом з Наталкою Многогрішний тікає з Радянського Союзу, але має наміри повернутися в Україну. І ще автор дає своєму героєві шанс помститися кату Медвину. Зустрівши майора на полюванні, Многогрішний не вагається ані хвилини: він убиває Медвина, бо єдине, чого позбавлений герой, — це здатності прощати ворогів і катів свого народу.

Григорій Многогрішний — новий тип героя в українській літературі, це тип сильної особистості, здатної на рішучі дії заради щастя своєї країни.

4. Домашнє завдання.

Скласти твір на чорновику(обсяг 1 -1,5с.).

01.02.

ТЕМА. Однорідні члени речення. Узагальнювальні слова

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

1.Мовне спостереження(вправа 1 п. 35-36).

2. Опрацювання навчального матеріалу(с. 114-115).

3. Практична частина уроку.

3.1. Вправа 2.

4. Домашнє завдання.

П.35-36, вправа 3(А) .

31.01.

ТЕМА. Символіка роману, ідея перемоги добра над злом. Популярність твору в повоєнній Європі. Актуальність для нашого часу

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

1.Робота в зошитах(тести).

1. Укажіть жанр твору І. Багряного «Тигролови»

А автобіографічна повість

Б автобіографічний роман

В пригодницький роман

Г роман-хроніка

2. Укажіть яким розділом починається твір «Тигролови»

А «Дракон»

Б «Світ на колесах»

В «Рейд на Хабаровськ»

Г «Навзводи з щастям»

3. Символом чого є образ поїзда у романі?

А тоталітарної сталінської системи

Б швидкоплинності життя

В науково-технічного прогресу

Г справедливого суспільства

4. Укажіть, де відбувалася дія роману І. Багряний «Тигролови»

А в Україні

Б на Близькому Сході

В на Далекому Сході

Г на Півночі

5. Укажіть головну думку твору

А життя людини безцінне

Б за будь-яких обставин людина має бути Людиною

В людина завжди повинна думати, як врятувати своє життя

Г любов до України

6. Нащадком кого є головний герой роману?

А Івана Мазепи

Б Богдана Хмельницького

В Дем'яна Многогрішного

Г Івана Сірка.

7. Кому з героїв належить характеристика: «Юнак — 25 літ, русявий атлет, авіатор…»?

А Грицю Сіркові

Б майору Медвину

В Григорію Многогрішному

Г Денису Сіркові

8. Кому з героїв належать слова: «Ти тут вдома. Зрозумів? На багато верстов кругом тут тільки праліс та звірі, а людей нема…»?

А Наталці

Б Сірчисі

В старому Сірку

Г братові Наталки

9. З ким Григорій порівнював Наталку?

А русалкою

Б лісовичкою

В Мавкою

Г нявкою

10. Укажіть, кому з персонажів належить ця характеристика: «Чорнобривий, з м'ясистим носом, віком понад тридцять літ…»?

А Петру Дядорову

Б начальнику ешелону

В Морозу

Г майору Медвину

11. Хто приніс звістку про успішний перехід кордону Наталкою і Григорієм?

А невідомий

Б Заливай

В Грицько Сірко

Г Мороз.

12. Кому належать слова «У сміливих завжди щастя є»?

А Наталці

Б Фійоні

В Сірчисі

Г Григорію Многогрішному

2. Основна частина уроку.

2.1 Опрацювати матеріал.

Роман «Тигролови» — це ще одна сторінка історії України, її народу, який перетворювався поступово з вільних козаків на цілі армії каторжників. Прокладали шлях, прокладали нову магістраль, вимощуючи її свою розпукою, гатили собою прірви, баюри і провалля… А тепер ось стояли як на параді. Полтавці… Чернігівці… Херсонці… Кубанці… Нащадки Многогрішного… Каторжники.

Минуло понад двісті років. Йшли 30-ті роки ХХ століття. Кати розстрілювали відродження, яке тільки-но почалося, але переконливо заявило про себе. Україна перетворювалася на концтабір, де випробовувалися різні методи масових репресій. Відбувалося знищення інтелектуальної еліти нації. А далі — геноцид цілого народу. Поряд з такими проблемами Багряний порушує ще одну, найболючішу, — це еміграція за кордон як засіб захисту, як протест зла і сваволі, як засіб слугувати своєму народові, а не стати знищеним.

Роман закінчується перемогою Григорія Многогрішного, котрий переходить кордон з метою знову повернутися, але вже не як в'язень, а як людина з великої літери. Так сталося і в житті самого письменника.

Він повернувся, і Батьківщина прийняла його радо, як свого сина, що тяжко карався, несучи хрест по чужих світах за її долю.

Ще до виходу свого першого великого прозового твору «Тигролови» І. Багряний був відомий як поет-романтик. У його віршах часто можна знайти образи — символи. У прозових творах він теж використовує символи, які допомагають виразніше окреслити предмет, дати йому характерну оцінку.

Особливу знакову символіку ми бачимо і в романі «Тигролови». Перший розділ роману називається «Дракон». Це потяг, який везе на заслання на Далекий Схід в'язнів. Шістдесят коробок вагонів нагадують шістдесят суглобів. Спереду — велетенська голова-потяг з двома прожекторами, що, мов очі двоокого циклопа, шукають дорогу, ззаду на тендері прожектор — довгий вогняний хвіст. Цей дракон не випустить зі свого зажерливого черева жодну свою жертву. Назвавши потяг драконом, письменник досягає головного — цим образом-символом він показує жорстокість тоталітарної системи, яка створює такі ешелони, що уособлюють приреченість українського народу на винищення.

Символічна назва роману «Тигролови» (спочатку роман мав назву «Звіролови»), яка точніше характеризувала весь твір і авторську ідею. Тигролови — це ті, що заганяють людину, як звіра, у клітку і перевозять туди, де, як їм здається, вони будуть у безпеці. Звір у клітці може рикати, скреготіти зубами, але він не зможе дістати свої мучителів. Особливо страшно, коли люди полюють одне на одного, забуваючи про жалість, доброту, порядність. Символічність відчувається і в прізвищах героїв твору. Свого головного героя Іван Багряний назвав Многогрішним не за якісь свої гріхи. «Гріх» його був один — дуже любив свою рідну землю, свою Україну. Прізвище Многогрішний мав славний предок Григорія — гетьман України Дем'ян Многогрішний. Через багато років далекий нащадок повторив його долю. Родина Сірків теж мала своє давнє коріння серед запорожців, які воювали, захищали Україну від ворогів, плавали за моря в далекі країни. Отже, Многогрішний, Сірки — це прізвища, що характеризують своїх носіїв і символізують незнищенність української нації. Та найголовніша риса Многогрішного — це потяг до волі, уміння за найстрашніших обставин зберегти в собі людину, яка здатна перемогти зло. Цей герой став символом любові до України й нескореності людського духу.

Боротьба добра і зла — це вічна проблема в літературі. Цю проблему Іван Багряний розкрив через протистояння героїв твору, у цих образах автор уособив ці два поняття.

Так, головний герой роману Григорій Многогрішний представляє світ добра, якому протистоїть майор Медвин, який уособлює зло. Розкриваючи в романі ці проблеми, письменник зумів передати протиріччя свого часу — світ добра в його творі представив той, кого названо злочинцем і ворогом народу, а світ зла — ті, хто має чинити правосуддя, служити в ім'я добра і правди.

Популярність за кордоном

Недаремно твір «Тигролови» мав надзвичайний успіх у західному світі. Звісно, увагу читача-українця насамперед привертає правдиве зображення недолі рідного народу, опис екзотичних країв та пригод героїв, викликає симпатію головний герой як носій національної ідеї. Мабуть, молодь завжди захоплюється сильною особистістю. Саме таким і є Григорій Многогрішний. Отже, напевно.

Відомі своїм практицизмом європейці купували книжку дітям і знали, що життя сповнене труднощів та випробувань і треба бути до них готовими. Проте популярність роману насамперед пояснюється авторською позицією: вірою в Людину, у її спроможність не відступати ні на крок від свого вибору й загальнолюдських моральних норм, знаходити гідний вихід з найскрутніших обставин.

Актуальність твору

Хоча роман має конкретні часові рамки, він порушує чимало актуальних проблем, які належать до вічних: добра і зла; життя і смерті; справедливості і кари; морального вибору й цілеспрямованості; волі до життя; стосунків людини й природи; родинних взаємин і вірності віковим традиціям предків; кохання.

2.2. Робота в зошитах(заповнити таблицю 5-6 прикладами із твору).

Таблиця «Добро і зло в романі «Тигролови»

Добро	Зло
Григорій рятує Наталку від смерті	Медвин прагне кар'єри і готовий замучити багато людей задля цього

3. Домашнє завдання.

С. 160-162, вивчити символіку роману(пункт 2.1. уроку).

31.01.

ТЕМА. Вставні конструкції

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

1.Рубрика "Пригадаймо"(п. 34).

2. Практична частина уроку.

2.1. Вправа 5.

2.2. Вправа 4.

3. Домашнє завдання.

П.34, вправа 7 .

20.01.

ТЕМА. Звертання

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

1.Мовне спостереження(вправа 1 п. 33).

2. Опрацювання навчального матеріалу(с. 105).

3. Практична частина уроку.

3.1. Вправа 2.

3.2. Вправа 4.

4. Домашнє завдання.

П.33, вправа 3 .

19.01.

ТЕМА. Є. Маланюк. Художнє осмислення героїчної і трагічної історії України, оптимістичний висновок про її майбутнє в поезії «Уривок з поеми». Її актуальність, символічність назви. «Напис на книзі віршів…»– ліричний роздум про призначення поезії, важливості місії поета закарбовувати свій час для нащадків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

1. Літературна довідка.

Характерні риси поезії Є. Маланюка:

· духовний аристократизм, вольове напруження, інтелектуальна самозаглибленість ліричного героя, психологізм;

· виваженість слова, лаконізм вислову, поєднані з потужною емоційністю;

· оригінальність і водночас ясність, прозорість метафорики, символіки, афористичність вислову, відсутність туманних розпливчастих натяків, недомовок;

· переосмислення образів української й світової (насамперед античної) історії, культури, відтак – гармонійне поєднання національних і загальнолюдських цінностей;

· чітка організованість, дисципліна поетичної мови, зосередження на приголосних звуках, неповна, дисонанс на, вільна модернізована рима, повтори звукосполучень – усе це міцно зцементовує слова в рядки й строфи, робить їх бриластими, суворими, «залізними».

2. Опрацювання навчального матеріалу.

2.1. Підготовка до роботи над поезіями.

Митець постійно шукав відповіді на питання: чому Україна зазнала поразки? І пов’язував історію України із сконцентрованою символікою в пласті історії . Для поета Україна – Еллада Степова, Київ – Степова Александрія; Є. Маланюку болить втрата державності, утрата тієї еллінської краси й сили, які були притаманні Україні княжої доби. Є. Маланюк був упевнений, що Україна зуміє вибороти собі незалежність, бо має це місце в історії.

2.2. Робота над поезією "Уривок з поеми"(с. 154).

Аналіз поезії «Уривок з поеми»

Жанр: вірш

Рід літератури – лірика

Вид лірики – громадянська й філософська.

Епіграф: Je suis un fils de cette race… E. Verhaeren (Переклад: Я син цієї породи … Е. Вергарен).

Тема: Відчуття ліричного героя себе частинкою свого нескореного славетного народу.

Ідея: утвердити державність України, єдність народу з історією

Основна думка: Поки кожен пам’ятатиме про славетне минуле, то не згине надія на краще майбутнє.

Напрям – модернізм

Провідний мотив твору “Уривок з поеми” – художнє осмислення героїчної і трагічної історії України, віра в народ і його світле майбутнє

У вірші “Уривок з поеми” використано козацьку тематику, тому вважають, що твір є прикладом козацької лірики.

2.3. Робота над поезією "Напис на книзі віршів"

(с. 156).

Поезія Євгена Маланюка надзвичайно

відверта: тут він не

боїться розповісти читачу про усі складнощі життя поета, про всі негаразди, які трапляються на його шляху. Та попри все поет – це, перш за все, борець за правду, тому він продовжує писати. І нехай його правду дізнаються нескоро, та одного разу його праця відкриється світові і потрапить у руки до читача.

Збірка – «Земля й залізо»

Лірика: громадянська.

Жанр – ліричний вірш

Тема: ліричний роздум про призначення поезії, про важливість місії поета; показ усіх складнощів написання поезії.

Ідея: усвідомлення важкої долі поета як виразника усіх відчуттів внутрішнього світу та дзеркала усіх подій зовнішнього світу.

Основна думка: Поет творить попри все і будь-якими засобами, бо його мета – поділитись побаченим і відчутим з читачем.

Художні засоби:

Антитеза: це дійсності, а не утопій звучить громовий дифірамб; це ще не лет, але вже наступ.

Алюзія: Чому стилетом був мій стилос і стилосом бував стилет (вказівка на власний вірш Є. Маланюка «Стилет чи стилос?»).

3. Домашнє завдання.

Виразно читати твори, знати аналіз, усно дослідити художні засоби, скласти і записати сенкан до образу ліричного героя поезії "Напис на книзі віршів", використовуючи ТІЛЬКИ текстовий матеріал поезії.

18.01.

ТЕМА. Пунктуаційна помилка. Тире між підметом і присудком

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

1.Орфографічнй тренінг(вправа 4 п. 32).

2. Практична частина уроку.

2.1. Вправа 5.

2.2. Вправа 6(виписати речення з ТИРЕ, підкреслити лише те речення, у якому тире стоїть між підметом і присудком(ГО підкреслити)).

3. Домашнє завдання.

П.32, вправа 7 .

17.01.

ТЕМА. Література письменників-емігрантів. «Празька школа» української поезії та її представники. Євген Маланюк.Коротко про митця

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

1. Літературна довідка.

Література української діаспори або еміграційна література - література, написана українськими письменниками в еміграції, які з політичних, економічних, релігійних причин виїхали з України на постійне або тривале проживання за кордоном.

Діаспорна літератури - результат переселення літераторів через численні політичні репресії на території України у ХХ ст. Коли в СРСР єдиним офіційним стилем мистецтва було проголошено соціалістичний реалізм.

Перша хвиля української еміграції на межі ХІХ-ХХ ст. уважається трудовою, тож вона представлена скромними літературними набутками, що з'явилися переважно в США й Канаді (в основному це жанр заробітчанських та емігрантських народних пісень).

Друга хвиля еміграції була пов'язана з поразкою національно-визвольних змагань. Перші значні українські літературні угрупування з'явилися в 1920-х рр. До них належали: "Празька школа" (Юрій Липа, Юрій Клен, Олена Теліга, Євген Маланюк, Наталя Лівицька-Холодна та ін.) в Чехословаччині та групи "Ми" і "Танк" - літературна група українських митців, заснована 1929 у Варшаві.

2. Опрацювання навчального матеріалу.

2.1. Робота з матеріалом підручника(с. 151-152).

2.2. Знайомство з біографією та творчістю Є. Маланюка (с.153).

3. Домашнє завдання.

За матеріалом підручника створити портфоліо письменника(середній рівень - 6 пунктів, достатній -9, високий - 11).

17.01.

ТЕМА. Пунктуаційна норма

Пунктуаційна помилка. Тире між підметом і присудком

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

1.Рубрика "Пригадаймо".

Мовна норма - сукупність загальноприйнятих правил реалізації мовної системи, які закріплюються у процесі спілкування. Види норм:

1. Орфоепічні норми - це сукупність правил вимови голосних, приголосних звуків та звукосполучень у потоці мовлення. Дотримання цих норм забезпечує безперешкодне сприймання виголошеного тексту, а також унеможливлює спотворення змісту слів і речення в цілому.

2. Акцентуаційні норми передбачають дотримання правил наголошування слів. Йдеться, звичайно, про виділення складу в слові та слова в реченні чи фразі.

3. Орфографічні норми -це єдині загальноприйняті правила передачі звукової мови на письмі, а саме: написання слів і їх частин, вживання великої літери, написання слів разом, окремо і через дефіс, правила переносу слів із рядка в рядок. Орфограмою називають правильне написання, яке треба вибрати із низки можливих графічних варіантів.

4. Пунктуаційні норми - це система правил вживання розділових знаків у реченні, тексті (кома, крапка, тире, двокрапка, крапка з комою, три крапки, дужки, лапки, знак оклику, знак питання).

5. Лексичні норми регламентують використання слів відповідно до їх лексичного значення та не допускають вживання жаргонних, діалектних, просторічних слів.

6. Словотвірні норми встановлюють закономірності утворення нових слів за наявними в мові словотвірними моделями. Часто в усному мовленні спостерігаємо відхилення від норм українського словотворення під впливом російських відповідних лексем.

7. Граматичні норми охоплюють правила творення та вживання форм слів, їх поєднання у словосполучення та речення. Ці норми вивчаються в морфології та синтаксисі, закріплені в граматиках української мови, довідниках, правописі.

8. Стилістичні норми регламентують доцільність використання мовних засобів у конкретних стилях мови. Добір мовних елементів відповідає потребам сфер комунікації, меті і завданням висловлювання. Вказуючи на ці норми, ми часто кваліфікуємо їх не як "правильні", а як "доцільні", "кращі" саме для цієї ситуації.

2. Мовне спостереження(вправа 1 п . 32).

3. Опрацювання навчального матеріалу(с. 100-101).

4. Практична частина уроку.

4.1. Вправа 2.

5. Домашнє завдання.

П.32, вправа 3 .

29.12.

ТЕМА. Підсумки за І семестр

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

1. Повторення навчального матеріалу.

Пригадати вивчені твори, їх авторів та поняття з ТЛ: "Розстріляне відродження", авангард, футуризм, кларнетизм, урбаністичний роман, усмішка, сатирична комедія, поема в прозі.

2. Домашнє завдання.

Читати програмові твори.

23.12.

ТЕМА. Будова складного речення й логічні помилки в ньому

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

1. Мовне спостереження(вправа 1 пп. 30-31).

2. Опрацювання навчального матеріалу(с. 95-96).

3. Практична частина уроку.

3.1. Вправа 2.

4. Домашнє завдання.

Пп.30-31, вправа 2(А,Б).

22.12.

ТЕМА. Позакласне читання №1. Улас Самчук. «Марія»

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

1. Опрацювати усно матеріал про письменника і про твір "Марія".

Улас Олексійович Самчук народився 20 лютого 1905 року в селі Дермань (теперішня Рівненська область) на Волині, що перебувала тоді під владою Польщі. Батько був заможним селянином. Is п'яти дітей у родині вижив тільки Улас Самчук. Спочатку навчався в народній школі в Тилявці, куди переїхала родина, потім Дерманська двокласна школа при семінарії, Крем'янецька гімназія, яку не скінчив через мобілізацію до війська. Служив у Західній Польщі, але скоро дезертирував до Німеччини. Тут він вступив до Бреславського університету і вчився в ньому до переїзду в Чехословаччину (1929 рік). У Празі здійснилася заповітна мрія: він закінчив Український вільний університет і здобув вищу освіту.

У Празі він познайомився з Є. Маланюком, Л. Мосендзом, О. Ольжичем, О. Телігою, О. Лятуринською та іншими представниками національної свідомої студентської молоді. Сюди потрапляла преса з Радянської України, приїздили делегації письменників. Ті роки вплинули на становлення світогляду Уласа Самчука. Тоді ж одружився з Марією Зоц, їй він присвятив трилогію «Волинь». У той час друкуються перші його великі твори: «Кулак», «Марія», збірка новел «Віднайдений рай». У 1938-1939 рр. як кореспондент працює в Закарпатті, а у 1940 р. переїздить до Польщі, поселяється в Кракові.

Коли німці прийшли на українську землю, Улас Самчук повернувся до Львова, працював у Києві, Рівному, де став редактором газети «Волинь». Усі зусилля спрямував на те, щоб вона була «максимально своя, не лише мовою, а й змістом». У ній друкує твори, заборонені радянською владою. У березні 1942 р. фашисти заборонили газету, а Уласа Самчука арештували. На щастя, ув'язнення тривало місяць. Після цього письменник виїхав у Німеччину, тому що залишатися в Україні ставало дедалі небезпечніше. У 1943 р. він закінчив роман «Юність Василя Шеремети».

У 1945 році письменник входить до ініціативної групи зі створення МУРу, стає першим його головою. Це було об'єднання українських письменників за кордоном, які займали антикомуністичну позицію.

У 1948 році Улас Самук переїздить до Канади, став засновником об'єднання українських письменників «Слово», яке утворилося 1954 р. в Нью-Йорку. В Канаді написано трилогію «Ост». Улас Самчук — автор багатьох публіцистичних творів, нарисів, які вийшли окремими книгами: «П'ять по дванадцятій», «Слідами піонерів», «Живі струни», «Сонце з заходу», «В країні занепаду й руїни». Помер письменник 9 липня 1987 року. Похований у Торонто.

У 1933 році Улас Самчук написав роман-спалах «Марія». Сильнішого твору про голодомор в Україні 1932-1933 роках нема й досі. Голод забрав мільйони життів, невинних жертв сваволі та безчинства. Він присвячує твір «Матерям, що загинули голодною смертю на Україні в роках 1932-1933». У цьому творі письменник проявив себе суворим реалістом. Йому притаманна традиційність зображення: реалістичні картини-описи побуту, праці постають через спокійну оповідь. Твір має підзаголовок «Хроніка одного життя». Загальний стиль викладу цілком відповідає хронікальному жанрові — про Маріїне життя розповідається в чіткій часовій послідовності. Уся історія розділена на три періоди, які вкладаються в розділи «Книга про народження Марії», «Книга днів Марії», «Книга про хліб». Кожен із них є також розповіддю про певний етап у житті українського селянства.

Роман «Марія» має низку особливостей. По-перше, твір має своєрідне кільцеве обрамлення: розпочинається і закінчується лічбою днів земного буття Марії: «Коли не рахувати останніх трьох, то Марія зустріла й провела двадцять шість тисяч двісті п'ятдесят вісім днів. Стільки разів сходило для неї сонце, стільки разів переживала насолоду буття, стільки разів бачила або відчувала небо, запах сонячного тепла й землі». По-друге, твір невеликий за обсягом, але має всі ознаки роману: описує все життя Марії, має кілька сюжетних ліній, піднімає цілий ряд проблем. По-третє, Улас Самчук вперше в українській літературі виводить образ сильної жінки, здатної піти проти всіх існуючих законів заради свого щастя. По-четверте, привабливим є образ багатого селянина Мартина Заруби, який своїй наймичці Марії дарує на весілля дві десятини землі й корову.

2. Робота в зошитах.

3. Домашнє завдання.

Прочитати роман "Марія"(скорочено). Скласти сенкан до образу Марії.

21.12.

ТЕМА. Просте ускладнене речення

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

1. Мовна розминка(вправа 5 с. 92).

2. Практична частина уроку.

2.1. Творче конструювання(вправа7(1). Завдання: ускладнити і записати подані у вправі речення.

3. Домашнє завдання.

Пп.28-29, вправа 7(2(А,Б)).

20.12.

ТЕМА. Контрольна робота №3.Творчість О. Турянського,

М. Куліша, Б.-І. Антонича

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

1.Написання твору на одну з тем.

*Проблема готовності українського суспільства бути українським (за комедією "Мина Мазайло").

*Язичницькі і християнські мотиви у поезіях

Б.-І. Антонича( («Різдво», «Коляда»).

*Загальнолюдські мотиви і гуманістичні цінності у повісті-поемі "Поза межами болю".

2. Домашнє завдання.

Повторити вивчене.

20.12.

ТЕМА. Просте ускладнене речення

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

1. Опрацювання навчального матеріалу(с.91).

2. Практична частина уроку.

2.1. Вправа 3.

2.2. Вправа 4.

3. Домашнє завдання.

Пп.28-29, виписати 6 ускладнених речень, підкреслити і назвати ускладнювальні компоненти.

09.12.

ТЕМА. Контрольне есе на одну з тем(підготовча робота)

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

1. Повторення навчального матеріалу.

Есе — художньо-публіцистичний жанр або вид творчої роботи з довільною композиційною побудовою. Дозволяє використовувати в побудові фраз різні прийоми, що підсилюють вплив на читацьке сприйняття: інверсію, антитезу, асоціативні ряди, метафоричні узагальнення, іронію та інші види іносказання.
В есе відбивається суб’єктивна авторська позиція щодо порушеної в темі проблеми. В есе доречне вживання припущень, риторичних питань, фразеологізмів. Вони надають мові експресивності й стилістичної виразності.
Формі есе властиво міркування з елементами аналізу.
Мета есе — спонукання читачів до роздумів.

2. Практична частина уроку.

2.1. Вибір теми для написання есе.

1. Краще синиця в руках, ніж журавель у небі.

2. Чи повинна людина підкорювати природу?

2.2. Підготовча робота(мета, план, добір матеріалу).

3. Домашнє завдання.

Написати роботу на чорновику.

08.12.

ТЕМА. Поєднання язичницьких мотивів із християнськими («Різдво», «Коляда»

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

1. Опрацювання навчального матеріалу.

1.1. Робота над поезією "Різдво"(с. 137).

1.2. Робота над поезією "Коляда"(с. 137).

2. Домашнє завдання.

Проаналізувати (письмово) поезію "Різдво"( І варіант) / "Коляда"(ІІ варіант) в такій послідовності:рід, вид, жанр, тема, основна думка, художні засоби. Вивчити напам"ять одну з трьох поезій(за вибором).

07.12.

ТЕМА. Односкладні речення

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

1. Повторення навчального матеріалу(сс.85-86).

2. Практична частина уроку.

2.1. Вправа 5.

2.2. Вибіркова вправа(вправа 6, виписати односкладні речення, назвати їх вид).

3. Домашнє завдання.

Пп.26-27, вправа 7(2).

06.12.

ТЕМА. Розвиток української літератури в Західній Україні до 1939 р. Богдан-Ігор Антонич. Коротко про митця. Аполітичність, наскрізна життєствердність, метафоричність і міфологізм поезій; екзотика лемківського краю в контексті вселюдських мотивів. Лемківська конкретика як джерело образних асоціацій. «Зелена Євангелія» – нерозривна єдність природи і людини, ідея життєствердження. ТЛ: міфологізм, асоціативність.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

1. Опрацювання навчального матеріалу.

1.1. Робота в зошитах.

За матеріалом підручника(с. 132-133) заповнити таблицю "Розвиток літератури в Західній Україні(до 1939р.)" за такими колонками: угруповання, лірика, проза, драматургія.

1.2. Прочитати матеріал про Б.-І. Антонича(с. 134).

1.3. Поглиблення знань з ТЛ(с. 135-136).

1.4. Робота над поезією "Зелена Євангелія"(с. 138).

2. Домашнє завдання.

Скласти сенкан про Б,-І, Антонича, проаналізувати поезію "Зелена Євангелія"(усно) в такій послідовності:рід, вид, жанр, тема, основна думка, художні засоби. Вивчити поняття з ТЛ.

06.12.

ТЕМА. Односкладні речення

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

1. Опрацювання навчального матеріалу(сс.85-86).

2. Практична частина уроку.

2.1. Вправа 3(А,Б).

2.2. Орфографічний практикум(вправа 4).

3. Домашнє завдання.

Пп.26-27, виписати по 1 реченню до кожного виду односкладних речень, підкреслити ГО, вказати вид кожного односкладного речення.

25.11.

ТЕМА. Варіанти граматичного зв’язку підмета й присудка

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

1. Мовне спостереження(вправа 1 с.77).

2.Опрацювання навчального матеріалу(сс.77-78).

3. Практична частина уроку.

3.1.Вправа 2.

3.2. Орфографічний практикум(вправа 4).

3. Домашнє завдання.

Пп.24, вправа 3.

24.11.

ТЕМА. МОДЕРНА ДРАМАТУРГІЯ Розвиток національного театру («Березіль» Леся Курбаса, Харківський театр ім. І.Франка), драматургії 1920−1930 рр. Микола Куліш. Основне про життєвий і творчий шлях митця. Зв’язок із театром Л.Курбаса. Національний матеріал і вселюдські, «вічні» мотиви та проблеми у п’єсах

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

1. Вступне слово вчителя.

За період 20-30-х рр. XX століття українська культура пережила своє становлення, розквіт і трагічний фінал.У XX столітті значного розвитку досяг національний театр. Перші спроби підготовки професійних акторів пов’язані з діяльністю драматичної школи, заснованої 1904 року в Києві при музичній школі М. Лисенка, де викладалися теорія і практика сценічного мистецтва.На початку 20-х років в Україні діяло 74 професійні театри, численні самодіяльні театри на периферії та пересувні робітничо-селянські театри, що спеціалізувалися на агітках, прославляючи месіанізм пролетаріату.

Професійний театр розвивався в основному двома напрямками. Режисер Гнат Юра, спираючись на принципи романтичного та реалістично-побутового театру, схилявся до реалістично-психологічної системи, в репертуарі театру переважали п’єси національної драматургії. Натомість режисер Лесь Курбас постійно експериментував, випробував низку мистецьких шляхів – від психологічної драми до експресіонізму.

М. Куліш був обдарованою особистістю: талановитим військовим, громадським діячем, редактором, публіцистом, діячем української освіти, організатором літературного процесу в Україні. Йому судилося прожити лише 45 років. Але за цей час він встиг зробити незрівнянно багато.Микола Куліш - людина складної, трагічної долі. На початку творчого життя Куліш не ставив перед собою великих і масштабних цілей. Проте досяг найбільших вершин. Від природи був щедро обдарованою особистістю: талановитим військовим, громадським діячем, редактором, публіцистом, діячем освіти, соціальним педагогом, прозаїком, полемістом, естетиком і теоретиком художньої культури, організатором літературного процесу в Україні. Але насамперед Микола Куліш – драматург, творчість якого відкрила нові напрямки в розвитку світового драматичного мистецтва ХХ і ХХІ століть.

2. Опрацювання навчального матеріалу.

2.1. Розвиток національного театру в 20-30 рр. ХХ ст..

У 20-ті роки в Україні діяли професійні театри, які, попри високу майстерність режисерів і акторів, по-різному бачили своє завдання в мистецтві. Перший, який очолив Гнат Юра, обрав психолого-побутовий напрям. Інший обстоював експериментальні вистави, поставлені Лесем Курбасом, прихильником експресіоністичного театру. Витоки обох театрів - Галичина, саме звідти була більшість членів колективів.

У1920 р. театру, очолюваному Гнатом Юрою, було присвоєне ім'я Івана Франка. Спочатку театр функціонував у Вінниці, згодом - у Харкові, а потім у Києві. Коли столицю перенесли до Києва, театр ім. І.Франка став провідним українським театром. Хоча Г.Юра побував у складі Молодого театру Л.Курбаса, це не вплинуло на творчу манеру режисера.

Взірцем для нього став реалізм Московського художнього театру, який відтворював зрозумілі картини реального життя і не вимагав розгадування символіки. Г.Юра був ближчим не до західноєвропейської, а української ментальності - емоційної, сентиментальної і конкретної. Тому його мистецтво близьке до театру корифеїв, традицію якого він утвердив у нових політичних умовах. По суті, це було мистецтво українського села, а Україна в 20-ті роки залишалася селянською. Тому позиція театру Івана Франка була близькою і зрозумілою пересічному глядачеві. Завдяки прекрасному мистецькому складу (сюди в різні роки входили А.Бучма, Н.Ужвій, Ю. Шумський) театр здобув велику популярність.

«Молодий театр» - «Кийдрамте» - «Березіль» - такий ланцюжок розвитку мистецького антиподу театру ім. І.Франка - експериментального театру Леся Курбаса. Лесь Курбас народився на території сучасної Тернопільщини, навчався у Львівському, а згодом Віденському університетах. У Відні вивчав філософію, відвідував драматичний відділ консерваторії.

Початком режисерської роботи на батьківщині стала серія вистав під назвою «Театральні вечори» у Тернополі. У 1915 р. Курбас переїжджає до Києва, де стає актором театру М.Садовського, а вже у вересні 1917 р. організовує «Молодий театр». За короткий час Курбас поставив більше 15 п'єс українських і зарубіжних авторів. Проте найповніше талант режисера виявився у творчому об'єднанні «Березіль», створеному в 1922 р. За чотири роки (до переїзду в Харків у 1926 р.) «Березіль» Л.Курбаса став зразком експресіоністичного театру, класичність якого визнали в Європі. У Харкові мистецьке об'єднання «Березіль» реорганізувалося в театр, який на той час стає центральним в Україні. Саме в Харкові перетинаються життєві й творчі шляхи Л.Курбаса та М.Куліша. Співпраця талановитих митців стала новим етапом розвитку театру.Заслуга Л.Курбаса в тому, що він європеїзував український театр, який до того був національно-етнографічним, побутовим; створив експериментальний театр українського модернізму. Театр Курбаса - це театр дії, який спирався на активну позицію глядача. Мистецтво, за Курбасом, повинне вдаватися до образного перевтілення. Велику роль режисер відводив умовності в постановці п'єс. Замість звичних декорацій використовував, наприклад, двоярусні станки, які могли підлягати реконструкції прямо на сцені. Актори зверталися безпосередньо до глядачів і йшли до них у залу. Та найголовнішим було те, що Курбасові вдалося синтезувати глибокі національні традиції з найновішими формами. Його вчення випередило час і збіглося з науковими досягненнями сучасної філософії і психології.

На жаль, Леся Курбаса було заарештовано у 1933р. Розстріляли митця 1937р. в урочищі Сандармох (Карелія).

2.2. Самостійна робота з підручником(сс.117-121).

3. Домашнє завдання.

За матеріалом підручника(сс.117-121) скласти і записати портфоліо письменника.

23.11.

ТЕМА. Уживання прийменників

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

1. Мовна розминка(вправа 5 с.73).

2. Практична частина уроку.

2.1. Вправа 6.

2.2. Творче конструювання(рубрика "Культура мовлення"(А)).

3. Домашнє завдання.

Пп.22-23, вправа 7(1).

22.11.

ТЕМА. Контрольна робота №2.Творчість М. Хвильового, Остапа Вишні, Ю. Яновського, В. Підмогильного

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

1. Зробити запис.

Двадцять друге листопада
Контрольна робота №2
Творчість М. Хвильового, Остапа Вишні, Ю. Яновського, В. Підмогильного

2. Виконати завдання.

І варіант

Низький рівень(№1-6 по 0,5б.)

1. Справжнє прізвище М. Хвильового:

А) Фітільов

Б) Рудченко

В) Кандиба

Г) Губенко

2. Твір «Я (Романтика)»присвячено:

А) Роману «Місто»

Б) М. Коцюбинському

В) «Цвітові яблуні»

Г) В. Підмогильному

3. У романі «Місто» описується:

А) любов головного героя до читання

Б) дитинство головного героя, котрий переїздить до міста

В) кар’єрний ріст головного героя

Г) нещасна доля головного героя

4. Кому належать слова: «Коли входиш у літературу, чисть черевики! Не забувай, що там був був Гоголь, був Шевченко! Обітри черевики!»

А. М.Хвильовий Б. Г.Косинка

В. Ю.Яновський Г В.Підмогильний Д. Остап Вишня.

5. Хто був ініціатором літературної дискусії 1925—1928 років?

А. Остап Вишня;

Б В. Підмогильний;

В М. Хвильовий;

Г Ю. Яновський.

6. На совісті чорного трибуналу новели «Я (Романтика») було розстрілів…

а) шість;

б) шість сотень;

в) тьма;

г) шість тисяч

Середній рівень

ІІ. Встановити відповідність. ( № 7-9 - по 1б.)

7. Установіть відповідність між героєм та назвою твору:

1. То-Ма-Кі

2.Андрюша

3. Дід Панько

4. Стефан

А. «Моя автобіографія»

Б. «Місто»

В. «Сом»

Г. «Майстер корабля»

Д. «Я (Романтика)"

8. Установіть відповідність між цитатою та автором:

1. «Море підкидало хвилі. Біля моря ми відчували себе сильнішими ».

2. «…почав замислюватися над тим, "куди дiрка дiвається, як бублик їдять".

3. « З далекого туману, з тихих озер загірної комуни шелестить шелест: то йде Марія».

4. «Долю своєï бритви вiн пiднiс до iсторiï громадянськоï війни…»

А. М. Хвильовий

Б. Ю.Яновський

В. В.Підмогильний

Г. Остап Вишня

9. Установіть відповідність місцем дії та автором:

1. Київ

2.Будинок розстріляного шляхтича

3.Місто біля моря

4.На річці на Осколі, що тече Харківщиною

А. М.Хвильовий

Б. Ю.Яновський

В. В.Підмогильний

Г. Остап Вишня

Достатній рівень(3б)

10.Поясніть поняття : маргінальність, мариністичний роман.

11.Назвіть письменників та їх твори, яким притаманні ці поняття.

12.Кого називають "справжнім мисливцем і при тому поетом полювання","королем українського тиражу?"

Високий рівень (3б)

13. Напишіть роздум(1с.) на тему : "Степан Радченко – позитивний чи негативний герой? "

ІІ варіант

Початковий рівень (№1-6 по 0,5б.)

1 Роман В. Підмогильного «Місто» характеризують як:

А) сатиричний Б) інтелектуальний В) історичний Г) вітаїстичний

2. Кульмінацією твору «Я (Романтика») є:

А) розстріл матері;

Б) розгляд справи черниць;

В) допит і страта двох теософів - чоловіка і жінки;

Г) зустріч з матір’ю, коли вона поливала м’яту.

3. Маргінальний образ українського інтелігента виведений у творі:

А «Місто» В. Підмогильного;

Б «Я (Романтика)» М. Хвильового;

В «Письменники"Остапа Вишні ;

Г «Майстер корабля» Ю. Яновського.

4. Оптимізм, любов до природи, людини, м’який гумор — це риси індивідуального стилю

А Валер’яна Підмогильного;

Б Остапа Вишні;

В Юрія Яновського;

Г Миколи Хвильового

5. Укажіть рядки із персонажами з одного твору:

А. письменники, дід Панько, батьки, рибалки
Б. Марія, Андрюша, То-Ма-Кі, Тайах
В. мати, дегенерат, дід Панько, Андрюша
Г. Зоська, Надійка, Борис, Гнідий

6. «Сом» Остапа Вишні за жанром

А. гумореска Б фейлетон

В оповідання Г усмішка

Середній рівень ( № 7-9 - по 1б.).

7.Установіть відповідність між назвою твору і його жанром :

1 1. «Сом»

2 2. «Місто»

3 3. « Я (Романтика)»

4 4. « Майстер корабля»»

А. інтелектуально-психологічний урбаністичний роман

Б. мариністичний роман

В. психологічна новела

Г. оповідання

Д. усмішка

8. Встановіть відповідність між цитатою і героєм новели М. Хвильового «Я(Романтика)»

1.«…вірний вартовий на чатах ; трохи безумні очі. низенький лоб; він завше нагадує каторжника»

2.«…невеселий комунар , коли треба енергійно розписатись під темною постановою – «розстрілять», завше мнеться».

3.«…із широким лобом і білою лисиною , з холодним розумом і з каменем замість серця; злий геній».

4. «…главковерх чорного трибуналу комуни, нікчема, яка віддалася на волю хижої стихії».

А. Я

Б. Доктор Тагабат

В. Мужчина в пенсне

Г. Дегенерат

Д. Андрюша

9. Установіть відповідність між цитатою та автором:

1. «Море підкидало хвилі. Біля моря ми відчували себе сильнішими ».

2. «…почав замислюватися над тим, "куди дiрка дiвається, як бублик їдять".

3. « З далекого туману, з тихих озер загірної комуни шелестить шелест: то йде Марія».

4. «Долю своєï бритви вiн пiднiс до iсторiï громадянськоï війни…»

А. М. Хвильовий

Б. Ю.Яновський

В. В.Підмогильний

Г. Остап Вишня

Достатній рівень(3б)

10.Поясніть поняття : екзистенціалізм, усмішка.

11.Назвіть письменників та їх твори, яким притаманні ці поняття.

12. "Шукання ... почалися там, де урвалися шукання Коцюбинського". Про кого так кажуть?

Високий рівень (3б)

13. Напишіть роздум(1с.) на тему : " Ліричний герой"Я" – позитивний чи негативний герой? "

3. Домашнє завдання.

Повторити вивчене.

22.11.

ТЕМА. Уживання прийменників

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

1. Мовне спостереження(вправа 1 с.71).

2.Опрацювання навчального матеріалу(сс.71-73).

3. Практична частина уроку.

3.1.Вправа 2.

3.2. Орфографічний практикум(вправа 4).

3. Домашнє завдання.

Пп.22-23, вправа 3(із 7 речень 3 мають бути складними різних видів : складносурядне, складнопідрядне, безсполучникове).

18.11.

ТЕМА. Складні випадки синтаксичного керування

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

1. Мовна розминка(вправа 5 с.69).

2. Практична частина уроку.

2.1. Вправа 3(с.68).

2.2. Вправа 4+ввести в речення(2) назви річок разом із загальними назвами в непрямих відмінках.

3. Домашнє завдання.

П.21, вправа 7.

17.11.

ТЕМА. Розвиток мовлення №2 (письмово). Написання гуморески

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

1. Літературний диктант(письмово) за усмішкою Остапа Вишні «Сом»(4б.+анкета твору).

1. Де відбуваються події?

2. Яка річка впадає в Північний Донець?

3. Чому не можна купатися в Осколі?

4. Хто живе в Осколі?

5. Хто з′їв гусака?

6. Хто вирішив упіймати клятого сома?

7. Що стало приманкою для сома?

8. Чому пан вирішив поводити сома?

9. Скільки важив сом?

10. Як звали панського собаку?

11. Де знайшли Джоя?

12. Що можна знайти в череві сома?

2. Підготовча робота до складання гумористичної оповіді.

2.1. З'ясування особливостей побудови гуморески

1. Вступ, де здійснюється стисле знайомство з героями твору та подіями, а також де, за яких обставин і з ким вони будуть відбуватися.

2. Виклад розвитку подій. За необхідності застосовується діалог, розкривається характер героїв. Кожна подія у творі повинна бути чітко впорядкованою, пов'язаною між собою.

3. Висновок. Повинен містити інтригуючі питання або сцену, яка б дала можливість зрозуміти ідейно-тематичне спрямування твору.

2.2. Вимоги щодо складання гуморески

✵ Співчутливий, доброзичливий сміх.

✵ Зображення однієї події з життя головного героя.

✵ Основних дійових осіб небагато (двоє-троє, причому один або двоє з них мають якусь смішну, кумедну рису своєї вдачі).

✵ Застосування висловів, порівнянь жартівливого характеру, пестливі слова, гіперболи.

✵ Обсяг твору — 1-1, 5 сторінки. Форма - проза або вірш.

2.3. Приклад невеликої гуморески (взято з мережі Інтернет)

КРАСИВА, ЯК ЛЯЛЬКА

Розумієте, я недавно в інтернеті познайомилась із двома іноземцями. І вирішила кардинально змінити своє життя. Коротше кажучи, це мій шанс. І я ні перед чим не зупинюся, щоби влаштувати своє особисте життя і стати щасливою. Я учора майже годину провела перед дзеркалом і зрозуміла, що без вашої допомоги не обійтись. Ні обличчя, ні фігура мене не задовольняють. Тому я вирішила. Будемо міняти все. Кардинально. Лице хочу більш видовжене. Очі більш виразніші. Зморшки ось тут і тут прибираєм. Губи збільшуємо. Вуха теж, напевне, треба або ховати під зачіску, або щось робити. Ніс теж трохи підкорегуємо. Хочу більш прямий, коротший. Я маю бути красива, як лялька. Ви мене розумієте. Підборіддя тут і тут збоку підтягуємо. Переходимо до грудей. Хочу, щоб у мене такі гарні були класні красиві груди. Бо взагалі не маю що показати. А груди мають бути моєю візитною карткою. Живіт і бедра теж корегуємо. Тут більше, тут лишаємо. А тут підтягуємо. Оці ребра, певно, заберем, щоби талія була більш виразніша. З ногами теж треба щось придумати, а то вони у мене трохи криві. Бажано їх видовжити, щоби я була візуально вищою.

Ніби все. Самій не віриться, що я можу бути такою красивою. Ну і нащо платити купу грошей. Бігати по косметологах і пластичних хірургах, якщо є комп'ютер. Ну що би я робила без фотошопа? Друкуєм!

3. Виконання самостійної роботи: написання власної гумористичної оповіді.

ТЕМАТИКА:

✵ шкільне життя;

✵ пригоди на канікулах або під час подорожі;

✵ взаємостосунки в сім'ї;

✵ людина — суспільство, природа;

✵ основні життєві цінності тощо.

4. Домашнє завдання.

Підготуватися до контрольної роботи(М. Хвильовий, Ю. Яновський . В.Підмогильний, О. Вишня).

04.11.

ТЕМА. Складні випадки синтаксичного узгодження

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

1. Опрацювання теоретичного матеріалу.

Пп. 19-20, сс.62-63.

2. Практична частина уроку.

2.1.Творче конструювання(вправа 2).

2.2.Орфографічна вправа з ключем(вправа 4).

2.3. Тестові завдання.

1. У якому із варіантів відсутні синтаксичні помилки?
А) Більша половина

Б) Битком набитий

В) Поглянувши у вікно, мені стало сумно.

Г) Поглянувши у вікно, я засмутився.

2. У якому реченні дотримано норм синтаксичного узгодження?
А) Запорізька АЕС розпочала роботу у визначений графіком час.

Б) Музей-садиба Лесі Українки сподобалася всім.

В) Двадцять один старшокласники взяли участь у концерті.

Г) Ніхто не відмовила волонтерам.

3. У якому із речень порушено норми синтаксичного узгодження?
А) Двадцять один старшокласник узяв участь у змаганнях.

Б) За першість змагається три команди .

В) Двадцять чотири спортсмени здобули нагороди на міських змаганнях.

Г) Кілька членів комісії проголосувало за це рішення.

4. Синтаксичну помилку допущено в рядку
А) За річкою Прип’яттю

Б) У селі Семигори

В) На станції Жмеринка

Г) У місті Сумах

5. Синтаксичну помилку допущено в рядку
А) Біля аеропорту «Бориспіль»
Б) На заводі «Арсенал»

В) На планеті Плутон

Г) Біля міста Херсон

6. Знайдіть НЕПРАВИЛЬНО утворені словосполучення
А) будинок на вулиці Світлій
Б) у місті Харкові
В) на острові Цейлоні
Г) на острові Цейлон

7. У якому реченні допущено помилку?
А) Значна частина пенсіонерів потребує медичної допомоги.

Б) Переважна меншість потребує психологічної підтримки.

В) Частина завдань буде виконана сьогодні.

Г) Значна частина пенсіонерів потребують медичної допомоги

8. Потребує редагування словосполучення
А) золоте колосся
Б) зворотний шлях
В) дорожчий золота

Г) якнайцікавіший момент

3.Домашнє завдання.

Пп. 19-20, вправа 3.

03.11.

ТЕМА. Остап Вишня (Павло Губенко). Трагічна творча доля українського гумориста, велика популярність і значення його усмішок у 1920-ті роки. Відбиток у них тодішнього суспільства, літературно-мистецького середовища. Письменник і його час. Усмішки «Моя автобіографія», «Письменники».ТЛ: усмішка

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

1.Робота з епіграфом.

Я —слуга народний!

І я з того гордий, я з того щасливий!

Остап Вишня

2. Відгадування загадки.

Вона нічого не коштує, та багато дає. Вона збагачує тих, хто її отримує і не робить біднішими тих, хто її дарує. Вона триває лише мить, а в пам’яті, часом, залишається назавжди. Її неможливо купити, випросити, позичити чи вкрасти, бо вона сама по собі нічого не варта, поки її не віддали!(Усмішка).

3. Вивчення навчального матеріалу.

3.1.Опрацювання матеріалу про письменника.

Великий правдолюб , поет за станом душі, який обрав своєю зброєю в боротьбі за людину сміх, — Павло Михайлович Губенко, котрий творив під псевдонімом Остап Вишня. Свій вибір він пояснював тим, що «плід вишні солодкий і смачний, але водночас терпкий і кислуватий, саме таким і повинен бути доброзичливий сміх, а при потребі кісточкою з вишні, затиснувши її у двох пучках, можна влучно стрельнути».

Остап Вишня «стріляв» так влучно, що у 20-ті роки був надзвичайно популярним. Загальний наклад його творів сягнув семизначного числа. Протягом неповних десяти років вийшло близько 25 збірок. У ті роки Остап Вишня був не єдиним представником «веселого цеху». Але ту неповторну «країну веселої мудрості» (як назвав її Олесь Гончар) створив саме він. Письменник Б. Гжицький згадує: «Слава Остапа Вишні росла з кожним днем. Люди сміялись,тільки-но побачивши його підпис під фейлетоном чи гуморескою, наперед смакуючи її зміст. Величезним успіхом користувались його "Усмішки сільські", "Мисливські", "Закордонні" та інші. Його фейлетони і гуморески робили тиражі газетам, у яких друкувались. Він скоро завоював село, його ім'я стало чи не найпопулярнішим після Т. Шевченка. Адже півмільйонний тираж книжки в ті далекі тепер часи, кінець 20-х років, щось-таки значив».

Справжнє ім'я - Павло Михайлович Губенко. Інший псевдонім: Павло Грунський. Остап Вишня народився 13 листопада 1889 р. на хуторі Чечва біля с. Грунь Зіньківського повіту на Полтавщині (нині Охтирський район Сумської області) в багатодітній селянській родині. Родина Губенків не була заможною. Батько працював прикажчиком у поміщицькому маєтку.«Злидні злиденні»,— пригадуватиме згодом письменник. І все ж батько мріяв дати освіту всім дітям. У шестилітньому віці Павлушу віддали до місцевої початкової школи. Він дуже рано навчився читати. Як згадує сестра, часто читав на піддашках, у самотині, і довго опісля ходив задуманий. Брав книжки з собою, коли бігав із хлопцями до лісу, на річку, в поле. А як умів розповідати їм прочитане! Або ще краще —казки, що їх придумував сам. Після закінчення двокласної школи в місті Зінькові у 1903 р отримав свідоцтво поштово-телеграфного чиновника, дуже просився вивчитися «на вчителя», та грошей не було, і його відвезли в Київську військово-фельдшерську школу, де вже навчався брат Василь. Брати, як діти колишнього солдата, утримувалися там на державний кошт, лише треба було по закінченні відпрацювати у військовому госпіталі. Вчився Павло з охотою і добре. Писав додому якісь надзвичайні листи—вся родина сміялася, читаючи їх. На канікули часом приїздив із другом-сиротою. Грав у сільському драматичному гуртку комічні ролі. Глядачі радо йшли на вистави, бо там був Павло Губенко. Ще з дитинства любив різних тварин: звірів і птахів. Після закінчення навчання у 1907р. аж до 1917 р. працював фельдшером у Київській залізничній лікарні. Там його полюбили всі: і персонал, і хворі, які чекали його чергувань, наче свята. Умів поговорити з людьми, підбадьорити, розвеселити смішними історіями, що їх тут же придумував. Але, певно, не судилося Павлові Губенкові бути лікарем, хоча, поза сумнівом, і в цій галузі мав би успіх, бо від природи був талановитою людиною.

Доля спрямувала його іншим шляхом. Екстерном склав іспити за гімназію і 1917 р. вступив до Київського університету на історико-філологічний факультет, якого закінчити так і не довелося, залишив навчання й зайнявся журналістською та літературною діяльністю.Були то роки розрухи, революції, громадянської війни, голоду. Про своє студентство перегодом розповість так: «Як ударила революція—завертівся. Будував Україну. Бігав з Центральної Ради в Університет, а з Університету в Центральну Раду. Тоді до святої Софії, з святої Софії до "Просвіти", з "Просвіти" на мітинг, з мітингу на збори, із зборів у Центральну Раду, з Центральної Ради на з'їзд, із з'їзду на конференцію, з конференції в Центральну Раду. До того було ніколи, що просто страх...Хотілося, щоб і в війську бути, і в парламенті бути, і в Університеті бути, і по всіх комітетах бути, і на національний фонд збирати, і пісень співати. Та куди вам? Де співають — там і я! Де говорять, — там і я! Де засідають,—там і я. Державний муж—одне слово».

У 1919р. П. Губенко, як і чимало ентузіастів відродження національної культури, діячів,урядовців УНР, потрапив до Кам'янця-Подільського, де написав перший твір - фейлетон«Демократичні реформи Денікіна (Фейлетон. Матеріалом для конституції бути не може)», який за підписом «П. Грунський» був надрукований у кам'янець-подільській газеті «Народна воля».У 1920 р. він повернувся до Києва. Восени був заарештований органами НК і як «особливо важливий контрреволюціонер» відправлений на додаткове розслідування до Харкова. Не виявивши «компромату» в діях П. Губенка ні за гетьманщини, ні за петлюрівщини, у 1921 р.його випустили із в'язниці. У квітні цього року П. Губенко став працівником республіканської газети «Вісті ВУЦВК», а кількома місяцями пізніше - відповідальним секретарем «Селянської правди», на сторінках якої 22 липня 1921 р. під фейлетоном «Чудака, їй-богу!» вперше з'явився підпис Остап Вишня.

Слово гумориста користувалося дедалі більшою популярністю.Протягом тривалого часу Остап Вишня офіційно не був членом письменницьких організацій. Лише наприкінці 20-х pp., після ліквідації ВАПЛІТЕ, він став одним із організаторів Пролітфронту. Приятелював із М. Хвильовим і М. Кулішем. У 1930-1931 pp. письменник створив повноцінний драматургічний твір-комедію «В’ячеслав», де порушив проблеми виховання. Твір був опублікований лише після смерті письменника в 1957 р. у книзі «Привіт! Привіт!». 26 грудня 1933р. Остап Вишня був заарештований і абсолютно безпідставно звинувачений у спробі вбивства секретаря ЦК КПУ Постишева, зазнає численних тортур і допитів, і зізнався в усьому, чого домагалися від нього слідчі. 23 лютого 1934 р. - судова «трійка» визначила міру покарання - розстріл, а з березня рішенням колегії ОДПУ його замінили десятирічним ув'язненням. Письменник відбував ці строки в Ухті, Комі АРСР, на руднику Еджит-Кирта. Виконував різні роботи, працював фельдшером, плановиком у таборі, у редакції багатотиражки Ухтпечтабору «Северный горняк»».

Зміг вижити тільки завдяки стійкості характеру, життєвому оптимізму й почуттю гумору. А ще — завдяки підтримці дружини Варвари Олексіївни, яка зі своєю дочкою та сином від першого шлюбу поїхала за ним, оселилася неподалік (разом жити не дозволили), слала посилки й листи. Звільнили раптово (зазвичай строк постійно додавали), на початку 1944 року. Існує версія, що основним аргументом було підняти дух бійців на фронті гумористичними патріотичними творами, які міг би написати лише Остап Вишня. Так з'явилась гумореска «Зенітка» і почався новий етап у творчості письменника.

Відбувши 10-річне заслання, він повернувся до Москви. Треба було отримати документи, житло, пройти перевірку. Йшла війна. Київ був звільнений, житло письменника конфісковано, а сім'ю виселили за межі України. Його зустріли друзі-письменники: М. Бажан, М. Рильський, Ю. Смолич. Усіх мучило питання, чи буде Павло Губенко знову продовжувати літературну діяльність. Але відповідь була невтішна: «Хіба я тепер зумію?» Та попри все зміг.

Важливе місце в післявоєнній творчості Павла Губенка належить збірці «Мисливські усмішки». Після Великої Вітчизняної війни Остап Вишня — член редколегії й співробітник журналу «Перець», член правління Спілки письменників України. Лише у 1955 році Остап Вишня був офіційно реабілітований судовими органами. До останніх своїх днів Павло Михайлович був непосидючим, енергійним і діяльним.

28 вересня 1956 р. невблаганна смерть раптово обірвала життя Остапа Вишні. Письменник Леонід Ленч згадує: «В останній рік його мучила хвороба шлунка, але він багато працював у «Перці», перекладав, навіть на полювання виїхав. Поїздка була далекою, виснажливою. Повернувшись додому і перепочивши, він сів увечері в крісло перед телевізором. Сидів, дивився і раптом відчув себе недобре. Устав, випив ліки, але вони вже не допомогли. Через десять хвилин його не стало. Параліч серця!» У народі кажуть про таку смерть — смерть праведника.З невимовною скорботою провів його осінній Київ на місце вічного спочинку — Байкове кладовище.Ще за життя Павло Михайлович просив, щоб на його похоронах співали українську пісню «Козака несуть і коня ведуть…». Так і сталося: хор імені Григорія Верьовки виконував цю пісню, коли несли домовину Остапа Вишні в останню путь.

Остап Вишня – письменник, який у 20-х роках ХХ століття заохотив мільйонні маси до читання української літератури. Він був «королем українського тиражу». За життя побачило світ понад 100 збірок. Він є основоположником українського гумору і сатири. Його творчість – своєрідний і цікавий літопис героїчного шляху нашого народу. Багата і різноманітна його жанрова і стильова палітра. У своїй творчості він звертається до фейлетону і памфлету, до музичного гротеску і музичної комедії, до гуморески, оповідання та нарису. У великому творчому доробку письменника представлені різноманітні жанри малої прози: усмішка, гумореска, фейлетон, памфлет, автобіографічне оповідання. Але скрізь присутній іронічно усміхнений автор у ролі мудрого, дотепного оповідача. Остап Вишня ввів в українську літературу й утвердив у ній новий різновид гумористичного оповідання, що його сам же й назвав усмішкою. Лаконізм, влучність, дотепність, іронічність, обов'язкова присутність автора (в ліричних відступах, окремих репліках оповідача) створюють загальну викривальну тональність такого твору.

Писав він і автобіографічні оповідання: «Моя автобіографія», «Отак і пишу»,«Великомученик Остап Вишня», в яких намагався посміхнутися над своїм життям, іронічно подивитися на себе мовби збоку.Сюжетами, взятими з самого життя, злободенною тематикою, простотою й зрозумілістюширокому загалу Остап Вишня заслужив глибоке визнання й популярність у свого народу.

3.2. Поглиблення знань з ТЛ.

Усмішка — різновид гуморески, у якому поєднано жанрові особливості гумористичного оповідання, анекдоту, фейлетону. Характерними ознаками усмішки є іронічність, дотепність, ліризм.

Фейлетон — невеликий літературно-публіцистичний твір сатиричного, викривального жанру на злободенну тему.

Гумореска — невелика оповідь про якусь смішну пригоду чи рису характеру людини. Це синонім тих же усмішок.

Автобіографічне оповідання — опис власного життєвого шляху.

3.3. Коротка інформація про твори Остапа Вишні.

«Моя автобіографія» за жанром — гумористичне оповідання, або гумореска. Композиція відповідає формі ділового паперу — автобіографії. Твір написаний протягом 15-16 березня 1927 р., надрукований у видавництві «Книгоспілка» того ж року. У «вступному» розділі автор розповідає про те, де й коли народився, про батьків та дідів. Другий і третій присвячені етапам навчання, формуванню світогляду майбутнього художника слова.Гумореска скомпонована з невеликих розділів — «фресок». Автор «вихоплює» найяскравіші, найхарактерніші епізоди, події. Саркастично ставиться до літературознавчих та критичних публікацій, у яких ішлося про впливи, нахили, формування письменника . Мова героїв колоритна, жвава, а побут переданий за допомогою яскравих, найприкметніших деталей.Батьки хотіли усім дітям дати освіту, але це було нелегко. Вважалося великим щастям, коли дитині селянина чи робітника вдавалося здобути хоча б початкову освіту. Таке щастя випало й на долю маленького Павлуші.

У центрі твору "Письменники" - гумористична розповідь про письменників, їхні зовнішні ознаки та головні відмінності одне від одного і радянську літерату. У жартівливому тоні автор розповідає про дуже серйозну професію письменника. Остап Вишня порушує такі проблеми:початок творчості письменника і як, власне, ним стати; стосунки між письменником і редактором, видавництвом; обмеження письменника тематично й жанрово (радянський соцреалізм);підкорення письменника ідеології та його успіх завдяки цьому;письменник, який пише у «неправильному» стилі, жанрі чи обирає «не ту» тему, не вважається справжнім письменником;очікування й обмеження, які накладають на письменника читачі; письменницький талант і його відсутність; злидні й випробування письменника; вплив гонорару на письменницьку діяльність; зразки низькопробної літератури, які допускають до публікації.

Оповідання, або ж усмішка, як її визначає письменник, покликане повеселити читачів і дещо привідкрити завісу над таємним життям письменника. Хто він, чим займається і якими взагалі бувають письменники – про це Остап Вишня й розповідає у своєму доброму гумористичному тоні.Та окрім веселощів, автор звертає увагу на негативні моменти письменницького життя – заборони й обмеження з якими доводиться воювати або змиритись, проблеми з виданням творів, сприйняттям публіки і можливістю забезпечувати себе за допомогою літературної праці – на це письменник також не боїться звернути увагу читачів.

4. Домашнє завдання.

Вивчити поняття з ТЛ, прочитати усмішки "Моя автобіографія", "Письменники", виконати тестові завдання(за усмішкою "Моя автобіографія"),дати письмові відповіді на питання(за усмішкою"Письменники").

«Моя автобіографія»

1. Яку історію розповіла мати сину про його народження?

а) знайшли у капусті;

б) лелека приніс;

в) витягли з колодязя;

г) Дід Мороз подарував.

2. Умови для розвитку дитини були підходящі, а саме:

а) іграшки та цукерки;

б) колиска з вервечками та материні груди;

в) море та ліс;

г) школа та книги.

3. Скільки було дітей у сім’ї?

а) 14;

б) 15;

в)16;

г) 17.

4. Що відіграє головну роль у формації (формуванні) майбутнього письменника?

а) природа;

б) філософія;

в) батьки;

г) школа.

5. Чий це опис: «Доброї душі дідуган, білий-білий, як білі бувають у нас перед зеленими святами хати»?

а) учитель Іван Максимович;

б) батько Михайло;

в) пан;

г) сам автор.

6. Предмет, що ходив по руках школярських замурзаних?

а) указка;

б) книжка;

в) лозина;

г) лінійка.

7. З ким учився Остап Вишня у Зіньківській міській школі?

а) З І. Нечуєм-Левицьким;

б) з Нестором Літописцем;

в) з М. Зеровим;

г) з Миколою Хвильовим.

8. У Києві автор вивчився на:

а) ветеринара;

б) фельдшера;

в) військового;

г) письменника.

9. Писати газети почав у:

а) Полтаві;

б) Кам’янці-Подільському;

в) Києві;

г) Сумах.

10. Про яку хорошу штуку для письменника згадує автор? Про:

а) стаж;

б) літературу;

в) ув’язнення;

г) гумор.

11. Із теперішніх письменників більше від усіх Остап Вишня любив:

а) Яновського і Хвильового;

б) Куліша і Тичину;

в) Франка і Шевченка;

г) Хвильового і Досвітнього.

"Письменники"

1. Від якого дієслова походить слово «письменник»?__________________________________

2. На які групи поділяються всі письменники?________________________________________

3. Чим вони поділяються?_________________________________________________________

4. Хто такі поети? А футуристи? ___________________________________________________

5. Що сказав тов. Троцький?_______________________________________________________

6. Що Остап Вишня говорить про символістів?________________________________________

7. Як він відзивається про реалістів?_________________________________________________

8. Який є особливий гатунок письменників?___________________________________________

9. На Вашу думку, як Остап Вишня пише про письменників?____________________________

10. А який письменник Остап Вишня на вашу думку?__________________________________

02.11.

ТЕМА. Синтаксична норма. Поняття синтаксичної норми

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

1. Опрацювати теоретичний матеріал.Записати відредаговані речення.

Синтаксичні норми - це

загальноприйняті правила побудови словосполучень і речень.

Синтаксична помилка — це порушення синтаксичної норми.

Синтаксичні помилки :

неправильний порядок слів у реченні;

неправильне поєднання однорідних членів;

порушення норм керування й узгодження;

порушення зв’язку між підметом і присудком;

неправильне вживання дієприкметникових і дієприслівникових зворотів тощо.

Приклад:

У реченні У ставок випустили мальків риби, форелі, окуня, коропа помилкою є вживання іменника риба як одного з однорідних членів. Цей іменник випадає з ряду однорідних членів, оскільки є родовою (ширшою) назвою, а форель, окунь, короп — видовими (вужчими).

У реченні Більшість присутніх проголосували проти будівництва атомної станції неправильно узгоджено присудок проголосували (множина) з підметом, до складу якого входить іменник більшість (однина).

У словосполученні Зробив помилку завдяки неуважності не виправданим є вживання прийменника завдяки. Для позначення причини, що заважає здійсненню чогось, в українській мові використовують прийменник через: зробив помилку через неуважність, не прийшов через хворобу.

2.Практична частина уроку.

2.1.Я - редактор.

1. Знайдіть речення, що НЕ ВІДПОВІДАЄ синтаксичним нормам. Відредагуйте його і запишіть.

Городні культури — картопля, капуста, огірки, помідори, морква, редька тощо — дуже добре родять .
Тваринка почала полювати на слимаків, метеликів, мурах .
Марко Лукич Кропивницький відомий як артист, керівник і драматург українського народного театру .
У парку висаджено багато дерев, буків, кленів, каштанів, кущів.
2.Мовний конструктор.Прочитай уважно текст і поміркуй. Визнач правильні варіанти послідовного заповнення пропусків.
Багато їхніх студентів роз’їдуться цього літа на ________ хто в Крим, хто до Кам’яної могили на річці _________, де ________ виявлено доісторичні малюнки в печерах первісної людини .
розкопки, Молочна, ніби-то;
роскопки, Молочній, нібито;
розкопки, Молочній, нібито;
розкопки, Молочній, ніби-то.

2.2..Творче конструювання.

2.3. Граматично – пунктуаційний практикум (утворити речення з дієприслівниковим зворотом, проставити розділові знаки).

(Спиратися) на давню українську традицію люди на свято Миколая збиралися разом , щоб зварити пшеничного пива. (Почастувати) присутніх на гостині, усі весело з піснями їздили на санях довкола села. Дітей під час дійства теж не забували (дарувати) особливе печиво — миколайчики. На всій території України (влаштовувати) заздоровні обіди на честь Миколая Угодника люди (сподіватися) на врожай жита і плодів.

3. Домашнє завдання.

Пп.19-20, с. 62, відредагувати словосполучення і записати .

Ходить по полям

Запитав у мати

Концерт Віталія Білоножко

Дорога Оля!

Шановний Сергій Василєвич

Не було санів

Зацікавився пісньою

Не написала лист

Найбільш сміливіша

Сама активна

Лисіший

Вертлява шимпанзе

Смачний капучино

Вечірній Токіо

Більш величніший

Поганіший

Шість подарунки

Півтори рази

Одна друга відсотків

Сто два листів

Троє жінок

Без десяти хвилин вісім

Третє люте

Семидесяти

01.11.

ТЕМА.В. Підмогильний. Роман «Місто». Світовий мотив підкорення людиною міста, самоствердження, інтерпретовані на національному матеріалі. Зображення «цілісної» людини: в єдності біологічного, духовного, соціального. Образ українського інтелігента Степана Радченка, вихідця із селян, еволюція його характеру, проблеми ствердження в міському середовищі. Жіночі образи в ньому

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

1. Робота з епіграфом(усно прокоментувати).

Написав «Місто», бо люблю місто і не мислю

поза ним ні себе, ні своєї роботи. Написав ще й тому,

щоб наблизити, в міру змоги, місто до української психіки…

В. Підмогильний

2.Осмислення та усвідомлення нового матеріалу

2.1. Міні – словник

Героїв оповідань, повістей, романів В.Підмогильного, як і самого автора, хвилюють екзистенційні питання – що є існування людини, у чому його сенс, це сукупність випадковостей, абсурд чи упорядкована довершеність. Ви укладали міні – словник, з’ясовували значення слів:

Екзистенціалізм - філософський напрям, який сформувався у французькій філософії та літературі в першій половині XX ст.

Визначальні риси екзистенціалізму:

- абсурдність буття, відчай, страх смерті;

- особистість має протидіяти державі, суспільству "ворожому" середовищу;

- вища цінність у свободі особистості;

- існування людини тлумачиться як драма свободи;

- в художніх творах розповідь ведеться від першої особи.

Представники екзистенціалізму називали кілька шляхів порятунку від абсурду: СМЕРТЬ (САМОГУБСТВО),БУНТ (БОРОТЬБА),ТВОРЧІСТЬ

Психологізм - заглибленість у творі в душу персонажів, їх психологію. У психологічному творі увага автора переноситься із зовнішнього (подієвого) сюжету на внутрішній (психологічний), він відслідковує всі порухи душі своїх героїв, намагається розкрити їх роздуми й мотивацію вчинків, показати нелегкий шлях внутрішніх колізій.

Маргінал 1.Той, хто втратив колишні соціальні зв'язки і не пристосувався до нових умов життя ( звичайно про вихідців із села) 2. Провінціал.

Урбаністика - це твори мистецтва, які зображують місто, його життя та мешканців, побачені до того ж "міськими очима".

2.2. Підготовка до сприйняття роману "Місто".

Слова В.Підмогильного пояснюють задум щодо створення роману: «Написав «Місто», бо люблю місто і не мислю поза ним ні себе, ні своєї роботи. Написав ще й тому, щоб наблизити, в міру змоги, місто до української психіки, щоб сконцентрувати його в ній.»

Світова література має низку зображення образів міста: у французів Оноре де Бальзака, Еміля Золя, Гі де Мопассана знайдемо величні образи Парижа, у англійців Чарльза Діккенса, Вільяма Теккерея – Лондона. Цю традицію можна знайти також і в українській літературі, наприклад, у творах І.Нечуя-Левицького бачимо панорами Києва.

Роман В.Підмогильного «Місто» розгортає перед читачем панораму Києва початку 20-х років ХХ століття. Образ міста – ключовий у романі. Бачимо його різним: яскраво-сонячним і похмурим. Автор малює жебрацькі околиці з хлівами, худобою і елітні квартали з розкішними квартирами, вокзал і казино, театр і пляж, кав’ярні і базар. Місто водночас і хаотичне, і гармонійне. Воно живе своїм життям. І ти або сприймаєш його ритм, або міське життя не для тебе. У романі світовий мотив підкорення людиною міста як шлях розвитку людської цивілізації набув модерністичного забарвлення, психологічно-філософського трактування.

"Містом",по суті, започаткувалася нова українська урбаністика, саме в ньому маргінальний характер уперше в пореволюційні роки було розкрито глибоко, психологічно вірогідно, в дусі класичних взірців ДЖ. Лондона, Гі де Мопасана, Оноре де Бальзака, Ф, Достоєвського, Панаса Мирного. Водночас роман Підмогильного є цілком оригінальним, самостійним.

У романі "Місто" Валер'ян Підмогильний описав селянську українську молодь, яка на початку 1920-х років тисячами потягнулася в міста, щоб завоювати й зробити своїм українське місто, влити в нього свіжу селянську кров, зліквідувати ворожість між українським містом і селом. Автор показав бажання молодих селян "вийти в люди", здобуваючи колись недосяжну науку. Цінним у романі є те, що, показуючи шлях становлення героя як міського жителя, автор його не ідеалізує, а передає його тривоги і сподівання, сумніви і вагання, злети і падіння, гнів і ненависть, радість і випробування успіхом. Тобто все те, що переживає і переживатиме кожна молода людина, коли опиняється сам на сам з дорослим життям. Твір дає можливість сприймати людину з недоліками і позитивом, бачити в ній хороше і погане - бачити людину.

Роман завершений письменником у 1927 р, опублікований уперше в Харкові в 1928 р. У 1929 р. Книгоспілка перевидала роман, а Б. Єлисаветський переклав його російською мовою - у 1930 р. Після масових репресій інтелігенції 1930-х років, під які потрапив також і Валер'ян Підмогильний, роман "Місто", як й інші твори письменника, був заборонений до 1989 р.

Роман привернув найпильнішу увагу критики та громадськості. Було проведено кілька публічних дискусій, на яких обговорювався твір. У 20-30 роках був оцінений як «ворожий пролетаріату», «ідеологічно хибний», у якому соціальне замінено біологічним, село протиставляється місту, як твір «наскрізь несучасний, ворожий радісному сприйманню життя».

3. Робота над романом "Місто".

3.1. Літературний диктант

1. Яким видом транспорту дістався Степан Радченко до Києва?

2. Навіщо головний герой їде в місто?

3. Після якої події Степан вирішив стати письменником?

4. Як називалося перше оповідання С. Радченка?

5. Яким іменем підписував свої твори С. Радченко?

6. Як звали жінку, яку Степан називав «Мусінькою»?

7. Чим закінчилися стосунки Степана й Зоськи?

8. Яку посаду займав С. Радченко у видавництві?

9. Де Степан познайомився з Ритою?

3.2. Дослідження паспортних даних твору.

Жанр : урбаністичний інтелектуально-психологічний роман (інтелектуальний роман – роман, зосереджений на аналізі певної інтелектуальної проблеми та на внутрішньому світі персонажа.\; соціально-психологічний роман – роман, у якому в складних, часто екстремальних життєвих ситуаціях розкриваються багатогранні характери героїв)

Композиція : 2 частини та 14 розділів.

Сюжетні елементи:

експозиція – приїзд Степана до Києва, знайомство з містом.

зав’язка – поселення Радченка у Гнідих.

кульмінація – смерть Зоськи.

розв’язка – знайомство з Ритою.

Тема твору: підкорення людиною міста, вплив цивілізаційних процесів на людину; зображення «цілісної» людини в єдності біологічного, духовного, соціального.

Проблематика:

роздвоєність душі

проблема села і міста;

становлення людини-митця;

проблема кохання;

добро і зло.

Сюжетні лінії роману:

І- становлення Стефана Радченка як письменника;

ІІ – стосунки С.Радченка з жінками.

3.3.Усно відповісти на питання.

- Чого досяг Степан у літературній сфері? Коли виник задум написати «Повість про людей». Чи реалізує Степан його?

- Чи вміє Степан любити та дружити? Чи випадково жінки з’являлися в такій послідовності в житті героя? З чим асоціювались жінки в Степана?

- Степан Радченко – завойовник міста чи його жертва?

4. Домашнє завдання.

Письмово дібрати слова-характеристики до кожного образу Степана і розкрити його якнайповніше.

1. Степан у ставленні до міста(протягом твору):

2. Степан у стосунках із жінками(з кожною окремо):

3. Формування Степана як письменника:

01.11.

ТЕМА. Контрольна робота№1. Практична риторика. Морфологічна норма

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

1. Зробити запис.

Перше листопада

Контрольна робота№1

Практична риторика. Морфологічна норма

2. Виконати завдання за варіантами.

1 варіант

Початковий та середній рівні

1. Вкажіть засіб мовного вираження:

Пропало, пройшло, пролетіло,

Минулося, щезло, спливло,

Лишень головешками тліло,

Лишень попелищем цвіло (І. Драч).

А. риторичне звертання; Б. градація; В. синекдоха; Г. літота.

2. Вкажіть засіб мовного вираження:

"Кругом листочки обведу та й списую Сковороду "(Т. Шевченко)

А. символ;

Б. алегорія;

В. метонімія;

Г. епітет.

3. Правильно утворено всі присвійні прикметники в рядку

А. Олексіїв, солов’їний, Тамарин;

Б. сусідин, орлиний, Софіїн;

В. батьків, Оксанів, Максимів;

Г. сестрин, Андріїн, Маринин.

4. Форми ступенів порівняння можна утворити від усіх прикметників рядка
А. низький, пресильний, дорогий;
Б. визначний, лисий, удалий;
В. кароокий, молодий, красивий;
Г. смачний, тонкий, ефективний.

5. Числівниками є всі слова рядка

А. тисяча, подвоїти, вісім;

Б. півтори, двоповерховий, шість;

В. сьомий, дванадцять, тисяча;

Г. шістнадцять, перший, трійка.

6. Неправильною є відмінкова форма числівника в рядку

А. Р.в. чотирьохсот дев’яноста семи;

Б. Д.в. чотирьомстам дев’яноста семи;

В. Ор.в. чотирмастами дев’яноста сімома;

Г. М.в. (на) чотирьохсот дев’яноста сем.

7. Порушено норму відмінювання числівника у рядку

А. без п’ять шостих грама;

Б. дві треті години;

В. двох п’ятих частин;

Г. від трьох десятих кілограма.

8. Правильно поєднано іменник із числівником у рядку

А. чотири грама;

Б. два гігабайти;

В. дві треті кілограми;

Г. сто три метрів.

9. Правильно побудовано всі словосполучення на позначення часу, ОКРІМ

А. п’ять (хвилин) на п’яту;

Б. без десяти п’ять;

В. за п’ять (хвилин) п’ята;

Г. чверть на п’яту.

10. Активним є дієприкметник у словосполученні

А. пофарбоване авто;

Б. скошена трава;

В. розквітла вишня;

Г. покинуте вогнище.

11. Неправильно побудовано речення

А. Розколюючи хмари, літали блискавиці.

Б. Причаївшись у малині, я дивився на хату.

В. Визирнувши у вікно, на вулиці йшов дощ.

Г. Сонце пригрівало, висушуючи рештки роси.

12. Виберіть рядок, у якому є дієслова лише наказового способу

А. кричіть, летімо, зачепить;

Б. збережімо, навчіть, читаймо;

В. вивчимо, зліпіть, озеленімо;

Г. лящить, узагальнимо, ростіть.

Достатній рівень

13. Установіть відповідність між тропами та прикладами до них.
1) порівняння;                         А) косарі пливуть юрбою;
2) метафора;                           Б) поїхав заробити копійку;
3) метонімія;                             В) прочитала Кобилянську;
4) синекдоха;                           Г) гарна, як квіточка в лузі;
5) епітет.                                 Ґ) хмаринка плаче;
                                                Д) лагідний погляд.

14. Установіть відповідність

Форма Приклад

1. Особова А. перечитав

2. Неозначена Б. доглянутий

3. Дієприкметник В. розшукати

4. Дієприслівник Г. одягнувши

Д. зрубано.

15. Установіть відповідність

1. пожовклий А. доконаний вид, пасивний стан

2. палаючий Б. минулий час, активний стан

3. плетений В. теперішній час, активний стан

4. виконаний Г. недоконаний вид, пасивний стан.

Високий рівень

16. Провідміняти числівник 341.

17.Списати, розставивши розділові знаки. Дієприкметникові

та дієприслівникові звороти підкреслити як члени

речення.

Сивко забілений снігом здавався ще сивішим.

Виморений тяжкою роботою він миттю заснув після вечері.

Плавці мчали до берега захлинаючись водою пробиваючись

крізь кригу.

2 варіант

Початковий та середній рівні

1. Укажіть, яка синтаксична фігура є переважною у фрагменті твору Т. Шевченка «Плач Ярославни»:

Святий, огненний господине!
Спалив єcu луги, степи.
Спалив і князя, і дружину.
Спали мене на самоті! —

А) антитеза;

Б) анафора;

В) літота;

Г) інверсія.

2. Визначте художній засіб, який використано в рядках:

Стоїть явір над водою,

В воду похилився,

На козака пригодонька:

Козак зажурився.

А. паралелізм;

Б. метонімія;

В. антитеза;

Г. анафора.

3.Правильно утворено всі присвійні прикметники в рядку

А. Миколів, качиний, Маріїн;

Б. батьків, Оксанів, Назарів;

В. Андріїв, мишачий, Наталчин;

Г. сестрин, Сергіїн, Ларисин.

4.Правильно утворено форми ступенів порівняння прикметників у рядку
А. легший, якнайпотрібніший, найбільш серйозний;

Б. менш цінний, самий свіжий, найбільш розкішний;
В. більш рішучіший, найкоротший, щонайдовший;

Г. архіважливий, наймиліший, найменш освічений.

5. Числівниками є всі слова в рядку
А. дев’яносто, півтора, дев’ятка;

Б. шістдесят п’ять, шестирічний, сороковий;
В. десятеро, п’ятимільйонний, кільканадцять;

Г. вісімнадцятий, сотка, тридцять чотири

6. Правильною є відмінкова форма числівника
А. ста сімдесяти чотирьом;

Б. ста семидесяти чотирьох;
В. ста сімдесятьома чотирьома;

Г. стома сімдесятьма чотирма.

7. Помилково узгоджено числівник з іменником у словосполученні
А. двадцять два абрикоси;

Б. чотири помідори;

В. півтора огірка;

Г. два з половиною банана.

8. Правильно поєднано числівник з іменником у рядку

А. півтора кілограми;

Б. два з половиною літра;

В. чотири мегабайти;

Г. три долара.

9. Неправильно утворено форму першої особи однини в рядку

А. будити – буджу;

Б. ходити – ходжу;

В. студити – стужу;

Г. водити – воджу.

10. Пасивний дієприкметник є у словосполученні

А. зеленіючий ліс;

Б. навислі гілки;

В. замерзла річка;

Г. випрасувана сорочка.

11. Потрібно відредагувати речення

А. Подорожні вийшли на дорогу, засипану снігом.

Б. Дівчинка, написавши оповідання, стала переможцем конкурсу.

В. На стіні висів плакат, намальований до свята.

Г. Автомобіль, навантажений вугіллям, зупинився на узбіччі.

12. Виберіть рядок, у якому всі дієслова належать до І дієвідміни

А. нести, жити, читати;

Б. знати, хотіти, бігти;

В. писати, сидіти, стояти;

Г. співати, клеїти, мовчати.

Достатній рівень

13. Установіть відповідність між тропами та прикладами до них.
1) Персоніфікація;      А) Київ весело кричав;
2) гіпербола;               Б) веселий, як сонечко;
3) літота;                     В) зелене листя;
4) метонімія                  Г) квіти шепочуть;
5) епітет (постійний).    Ґ) малесенький Котигорошко;
                                    Д) рот завбільшки з арку.

14. Установіть відповідність.

Форма Приклад

1. інфінітив А. заперечує

2.безособова Б. мрячить

3. дієприкметник В. обираючи

4. дієприслівник Г. оповитий

Д. завантажити.

15. Установіть відповідність.

1. замерзлий А. недоконаний вид, пасивний стан;

2. згасаючий Б. минулий час, активний стан;

3. критий В. теперішній час, активний стан;

4. загублений Г. доконаний вид, пасивний стан..

Високий рівень

16. Провідміняти числівник 492.

17. Списати, розставивши розділові знаки. Дієприкметникові та дієприслівникові звороти підкреслити як члени речення.

Натрудившися у квітні перецвівши у маю йдуть дерева передлітні в повінь лагідну свою .

Увесь цей степ залитий сонцем огорнутий голубими димками весняних випарів навіває на людину віковічне почуття ще більшої жадоби до життя.

Раділи люди встаючи .

3. Домашнє завдання.

Повторити вивчене.

21.10.

ТЕМА. Дієслівні закінчення

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

1. Рубрика "Пригадаймо"(сс.50-51).

2. Практична частина уроку.

2.1. Вправа 4 + слова із ключа ввести в просте речення, ускладнене однорідними членами, і в складнопідрядне речення.

2.2. Вправа 5.

3. Домашнє завдання.

П.16, вправа 7 +А.

20.10.

ТЕМА.РМ(усно) Висловлення власного ставлення до проблеми збереження своїх коренів, небезпеки їхньої втрати; до високих загальнолюдських ідеалів

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

1. Матеріал для усного опрацювання.

"Розстріляне відродження"... Ватага міцних душею і тілом синів, які готові були віддати життя заради самостійності і розквіту української держави, не каючись у «скоєних гріхах», не відрікаючись ні від родоводу свого, ні від переконань, жили і творили. Це вони вирішували питання бути чи не бути» самобутній мистецькій літературі в контексті світового духовного розвитку. Наша пам'ять і совість зобов'язує знати їх поіменно.Першим заспівувачем «азіатського ренесансу», за словами самого романтика вітаїзму Миколи Хвильового, стануть українські митці, а їхній стиль — активний романтизм — буде основним у час українського відродження.

Перше місце у довжелезному мартирологічному списку належить Миколі Григоровичу Хвильовому. Під вічним небом шукав свій шлях. Бачив себе Сатурном, який ледве проглядається крізь телескоп зі своїми трьома кільцями в хаосі вселенського руху. Бунтував постійно: проти традицій, що сковували творчу фантазію митця, проти ідеологічних нормативів і казенно-бюрократичних вказівок, як писати і про що писати, проти самого себе.

Душа письменника у творах, які ми читаємо, які навчають нас думати, сприймати по-справжньому трагедії громадянської війни, міркувати про мету революції в 1917-му і про те, що не повернути до життя таких, які загубилися «по соловках, сибірах, магаданах». Він пізно зрозумів, що більшовизм і національна ідея — несумісні поняття. Микола Хвильовий воював за новий світ для своєї матері України в лавах тих, хто знищував її, так, як знищив власну матір герой новели «Я (Романтика)».У центрі твору — проблема гуманності і фанатичної відданості справі революції. Вічне протистояння добра і зла в новелі перенесене в душу героя.

Перше Я — комунарське, яке говорить, що й далі треба вбивати, бо це потрібно для революції. Друге Я — зовсім інше, протилежне. Це людське Я, яке мандрує до хатини матері. Воно не може змиритися з першим. Коли герой вбиває свою матір, революційне Я перемагає людське. Ліричний герой, вбиваючи свою матір, йде проти своєї совісті. Він підрубує своє коріння і вважає, що дерево стоятиме. Але це не так: вбивши матір, він приречений на загибель. Образ матері героя асоціюється в новелі з образом України. Символічно звучать рядки, коли разом із матір'ю Я вбиває і себе, і батьківщину. Чи можна виправдати вбивство рідної людини заради високих ідеалів? Ні. Позбавити людину життя — великий гріх. А матір? Ту, яка дала життя, пустила коріння свого роду, від якої «пахло м'ятою».

Ні, але був вибір свідомий: «це була єдина дорога до загірних озер невідомої прекрасної комуни». Убивство здійснюється у пориві «якоїсь неможливої радості». Я «дико озирається», він цілує тіло, але залишає його непохованим… Потім цілком переходить у «сторожа душі». Убивши матір, герой повністю помирає.

У прозі 20-х років спочатку переважають малі жанри: ліричні оповідання, етюди, ескізи, образки. Найпоширенішим жанром стала новела. Поступово з неї почала «виростати» повість, згодом — роман, та ще й не просто епічне полотно, а інтелектуально-філософський. Щоб написати високохудожній цікавий твір, не обов'язково прожити насичене подіями життя, варто навчитися його сприймати. Цей митець «прийшов до романтики конкретної — видимої оком і відчутної на дотик… — національного відродження рідного українського народу». Хто ж він?

Це Юрій Яновський. Блискучий майстер слова, витончений знавець мистецтва, людина великого й тонкого смаку, дотепна, приваблива, щира. Упродовж 1925 — 1928 рр. Одеська кінофабрика дала світові «німі шедеври», такі як: «Тарас Шевченко», «Звенигора». «Зрілий» неоромантизм найповнокровніше проявився у двох творах прозаїка — романах «Майстер корабля» та «Чотири шаблі». Перший — твір новаторський, написаний у формі монологу-спогадів То-Ма-Кі (Товариш Майстер Кіно). Тут є мариністичний пейзаж, екзотика чужих країн.

«Майстер корабля» — це романтичний трактат про мистецтво. Талановитий художник слова роздумує над сенсом земного буття, загадковістю і таємничістю людської душі, її поривань до краси, гармонії через призму минулого і майбутнього. Чи не тому на сторінках роману вирують молодість, енергія, щастя любові і творчості? Ю. Яновський поетизує творче начало в людині, через яке вона здобуває безсмертя у віках. Твір пересипаний місткими висловами-сентенціями, через афористичність яких автор формує власний художній кодекс: «… Людина — натура творча. Людині треба, щоб її робота залишалася після неї самої жити. Тоді людина працюватиме так, як співає». Або: «Радісна праця — ознака творчості». Ці слова символічні, адже висловлюють гуманістичний пафос. «Жага за просторінню! “Вперед!” — кричить твоя істота! Людині не властиво стояти», — життєве кредо героя роману і самого Ю. Яновського, сповненого кипучої творчої наснаги.

Роман «Майстер корабля», який побачив світ 1927 року, автобіографічний. Письменник згадує минуле, переоцінює власний життєвий досвід, пов'язаний із режисерською працею на Одеській кінофабриці, «перевдягає» реальні прототипи (О. Довженка, П. Нечесу, Ф. Кричевського, І. Пензо, себе), а С. Плачинда вважав, що розпізнаються у творі ще й Михайль Семенко та Юлія Солнцева. Автор дає героям екзотичні імена: То-Ма-Кі, Сев, Тайях, Директор, Професор, Богдан Майк, Генрі.

Чому головний герой бажає переосмислити свій життєвий шлях?Для чого використовується ідея створення корабля-парусника? Стрижнем архітектоніки твору є оповідь-сповідь головного героя То-Ма-Кі. Він людина похилого віку, тому і прагне осмислити життєвий шлях: «Сиве волосся до чогось зобов'язує». Цей рефрен є обрамленням самого роману. Спогади про молодість, про зародження і становлення українського кіномистецтва, роздуми про секрети творчої праці перериваються встановленими новелами, листами, трактатом, коментарями до мемуарів. Для карколомного сюжету майбутнього фільму Сева використовується ідея створення красеня-корабля, який для письменника і його героїв — символ краси, одухотвореної творчості, прагнення до високих ідеалів.

Для То-Ма-Кі, як носія авторської ідеї, батьківщина — конкретно-історичне поняття. «Моя Республіка» (тобто Україна) — так він називає її в романі. Це той стержень, якому, власне за авторським задумом, присвячений роман «Майстер корабля». Неоромантик Яновський не відмежовується від актуальних проблем літературної дискусії 1925-1928 рр., він ставить гостро проблему культури української нації як одну із найважливіших соціально-етичних проблем. Автор створює образ корабля, який символічно втілює своєрідну програму духовного відродження українців, їх власний шлях розвитку, з опорою на справжні цінності. Він щиро вірить, що нове життя Республіки будується, як і корабель Міста, за законами збереження в душах краси й добра, внутрішньої свободи людини. Це символізує жіноча фігурка (майстро) на носі корабля — тисячолітній символ-оберіг, бо як чоловічий патріархальний світ такий хиткий, часто змінюваний, агресивний, завойовницький.

2. Домашнє завдання.

Скласти усне міні-висловлювання на тему «Які життєві уроки дала мені новела «Я (Романтика)»?»

19.10.

ТЕМА. Дієслівні закінчення

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

1. Мовна розминка(вправа 5 с.47).

2. Спостереження над мовним матеріалом(вправа 1 п.16 усно).

3.Опрацювання навчального матеріалу(п.16).

4. Практична частина уроку.

4.1. Вправа 2.

4.2. Вправа 3.

5. Домашнє завдання.

П.16, провідміняти за особами і числами такі дієслова:спати, витирати, чути. Позначити особові закінчення.

18.10.

ТЕМА. Дієслово та його форми

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

1. Мовна розминка(вправа 1 с.45).

2.Опрацювання навчального матеріалу(п.15).

3. Практична частина уроку.

3.1. Вправа 2.

3.2. Вправа 3.

4. Домашнє завдання.

П.15, вправа 7.

18.10.

Тема. Ю.Яновський «Майстер корабля». Новаторство художньої форми («Майстер корабля»): модерний сюжет, що інтригує, умовність фабули, зміщення часопростору.ТЛ: художній час і простір, умовність зображення

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

1. Робота з епіграфом уроку.

Яновський «відкрив і завоював нам море, море в значенні не географічному чи навіть геополітичному, а в значенні психологічному, як окремий духовний комплекс, який був або ослаблений у нас, або й цілком спаралізований»

Євген Маланюк

2. Тест-контроль.

1 Про кого йдеться: «почав фантазувати про далекі острови, про голих чорних королів і високі зелені пальми, що ревуть і гойдаються від шторму на піщаному березі.»

А. Сев

Б ТО-МА-КІ

В. Професор

Г. Редактор

2. Кого стосуються слова: «полетів у воду і, не вміючи плавати, стояв по пояс у воді і чекав, доки щогла наблизиться до нього.»

А. Сев

Б ТО-МА-КІ

В. Професор

Г. Редактор

3 Вставте потрібне слово: «Я потрусив ________, перепрошаючи його за кощунство, і нічого не почув у нього всередині»

А копілку

Б божка

В коробку

Т дзвінка

4. Продовжіть речення: «Бриг спущено на воду. На ньому я та _____»

А Андрій

Б Денис

В Богдан

Т Максим

5. Що страшніше на кораблі?

А. шторм

Б. тайфун

В. вогонь

Г. чума

6. Яке місто відображено в образі Міста?

А. Київ

Б.Херсон

В. Миколаїв

Г. Одеса

7.Роман «Майстер корабля» має ознаки...

А. Пригодницького

Б. Фантастичного

В. Мариністичного

Г. Мелодраматичного

8. Корабель в творі символізує

А. державу

Б. всесвіт

В. багатство

Г. «веселий народ»

3. . Опрацювання навчального матеріалу.

«Майстер корабля» (1928) — перший роман Ю. Яновського. Він написав його за сім місяців. У цьому автобіографічному творі митець осмислив свій життєвий досвід, пов’язаний з роботою на Одеській кінофабриці.

«Я прочитав цей роман одним нападом і з одним почуттям радості й задоволення. Пафос викладу, поруч урочистої стриманості, новий для нашої літератури. Несподівано поєднаний матеріал — море й кіно, тонке плетиво любовної інтриги, проста й міцна фраза, сміливі злами розповідних планів — усе це робить із «Майстра корабля» видатне й поступове явище нашого літературного сьогодні» (Валер’ян Підмогильний).

Роман з’явився в той час, коли багато українських письменників шукали відповіді на питанн, яким шляхом розвиватиметься далі українська нація й українська культура зокрема. Цю проблему порушує Ю. Яновський, використовуючи в романі все: новий для української літератури сюжет, систему образів, символіку, художні деталі, навіть композицію.

У 1946 році письменник щиро пошкодує, що вже «ніколи не зможе написати такого молодого й романтичного трактату про …кіномистецтво, про перших наших митців, задивлених на море». Твір пронизано романтикою молодості, морських просторів і пригод, радістю від життя і творчості, сміливим польотом фантазії і відчуттям внутрішньої свободи.

«Майстер корабля» - абсолютно новаторський (за змістом і формою) твір в українській літературі. Це український модерністичний роман нового типу, про що постійно наголошував Ю.Яновський. Герої роману є пристрасними натурами, які прагнуть до нових висот творчої праці, вносять дух неспокою, оптимізму, пориваються, як і митець твору, до нових творчих звершень. А біографічні алюзії, художньо осмислені наратором, у творі підкреслюють романтичність образів, збагачують художню картину твору, надаючи їй екзотичності, життєствердності.

4. Робота в зошитах(паспорт твору).

Паспорт

Рід літератури: епос.

Жанр твору «Майстер корабля»: автобіографічний роман, перший в українській літературі мариністичний роман.

Тема : показ праці українських кіномитців 20-х років ХХ століття

Ідея : поетизація вільного творчого начала в українській людині, утвердження торжества молодості, енергії, краси, щастя і творчості, непереможного життєлюбства;

Композиційно-стильові особливості: в основі роману — власний досвід роботи письменника на Одеській кіностудії в 1925-1927 рр. та його співпраця з В. Кричевським, П. Нечесою, О. Довженком та Ітою Пензо, які згодом стали прототипами головних героїв: То-Ма-Кі (Товариш Майстер Кіно) — сам Юрій Яновський, Сев — режисер О. Довженко, Професор — художник, знавець старовини професор В. Кричевський, Директор — Павло Нечеса (очолював кінофабрику), Тайах — відома балерина Іта Пензо, пізніше репресована, подобалася Довженкові та Яновському, Богдан — актор Григорій Гричер, Місто — портова Одеса, тодішній «Голлівуд на березі Чорного моря». Незвичний, новий для української літератури сюжет.

5. Домашнє завдання.

СС. 67-72, вивчити ТЛ(С. 69).

14.10.

ТЕМА. Складання діалогів. Підготовка до здачі контрольного діалогу

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

1. Мовна розминка(вправа 5 с.43).

2.Опрацювання навчального матеріалу.

2.1. Актуалізація знань.

Сьогодні суспільству потрібні люди із нестандартним мисленням, які вміють вийти із будь-якої ситуації, не бояться ризикувати, нетрадиційно вирішувати питання, здатні адаптуватися, навчатися протягом життя, безперервно розвиватися. Сучасний школяр має поєднувати в собі активність, ініціативність, рішучість, комунікабельність, відповідальність, впевненість, а також вміння працювати в колективі та самостійно, здійснювати самоконтроль, аналізувати, робити висновки. «Заговори, щоб я тебе побачив», — казав Сократ. А східний мудрець Сааді поетично висловив це так: «Чи розумний ти, чи дурний, чи великий ти, чи малий, не знаємо ми, поки слово не промовив». Саме вміння правильно розпочати бесіду, підтримувати діалог, чітко і зрозуміло формулювати свою точку зору, аргументувати власну позицію повинна вміти кожна людина, що прагне успіху.

3. Робота в зошитах

3.1.Записати виділені конструкції.

3.2.Встановити відповідність.

1 Діалог

2 Полілог

3 Тире ставиться

4 Репліка

5 Якщо слова автора передують репліці,

6 Репліки можуть супроводжуватися або

7 Якщо після репліки ідуть слова автора

8 Монолог

А слова кожного учасника діалогу

Б перед кожною реплікою

В після них ставиться двокрапка

Г дослівно відтворена розмова двох осіб

Ґ розділові знаки ставляться, як при прямій мові

Д мовлення однієї людини, яке звернене до самого себе чи інших

Е розмова між кількома особами

Є не супроводжуватися словами автора

2.3.Складання й розігрування діалогів(14 реплік) відповідно до ситуації спілкування.

Скласти й розіграти діалог, можливий між мамою і дитиною.Увести в діалог 3-4 числівники, в тому числі один числівник на позначення часу.

4. Домашнє завдання.

Підготуватися до здачі контрольного діалогу.

13.10.

ТЕМА. Юрій Яновський. Творча біографія письменника, загальна характеристика творчості. Ю. Яновський і кіно. Романтичність світовідчуття. Роман у новелах «Вершники» (огляд)

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

1. Робота з епіграфом.

Трапляються люди, що не полишають у пам’яті жодних згадок — були та й нема. Зате життя нас нагороджує великою кількістю людей-зірок, які не гаснуть у нашій пам’яті, які живуть у тобі, зогрівають тебе своїм теплом, своєю мудрістю. До таких світлих, незабутніх людей і належить Юрій Іванович Яновський.

Матвій Талалаєвський

2. Опрацювання навчального матеріалу.

2.1.Сприйняття лекційного матеріалу із записом у зошити.

Складний і важкий, іноді й суперечливий творчий шлях пройшов Юрій Яновський, шлях, будні якого були сповнені пристрасної творчості й горіння. Девізом його стали крилаті слова Еміля Золя: «Ні дня без рядка».

Ю. Яновський залишив нам багатожанрову спадщину: 70 новел, оповідань, чимало поезій, повість, чотири романи, сім п’єс (деякі успішно ставилися театрами), а ще кіносценарії, публіцистика. Його справедливо називають сміливим новатором в українській літературі XX ст. Він — один із найяскравіших представників неоромантичної течії. Уже в перших збірках новел Ю. Яновського «Мамутові бивні» (1925), «Кров землі» (1927) позначився вплив футуризму й кіностилістики нової музи, що вабила до себе і Яновського.

Ю. Яновський — романтик за світовідчуттям і стилем, його приваблювали яскраві характери, небуденні, екстремальні ситуації, у яких найвиразніше розкривалися людські риси. Сам письменник назвав себе поетом, який інколи пише прозу.

З перших днів своєї творчості активно включився до літературного життя, ставши членом ВАПЛІТЕ з першого дня її заснування. Після ліквідації ВАПЛІТЕ він і далі належав до позагрупового середовища М. Хвильового. Наприкінці 1929 року Ю.І.Яновський стає членом і засновником нової літературної організації ПРОЛІТФРОНТ(Пролетарський літературний фронт), що протистоїть ВУСПП. Разом з цією організацією він пережив її ліквідацію за наказом партії 1931 року та перейшов до офіційної спілки письменників.

ВАПЛІТЕ – Вільна академія пролетарської літератури. Засновник М.Хвильовий. Представники: М. Куліш, В.Сосюра, П.Тичина, О.Довженко, Ю.Яновський та ін. Принцип творчості: орієнтація на психологічну Європу .

На творчий стиль письменника вплинули Р.Кіплінг, Е.По,. М.Твен, М. Гоголь, Т.Шевченко.Їхня творчість кликала юного мрійника в загадкові прерії, на екзотичні острови, , у мандри незвіданими морями, захоплювала сильними, мужніми, сміливими героями. Вони завжди перемагали зло й досягали своєї гуманної мети. Про це мріяв і письменник. Тому за відчуттям Ю.Яновський романтик, а його стиль називається неоромантизм.

Неоромантизм – стиль в літературі к. ХІХ – поч. ХХ ст., новітня модифікація класичного романтизму ХІХ ст., для якого характерні: неприйняття прози життя, захоплення екзотикою, пригодами , мандрами, наближення ідеалу до дійсності; романтичний герой виступає носієм гуманістичних цінностей та ідеалів, духовної краси і сили.

2.2. Роман "Вершники"(оглядова характеристика).

Роман «Вершники» був даниною своєму часові, але на відміну від подібних творів усе-таки талановитою. «В цій невеликій книжці закладено три роки роботи, три роки всіляких думок і самовідчувань, усяких життєвих умов», — читаємо в записниках автора. У ньому розповідається про братовбивчу війну в Україні 1919 р., яка стала початком трагедій, що випали на долю українського народу після революції 1917 р.

Тема громадянської війни постає у творі по-справжньому героїчною й романтичною. Автор правдиво показує трагедію цілої родини Половців, яких революція розкидала по різні ідеологічні фронти.

Особливо яскраво виявилася в цьому творі композиційна майстерність Яновського. Роман складається із восьми сюжетно завершених новел («Подвійне коло», «Дитинство», «Шаланда в морі», «Батальйон Шведа», «Лист у вічність», «Чубенко, командир полку», «Шлях армій», «Адаменко»), які в сукупності передають панораму періоду громадянської війни.

«Вершники» — новелістичний роман.

Теорія літератури

Роман у новелах — складний за побудовою і великий за розміром епічний прозовий твір, у якому широко охоплені життєві події певної епохи; складається з окремих новел, об’єднаних спільним задумом.

Особливостеі роману

• Складається з восьми композиційно й сюжетно пов’язаних новел.

• Відсутність хронологічної послідовності в розгортанні подій.

• Використання кінематографічного прийому напливу «кадрів».

• Має ознаки народної думи, героїчної поеми,новели.

• Виняткових героїв автор показує у виняткових обставинах.

• Головний мотив — розпад людського роду, що почався з революцією.

• Правдивість і типовість у відтворенні історичних подій та змалюванні дійових осіб.

Проблеми, порушені в романі:

• Трагедія роду й народу.

• Розпад родини заради ідеї.

• Революція і народ.

• Неповторний світ дитинства.

2.3. Яновський і кіно.

На початку XX століття кінематограф був загальним захопленням. Новий, демократичний, доступний вид мистецтва приваблював видатних письменників. Юрій Яновський теж був серед тих молодих митців, які не встояли перед великою силою кіно. Він іде до Одеси на кінофабрику, де вже працює Олександр Довженко, і стає художнім керівником, "добрим генієм українського кіно".

Юрій Яновський назавжди зберіг у своїй творчості прийоми, які були характерні для кіно. Наприклад, монтаж — добір фактів, інтерпретація знятого матеріалу шляхом з'єднання окремих фактів. Цей прийом притаманний кожному мистецтву, а кінематограф адаптував його до своїх потреб. А ось наплив — це характерно тільки для кіно: на попередній кадр ніби напластовується наступний — відбувається зміщення картин.

Юрій Яновський часто використовував цей прийом у своїх творах. У новелі "Подвійне коло" на картину бою під Компаніївкою напливає інший "кадр" — старий Половець походжає берегом моря. Далі третій — "Оверко Половець оглянув степ, обставлений блакитними вежами неба". Таким чином, кожний наступний епізод продовжує попередній. По суті, твори Юрія Яновського — це готові кіносценарії, за якими можна б було без значних змін ставити фільми.

3. Домашнє завдання.

Опрацювати біографію Ю. Яновського,(сс.64-65), письмово доповнити портфоліо письменника 4 пунктами(на основі підручника). Прочитати уривки роману "Майстер корабля"(сс.74-84).

Портфоліо письменника

1. Прізвище, ім’я та по батькові

Яновський Юрій Іванович

2. Висловлювання письменників про митця

«лицар культури нації» (Г.Костюк)

«поет людської чистоти» (О.Гончар)

«український Гомер» (Луї Арагон)

3. Псевдонім

Георгій Ней

4. Творча спадщина

70 новел, оповідань, чимало поезій, повість, чотири романи, сім п’єс (деякі успішно ставилися театрами), а ще кіносценарії, публіцистика.

5. Особливість стильової манери

Неоромантизм

6. Захоплення

СТЕП, МОРЕ, КІНО, МАНДРИ

«До безуму люблю степ. Кожен свій день устаю з бажанням їхати за море і за сині обрії. Лягаю теж із цим. Люблю багато ходити. Всі мої бажання скеровані на: як би побачити побільше світу! Мандри мене тягнуть» (Ю.Яновський).

12.10.

ТЕМА. Позначення дат і часу

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

1. Мовна розминка (вправа 1(усно).

2. Опрацювання навчального матеріалу(сс. 41-42).

3. Практична частина уроку.

3.1. Вправа 2.

3.2. Вправа 3.

4. Домашнє завдання.

П. 14, вправа 7.

11.10.

ТЕМА. Відмінювання числівників

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

1. Мовна розминка (провідміняти числівник 45).

2. Практична частина уроку.

2.1. Вправа 4 .

2.2. Самостійна робота(вправа 5).

3. Домашнє завдання.

Пп 12-13 , вправа 7(1, числівники запишіть словами).

11.10.

ТЕМА. «Я (Романтика)» – новела про добро і зло в житті та в душі. Проблема внутрішнього роздвоєння людини між гуманізмом і фанатичною відданістю революції . Образ ліричного «Я». Роль присвяти. Образ матері, його символічність

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

1. Вивчення нового матеріалу.

1.1. Слово вчителя.

ММикола Григорович Хвильовий... Такий незнаний та таємничий, такий збуджуючий та хвилюючий, філософ та поет...

Микола Григорович, глибоко вникаючи в психологію персонажів, прагне збудити в читача певне почуття, викликати психологічну настроєність, змусити його переживати разом з героями твору. Відтворювати хвилювання його навчило життя... Так і народилася новела «Я (Романтика)», яка вперше була надрукована в альманасі «Гарт» у Харкові 1924 року.

М. Хвильовий присвятив новелу "Я (Романтика)" "Цвітові яблуні"

М. Коцюбинського, тому що був учнем М. Коцюбинського. А ще тому, що в творі М. Коцюбинського головний герой також є людиною із роздвоєною свідомістю — письменник, який, переживаючи трагедію смерті власної дитини, одночасно відчуває і муку батьківських почуттів, і черпає матеріал для майбутнього твору. Він страждає, зневажає себе, але не може нічого змінити. Однак торжествує у цій трагедії творча, життєствердна сила. У Миколи Хвильового центром уваги є душа ліричного героя, що змагається між революційним обов’язком та гуманістичним началом.

1. 2. Ідейно-художній аналіз(записати в зошити).

Тема: зображення громадянської війни як одного з найтрагічніших явищ в історії України, адже в основі війни лежить руйнація, нівелювання родинних зв’язків, братовбивство. Показ того, як генетичні, вроджені риси людяності, добра, любові до матері розчиняються в патологічному відчутті відданості ефемерним ідеалам комуни.

Ідея: фатальна невідповідність між ідеалами революції та методами їх досягнення, засудження більшовицького революційного фанатизму.

Основна думка: світ врятує любов, усепрощення.

Жанр: психологічна новела (деякі літературознавці стверджують, що оповідання є імпресіоністичним, тому що автор акцентує увагу на мінливості відчуттів і вражень, застосовує різноманітні зорові й слухові образи. Особливістю цієї новели є синтез ілюзії та дійсності. Нерідко читачу буває надзвичайно тяжко розрізнити, чи описувані події й відчуття реальні, чи це тільки уявлювані, нафантазовані головним героєм картини).

Проблематика: збереження людської індивідуальності, цілісності людської натури як необхідності існування людини; розбіжності між мрією і дійсністю; мети і засобів її досягнення; колізії між гуманізмом і фанатизмом; роздвоєння особистості.

1.3. Словник до твору.

ВЕРСАЛЬЦІ -- 1. Назва, яку дали учасники Паризької комуни 1871 р. силам контрреволюції, що зосередилися у Версалі (передмістя Парижа). В. за допомогою прусських військ у травні 1871 р. вчинили криваву розправу над комунарами. 2. перен. озвірілі, оскаженілі; контрреволюціонери.

ІНСУРГЕНТ — повстанець, учасник повстання. За традицією інсургентами називали учасників народних повстань.

1.4. Робота над змістом твору

- Чому головний персонаж новели — роздвоєна особистість? ( У його душі живуть і постійно ворогують два антиподи: Я-людина і Я-чекіст. Звертає на себе увагу факт, що Я часто моделює подумки ту саму ситуацію: боїться, що заради торжества революції доведеться пожертвувати найдорожчим — матір’ю.)

- Яка ж боротьба точилася в цей час у душі персонажа? Що могли б сказати один одному частинки роздвоєної душі його? Спробуємо уявити це собі і відтворити за допомогою таблиці.

Я - людина

Я - чекіст

1. "Але ж мати дала тобі життя. Вона завжди ніжна, добра, вона любить тебе і ніколи не докоряє за твої вчинки. Вона духовно чиста. Вона зрозуміє і розрадить, пожаліє і наснажить".

2."Спустошений морально після розстрілів, саме до матері ти поспішаєш, щоб заспокоїти себе. Забув?"

3."Що ти говориш, божевільний?! Твоя мати — свята. Вона — втілення образу Марії-Богородиці, мучениця і всепрощальниця, високоморальна й м’якосерда".

1."Справжній комунар мусить служити ідеї "загірної комуни". Це — щасливе майбутнє. А мати — вчорашній день. Вона поза ходом історії, поза законом".

2."Так, я люблю матір. І ненавиджу себе за це. Адже любити матір означає бути м’якотілим. Інші члени трибуналу кращі від мене, бо кожен із них заради ідеї, "загірної комуни", не вагаючись, розстріляв би навіть рідну неньку без жодних сумнівів".

. " 3 «Ні. Не забув. Вона не дає мені забути про своє

існування, про свою моральну чистоту. Її обличчя з’являється переді мною, коли я вершу справедливий

суд іменем щасливого майбутнього. Вона дивиться

. мені в душу з німим докором. Вона хоче розбудити

мою совість. У мене починає стукати у скронях, у мене болить голова й ниє серце. Я починаю сумніватися, що вчинив справедливо. І я знову ненавиджу себе за м’якотілість.

4."Нарешті я все зрозумів. Час Марії-Богородиці, му мучениці і всепрощальниці, високоморальної й м м’якосердої, минув. Люди, носії таких якостей, для нового суспільства не мають вартості. Вирок ви

несено. І буде виконано. Мною".

- Чому, на вашу думку, автор не дав імені головному героєві? (Він не заслуговує на ім’я).

- Як ви гадаєте, чи може довго тривати таке роздвоєння? (Ні, не можна залишатися людиною, якщо служиш дійсності, схожих на зграю «голодних вовків»).

- В чому розкривається роздвоєність Я-оповідача? (В його внутрішніх монологах, у повсякчасних спробах самовиправдання).

- Які персонажі оточували головного героя? (доктор Тагабат, дегенерат, Андрюша).

1.5. Коротка характеристика героїв.

Доктор Тагабат — тип людини розумної й освіченої, але надзвичайно цинічної й жорстокої. Підсумовуючи свої висновки про нього, голова трибуналу підкреслює: «Це ж він і мій безвихідний хазяїн, мій звірячий інстинкт. І я, главковерх чорного трибуналу комуни — нікчема в його руках, яка віддалася на волю хижої стихії»

Дегенерат - «Мені він завше нагадує каторжника, і я думаю, що він не раз мусив стояти у відділі кримінальної хроніки». До того ж, специфічна будова черепа («низенький лоб, чорна копа розкуйовдженого волосся й приплюснутий ніс», «трохи безумні очі») й авторське визначення «дегенерат» засвідчують, що цей персонаж тупий, жорстокий. На відміну від безіменного голови ревтрибуналу, доктора Тагабата й татарина, дегенерат «тільки тоді йшов з поля, коли танули дими й закопували розстріляних», тобто завжди перевіряв, чи справді загинули всі, кому трибуналом винесено вирок.

Андрюша - «квола воля», "...цей невеселий комунар" .

- Образ матері втілює два начала -реальна, земна людина, яка понад усе любить свого сина, є для нього втіленням добра, турботи, всепрощення і розуміння; а також цей образ вивищується до образу Богородиці. . Недарма мати стоїть перед образом Марії, зводить руки догори, ніби захищаючи «м'ятежного сина». Проте Діва Марія віддала свого сина ради спасіння людства, а в новелі мати пішла на смерть від рук сина ради його примарної ідеї, що знову-таки зводиться до спасіння народу. Мати - це втілення добра, любові. Вона також зробила вибір, реалізувавши до кінця материнське призначення - врятувала життя синові ціною власного.

1.6.Опрацювати матеріал.

Душа Хвильового-комуніста роздвоєна, але це не заважає йому розрізняти добро і зло; душа його героя також роздвоєна, але їй заважає сліпий фанатизм. У цьому різниця між письменником і його героєм. Ця різниця і призвела до трагічної смерті письменника, це ж зумовило нелюдський вчинок чекіста, героя його новели. Письменник розуміє причини роздвоєності душі героя, але не хоче розуміти його жахливих вчинків, його фанатизму. Він не знаходить їм виправдання.

Хвильовий розуміє, що треба розвінчати цей фанатизм з його згубленим впливом на людину. Бо не може людина просто так вбити власну матір! Не може... Це може зробити тільки жахливий монстр! Ось в кого перетворює людину сліпа віра в якісь абстрактні ідеї; ідеї, які не мають під собою підґрунтя споконвічної моралі, людяності, добра.

Основна думка цього глибокого філософського твору полягає в тому, що на крові не може постати гуманне суспільство, фанатизм убиває в людині людину, гармонійна світобудова виключає насильство як шлях її досягнення. Новела Миколи Хвильового «Я (Романтика)», як і вся література «розстріляного відродження», пройнята пафосом гуманізму.

Хвильовий-партієць не зміг вбити в собі людяності, любові до людей, віру в справедливість. Зумів відрізнити добро від зла. Але виходу з тієї ситуації, в яку потрапив він, герої ним же написаних творів, весь багатонаціональний народ, на той час письменник не бачив. Це була жахлива безвихідь. З таким тягарем він жити не може...Хвильовий розуміє це і свідомо йде з життя. Це його вибір... Це його рятунок... Це його виправдання...А він так любив життя!...

3. Домашнє завдання.

Скласти і записати діаманту до образу ліричного "Я".

07.10.

ТЕМА. Відмінювання числівників

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

1. Мовна розминка (вправа 5 с.36)

2. Опрацювання навчального матеріалу(сс. 37-38).

3. Практична частина уроку.

3.1.Вправа 1(записати речення, замінивши числівник словами).

3.2. Вправа 2

4. Домашнє завдання.

Пп. 12-13, вправа 3.

06. 10

ТЕМА. Жанрово-стильове розмаїття прози. Нові теми. Життєвий і творчий шлях Миколи Хвильового (Фітільова)

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

1.Сприйняття навчального матеріалу.

1.1.Вступне слово.

20-30-ті роки ХХ ст. — час, який міг би стати «золотою добою» українського мистецтва, а перетворився на одну з найтрагічніших сторінок. Саме тоді українське письменство досягло якісно нового, сказати б, європейського рівня, про що свідчить багато факторів. Головний серед них — те, що це вже була література вільна, упевнена в собі, позбавлена малоросійського комплексу меншовартості.

XX століття для української літератури — дуже плідна пора, яка дала нашій культурі багато талановитих митців і геніальних творів. Мистецькі пошуки молодих прозаїків хоч і знаходяться на різних полюсах ідейно-естетичних уподобань літератури 20-х рр., однак об'єднуються на основі характерних для цієї епохи принципів змалювання людини й світу в провідних творах.

1.2. Робота в зошитах.

Жанрово-стильове розмаїття

Стильове розмаїття течій: експресіонізм, імпресіонізм, символізм, неоромантизм, неореалізм(умовний поділ; стильові тенденції могли поєднуватися; мало місце поняття "індивідуальний стиль").

Жанрове розмаїття :

короткі епічні форми- акварель(короткий, фрагментарний літературний твір, в якому безпосереднє враження передається тонкими ліризованими пластично-зоровими образами), ескіз(незакінчений твір, загальний начерк майбутньої картини у малярстві, архітектурі і т. п., а відтак і в літературі. Вживається інколи як “шкіц“), етюд( невеликий за обсягом, переважно безфабульний твір), новела, оповідання;усмішка, що поєднала ознаки гуморески та фейлетону(сатиричний жанр художньо-публіцистичної літератури, що висміює негативні явища в суспільному житті).

великі епічні форми – повість ( символістська, лірична, імпресіоністична, повість-поема, кіноповість), роман ( аван-гардний, неоромантичний, психологічний, утопічний, пригодницько-авантюрний).

Тематика творів

-тема революції;

-зображення нового побуту та нових стосунків між людьми;

-зображення людини активної дії, яка здатна протистояти хаосу світу;

-драма українського села, зумовлена громадянською війною;

-проблема протистояння села й міста;

-внутрішнє роздвоєння особистості.

20-30-ті роки XX ст. насичені багатьма доленосними історичними подіями; стали природною межею нової та новітньої літератури; українські митці активно шукали свої шляхи в літературі; розпочався поділ на «своїх» і «чужих»; тоталітарний режим набирав обертів: влада все жорсткіше втручалася в мистецький процес і намагалася його контролювати.

Прикладом цього є "розстріляне відродження " — літературно-мистецьке покоління 20-х — початку 30-х рр. XX ст. в Україні, яке дало високохудожні твори в галузі літератури, живопису, музики, театру і яке було знищене тоталітарним сталінським режимом. Термін «розстріляне відродження» вперше запропонував літературознавець Юрій Лавріненко, уживши його як назву збірника найкращих текстів поезії та прози 1920 — 1930-х рр. Початком масового нищення української інтелігенції вважається травень 1933 р., коли 12 — 13 травня стався арешт Михайла Ялового й самогубство Миколи Хвильового. Кульмінацією дій радянського репресивного режиму стало 3 листопада 1937 р. Тоді «на честь 20-ї річниці Великого Жовтня» у Соловецькому таборі особливого призначення за вироком Трійки розстріляний Лесь Курбас. У списку «українських буржуазних націоналістів», розстріляних 3 листопада, також були Микола Куліш, Матвій Яворський, Володимир Чеховський, Валер'ян Підмогильний, Павло Филипович, Валер'ян Поліщук, Григорій Епік, Мирослав Ірчан, Марко Вороний, Михайло Козоріс, Олекса Слісаренко, Михайло Яловий та інші. Загалом, в один день за рішенням несудових органів, було страчено понад 100 осіб представників української інтелігенції — цвіту української нації.

1.3. Загальні відомості про М. Хвильового.

Однією з найтрагічніших постатей в історії української літератури 20-х років XX ст. був і Микола Хвильовий (справжнє прізвище Фітільов).Шалений шквал сталінських репресій змусив його накласти на себе руки, що сприймалось як протест проти сваволі властей і органічно доповнювало кривавий список їхніх жертв. За словами І. Драча, «… він свято вірив у можливість рідкісного шлюбу, у можливість неймовірного єднання. Він вірив, що вільна, незалежна, суверенна держава Україна, яку він виборював усією суттю, усім життям, може бути пошлюблена з червоним, справжнім, справді ленінським комунізмом».

Психологічний портрет письменника : справедливий, наполегливий, спостережливий, скромний, відповідальний, творчий, дружелюбний, вимогливий, войовничий, талановитий

Хвильовий — комуніст, який свято вірив в ідеї комунізму, бачив, що Сталін та його прибічники будують комунізм засобами терору, голоду, страху, не зупиняючись перед прямим фізичним знищенням народу. За своїми політичними переконаннями Микола Хвильовий був українським комуністом. Саме в цьому полягала його трагедія.Він пізно зрозумів, що більшовизм і національна ідея — несумісні поняття. Микола Хвильовий воював за новий світ для своєї матері України в лавах тих, хто знищував її так, як знищив власну матір герой новели «Я (Романтика)».

Хвильовий створив в українській літературі власний стиль — своєрідний різновид лірико-романтичної, імпресіоністичної новели. Поєднання мрії і дійсності в його творах надає їм неповторної стильової новизни.

2. Домашнє завдання.

Опрацювати біографію Хвильового(сс.45-48), прочитати новелу "Я(Романтика)"(сс.50-63).

05.10.

ТЕМА. Числівник. Складні випадки узгодження числівника

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

1. Проблемна ситуація(усно вправа 1 п.11).

2. Повторення навчального теоретичного матеріалу(сс.34-35).

3. Практична частина уроку.

3.1. Вправа 2(розподільна вправа ).

3.2 Вправа 3(1) .

4. Домашнє завдання.

П.11, вправа 7.

04.10.

ТЕМА. Контрольна робота №1. Вступ. «Розстріляне відродження». Літературний авангард. Поетичне самовираження. «Київські неокласики»

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

1. Ознайомлення із завданнями.

2. Оформлення запису в зошитах.

Четверте жовтня

Контрольна робота №1

Вступ. «Розстріляне відродження». Літературний авангард. Поетичне самовираження. «Київські неокласики»

3. Виконання завдань.

І варіант

Початковий і середній рівні

1. Гімн весні, молодості, вірі в щастя складає автор у творі:

а) «Ви знаєте, як липа шелестить…»

б) «О панно Інно»

в) «Арфами, арфами…»

г) «Одчиняйте двері…» (0,5 бала)

2. Слова Євгена Маланюка «Від кларнета твого – пофарбована дудка зосталась. В окривавлений Жовтень – твоя обернулась весна» присвячені:

а) Євгену Плужнику

б) Максиму Рильському

в) Михайлю Семенко

г) Павлу Тичині

(0,5 бала)

3. Ознаки футуризму:

а) усвідомлення зовнішнього спокою, урівноваженості

б) усвідомлення краси природи

в) урбаністичні мотиви

г) прагнення створити мистецтво майбутнього(0,5 бала)

4. В уривку

Арфами, арфами –

золотими, голосними обізвалися гаї

Самодзвонними…

провідним художнім засобом є:

а) метонімія

б) персоніфікація

в) гіпербола

г) порівняння

(0,5 бала)

5. Три м: місто, машина, маса - спрямування

а) експресіонізму

б) неокласицизму

в) імпресіонізму

г) футуризму

(0,5 бала)

6. Представником «київських неокласиків» є автор поезії

а) «Пам’яті тридцяти»

б) «Бажання»

в) «Вчись у природи творчого спокою…»

г) «У теплі дні збирання винограду…»

(0,5 бала)

7. Максим Рильський є автором обох творів у рядку

а) «Ніч… а човен – як срібний птах!..», «Одчиняйте двері…»

б) «Солодкий світ!..», «У теплі дні збирання винограду…»

в) «Вчись у природи творчого спокою…», «Солодкий світ!..»

г) «Арфами, арфами…», «У теплі дні збирання винограду…»

(0,5 бала)

8. До «п’ятірного грона неокласиків» не належав:

а) Ю. Клен

б) Є. Плужник

в) М. Драй-Хмара

г) П. Филипович

(0,5 бала)

9. Увідповідніть назву твору та цитату з нього

1) «Вчись у природи А «Думами, думами - / наче море кораблями,

творчого спокою…» переповнилась блакить / Ніжнотонними...»

2) «Пам’яті тридцяти» Б «Кохана спить, кохана спить, / Піди збуди,

3) «Арфами, арфами» цілуй їй очі, / Кохана спить..».

4) «Солодкий світ!..» В «На кого завзявся Каїн? / Боже, покарай! /

Понад все вони любили свій коханий край».

Г «Мудро на землі, / Як від озер, порослих осокою, / Кудись на південь линуть журавлі».

Д «Твій погляд, ніби пролісок несмілий. / Немов

Трава, що зеленить граніт, / Неначе спогад

нерозумно-милий…»

(2 бали)

Достатній рівень

10. Запишіть перших два рядки поезії"Солодкий світ!..", накресліть схему. Вкажіть віршовий розмір. (2 бали)

11. Закінчіть думку:

«Розстріляне відродження» - це …

Неокласицизм – це …

(1 бал)

Високий рівень

12. Напишіть мінісудження (5-7) речень на тему: «Над чим спонукає замислитися поезія Євгена Плужника?»

(3 бали)

ІІ варіант

Початковий і середній рівні

1. Туга за втраченим коханням, що поєднується зі спогадами про нього – такий мотив твору:

а) «Ви знаєте, як липа шелестить…»

б) «О панно Інно»

в) «Арфами, арфами…»

г) «Пам’яті тридцяти»

(0,5 бала)

2. 2. Слова Євгена Маланюка «Від кларнета твого – пофарбована дудка зосталась. В окривавлений Жовтень – твоя обернулась весна» присвячені:

а) Євгену Плужнику

б) Максиму Рильському

в) Михайлю Семенко

г) Павлу Тичині

(0,5 бала)

3. Яку думку передає Плужник у строфі?

Вір і наслідуй. Учневі негоже

Не шанувати визнаних взірців,

Бо хто ж твоїй науці допоможе

На певний шлях ступити з манівців?

а) світ такий глибокий і незбагненний, але в цьому його краса й привабливість

б) кохання – це те велике, чим варто дорожити, що треба берегти

в) людське життя – це живий біль, жива рана, і не треба її ятрити порожніми фразами

г) потрібно і вчитися у природи, і прислухатися до свого серця, своєї натури як частки цієї природи, щоб не схибити

(0,5 бала)

4.Визначте художньо-виражальний засіб, використаний Є. Плужником у фрагменті

Мудро на землі,

Як від озер, порослих осокою.

Кудись на південь линуть журавлі.

а) метафора

б) епітет

в) порівняння

г) метонімія

(0,5 бала)

5.Футуризм як авангардистську течію модернізму започаткував

а) Максим Рильський

б) Микола Зеров

в) Михайль Семенко

г) Євген Плужник

(0,5 бала)

6.Твір «У теплі дні збирання винограду…» за жанром

а) послання

б) сонет

в) пісня

г) балада

(0,5 бала)

7. Ясний сад, мули нешвидкі, Кіпріда добра – це художні образи поезії

а) Євгена Плужника

б) Павла Тичини

в) Максима Рильського

г) Михайля Семенка

(0,5 бала)

8. «Київськими неокласиками» є обидва письменники, указані в рядку

а) М. Рильський та М. Семенко

б) Є. Плужник та М. Рильський

в) М. Рильський та М. Зеров

г) М. Зеров та П. Тичина

(0,5 бала)

9. Увідповідніть назву твору та цитату з нього

1) «Вчись у природи А «Ось місяць, зорі, солов’ї…/ «Я твій», - десь

творчого спокою…» чують дідугани. / А солов’ї!..»

2) «Ви знаєте, як липа Б «На мулах нешвидких / Вона верталась із

шелестить…» ясного саду, / Ясна, як сад, і радісна, як сміх».

3) «У теплі дні зби- В «Вір і наслідуй. Учневі негоже /

рання винограду…» Не шанувати визнаних взірців».

4) «О панно Інно…» Г «Я – сам. Вікно. Сніги… Сестру я Вашу так

Любив – дитинно, злотоцінно».

Д «На кого посміла знятись / Зрадника рука? - /

Квітне сонце, грає вітер / І Дніпро-ріка…»

(2 бали)

Достатній рівень

10. Запишіть перших два рядки поезії "У теплі дні збирання винограду", накресліть схему. Вкажіть віршовий розмір. (2 бали)

11. Закінчіть думку:

Футуризм – це …

Кларнетизм - це

(1 бал)

Високий рівень

12. Напишіть мінісудження (5-7) речень на тему: «Над чим спонукає замислитися поезія Євгена Плужника?»

(3 бали)

4. Домашнє завдання.

Повторити вивчене.

04.10.

ТЕМА. Ступені порівняння прикметників

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

1. Проблемна ситуація(письмово вправа 1 с. 29).

2. Повторення навчального теоретичного матеріалу(с.29).

3. Практична частина уроку.

3.1. Вправа 2.

3.2 Вправа 3 .

4. Домашнє завдання.

Пп.9-10, вправа 4.

23.09.

ТЕМА. Написання контрольного есе (підготовча робота)

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

1. Рубрика "Пригадаймо".

Структура есе

1.Вступ – суть та обґрунтування вибору даної теми, складається з ряду компонентів, пов’язаних логічно. На цьому етапі дуже важливо правильно сформулювати тезу, яку розкриєте в основній частині. Тут ви повинні погодитися з думкою автора повно чи частково або не погодитися. У вступі фокусується увага на проблематиці есе, ставляться ключові питання. Не зайвим буде вказівка на актуальність (значимість для сучасного суспільства) проблеми есе.

2. Основна частина – теоретичні основи обраної проблеми та виклад ключового питання. Ця частина передбачає розвиток аргументації та аналізу, а також обґрунтування їх, виходячи з наявних фактів, інших доказів та позицій із цього питання. Основний зміст есе являє собою аналіз початкової

тези-гіпотези, який неможливий без пошуку заперечень, формулювання протилежних точок зору, знаходження парадоксальних рішень, пошуку прикладів із публіцистики, художньої літератури, із досвіду власного життя. Тут мало погодитися або не погодитися з чиєюсь думкою. Необхідно продовжити або доповнити її. Аргументи повинні бути послідовними. Кожна думка має підкріплюватися доказами.

У процесі побудови есе необхідно пам'ятати, що один абзац повинен містити тільки одне твердження й відповідний доказ, підкріплений ілюстративним матеріалом.

3. Висновок – узагальнення та аргументація, які підсумовують есе або ще раз вносять пояснення, підкріплюють сенс і значення викладеного в основній частині.

2. Ознайомлення із темою есе.

Краще жити мріями чи будувати плани й утілювати їх у життя?

3. Робота на чорновиках(добір матеріалу, складання плану...).

Обсяг - 2 сторінки.

4. Домашнє завдання.

Скласти на ЧОРНОВИКУ есе.

22.09.

ТЕМА.Риторична фігура як засіб мовного вираження

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

1. Проблемне питання(усно).

Чи можна уявити собі текст художнього стилю без виражальних засобів? Чому?

2. Повторення навчального теоретичного матеріалу(с.19-20).

3. Практична частина уроку.

3.1. Вправа 5( письмово)).

3.2 Вправа 7(1) .

4. Домашнє завдання.

ПП. 6-7, виписати з художньої літератури 5 речень. Тропи підкреслити і надписати їх назву. Риторичні фігури записати в дужках після речення.

22.09.

ТЕМА. Урівноваженість душевного стану ліричного героя, мотив туги за минущістю краси, гармонією світу і людини, мить і вічність у чуттєвому вираженні (поезії Є.Плужника «Вчись у природи творчого спокою...»,«Ніч... а човен – як срібний птах!..»)

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

1. Вивчення нового матеріалу.

1.1. Слово вчителя.

Поезiя збiрок "Рання осiнь" (1927) і "Рiвновага" (1933) лiрична, а точнiше, iнтимно-особистiсна, глибоко психологiчна за характером. Є. Плужник великий майстер передавати особливостi рiзних станiв душi людини. В цих збiрках багато творiв пейзажноï лiрики, котра неодмiнно, хоч б на рiвнi пiдтексту, спiввiдноситься із долею людини.

Книга «Рання осінь» - здебільшого це коротенькі вірші-роздуми, мета яких — знайти позицію й певний спокій у житті. Часто це була позиція самітника та відлюдника, людини хворої, яка має багато часу на міркування й мало практично діє. До цієї збірки входить поезія «Вчись у природи творчого спокою…».

1. 2. Читання поезії. Ідейно-художній аналіз(записати в зошити).

Тема: взірець для творчої людини — природа, у якій усе гармонійно поєднане, включене в життєвий коловорот.

Ідея: захоплення красою навколишнього світу і біль з приводу відсутності душевної гармонії, заклик шанувати природу, тому що все минеться, а людина все одно буде бажати гармонії з довколишнім світом.

Основна думка: людині притаманно сумніватися, помилятися. Тому і потрібно вчитися у природи, прислухатися до свого серця, своєї натури як частки цієї природи. І вірити, мати якісь ідеали, співзвучні загальнолюдським, щоб не схибити, не піти манівцями.

Вид: пейзажна лірика.

Римування: перехресне.

Віршовий розмір: ямб.

1.3. Слово вчителя.

Не побачила світу третя книга віршів Є. Плужника «Рівновага» (1933). Рукопис її зберігся завдяки дружині письменника та був вивезений за кордон і надрукований там через 12 років після смерті поета, а тепер основні вірші з неї надруковані у «Вибраних поезіях». Вірш, що ввійшов до збірки «Рівновага», — «Ніч… а човен — як срібний птах!..» — це мариністично-символічна поетична мініатюра, сповнена неоромантичного світовідчування. Вона нагадує симфонію, у якій почуття ліричного героя й морські краєвиди зливаються в один візерунок, характеризують макрокосмос і мікрокосмос душі ліричного героя, його бунтівливу вдачу.

Попри те, що у творах Євгена Плужника відображено врівноваженість душевного стану ліричного героя, часто відчувається мотив туги за минущістю краси. Цією думкою наповнений вірш «Ніч… а човен — як срібний птах!..» Поезія нагадує про те, який прекрасний світ. Образ малого ненадійного човна, що летить по річці, «як срібний птах», символізує людське життя, сповнене радості, гармонії, а подекуди — непевності й смутку. Мить і вічність у чуттєвому, образному вираженні знайшли в цій поезії найяскравіше втілення.

У вірші Є. Плужника конкретна картина ночі на човні поєднується з алегоричною, з глибоким підтекстом. Зачаровує порівняння «човен — як срібний птах» (конкретне значення) і тут же — «не спіши, не лети по сяйних світах, Мій малий ненадійний човне!» (абстрактне, переносне значення, метафора, що може означати і людське життя, і вибір шляху людиною, і мрію). Ліричний герой розуміє глибину й незбагненність світу, але в цьому його краса й привабливість, те, заради чого варто жити.

1.4. Читання поезії.

Тема: відтворення врівноваженості душевного стану ліричного героя, мотиву туги за минущістю краси, щирих особистих почуттів людини, пов'язаних із роздумами про те, що людське життя сповнене радості, гармонії, а подекуди — непевності й смутку.

Ідея: возвеличення любові до всього, що пов'язано з людським життям, вибором людиною життєвого шляху, глибокого зачарування красою світу.

Основна думка: світ такий глибокий і незбагненний, але в цьому його краса й привабливість, те, заради чого варто жити: «О, який же прекрасний ти, Світе єдиний».

Жанр: пейзажно-філософська лірика.

Римування: перехресне.

Образи-символи: образ човна — символ людської долі, що несеться по хвилях життя, передає глибоке зачарування красою світу.

2. Домашнє завдання.

Усно дослідити художні засоби поезій, вивчити із зошита. Вивчити напам"ять 1 з поезій(ЗА ВИБОРОМ).

21.09.

ТЕМА. Риторична фігура як засіб мовного вираження

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

1.Мовна розминка(тести с.16-17).

2. Опрацювання навчального теоретичного матеріалу.

2.1. Спостереження - висновки(вправа 1 П.6-7).

2.2. Робота з підручником(с.19).

З метою посилення або ж, навпаки, зниження емоційно-експресивної напруги вірша використовується стилістичний прийом градації:

Найшли, налетіли, зом'яли, спалили, побрали

З собою в чужину весь тонкоголосий ясир.

У наведеному прикладі В.Стус послуговується висхідною градацією, кожне наступне слово містить у собі підсилене інтонаційно-емоційне значення, завдяки чому автор підкреслює картину цілковитого спустошення рідного краю після нападу загарбників.

3. Практична частина уроку.

3.1. Вправа 3( письмово)).

3.2 Вправа 4(письмово).

4. Домашнє завдання.

ПП. 6-7, вправа 6(А письмово(1 запитання і 1 звернення), Б(записати ті речення, де потрібно зробити заміну іншомовних слів на власне українські).

20.09.

ТЕМА. Євген Плужник - один із провідних поетів «розстріляного відродження». Його творча біографія, трагічна доля. Сповідальність, ліричність, філософічність лірики. ТЛ: поглиблення поняття про ліричного героя

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

1. Перевірка ДЗ(тести).

"Пам"яті тридцяти"

1.Вірш-реквієм - жанр твору:

а)"Одчиняйте двері"; б)"Пам'яті тридцяти"; в)"О панно Інно...";

г)"Арфами, арфами..."

2.Символом чого є "кривава дорога"

а)життя; б)нещасливе майбутнє; в)минулого; г)сьогодення

3.Вірш “Пам’яті тридцяти” присвячений...

а)Другій світовій війні; б)постраждалим від тиранії;в)героям і жертвам Першої світової війни; г)студентам, що загинули під Крутами.

4.Яка біблійна назва згадується в поезії?

а)Старий Заповіт; б)Новий Заповіт; в)Біблія; г)Євангеліє

5.Який біблійний образ згадується у творі?

а)Авель; б)Мойсей; в)блудний син ; г)Каїн

6.До якого виду лірики належить поезія?

а)громадянська лірика; Б)патріотична лірика;

в)філософська лірика; г)пейзажна лірика

"Одчиняйте двері"

7. У поезії “Одчиняйте двері…” поет натякає на:

а) бажання знайти свою половинку; б) небезпеку природної стихії; в)своє ставлення до революції; г) зміни природи, які паралельні змінам у житті людини.

8. Тема поезії - ..:

а)національно-визвольне пробудження народу; б)світлі сподівання українців і жорстока реальність; в)гімн весні, молодості; г)єдність природи і високих почуттів людини.

9. Який із названих образів не належить до поезії?

а)горобина ніч; б)наречена; в)старі гаї; г)голуба блакить.

Віршовий розмір

10. Двоскладова стопа з наголосом на першому складі - це:

а)ямб; б) хорей; в)пірихій; г)спондей.

11. Трискладова стопа з наголосом на 2 складі -це:

а) дактиль; б)анапест; в)пірихій; г)амфібрахій.

2. Опрацювання навчального матеріалу.

2.1. Поглиблення знань з ТЛ(записати в зошити).

Ліричний герой — суб'єкт висловлювання у ліричному творі, свого роду персонаж лірики. «Ліричний герой» — це образ, що виникає в уяві читача під враженням висловлених у творі почуттів, переживань, роздумів. Він не ідентичний образу автора, хоч і відображає його особисті переживання, пов’язані з тими чи іншими подіями його життя, ставленням до природи, суспільного життя..

2.2.Ознайомлення з життям і творчістю письменника.

Євген Павлович Плужник народився 26 грудня 1898 року в слобідці Кантемирівка Богучарського повіту Воронезької губернії (край був заселений козаками з України в XVII ст.). в сім'ї дрібного торговця. Його батько був дрібним купцем родом з Полтавщини, а мати – з Воронежчини. У сім‘ї було 8 синів і дочок. Спадкові сухоти періодично забирали когось із дітей. Мати була зайнята, тож Євген жив під опікою сестри Ганни. Змалку опанував рідну українську мову, в гімназійні роки спізнався добре і з літературою — звісно, в час поза навчанням. Учився, поки було йому цікаво; зате читав досхочу, ласуючи цукерками. Мусив міняти гімназії (Воронеж, Богучар, Ростов), закінчивши освіту аж 1918 р. в місті Боброві. Тамтешній учитель-словесник на підставі ранніх проб поетичного пера російською мовою провістив юнакові майбутні літературні успіхи Пролягали Євгенові шляхи І на Полтавщину —спершу в канікулярний час. А того ж 1918 р. вже вдівцем батько Євгена Павло перебрався туди, у свої рідні краї над Пслом, аби порятувати вцілілих дітей від родинних сухот і знайти безпечніший притулоки за тривожної доби.

У 1919р. Євген вчителює у початковій школі села Велика Богачка. Навчаючи дітей, він одночасно поглиблював і свої знання. Але самоосвіта його не задовольняла. Євген Плужник вирішує спробувати свої сили як актор у мандрівній трупі, а вже влітку 1920р. від‘їхав до міста Києва до старшої сестри Ганни, яка працювала лікарем-фтизіатром в медінституті, а її чоловік викладач у ветеринарно-зоотехнічному інституті. Він загітував вступити Євгена до цього інституту. Але через рік Євген зрозумів, що це не його покликання. Невдовзі він вступає до Київського музично-драматичного інституту ім. Лисенка. Акторські здібності Плужника, його гумор та дотепність цінують викладачі й товариші, пророкують перспективне сценічне майбутнє.

Є.Плужник не зробив акторської кар‘єри, взагалі не став актором, проте захоплення театром не минуло безслідно. Він написав три прозові п‘єси.

Дві з них ( “Професор Сухораб” та “У дворі на передмісті” ) опубліковано 1929року в журналі “Життя й революція”. У них живе аромат тієї епохи, вони й тепер можуть задовольнити і наше прагнення до пізнання, і наші естетичні потреби. Плужник надзвичайно любив лише одну п‘єсу: “Лихо з розуму” Грибоєдова. Створити українське “Лихо з розуму”- п‘єсу, що поєднала б у собі все найкраще з драматургії і поезії – ось таку мету поставив перед собою митець. Ще під час відвідування лекцій він знайомиться зі своєю майбутньою дружиною, яка навчалася на історико-філологічному факультеті ІНО (Інститут народної освіти ). Вони закохуються одне в одного і 12 жовтня 1922р. одружуються.

Своє лiтературне «хрещення» письменник одержав у лiтературнiй органiзацiï «Ланка» (згодом - «Марс»), що вiдокремилось вiд строкатого «Аспису» (асоцiацiï письменникiв). Членами групи «Ланка» була невелика, але творчо дуже сильна група молодих «попутникiв»: Б.Антоненко-Давидович, Г.Косинка, В.Пiдмогильний, Є.Плужник, Б.Тенета, Т.Осьмачка, Д.Фалькiвський та iн.

Перші українські вірші Є.Плужника (в гімназійний період він писав російською) були опубліковані 1923 року в київському журналі "Глобус" під псевдонімом Кантемирянин (від назви рідного села) - Плужник ще не наважився перші поетичні спроби підписати власним прізвищем.

1926 року завдяки дружині поета, Галині Коваленко, побачила світ перша книжка віршів Євгена Плужника під назвою "Дні". Євген "все писав, писав, - розповідала вона, - а ми бідно жили, на шостому поверсі, одна кімнатка, а він все писав і засував то в піч, то під матрац. Одного разу він вийшов. Викликали його… Я собі подумала так: якщо я не зможу оцінити його поезію, то викраду. Понесу я Юрієві Меженкові, хай він скаже - він же фахівець, чи це чогось варте. Потім Меженко викликає мене до телефону і каже: "Знаєте, що ви принесли? Ви принесли вірші такого поета, якого ми в житті будемо довго чекати і дай нам Бог, щоб ми дочекалися". Та у липні 1926 року, коли дружина була на відпочинку, стан здоров‘я письменника різко погіршується: горлом пішла кров. Коли лікарі через місяць дозволили нарешті відвезти хворого до передмістя, у Ворзелі зняли кімнату. Там і перебував поет до глибокої осені, потім лікувався у тубінституті, а навесні поїхав до Карасану. Відтоді і назавше його життя підлягло суворому режиму.

Через рік виходить друга й остання прижиттєва поетична збірка Є.Плужника "Рання осінь", яка мала прихильну рецензію Ю.Меженка, а іншими розкритикована.

На початку 30-х років, незважаючи на важку хворобу, літературна діяльність Плужника значно активізується, розширюються її горизонти: перекладає українською мовою. Восени 1932 року поет, повертаючись з Кавказу, заїздить до Харкова, де у вузькому колі друзів читає свою п‘єсу “Шкідники”.

Збірка поезій під назвою "Рівновага", яку Плужник підготував до друку і датована 33-м роком, лишилася ненадрукованою: разом з багатьма своїми друзями й колегами по перу він потрапив у жорна сталінської репресивної машини. Ці вірші увійшли до "Вибраних поезій" Є. Плужника 1966 року. Усього десять років тривала літературна діяльність цього талановитого поета.

В українську поезію середини 1920-х років Євген Павлович Плужник увійшов як співець гуманізму. Поезії його сповнені трагічного звучання: проповідям класової ненависті й безжальному братовбивству він протиставляє ідею абсолютної цінності людського життя, протест проти бездумної революційної жорстокості. Він прагнув конкретного гуманізму, зверненого до кожної людини, що опинилася у вирі терору й репресій і була безсилою захистити свою честь, гідність, зрештою, саме життя.

Поет-філософ Плужник розкриває суперечність між метою і здобутком, між справжнім сенсом людського життя і його нікчемними зовнішніми виявами.

Відразу після розстрілу двадцяти восьми "ворогів народу", серед яких були друзі Є.Плужника по "Ланці" і "Марсу", митець потрапляє в "чергу" призначених до розстрілу. Ордер на арешт і трус у його квартирі був виписаний 4 грудня 1934 року. Але ще 2 грудня уповноважена секретно-політичного відділу НКВС УРСР Гольдман скомпонувала постанову, в якій Плужник звинувачувався в тому, що він "є членом контрреволюційної організації, був зв'язаний з націоналістичною групою письменників, вів контрреволюційну роботу. Знав про практичну діяльність організації по підготовці терактів". На підставі цього зроблено висновок: "перебування його на волі є соціально небезпечним", а тому Євген Плужник підлягає "утриманню в спецкорпусі Київського обласного управління НКВС".

Арешт Плужник зустрів спокійно. Після безпідставних ув'язнень його колег-літераторів, його власний арешт не став несподіванкою для нього. 25 березня 1935 року Євгену Павловичу Плужнику оголосили вирок: смертна кара, яку пізніше було замінено десятьма роками заслання. Проте десять років заслання на Північ з суворими умовами полярного клімату та напівголодне життя в'язничних казарм для людини, хворої на легені, - означали вірну смерть.

До Соловецьких казематів разом із побратимами по засланню в арештантських вагонах поет вже їхати не міг. Його, тяжко хворого, везли окремо. На Соловках він переважно лежав у тюремній лікарні, зрідка писав листи в Україну. Останній його лист датований 26 січня 1936 року. Цей лист Євген Плужник уже продиктував, а дружині лише приписав власною рукою: "Присягаюся тобі, я все одно виживу!" На жаль, це було вже нереально.

Плужник помер у соловецькій тюремній лікарні. Перед смертю розпорядився, щоб його верхній одяг і пальто передали тим, до кого він прихилявся, хоч знав, що його побажання не буде виконано. Наближення смерті передбачив непомильно. Попросив у санітара води: «… вмиюся, пригадаю Дніпро і вмру».

Євген Плужник помер 2 лютого 1936 року. Похований у Братській могилі на Далеких Соловках. 4 серпня 1956 року постановою Військової колегії Верховного Суду СРСР вирок Євгену Павловичу Плужнику скасовано й справу припинено "за відсутністю складу злочину".

Євген Плужник — талановитий український поет, прозаїк, драматург, якого не оминули жорна сталінських репресій, він один із тих, кого ми називаємо тепер «розстріляне відродження». Через усі твори простежується провідна думка: людство вистраждає, опам’ятається, одужає.

3. Домашнє завдання.

Заповнити анкету письменника на основі поданого вище матеріалу.

Анкета письменника

Справжнє ім’я - ...

Псевдонім - ....

Дата народження - ....

Місце народження - ...

Громадянство - ...

Сімейне становище - ...

Рід літературної діяльності – ...

Творча спадщина - ...

Жанри творів - ...

Основні мотиви поезій - єднання людини з природою, мотив любові, творчості, зневіри, втоми

Дата арешту -

Вирок -

Дата і місце смерті -

09.09.

ТЕМА. Поетичне самовираження. Павло Тичина - найбільший модерніст 20рр ХХст. ("Арфами, арфами...", О панно Інно...", "Ви знаєте, як липа шелестить...") ТЛ: вітаїстичність

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

1. Поглиблення знань з ТЛ(записати в зошити).

Вітаїстичність - це риса, що була притаманна модерністській літературі перших десятиліть 20-го століття. Сам термін походить від латинського слова Vita, що значить "життя". Вітаїстичність виявлялася у погляді на стихію життя як

першооснову усіх світових процесів.

2. Опрацювання навчального матеріалу.

2.1. За підручником (сс.16-17) закінчити думку поданих речень і записати їх.

-У настроях митців 20рр.ХХст. переважає атмосфера.....

- У поезіях 20рр. висвітлюють теми......

- У ліриці 20рр. розвиваються такі жанри:....

- Місто оспівують.....

- Пейзажна лірика наповнюється.....

-Зміни в мариністичній ліриці полягають у тому, що....

2.2. Ознайомитися з хронологічними даними про Павла Тичину(усно).

Дата Подія

23 січня 1891 Народився у селі Піски Козелецького повіту Чернігівської губернії. Батько майбутнього поета був сільським дяком — вчителем «школи грамоти», в сім’ї було 13 дітей. Змалку виявив хист до музики, малювання і віршування. Вчився спочатку в земській початковій школі в с. Піски.

1900-1907 Навчався в Чернігівському духовному училищі. Став співаком архиєрейського хору при Троїцькому монастирі Чернігова

1906 Початок творчості - перший вірш «Синє небо закрилося…»

1907-1913 Навчався в Чернігівській духовній семінарії. Згодом, навчаючись у Київському комерційному інституті, працював у газеті «Рада».

1912 «Ви знаєте, як липа шелестить»

1913-1914 Працював у редакції ліберального україномовного журналу «Світло», а після його закриття — в Чернігівському статистичному бюро. Вийшли три оповідання — «Спокуса», «Богословіє», «На ріках вавілонських».

1913-1917 Навчався на економічному факультеті Київського комерційного інституту, але не закінчив його.

1916-1917 Помічник хормейстера в українському театрі М.К.Садовського.

1918 Закінчив першу книгу поезій «Сонячні кларнети»

1920 Подорожував із капелою К.Стеценка «Думка» Правобережною Україною від Києва до Одеси. «Замість сонетів і октав». Збірка «Плуг».

1921 «В космічному оркестрі»

1923-1934 Співредактор журналу «Червоний шлях» (Харків). Входить до заснованої Спілки пролетарських письменників України «Гарт». Поема-симфонія (чи віршована трагедія) «Сковорода», створює поему «Прометей».

1924 «Вітер з України»

1926 Взяв активну участь у створенні ВАПЛІТЕ.

1929 Дійсний член Академії наук Української РСР

1931 Збірка «Чернігів»

1936-1939 Очолює Інститут літератури АН УРСР.

1938 «Чуття єдиної родини», «Пісня молодості».

1941 Лауреат Державної премії СРСР. «Сталь і ніжність».«Ми йдемо на бій».

1942 «Перемагать і жить!», «Тебе ми знищим — чорт з тобою».

1943 «День настане»

1943-1948 Міністр освіти УРСР.

1947 Член-кореспондент Болгарської АН, доктор філології.

1949 «Живи, живи, красуйся!», «І рости, і діяти»

1953 «Могутність нам дана»

1953-1959 Голова Верховної Ради УРСР, заступник голови Ради Національностей ВР УРСР, член багатьох товариств, комітетів, президій, кавалер орденів і медалей.

1954 «На Переяславській Раді»

1957 «Ми свідомість людства»

1958 «Дружбою ми здружені»

1959 «До молоді мій чистий голос»

1960 «Батьківщині могутній», «Зростай, пречудовий світе»

1961 «Комунізму далі видні»

1962 Лауреат Державної премії УРСР імені Т.Г.Шевченка

1963 «Тополі арфи гнуть»

1964 «Срібної ночі»

1967 Отримав звання Герой Соціалістичної Праці.

16 вересня 1967 Помер в Києві. Похований П.Г.Тичина на Байковому кладовищі.

3. Домашнє завдання.

Прочитати поезії(сс.21-24), усно проаналізувати їх за такими пунктами:рід, вид, тема, основна думка, художні засоби. Одну з поезій вивчити напам'ять.

09.09.

ТЕМА. Практична риторика. Засоби мовного вираження промови

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

1.Рубрика "Пригадаймо".

Риторика - наука про способи переконання та впливу на аудиторію з урахуванням її особливостей.

2. Опрацювання навчального теоретичного матеріалу.

2.1. Словник уроку.

Засоби мовної виразності – це спеціальні художньо-риторичні прийоми, лексичні та граматичні засоби мови, що привертають увагу до висловлення. Вони використовуються для надання мові експресії, емоційності, наочності, роблять її більш цікавою та переконливою.

2.2. Робота з підручником(сс.10-11).

3. Практична частина уроку.

3.1. Вправа 1(завдання Б письмово)).

3.2 Вправа 3(письмово).

4. Домашнє завдання.

ПП. 2-3, вправа 5(А,Б).

08.09.

Тема. Літературний авангард(оглядово). Поет-футурист М.Семенко - сміливий експериментатор("Бажання", "Місто", "Запрошення"). ТЛ: авангард, футуризм, урбанізм

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

1. Опрацювання навчального матеріалу.

1.1.Робота в зошитах(записати тільки виділене).

Теорія літератури: авангард, футуризм, урбанізм

Мистецтво авангарду зруйнувало традиційні засади художньої творчості. Якщо стиль модерн був покликаний неприйняттям індустріалізації та урбанізації, то авангард пов’язаний із цими процесами органічно. Він є прямим породженням нових ритмів життя, прискорених темпів змін, величезних емоційних та психологічних перевантажень і загалом світу, в якому вирують катаклізми, а людина втрачає узвичаєну точку опори.

Авангард, авангардизм (від фр. avant — попереду та garde — охорона) — одна зі світонастанов модернізму, скерована на руйнування традиційних художніх законів, форм. Термін для означення так званих «лівих течій» у мистецтві, радикальніших, ніж модернізм. Узагальнена назва мистецьких течій, які виникли на межі ХІХ і ХХ століть.Комплекс явищ у мистецтві 1-ї третини XX ст., якому притаманне прагнення до радикального оновлення змістовних та формальних принципів творчості, і як наслідок, відмова від канонів мистецтва епох, що передували йому. Мистецтво авангардизму складне і суперечливе, воно містить у собі продуктивні пошуки нових художніх форм і бачення світу.

Футуризм (від італ. futurismo та лат. futurum — майбутнє) — авангардний напрям у мистецтві, що розвинувся на початку XX століття здебільшого в Італії й відстоював крайній формалізм, пропагував культ індивідуалізму, відкидав загальноприйняті мовні та поетично-мистецькі норми.Творцем його вважають італійського письменника Філіппо Марінетті, який 1909 року опублікував у французькій газеті «Ле Фіґаро» «Маніфест футуризму»

Футуризм — це мистецтво антигуманізму, яке має відбити настання часу техніки. Спрямування футуризму можна виразити трьома «М»: місто, машина, маса. Дві головні ознаки футуризму: по-перше, нове мистецтво зовсім не цікавиться людиною. Психологізм оголошується анахронізмом. Психологізм — характерна риса міщанської літератури, яка вмирає. Якщо цікавить душа — пізнай машину. По-друге, для цього мистецтва характерний винятковий динамізм, опоетизування руху, швидкості, зорові пошуки засобів зображення руху. Зупинка є злом, отже — футуристи вживали такі принципи динамізації («прискорення») свого художнього тексту: тексти записувалися без розділових знаків, без великих і малих букв. На думку футуристів, найбільше перешкод для руху роблять прикметники й прийменники. На перший план висувається дієслово. Футуризм — це тотальне заперечення, у тім числі й єства. Музикою міста вважався шум міста. Панувала поетизація потворного, антиестетизм: деякі футуристи, наприклад, видавали свої твори на шпалерах.

Зародження українського футуризму,засновником і ліером якого виступив М.Семенко, припадає на 1914 рік. Активний організатор, він був засновником низки українських футуристичних угруповань і журналів: «Флямінґо» (1919 — 21), «Аспанфут» (1921 — 24) у Києві, а після переїзду до Харкова журнал «Нова ґенерація» (1928 — 30).

Урбанізм – тематика в мистецтві ХХ ст, зображення життя великих міст.

1.2.Ознайомлення із життям М. Семенка.

Михайль Семенко був трагічною і надзвичайно яскравою постаттю української літератури, невиправдано забутим у часи монополії “соціалістичного реалізму”. З біографією письменника ознайомтеся за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=QNCKPlAlU3Y

2. Домашнє завдання.

С 13-14, прочитати твори та матеріал про них, усно висловити власну думку про творчість автора.

07.09.

ТЕМА. Мовна стійкість. Джерела, що живлять мовну стійкість

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

1. Мовна розминка.

Законспектувати текст.

У статті 10 Конституції України записано, що державною мовою в Україні є українська мова. Ми знову стоїмо перед парадоксальним фактом українізації в Україні. Нещодавно прийнято закон, що кожна 4 –та пісня на українському радіо має звучати рідною мовою. Як на мою думку, це ще тільки перший крок. Щорічно з метою утвердження державного статусу української мови, піднесення її престижу проводяться конкурси знавців української мови ім. Петра Яцика, ім. Тараса Шевченка, «Соняшник» та ін. У той же час на телебаченні поширена двомовність, у великих містах, в тому числі і в столиці України, Києві, звучить частіше мова окупанта. Найжахливішим є те, що деякі наші земляки не хочуть знати й вивчати рідну мову, навіть обранці народу – депутати Верховної Ради, часто виступають по-російськи. На захист української мови ставали в усі часи її утисків і письменники, ризикуючи часто власним життям.

2. Сприйняття навчального матеріалу.

2.1. Дослідження-аргументування(усно).

- Доведіть, що такі погляди на спікування українською мовою є міфами. Відповідь аргументуйте.

Я не часто спілкуюся українською, тому що немає з ким.
Я майже не спілкуюся українською, тому що соромлюся робити помилки.
Українська доречна лише для офіційних сфер, а для побутового вжитку вона не підходить, тому в приватному спілкуванні переходжу на іншу мову.
Уже якось так повелося: в одних компаніях спілкуюся лише українською, в інших – лише російською. Якщо почну змінюватися – мене не сприйматимуть.
Більшість не знає української. Чого ж починати спілкування українською, потім усе одно доведеться переходити на російську. Краще вже одразу…
Якщо я не буду переходити на мову співрозмовника, він вважатиме мене нетолерантним, це може спричинити конфліктну ситуацію…
2.2. Актуалізація знань.

МОВНА СТІЙКІСТЬ — намір та поведінка особистості чи групи людей, спрямовані на послідовне, непохитне користування в щоденному спілкуванні певною мовою чи мовними засобами незалежно від мови співрозмовника.

Стійкість до вживання української мови називають УКРАЇНСЬКОМОВНОЮ СТІЙКІСТЮ.

2.3.Теоретична частина уроку.

Головні джерела, що живлять мовну стійкість:

національна традиція;
національна свідомість та солідарність;
національна культура;
національний мир і співпраця з іншими етносами, які живуть на території держави.
2.4. Дослідження-аналіз
Прокоментуйте поради відомого мовознавця, філософа, громадського діяча Івана Огієнка.
- Рідномовні обов’язки в стосунках з чужинцями
1. Шануй чужу мову, але вимагай і від чужинців так само шанувати й твою мову.
2. Перед впливовим чужинцем ніколи не ховай своєї народности й сміло борони свою рідну мову.
3. Живучи серед чужинців, сміло розмовляй зо своїми скрізь тільки своєю рідною мовою. Тільки національно несвідомий ховається перед чужинцями зі своєю рідною мовою.
4. Приходячи до дому чужинця, говори його мовою. Але коли до тебе приходить чужинець, що розуміє твою мову, він мусить ушанувати твій дім, розмовляй із ним своєю рідною мовою.
5. Заходячи до чужої крамниці на твоїй землі, говори тільки своєю рідною мовою. Як тебе не зрозуміють, піди до іншої й купи там, де тебе зрозуміють. Це право твоє.
6. Продаючи речі своєї праці на своїй землі, розмовляй з покупцями тільки своєю рідною мовою. Якщо тебе не зрозуміють, продай тому, хто тебе зрозумів. Це право твоє.
7. Коли до тебе на твоїй землі звернеться хто з запитом чужою мовою, а ти не маєш переконання, що він твоєї мови не розуміє, відповідай йому
своєю рідною мовою.
4. Кожний свідомий громадянин, говорячи з чужинцем або пишучи в чужомовних виданнях, мусить боронити правду й добро свого народу.

2.5. Лексичний марафон.
- Доберіть кожен по 1 епітету до слова «мова».(Рідна, материнська, державна, багата, чудова, розкішна, поетична, пісенна, щира, натхненна, благословенна, виразна, ніжна, гнучка, пелюсткова, калинова, солов’їна, мелодійна, наймиліша, дотепна, іскрометна, лірична, пречиста, врочиста, сучасна, таємнича…).
3. Домашнє завдання.
П.1, вправа 7(Б, есе до 1с.).

06.09.

ТЕМА. Вступ. Українська література ХХ ст. як новий етап в історії національної культури. Поняття "розстріляне відродження". Стильове розмаїття мистецтва 20рр. ХХст.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

1. Організація роботи перед початком навчального року.

Заведіть 1 зошит в лінію на 24 листочки і підпишіть його за зразком

Зошит

для робіт

з української літератури

учня/учениці 11 класу

КЗ "Заваллівський ліцей"

............................................

(Прізвище та ім"я в Р.в.)

Заведіть 1 зошит в лінію на 18 листочків і підпишіть його за зразком. Цей зошит мені здасте через тиждень.

Зошит

для контрольних робіт

з української літератури

учня/учениці 11 класу

КЗ "Заваллівський ліцей"

............................................

(Прізвище та ім"я в Р.в.)

РОБОТА З НАВЧАЛЬНИМ МАТЕРІАЛОМ

1. Робота за таблицею «Літературний процес ХХ століття»(ЗАПИСАТИ В ЗОШИТИ).

Певнi особливостi лiтературного процесу розглядаються в межах таких iсторичних вiдрізків:

Початок XX ст.

(до 1917 року)

Цi хронологiчнi межi визначаються не тiльки перебiгом революцiї1905–1917 рр., а й вiдходом iз життя I. Франка (1916 р.) та М. Коцюбинського й Лесi Українки (обоє померли в 1913 р.). Формування пiсля 1905 р. Києва як лiтературної столицi України, поширення загальноукраїнської лiтературної перiодики

Перiод революцiї

й нацiонального державотворення

Лiтература за часiв Центральної Ради, УНР

Лiтературний процес 20-х рр.

Перiод утопiй українських нацiонал-комунiстiв i поступової ліквідації нацiонального вiдродження України. Значення Празької школи в розвитку провiдних тенденцiй лiтератури в Українi

"Розстрiляне відродження" й насаджування в лiтературi iдей

соцiалiстичного реалiзму

Лiтература в умовах геноциду (голод 1923–1933 рр., сталiнськi репресiї 1934–1939 рр.). Насадження комунiстичної iдеологiї й вульгарної соцiологiї в лiтературознавствi

Лiтература в перiод вiйни 1941–1945 рр.

Друга хвиля емiграцiї. Лiтература в таборах Дi-Пi(ДІ-ПІ (від англ. displaced persons – переміщені особи) – особи, насильно вивезені під час Другої світової війни Німеччиною та її союзниками з окупованих ...)(МУР, розвиток української лiтературно-художньої перiодики, книговидавнича справа)

Українська лiтература

пiслявоєнного перiоду

Література вiд 1946 до кiнця 50‑х рр. в Українi й поза нею

Лiтература в перiод

вiдродження 60-х рокiв

Самвидавiвська лiтература. Нью-Йоркська група в дiаспорi

Лiтературний процес 70–80 рр.

Література в умовах брежнєвсько-сусловського iдеологiчного засилля, репресiй i форсованої русифiкацiї. Формування сталих взаємин iз дiаспорою

Українська лiтература в перiод розпаду СРСР

Утвердження нацiональної й державної незалежностi України. Лiтература на сучасному етапi

2. Сприйняття навчального матеріалу.

2.1. Складання конспекту на основі почутого(прочитаного).

Літературна дійсність в Україні 20-х рр. ХХ ст. видається приголомшливо багатою. Порівняно з нею бліднуть будь-які інші періоди розвитку нашого письменства. Творча палітра вражає унікальним гроном яскравих талантів: В. Еллан, П. Тичина, В. Сосюра, М. Хвильовий, В. Підмогильний, Б. Антоненко-Давидович, М. Івченко, М. Куліш, М.Зеров, М. Рильський, Є. Плужник, Г. Косинка, М. Семенко, Ю. Яновський, Тодось Осмачка, М. Бажан та ін. Привертає увагу дивовижне нуртування розмаїтих стильових течій, що ніби водночас вибухнули в художньому часопросторі, — авангардизм зі своїми відгалуженнями (футуризм і конструктивізм), революційний романтизм, неоромантизм, неореалізм, необароко, «неокласика», імпресіонізм, експресіонізм тощо.

Злива різних видань, калейдоскоп літературних угруповань («Плуг», «Гарт», «Аспанфут», ВАПЛІТЕ, МАРС, ВУСПП та ін.), потоки маніфестів і декларацій, пристрасні полеміки про сутнісні проблеми творчості, — справді, нелегко було молодому митцеві зорієнтуватися в такій стихії. Здавалося, перед ним відкрилися широкі перспективи художнього самоствердження. Це давало підстави вважати 20-ті рр. «ренесансними». Ідеться українське відродження, що сприймається як спонтанний порив уперед, але часто з поглядами, оберненими в минувшину, у накопичені вчорашні проблеми. Мовиться про нове покоління, представлене переважно письменниками, аби нарешті розв’язати не лише естетичні, а й національні та соціальні питання. Така доля спіткала й творче покоління 20-х рр. ХХ ст. — неоднорідне, позначене різними орієнтаціями на художнє та позахудожнє життя, що не могло не призвести до внутрішнього розмежування, характеризувало своєрідність літературних угруповань. Адже АСПИС (Асоціація письменників), що склала 1924 р. основу для формування «Ланки» (з 1925 р. МАРС — Майстерня революційного слова) та «неокласиків», а також ВАПЛІТЕ (Вільна академія пролетарської літератури, 1925–1928 рр.) ставили собі мету — писати справжню літературу, що відповідала б високим естетичним критеріям. В інших організаціях, що різнилися тільки назвами («Плуг», або Спілка селянських письменників, 1921–1925 рр.; ВУСПП — Всеукраїнська спілка пролетарських письменників, 1927–1932 рр.; «Молодняк» — Спілка комсомольських письменників, 1927–1932 рр.), панував неприпустимий для творчості партійно-адміністративний стиль. Їхні зусилля спрямовувалися на культивування безперспективного «пролетарського реалізму», перейнятого не художнім, а чужим для мистецтва класовим духом. Решта течій проголошувалася «буржуазними», «попутницькими». Проти них велася нещадна боротьба. Хоча саме й «попутники», а не опікувані компартією «пролетарські письменники», збагатили нашу літературу творами нев’янучої цінності.

2.2. Робота з підручником(с.6).Скласти і записати доміно.

Літературна дискусія -........

2.2.1. Словник уроку.

ГРАФОМА́НІЯ-хворобливий потяг до писання, письменництва в осіб, позбавлених літературного хисту.

3. Домашнє завдання.

Опрацювати підручник(сс.4-8), ЗАПОВНИТИ анкету про "розстріляне відродження"

1. Назва генерації(покоління) - "розстріляне відродження" або......

2. Період -....

3.Яскраві представники - .......

4. Основне призначення представників літератури -....

02.09.

ТЕМА. Мовна стійкість як ключова риса національномовної особистості

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

1. Організація на початку навчального року.

Заведіть 2 зошити на 12 листочків і підпишіть їх за зразком(в одному будете працювати сьогодні і наступного тижня, а коли прийдете на навчання до школи, то перший здасте мені, а далі будете працювати в іншому зошиті. .

Зошит

для робіт

з української мови

учня/учениці 11 класу

КЗ "Заваллівський ліцей"

............................................

(Прізвище та ім"я в Р.в.)

Заведіть 1 зошит в лінію на 18 листочків і підпишіть його за зразком. Цей зошит теж мені здасте через тиждень.

Зошит

для контрольних робіт

з української мови

учня/учениці 11 класу

КЗ "Заваллівський ліцей"

............................................

(Прізвище та ім"я в Р.в.)

УВАГА!!! Кожного уроку роботу в зошиті ви починаєте з дати та зазначаєте, чи це класна /домашня робота. Обов"язково пишете тему, а далі виконуєте всі письмові завдання.

2. Робота над навчальним матеріалом.

2.1. Мовна розминка( вправа 1). Усно відповісти на питання. Відредагувати текст і записати його в зошит.

2.2. Опрацюйте матеріал с. 4(усно).

2.3. Виконайте завдання А і Б вправи 2(УСНО). Письмово виконайте завдання В цієї ж вправи(4-5 практичних порад).

3. Домашнє завдання.

Вивчити матеріал с.4, виконати вправу 4(з 1 і 2 текстів виписати приклади мовної стійкості).

Блог учителя української мови та літератури Здерчук Оксани Василівни

Шукати в цьому блозі

11 клас (2022-2023)

ТЕМА. Контрольна робота №2.Творчість М. Хвильового, Остапа Вишні, Ю. Яновського, В. Підмогильного

2. Виконати завдання.

І варіант

5. Числівниками є всі слова в рядку
А. дев’яносто, півтора, дев’ятка;

Б. шістдесят п’ять, шестирічний, сороковий;
В. десятеро, п’ятимільйонний, кільканадцять;

Г. вісімнадцятий, сотка, тридцять чотири

6. Правильною є відмінкова форма числівника
А. ста сімдесяти чотирьом;

Б. ста семидесяти чотирьох;
В. ста сімдесятьома чотирьома;

Г. стома сімдесятьма чотирма.

7. Помилково узгоджено числівник з іменником у словосполученні
А. двадцять два абрикоси;

Б. чотири помідори;

В. півтора огірка;

Г. два з половиною банана.

Структура есе

Коментарі

Дописати коментар

11 клас (2022-2023)

ТЕМА. Контрольна робота №2.Творчість М. Хвильового, Остапа Вишні, Ю. Яновського, В. Підмогильного

2. Виконати завдання.

І варіант

5. Числівниками є всі слова в рядку А. дев’яносто, півтора, дев’ятка;

Б. шістдесят п’ять, шестирічний, сороковий; В. десятеро, п’ятимільйонний, кільканадцять;

Г. вісімнадцятий, сотка, тридцять чотири

6. Правильною є відмінкова форма числівника А. ста сімдесяти чотирьом;

Б. ста семидесяти чотирьох; В. ста сімдесятьома чотирьома;

Г. стома сімдесятьма чотирма.

7. Помилково узгоджено числівник з іменником у словосполученні А. двадцять два абрикоси;

Б. чотири помідори;

В. півтора огірка;

Г. два з половиною банана.

Структура есе

Коментарі

Дописати коментар

5. Числівниками є всі слова в рядку
А. дев’яносто, півтора, дев’ятка;

Б. шістдесят п’ять, шестирічний, сороковий;
В. десятеро, п’ятимільйонний, кільканадцять;

6. Правильною є відмінкова форма числівника
А. ста сімдесяти чотирьом;

Б. ста семидесяти чотирьох;
В. ста сімдесятьома чотирьома;

7. Помилково узгоджено числівник з іменником у словосполученні
А. двадцять два абрикоси;