10 клас 2022

31.05.

Тема. Література для читання влітку

Основний зміст

1. Опрацювати список рекомендованої літератури для читання влітку.

- Микола Хвильовий «Я(Романтика)»

- Юрій Яновський «Майстер корабля»

- Валер»ян Підмогильний «Місто»

- Остап Вишня «Моя автобіографія», «Письменники», «Сом»

- Микола Куліш «Мина Мазайло»

- Осип Турянський «Поза межами болю»

- Іван Багряний «Тигролови»

- Олександр Довженко «Зачарована Десна»

- Олесь Гончар «Модри Камень»

- Григір Тютюнник «Три зозулі з поклоном»

- Ліна Костенко «Маруся Чурай»

2. Домашнє завдання.

Читати програмові твори.

30.05.

Тема. Цікава українська мова. Підсумки

Основний зміст

1. «Мовне асорті».

1.1. «ВІДПОВІДІ У СЛОВАХ»
Відповіді на ці запитання можна знайти у словах.
1.Яку квітку бачив хлопчик, коли лежав у гамаку? - МАК (ЗРАЗОК)
2.Що їв касир під час обідньої перерви?
3.Як називається водойма, де купається влітку Марічка?

4.Який спортивний заклад спорудили на пустирі?
5.Що вилили з цистерни на залізничну колію?
6.Що побачив мотоцикліст попереду?
7.Що побачив Карлсон, який спав на даху?
8. Яку страву любить тракторист?
9.Хто налякав королеву у лісі?
10.Що зламав цап об поріг?

1.2. СКЛАСТИ АНАҐРАМИ

Анаґрами – це слова (іменники), що складаються з одних і тих самих букв, розташованих у будь-якій послідовності. Інколи з тих самих букв можна скласти два, три і більше слів.
Приклад: клоун – кулон.

АРФА
ЖАЛО
МАРШ
СЕРП
АТЛАС
ЗАМОК
МАРКА
БИРКА
КАРЕТА
БРАК
ШАРФ
ЛИСТОК
КОЛОСОК
МАЯК
2. Домашнє завдання – ГАРНО ВІДПОЧИТИ ВЛІТКУ.

27.05.

Тема. УПЧ Враження про самостійно прочитані твори, які викликали найбільше зацікавлення

Основний зміст

1. Творча розминка(письмово).

Складіть акроасоціацію до слова «література». Важливо!!!Добирайте складові до кожної букви так, щоб це були слова, пов»язані з вивченим у 10 класі матеріалом з української літератури.

Л –

І –

Т –

Е –

Р –

А –

Т –

У –

Р –

А –

2. Робота в зошитах.

Дайте письмові відповіді на запитання.

Творчість яких українських письменників вас захоплює?

Які самостійно прочитані твори є вашими улюбленими?

Які ваші улюблені герої з цих прочитаних творів? Чому саме вони?

Вчинки яких героїв вразили вас найбільше? Чому?

3. Домашнє завдання.

Повторити вивчене у 10 класі з ТЛ.

26.05.

Тема.Узагальнення вивченого (підготовка до ЗНО)

Основний зміст

1.Перегляньте відеоурок. Запишіть у зошити відповіді до всіх завдань, крім №40.

https://www.youtube.com/watch?v=D5nLrI3WHhE

2. Домашнє завдання.

Письмово виконати завдання 40(2 частина)

24.05.

Тема. Література рідного краю. Життя і творчість Галини Берізки

Основний зміст

1. Рубрика «Пригадаймо». Пригадайте прізвища письменників рідного краю.

Довідка: Євгенія Собко, Володимир і Світлана Наконешні, Олесь Доля, Микола Сарахан, Костянтин Лесьєв-Лесь, Іван Гайворон, Олександр Білятинський, Катерина Барановська, Оксана Маліновська та інші.

2. Сприйняття навчального матеріалу.

2.1. Опрацювати усно поданий матеріал.

Галина Берізка (Галина Спиридонівна Шарандак-Бровченко) народилася 17 вересня 1920 р. в с. Могильному Гайворонського району на Кіровоградщині. ЇЇ давній предок Терентій Sarandakis за часів козацтва потрапив у турецький полон, і разом з козаками тяжко гарував на турецький галерах. Під час Хотинської битви був звільнений і січове братство забрало сироту з собою в Україну. Ще на галерах він добре вивчив українську мову, на Січі одружився з українкою. Матір майбутньої поетеси, Анна Аркадіївна Бахталовська, була онукою вчителя Дмитра Бахталовського, що навчав майбутнього велетня в українській літературі – Богдана Лепкого. Батько, Спиридон Шарандак, працював вчителем української мови і літератури у Могильному з 1918 року. Подружжя вчителів навіть мешкало у шкільній квартирі при школі, де 17 вересня 1920 року і народилася майбутня захисниця української свободи.

У художній автобіографії «Мій життєпис» згадувала: «Ми були щасливі діти... Рано навчилися читати й писати. Всі гарно співали. Наш батько 33 роки, крім основних предметів (мови й літератури), ще керував хором, грав на скрипці. З ранніх років удома вчив нас декламувати, співати козацьких пісень та російських романсів. Нас привчали до всякої роботи. Хлопці поралися у хлівах, а я на кухні. Павлик носив воду, рубав дрова. Ми влітку доглядали птицю, пасли корову, їздили верхи на конях. Будували хату – ми подавали глину. Вчилися ми всі троє добре. Батько в 1927 році привів нам із сусіднього села Таужного сестричку Таню, в якої батьки померли від тифу. Вона дуже добре все робила і нас навчала. З нею ми влітку сапали буряки, в’язали перевеслами снопи.

Ото були часи! Всі діти в селі тоді трудилися з радістю. Не було всього того, що зробило дітей лінивими Знання у школі тоді отримували чудові, а хто погано вчився, залишав школу після четвертого класу і займався якоюсь господарською справою.

У 1929 році наша сім’я знову зазнала горя. Батька мого арештували й вивезли до Одеси «за участь в діяльності Спілки визволення України – СВУ. Тоді я почула такі видатні імена, як Сергій Єфремов, Зінаїда Тулуб, Старицька-Черняхівська, директор київської школи ім. Т. Шевченка – Дурдуківський... Як на шуміла історія СВУ, так вона скоро й затихла Батько повернувся додому. В 30-х роках все стало змінюватись. Діти намагались здобути середню освіту, щоб виїхати в місто – до технікуму чи інституту. Молодь втрачала любов до землі після голодомору 1932-33 років та розкуркулювання селян, висилки на Соловки й у Сибір у 1929-30 роках».

«Голод 1932-33 років також нас не обминув. У селі творилося щось страшне. Люди вмирали, а хліба все шукали й шукали. Вчителів виганяли на «райони» села, змушували писати акти і навіть лізти на горища, під стріхами шукати зерна. На третій день після такої «роботи» мій татко відмовився йти на «район» – і третього дня його арештували.

Дев’ять місяців в Одеській тюрмі, де також панував голод, далися взнаки: влітку 1933 pоку батько приїхав додому з ознаками психічного захворювання, галюцинаціями. Лише через довгий час він одужав і відновив свою роботу в школі. Здавалось, усе страшне вже позаду. Але в 1936 році арешти знову відновились, репресовували інтелігентів, які служили колись у царській армії або в військах Української Народної Республіки (1918-1920 pp.). А влітку 1937 року почалися масові арешти.

З нашого радгоспу, що відносився до Сальківського цукрового комбінату, за одну ніч 25 червня було арештовано 43 чоловіка… Цього разу батько додому не повернувся. Через 20 років надійшло повідомлення, що він у 1942 році помер у Архангельському таборі… Після 1937-го для нашої сім’ї настали тяжкі часи. Брат Павло вступив до Київського університету – і туди полетіли доноси, що університет дав притулок синові «ворога народу». Маму зняли з роботи, мене й брата Петра виключили зі школи. Я поїхала до Києва, вступила до 10 класу школи ім. Т. Шевченка, але мене й там знайшли. У січні 1938 року в Гайворонському райвідділі НКВС розбиралася моя справа відносно листа, яким я привітала з Новим роком начальника Мусатова. Лист мав 12 сторінок, в ньому була вся суть тогочасного стану суспільства. Але Мусатов вчинив на той час благородно: випустив мене з тюрми, відновив моє навчання в десятому класі, а маму звелів призначити викладачкою фізики в школі. Школу я закінчила в 1939 році, а у вересні поїхала вчитись в Одеський університет на філологічний факультет.

Я вибрала російське відділення за порадою батька; в листі він писав: «вступ на українське відділення загрожуватиме обвинуваченням в українському буржуазному націоналізмі... Два роки життя в студентському оточенні трохи полегшили моє життя. Часто писала мамі, братові Павлові у Київ. Молодший брат Петрик помер у 1940-ому».

Війна змусила Г. Шарандак повернутися до рідної хати. «Влітку 1942 року, – писала вона, – юний поет з Гайворона Микола Черниченко залучив мене в підпілля ОУН. А ми, особливо діти репресованих в 1937 році, бажали звільнення України від фашизму, проте повернення ті порядків, політичних утисків, відсутності свободи слова не хотіли. Ми мріяли про вільні республіки і справжню дружбу народів. Щоб кожен з гордістю сказав: «Я – росіянин, я – грузин, я – татарин; я – вільний, можу говорити все, що думаю, і ніхто мене не обізве націоналістом, контрреволюціонером, ворогом народу. Але наші мрії про щастя для всіх націй закінчилися арештом у листопаді 1943 року!». Ув’язнених, у яких знайшли якісь документи чи зброю, нацисти розстріляли. Г. Шарандак згадувала, що була врятована від розстрілу завдяки клопотанню тодішнього старости села І. Рейнгольда та сина письменника Тимофія Бордуляка Тита, що був її хрещеним батьком. Навесні 1944 року Г. Шарандак вдалося втекти з німецької в’язниці. Під час утечі М. Черниченка було поранено і, очевидно, він загинув, але Г. Шарандак зберегла його вірші. Уже у незалежній Україні, завдяки її клопотанням, у видавництві «Український письменник» вийшла збірка М. Черниченка «Це я – твій син».

НКВД швидко дізналося про членство Г. Шарандак («Берізка» – її творче псевдо) в ОУН. Її арештували в Одесі 25 березня 1945 року, коли вона поновила навчання в університеті. Вирок – 10 років неволі і п’ять років позбавлення громадянських прав. «26 липня 1947 року мене вивезли до м. Норильська після смертельної голодівки, яку задумав старий прокурор Нікітін, щоб врятувати мене від голодної смерті. З’явився ще раз в моїм житті і гайворонський начальник РВ НКВС узбек Мусатов. Він також хотів мені допомогти скоротити строк ув’язнення. Та я відмовилась. Бо мама моя й бабуся були вбиті за замовленням моїх ворогів, а не злодіїв, з хати нічого не забрали, гроші зарплата мами 700 рублів – були в шафі з паспортом. Я не хотіла ні життя, ні волі. Але на Півночі, в Норильську, в середовищі благородних «зрадниць Батьківщини» як «радянських», так і бандерівок – я вернулась до життя». «Мені ніхто не писав, крім учительки Орисі Остапівни Гасюк – дружини московського професора інституту ядерної фізики, нащадка шведів, родом із с. Могильного. Після розправи з Берією нас почали звільняти. А декого засудили на 25 років після повстання проти режиму Берії в таборах. У 1955 році я одружилася з Миколою Бровченком. Додому вернулися в кінці 1957 року. В 1965-ому помер чоловік. Я сама зростила двох синів – Андрія (1956 р.н.) та Миколу (1963 р.н.). Працювала вчителькою у рідній Могильнянській школі».

Значний доробок письменниці фактично загинув. «20 березня 1946 року у мене знайшли чотири зшитки рукописів віршів, які трактувалися у моїй судовій справі, як документальні докази моїх «злочинів». Написала багато новел, деякі збереглися. Частина поем також збереглася. Заучувала напам’ять свої вірші й поеми. Мої неопубліковані романи – «В бурях епохи», «В краю білих ведмедів», «На волі». Багато рукописів було спалено на моїх очах після обшуків, різні твори розіслані друзям, які вже померли». Друкувалася від 1958 p., зокрема у збірниках «Поезія» (1989), «З облоги ночі» (1993), «Боян» (1996; усі – Київ). Авторка збірок «Недоспалені листи» у кн. «Час каміння збирати» (К., 1997) та «Вибране» (Слов’янськ, 2002), книги прози «Сакраменто» (К., 2003). У своїх творах оповідала про трагедії, пережиті українським народом, свідком яких була з раннього дитинства. Серед тих, у кого творчість Галини Берізки знайшла відгук у серцях, були М. Рильський, Т. Масенко, О. Гончар, В. Малик, О. Лупій та ін. У 2005 році за книгу прози «Сакраменто» удостоєна обласної літературної премії ім. Є. Маланюка.

У творах, які збереглися, та й у пам’яті тих, хто знав Галину Берізку, залишаться її величезне життєлюбство, прагнення до справедливості, природна, не награна, а вистраждана любов до рідного краю, відчуття внутрішньої свободи. Галина Берізка – письменниця глибокоемоційна, вдумлива, здатна осягнути проблеми мінливих років.

Куточки рідного, вистражданого краю були для поетеси джерелом одвічного натхнення:

                                                                 Рано-раненько ходжу між грядками,
                                                                 Бачу, як пишно росте бур’янець,
                                                                 Сходить картопля поміж грудками...
                                                                 Боже, коли ж піде дощ накінець?
                                                                 Вітер легенький вологою диха, –
                                                                 Може, сьогодні пошле Миколай
                                                                 Дощик густий, порятує від лиха
                                                                 Землю, що сохне і журиться тихо.
                                                                 Боже Всесильний! Водички подай
                                                                 Всьому живому, що світ уквітчало,
                                                                 Зросту – насінню, що в землю упало!
                                                                 ...Бачу: злітають із неба краплини –
                                                                 Дощик пустився, радіє душа,
                                                                 Падають, падають світлі перлини,
                                                                 Пахнуть квітки на бузкових кущах.
                                                                 А над селом, над суцвіттям акації
                                                                 Ллється вже пісня дзвінка солов’їв:
                                                                 «Скоро минеться страшна окупація
                                                                 Злої посухи... під гуркіт громів
                                                                 Прийде пора благодатних дощів!..»
                                                                                                       22 травня 2003 р.

Її душа одлетіла у вічність 15 вересня 2007 року, залишивши теплі, натхненні рядки: «І зичу всім вам Божої любові в труді й борні».

2.2. Робота в зошитах.

На основі прочитаного матеріалу скласти анкету письменниці(10 складових), ввівши в неї не менше 3 пунктів, що стосуються творчості Галини Берізки.

3. Домашнє завдання.

Повторити вивчене з ТЛ.

24.05.

Тема. Контрольна робота №4. Морфологічна норма. Практична риторика

УВАГА!!! Роботи здаєте у вівторок, 24 травня, протягом дня. Невчасно здані роботи не перевіряю.

Основний зміст

1. Виконати завдання.

1. Морфологічну помилку допущено в рядку:

А запобігаймо грубим помилкам

Б збережіть природу чистою

В ходімо на нову виставку

Г давайте жити дружно

Д допомогти Бучак Любославі Йосипівні

2. Лише форму множини мають обидва іменники рядка:

А дебати, кеглі

Б надра, бенкети

В іменини, землі

Г ворота, радощі

Д штани,суперечки

3. До першої відміни належать усі іменники варіанта:

А ясла, кума, площа, межа

Б староста, хлоп'я, вулик, кузня

В сестра, воєвода, суддя, верба

Г кенгуреня, душа, дорога, ріка

Д жага, Лука, метро, миля

4. Прочитайте фрагмент поезії.

З того часу в Україні жито зеленіє;

Не чуть плачу, ні гармати, тільки вітер віє,

Нагинає верби в гаї, а тирсу на полі…

Укажіть, скільки в цьому фрагменті іменників твердої групи:

А4

Б5

В 7

Г8

Д10

5. Закінчення -а (-я) у формі родового відмінка однини мають усі іменники в рядку:

А кравець, буревій, рядок

Б кисень, Київ, предмет

В вечір, січень, портрет

Г жаль, іменник, струмок

Д жир, хліб, електровоз

6. Закінчення -у (-ю) у формі родового відмінка однини мають усі іменники в рядку:

А сюжет, хокей, ставок

Б вогонь, завод, конфлікт

В хор, бальзам, мільйон

Г барвінок, дощ, гараж

Д тиждень, рік, палац

7. Форму кличного відмінка утворено НЕПРАВИЛЬНО в рядку:

А Іване

Б Іванко

В Степане

Г Руслано

Д Саве

8. У яких іменниках у формі орудного відмінка однини подовжуються м’які приголосні:

А заполоч, блакить, височінь

Б нехворощ, фальш, суміш

В повість, любов, річ

Г мати, гордість, північ

Д радість, ніч, розкіш

9. Установіть відповідність між іменниками та родами, до яких вони належать:

1) чоловічий А Тбілісі, дівчисько, кашне, око

2) жіночий Б Карпати, листоноша, денді, колега

3) середній В сирота, забіяка, роззява, задавака

4) спільний Г суддя, вужака, шимпанзе, собака

Д Чилі, путь, Міссурі, бабище

10. Прочитайте теми для суперечок і виконайте завдання.

· Еміграція за кордон – право кожної людини чи зрада батьківщини?

· Соціальні мережі – велике благо чи віртуальне щастя?

· Краще жити в місті чи селі?

Напишіть невеличке есе з елементами роздуму на обрану тему, навівши 2 аргументи для підтвердження своєї тези (обсяг – до однієї сторінки).

2. Домашнє завдання.

Повторити вивчене.

23.05.

Тема. Теза й аргументи. Полемічні прийоми

Основний зміст

1. Перегляньте відеоурок.

https://www.youtube.com/watch?v=hiVAPMudWi8

2. Виконайте завдання.

2.1. Вправа 5(пп. 61-62, запишіть одну із запропонованих тез, доберіть до неї і запишіть 2-3 аргументи).

2.2.Вправа 4(пп.63-64, усно).

2.3. Вправа 7(пп.63-64, письмово).

3. Домашнє завдання.

Повторити пп. 48-64(підготовка до контрольної роботи).

20.05.

ТЕМА. Контрольна робота №6. Творчість О. Олеся,

М. Вороного, В. Винниченка

УВАГА!!!.Контрольну роботу пишете на подвійних підписаних листочках і здаєте 20 травня, у п"ятницю, протягом дня. Невчасно здані роботи не перевіряю.

Основний зміст

І. Виконати завдання.

Початковий і середній рівні

І. Тести

1. Першою збіркою поезій Олександра Олеся була:

а) «Перезва» ; б) « Будь мечем моїм!..»;

в) «З журбою радість обнялась»; г) «Цвіте трояндами».

2. «Відбились зорі у воді, Летять до хмар тумани» - ці рядки містять художній засіб:

а) анафору; б) метафору; в) гіперболу; г) епітет .

3. Драматичний етюд О.Олеся «По дорозі в Казку» перегукується з твором:

а) «Мойсей» І.Франка; б) «Момент» В.Винниченка;

в) «Лісова пісня» Лесі Українки ; г) «Кайдашева сім'я» І.Нечуя-Левицького.

4. У якому творі М.Вороний задекларував принципи власної поетичної творчості?

а) «Блакитна панна»; б) «Іванові Франкові»;

в) «Інфанта»; г) «Євшан-зілля».

5. До інтимної лірики належить вірш О.Олеся

а) «З журбою радість обнялась»; б) «Чари ночі»;

в) «О слово рідне! Орле скутий!» ; г) «Айстри».

6. У новелі «Момент» В.Винниченка НЕ порушена проблема:

а) батьків і дітей; б) щастя;

в) життя і смерті; г) миті як вічності.

Достатній рівень

ІІ. Завдання на встановлення відповідності

7. Установіть відповідність:

Художній засіб Приклад

1. неологізм а) Довгожданна, нездоланна…

Ось вона – Блакитна Панна!..

2. метафора б) Косять коси, Луг голосить.

3. епітети в) Над килимами вогнелунними

Венера кинула алмаз.

4. символ г) Бенкет весна справляє.

д) Співочий грім батьків моїх

8. Установіть відповідність між твором і уривком із нього:

1. М.Вороний «Іванові Франкові» а) …Шум дерев!

Музика зір блакитнооких,

Шовковий спів степів широких,

Дніпра між ними левій рев...

2. О.Олесь «О слово рідне! Орле скутий!» б) Ви йшли , як сон, як міф укоханий,

Що виринає з тьми століть.

3 . О.Олесь «Чари ночі» в) Моя девіза – йти за віком

І бути цілим чоловіком.

4. М.Вороний «Інфанта» г) Лови летючу мить життя!

Чаруйсь, хмелій, впивайся

І серед мрій і забуття

В розкошах закохайся.

Високий рівень

9. Доповніть фрази:

а) У драматичному етюді «По дорозі в Казку» О.Олесь розв’язує проблему ….

б) Образ панни («Момент» В.Винниченка) – втілення ідеї ... .

2. Домашнє завдання.

Повторити вивчене.

19.05.

Тема. Практична риторика. Суперечка як вид комунікації. Види суперечки. Правила ведення суперечки

Основний зміст

1. Перегляньте відеоурок.

https://www.youtube.com/watch?v=RAWIfFw83Ss

2. Практичні завдання(за матеріалом відеоуроку).

2.1. Робота з текстом(записати тему й основну думку тексту).

2.2.Проблемно-пошукове завдання(випишіть тільки ті теми, в яких є предмет суперечки).

2.3. Ситуативне завдання(назвати вид суперечки і вказати 2-3 проблеми питання громадянської відповідальності).

3. Домашнє завдання.

Пп.59-60, вправа 3(письмово завдання А,Б,В,Г).

17.05.

Тема. "Момент". Образ панни - утілення ідеї вічної жіночності, краси

Основний зміст

1. Перегляньте відеоурок.

https://www.youtube.com/watch?v=zU5So6nV66I

2. За матеріалом уроку записати інформаційний ряд-характеристику Мусі.

Муся - ....., ....., ......

3. Домашнє завдання.

Підготуватися до контрольної роботи(М. Вороний, О. Олесь,

В. Винниченко).

16.05.

Тема. Контрольна робота. Написання вільного есе про явище природи, що викликає найбільше захоплення і здивування("Весняне пробудження природи")

УВАГА!!! Роботу пишете на подвійних підписаних листочках і здаєте у вівторок, 17травня, протягом дня. Невчасно здані роботи не перевіряю.

Основний зміст

1. Рубрика "Пригадаймо"(с. 44).

Пригадайте, що таке есе, які основні вимоги до написання вільного есе.

2. Написання контрольної роботи.

3. Домашнє завдання

Повторити пп.48-58.

13.05.

Тема. Поєднання в новелі «Момент» реалістичного змалювання дійсності та філософського підтексту(плинність життя, щастя людини, мить – частинка вічності)

Основний зміст

1. Вступне слово вчителя.

На початку ХХ ст. актуальним об»єктом дослідження в літературі стає неповторна особистість зі складним внутрішнім світом. А імпресіоністичне світобачення відкривало нові можливості для передачі внутрішнього, духовного та психологічного світу людини.Імпресіонізм як художнє явище зацікавив Володимира Винниченка можливістю по-новому глянути на статус людини у світі.

2. Матеріал для сприйняття теми.

2.1.Літературна довідка(усно).

Після виходу новели "Момент" автору дорікали за оспівування "вільного кохання".З цим твердженням можна погодитися лише частково: витвір письменника - захоплена молитва красі світу, безмежна вдячність серця за радість існування, гімн перед страшним і прекрасним ликом Бога кохання.Світ природи вабить своєю гармонією,посилюючи відчуття недосконалості світу людського.Подібні контрасти характерні для літератури неоромантизму. Отже, в цьому сенсі новела "Момент" може бути подібна до "Intermezzo", "Тіней забутих предків" М.Коцюбинського, "Лісової пісні" Лесі Українки.

Герой твору , молодий революціонер, згадує пережите ним особисто, а слухачам і читачам пропонує стати свідками любовної пригоди юнака.

2.2. Повторення ТЛ.

Імпресіонізм (від фр. impression — враження) — напрям у мистецтві, який основним завданням вважав витончене відтворення особистісних вражень та спостережень.

Критики зазначають, що в новелі «Момент» переплітаються риси імпресіонізму й реалізму.(Імпресіонізм: тонка передача вражень, почуттів і переживань героя-оповідача, психологізм, увага до кольорів і звуків, яскравих деталей, лаконізм, деполітизація .Реалізм:нелегальний перехід через кордон, смертельна небезпека, відданість ідеям революції)

2.3.Робота в зошитах.

Створіть асоціативний ряд із 6 складових( на основі прочитаної новели) , поєднавши реалістичні(3) та філософські(3) складові.

«Момент» - …..

2.4. Робота над змістом прочитаної новели (дати усні відповіді на питання; на окремі питання подаю готові відповіді з метою допомогти учням ).

- Поясніть вибір письменника пори року, за якої відбуваються події, описані в тексті.

- Який підзагаловок має новела?

- Чому герой - оповідач не має імені?

- Які причини змушують Панну перейти нелегально кордон? Як Ви ставитесь до людини, яка заради ідеї жертвує своїм життям чи ризикує ним?

- Охарактеризуйте ставлення героїв до смерті? Чи змінюється воно протягом оповіді?

- Чи згодні Ви з думкою деяких літературознавців про розбещеність, аморальність головних героїв, пропагування ідеї "лови момент"?

- Чи зробив момент героя щасливим?

- Чому, на вашу думку, після всього пережитого молоді люди приймають рішення розлучитися?

- Які проблеми порушує новела?

- Чим мотивовано вибір назви для твору?

- Зясуйте приналежність твору до жанру новели .(Новела — це невеликий прозовий твір про незвичайну життєву подію з несподіваним закінченням. І автор «Моменту» протягом усього твору тримає читачів у напруженні, яке переживають двоє молодих людей — він і вона. Фінал твору несподіваний: розлука саме в той момент, коли в серцях обох оселилися любов і щастя).

- У чому особливість композиції новели? (Є обрамлення, «оповідання в оповіданні»)

2.5. Тестування(письмово).

1.У творі В.Винниченка запис «Із оповідань тюремної Шехерезади» є:

А епіграфом Б присвятою В підзаголовком

Г першим реченням Д останнім реченням

2.За жанром «Момент» є:

А оповіданняБ новела В роман Г повість Д легенда

3. «Момент» написано у стилі:

А символізму Б імпресіонізму В експресіонізму

Г неоромантизму Д футуризму

4.Шехерезада у тексті є:

А панночкою Б жовніромВ контрабандистом

Г кузькою Д в’язнем - оповідачем

5.Твору «Момент» не властива композиційна особливість:

А динамічний сюжет Б наявність діалогів В розповідь від третьої особи Г напруженість у розгортанні подій

Д використання пейзажних замальовок

6. Тема твору «Момент»:

А ризиковане життя контрабандиста Б труднощі нелегального переходу кордону В втеча панночки й революціонера за кордон Г короткочасна любов у ризикованій ситуації Д життя українців на початку ХХ ст.

7. Прочитайте рядки.

Я схопив край її сукні,поцілував і випустив.Вона тихо пішла,а я сидів,і в мені з мукою щеміло щастя…Хто вона,де вона, й досі не знаю,але я завжди ношу її в душі.

Ці рядки є рядками:

А експозиції Б зав’язки В розвитку дії

Гкульмінації Д розв’язки

8. Прочитайте рядки.

Ліс ніби примирився з нами й не дивився так вороже і суворо;дуби із співчуттям поглядали на нас згори; оголені берези несміло визирали з-за них і посміхалися білим гіллям.

Цих рядках використано:

А інверсію Б фразеологізм В персоніфікацію

Г синоніми Д алегорію

9.Незаймана природа й прекрасне життя в ній протиставляється людській моралі як чомусь протиприродному,обтяженому умовностями в реченні:

А «На, дивись, нам не треба ховатись, у нас нема незаконнорождених, у нас нема пашпортів, моралів, «уложеній о наказаніях», ми маленькі, здорові, чисті циніки».

Б Старі товсті дуби, широко розставивши волохаті руки-віти, ніби приймали нас в свої зрадливі обійми.

В Стрункі берези, білі, мов оголені до пояса, соромливо стояли між дубами і ховалися за ними

Г Дорога наша стояла порожньою і далеко там вливалась, наче бура річечка, у зелене море хлібів.
Д Тут не було вже білих беріз, не було метеликів, земля була вогка, чорна, вкрита гнилим листям та безліччю маленьких гілочок, які хрускали під ногами.

10. У творі «Момент» В. Винниченко порушив проблему
А справедливості за будь-яких обставин Б плинності життя й щастя людини В легковажності випадкових стосунків
Г екології довколишнього світу Д еміграції українців на Захід

11. Події у творі «Момент» розгортаються в такій послідовності
А переодягання у свитки й брилі — розмова з панночкою в клуні — перебігання смуги кордону — переховування в полі
Б переховування в полі — розмова з панночкою в клуні — переодягання у свитки й брилі — перебігання смуги кордону
В перебігання смуги кордону — розмова з панночкою в клуні — переодягання у свитки й брилі — переховування в полі
Г розмова з панночкою в клуні — переодягання у свитки й брилі — перебігання смуги кордону — переховування в полі
Д розмова з панночкою в клуні — переодягання у свитки й брилі — переховування в полі — перебігання смуги кордону

12. Прочитайте рядки.
Сама настояща, юродська панна, у гарненьких черевичках, що визирали з-під сукні, із солом’яним бриликом на колінах, із здивовано направленими на мене очима. А очі, як у зляканої лані, променисті, чисті, великі.

Цей уривок є:

А реплікою з діалогу Б авторським відступом

В ліричним відступом Г портретом героїні

Д фрагментом пейзажу

3. Домашнє завдання.

Письмово проаналізувати твір(рід, жанр, напрям, течія, тема, основна думка, образи, проблематика(4-5 найважливіших проблем).

12.05.

ТЕМА. Творення та відмінювання чоловічих та жіночих імен по батькові

Основний зміст

1. Перегляньте відеоурок.

https://www.youtube.com/watch?v=8pjrS3T3UlE

2. Практична частина уроку.

2.1. Вправа «Родинне дерево»(з відеоуроку).

2.2. Вправа 2, вправа 3.

3. Домашнє завдання.

Пп.57-58, вправа 7.

10.05.

Тема. Володимир Винниченко. Життя і творчість, громадська і політична діяльність.Винниченко-художник. Прозові й драматичні твори. Перший український науково-фантастичний роман "Сонячна машина", його популярність у 20-ті роки ХХ століття

Основний зміст

1. Перегляньте відеоурок.

https://www.youtube.com/watch?v=oj-2yfSndgI

2. Робота в зошитах.

За матеріалом відеоуроку заповнити анкету письменника.

АНКЕТА ПИСЬМЕННИКА

Ім"я(повне):

Роки життя:

Навчання(заклади):

Еміграція(дуже коротко про кожен період):

Популярність твору "Сонячна машина":

Багатогранна діяльність:

Творчий доробок(загальна характеристика):

Оцінка діячів літератури(І. Франко, Л, Українка,

М. Коцюбинський):

3. Домашнє завдання.

Прочитати новелу "Момент"(сс.191-202).

10.05.

ТЕМА. Особливості кличного відмінка

Основний зміст

1. Перегляньте відеоурок.

https://www.youtube.com/watch?v=4vJ40V118vM

2. Виконайте завдання.

2.1. Вправа 2 п. 55-56 + рубрика "Зауважте".

2.2. Вправа 3 + рубрика" До речі..."

2.3. Вправа 5(тести).

3. Домашнє завдання.

Пп. 55-56, вправа 7(І).

06.05.

Тема. О. Олесь. Драматичний етюд «По дорозі в Казку». Дорога в Казку – символ духовних поривань до кращого життя. Маса, гурт людей і їх провідник. Лідер – сильна особистість. ТЛ: драматичний етюд

Основний зміст

1. Поглиблення знань з ТЛ(записати в зошити).

Драматичний етюд – невелика одноактна п’єса, події якої мають драматичний характер.

Етюд – з франц. — вправа, вивчення — невеликий за обсягом, переважно безсюжетний твір настроєвого характеру, в якому автор подає конкретну картину, фіксує момент, вихоплений з життя, відтворює внутрішній стан людини, нерідко на тлі співзвучного пейзажу.

2. Матеріал для сприйняття ідейно-художнього змісту твору.

2.1. Переглянути відеоурок.

https://www.youtube.com/watch?v=mz2E-oF7zq4

2.2. Робота в зошитах.

За матеріалом відеоуроку скласти анкету твору.

3. Домашнє завдання.

3.1.Прочитати ( прослухати (аудіо книга)) етюд «По дорозі в Казку».

3.2. Написати мініатюру(1с) , висвітливши на матеріалі твору тему «Трагедія революційного проводиря і маси-юрби».

05.05.

Тема. Закінчення іменників ІІІ відміни в орудному відмінку. Словозміна іменників ІV відміни

Основний зміст

1. Перегляньте відеоурок і виконайте письмово усі завдання, окрім таблиці міркування.

https://www.youtube.com/watch?v=ajlaiJJA67Q

2. Переляньте відеоурок і виконайте завдання(письмово).

https://www.youtube.com/watch?v=T-LCM2yoMpY

3. Домашнє завдання.

С. 168, завдання 1 і 2.

1. Запишіть слова в орудному відмінку однини.

Мужність, любов, печать, актуальність, багатобарвність, ніч, Січ, честь, байдужість, вродливість, вермішель, кров, гордість, кіновар, лють, лютість, паморозь, вертикаль, галузь.

2. Запишіть речення, вставивши іменники ІVвідміни.

1. За качкою пливе її…. 2. Зайчиха годує своє…. 3. Корова опікується малим… . 4. Ведмедиця грається на галявині з кумедним…. 5. Олень підходить до свого…. 6. Курка несе черв’яків жовтеньким… . 7. Собака оберігає своїх…. 8. За лошицею біжить жваве…

03.05.

Тема. «Чари ночі» - перлина інтимної лірики. Мотив краси кохання й молодості. «О слово рідне!Орле скутий!..» - експресивне висловлення патріотичних почуттів

Основний зміст

1. Робота над сприйняттям поезії «Чари ночі».

1.1. Вступний коментар учителя.

Прекрасним зразком органічного поєднання пейзажної, філософської та інтимної лірики є поезія Олександра Олеся «Чари ночі» зі збірки «З журбою радість обнялась». За жанром цей твір – романс, завдяки проникливій мелодійності він став популярною народною піснею.

Центральним мотивом цієї поезії є заклик любити життя, насолоджуватись його красою, цінувати кожну мить. Автор пропонує ліричному героєві, а з ним і читачеві, улити «струмінь власної душі» у «шумляче море» краси весняної природи, до дна випити чашу щастя молодості й кохання, тим паче, що щастя – надто швидкоплинне, саме тому потрібно «ловити летючу мить життя». Цю ідею увиразнює образ Фауста:

І схочеш ти вернуть собі,

Як Фауст, дні минулі...

Та знай: над нас – боги скупі,

Над нас – глухі й нечулі…

Продовжуючи народнопісенну традицію, Олександр Олесь будує вірш на наскрізному паралелізмі «людина – природа». Ліричність поезії посилюється влучними метафорами, наприклад, «тут ллються пахощі густі, там гнуться верби п’яні», «…уся земля тремтить в палких обіймах ночі»; персоніфікованим образом весни, яка завжди була символом молодості, краси, оновлення, наприклад: «весна іде назустріч нам», «весна бенкет справляє». Таким чином, одухотворена природа перебуває в органічній гармонії з почуттями ліричного героя: «Поглянь, уся земля тремтить В палких обіймах ночі, Лист квітці рвійно шелестить, Траві струмок воркоче».

Використовує поет у вірші й прийом обрамлення: на початку й у фіналі поезії повторюється строфа: Сміються, плачуть солов’ї І б'ють піснями в груди: "Цілуй, цілуй, цілуй її – Знов молодість не буде!"

1.2. Виразне читання поезії.

ЧАРИ НОЧІ

Сміються, плачуть солов'ї
І б'ють піснями в груди:
"Цілуй, цілуй, цілуй її, —
Знов молодість не буде!

Ти не дивись, що буде там,
Чи забуття, чи зрада:
Весна іде назустріч вам,
Весна в сей час вам рада.

На мент єдиний залиши
Свій сум, думки і горе —
І струмінь власної душі
Улий в шумляче море.

Лови летючу мить життя!
Чаруйсь, хмелій, впивайся
І серед мрій і забуття
В розкошах закохайся.

Поглянь, уся земля тремтить
В палких обіймах ночі,
Лист квітці рвійно шелестить,
Траві струмок воркоче.

Відбились зорі у воді,
Летять до хмар тумани...
Тут ллються пахощі густі,
Там гнуться верби п'яні.

Як іскра ще в тобі горить
І згаснути не вспіла, —
Гори! Життя — єдина мить,
Для смерті ж — вічність ціла.

Чому ж стоїш без руху ти,
Коли ввесь світ співає?
Налагодь струни золоті:
Бенкет весна справляє.

І сміло йди під дзвін чарок
З вогнем, з піснями в гості
На свято радісне квіток,
Кохання, снів і млості.

Загине все без вороття:
Що візьме час, що люди,
Погасне в серці багаття,
І захолонуть груди.

І схочеш ти вернуть собі,
Як Фауст, дні минулі...
Та знай: над нас — боги скупі,
Над нас — глухі й нечулі…"
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Сміються, плачуть солов'ї
І б'ють піснями в груди:
"Цілуй, цілуй, цілуй її —
Знов молодість не буде!"

1.3. Робота в зошитах.

ПАСПОРТ ТВОРУ

Рік написання “Чари ночі” – 1904

Збірка: «З журбою радість обнялась».

Літературний рід: лірика.

Жанр: романс (він став популярною народною піснею).

Вид лірики: інтимна (з елементами пейзажної і філософської)

Тема: скороминущість людського життя, тимчасовість життя людини на землі; момент кохання.

Ідея: утвердження кохання як найважливішого в житті людини, як сенсу життя; заклик насолоджуватися життям перед обличчям тлінності; гімн природі й красі.

Напрям – модернізм

Течія – символізм

Символічні образи:

солов’ї (символ весни, кохання);

іскра (символ душевної енергії, завзяття);

бенкет весни (символ буяння природи й життя);

образ весни є символом молодості, краси, оновлення.

Фауст (символ неповоротності минулого, минущості, марності намагань).

Художні засоби “Чари ночі”:

“Сміються, плачуть солов’ї” – антоніми.

Анафора - «весна».

Епітети – «свято радісне», «верби п»яні»….

Метафори – «тут ллються пахощі густі, там гнугься верби п’яні», «сміються, плачуть солов’ї і б’ють піснями а груди», «…уся земля тремтить в палких обіймах ночі»)

Персоніфікований образ: “весна іде назустріч нам”, “весна бенкет справляє”

Паралелізм: “людина – природа”

Прийом обрамлення: на початку й у фіналі поезії повторюється строфа.

2. Матеріал для сприйняття поезії «О слово рідне!Орле скутий !..»

2.1. Слово вчителя.

Поезія вибудувана як монолог-звертання ліричного героя до рідного слова. Анафора «О слово рідне!» увиразнює не тільки композиційну єдність, а й змістову наповненість, підкреслює щирість ліричної оповіді, схвильованість героя, зумовлює ораторські інтонації, патріотичні почуття. У серці автора виникає біль через зневажливе ставлення до рідної мови й історичне безпам’ятство співвітчизників. Наскрізна антитеза розгортає сюжет вірша.Поет використовує яскраві метафори й епітети. Українське слово уподібнюється «скутому орлу», тобто поневоленому народові, слово якого звучало завжди як «співочий грім батьків моїх», а тепер «дітьми безпам’ятно забутий». Для поета рідне слово, незважаючи на переслідування і заборони, – носій волелюбного духу народу, його безсмертя. Ідея вірша випливає з переконань митця, що рідне слово відбиває драматичну історію України, стало духовною зброєю народу. Зображуючи поетичний образ неповторної краси української мови і Вітчизни, поет висловлю своє творче кредо: «О слово! Будь мечем моїм! / Ні, сонцем стань! Вгорі спинися, / Осяй мій край і розлетися / Дощами судними над ним».

Образ меча в письменника перегукується з емблемою апостола Павла, у якого він символізує меч духовний: «Меч духовний є слово Боже». Автор переосмислює цей образ, поєднуючи в ньому духовне і творче начала; слово-меч стає атрибутом свободи і справедливості. У руслі символізму поет вдається до міфологічних образів космічного простору – сонця, синього неба, музики зір, а також біблійних образів (судні дні), які очистять рідний край від зла і стануть запорукою відродження нації, якщо вона поставить слово-меч собі на службу, оберігатиме рідне слово – символ безсмертя народу. Художній напрям(течія) -модернізм(символізм).

2.2. Виразно прочитати вірш.

О слово рідне! Орле скутий!
Чужинцям кинуте на сміх!
Співочий грім батьків моїх,
Дітьми безпам'ятно забутий.

О слово рідне! Шум дерев!
Музика зір блакитнооких,
Шовковий спів степів широких,
Дніпра між ними левій рев...

О слово! Будь мечем моїм!
Ні, сонцем стань! вгорі спинися,
Осяй мій край і розлетися
Дощами судними над ним.

3. Домашнє завдання.

Записати паспорт поезії «О слово рідне!Орле скутий!..», вивчити напам»ять поезію «Чари ночі».

УВАГА!!! Поезію здаєте у п»ятницю, 06.05., з 11 до 12 години в кімнаті №16.

02.05.

Тема. Олександр Олесь. Коротко про життя і творчість. Неоромантичні, символістські тенденції у творчості("З журбою радість обнялась...")

Основний зміст

1. Перегляньте відеоурок.

https://www.youtube.com/watch?v=R4h-WYEtscg

2. Робота в зошитах.

Заповніть анкету письменника.

Справжнє ім"я:

Псевдонім:

Періоди творчості:

Перша збірка:

Творчий доробок:

Багатогранна діяльність: письменник, перекладач, .......

3. Робота з поезією "З журбою радість обнялась..."

3.1.Виразне читання поезії "З журбою радість обнялась..."

З журбою радість обнялась…
В сльозах, як в жемчугах, мій сміх,
І з дивним ранком ніч злилась
І як мені розняти їх?!

В обіймах з радістю журба.
Одна летить, друга спиня…
І йде між ними боротьба,
І дужчий хто — не знаю я…

3.2. Коментар учителя.

Поезія складається з двох строф, у яких визначене поетичне кредо Олеся. Журба з радістю в обіймах — це образ самого життя. Не буває радості без журби, так, як і журби без радості. Хіба б могла людина відчути радість, якби не знала, що таке печаль? Ці двоє протилежних почуттів перебувають у нескінченній боротьб і між собою. Їх не можна розняти, спинити, пізнати. Їх можна лише відчути й передати словом, яке вражатиме в самісіньке серце, якщо воно правдиве. А що таке правда життя? Вона в постійній зміні почуттів, у взаємозв'язку радості й туги. У другій строфі Олесь висловив думку про те, що він і сам не знає, хто дужчий: журба чи радість. Та все ж ці почуття однаково дорогі поетовому серцю, бо вони наснажують і живлять його творчість.

У вірші журба і радість, щастя і мука, смерть і воскресіння, день і ніч — антитези, які завжди переплітаються у світовідчутті й творчості митця, власне, як і в реальному житті.

У мистецтві, як і в житті, немає «білого» і «чорного». Від того, як складається життя митця, залежить настроєва тональність його творчості. Звичайно, журба з радістю в обіймах – це образ самого життя. Автор висловив думку, що він і сам не знає, хто дужчий – радість чи журба. Вони однаково дорогі поетовому серцю, бо наснажують і живлять його творчість.

4. Домашнє завдання.

Виразно читати вірш, скласти і записати паспорт поезії(6-7 пунктів(художні засоби обов"язково)).

29.04.

Тема. М. Вороний. Узагальнено-ідеалізований жіночий образ як сюжетний центр символістського твору. Згадка про революцію як данина естетиці доби соціальних перетворень("Інфанта")

Основний зміст

1. Перегляньте відеоурок.

https://www.youtube.com/watch?v=bibkzaY74Mw

2. Робота в зошитах (за матеріалом відеоуроку).

2.1.Словник уроку.

2.2.Заповнення анкети твору.

Назва:

Напрям(течія):

Рід:

Вид:

Жанр:

Тема:

Композиційний прийом:

Кольори-символи та їх значення:

Авторські неологізми:

3. Домашнє завдання.

Вивчити напам"ять одну із вивчених поезій М. Вороного(сс.236-238).

УВАГА!!! Вірш здаєте у вівторок, 03.05., з 11 до12 години в кімнаті №16.

28.04.

Тема. Закінчення іменників чоловічого роду ІІ відміни в родовому відмінку. Тренувальні вправи

Основний зміст

1. Рубрика "Пригадаймо"(сс.171-172), "До речі..."(с. 174)

2. Практична частина уроку.

2.1. Вправа 3.

2.2. Вправа 5.

2.3. Вправа 4 .

3. Домашнє завдання.

П. 54, вправа 6(завдання вправи виконати з 4 словами за вибором(МАЄ БУТИ 8 РЕЧЕНЬ)).

26.04.

Тема. Микола Вороний. Коротко про життя і творчість. Єдність краси природи і мистецтва("Блакитна панна") . ТЛ: символізм

Основний зміст

1. Полиблення знань з ТЛ(матеріал записати в зошити).

Символізм (фр. symbolisme,з грец. симболон — ознака,

прикмта, символ) — літературно-мистецький напрям кінця ХІХ — початку XX ст., основоположники якого проголосили основою мистецької творчості символ — таємну ідею, приховану у глибині всіх навколишніх, а також і потойбічних явищ, що її можливо розкрити, збагнути й відобразити тільки за допомогою мистецтва, зокрема музики й поезії.

В Україні символізм — одна зі стильових течій модернізму, що виникла у Франції в 70-х pp. XIX ст., а в українській літературі поширилася на початку XX ст. Основною рисою символізму є те, що конкретний художній образ перетворюється на багатозначний символ.

Ознаки символізму:

- культ заборонених суспільною моралю і екзотичних тем;

- підміна понять, думок символами (відповідними знаками), які носять прихований смисл ("молодість" символісти замінюють словом "ранок", "смерть" - "ніч");

- естетство - недооцінка змісту й надмірне захоплення поетичною витонченою формою;

-протест проти консервативної суспільної моралі;

велика увага до усього позасвідомого, що має за мету вирватися за межі повсякденного.

2. Опрацювання життєвого і творчого щляху письменника

(сс.229 -234).

3. Робота в зошитах.

За матеріалом підручника(сс. 232-234) заповнити літературне досьє письменника.

1. Літературний напрям - .......

2. Літературний дебют - ......

3. Творча спадщина - .....

4. Творче кредо - .....

4. Вивчення поезії "Блакитна панна".

4.1. Вступне слово вчителя.

С. Єфремов про М. Вороного сказав: «Зразок поета-естета, що найбільше кохається у формі поезії,— жрець краси, пурист(послідовник, прихильник пуризму - підвищеної вимогливості до збереження первісної чистоти, відданості канонам у мові, мистецтві) художнього слова. «Яка краса! Усе життя в акорди перелить, з високих дум і почуття нове життя творить!» — міг би сказати й про себе поет, якщо акордом вважати музику вірша». Найхарактерніша ознака віршів М. Вороного — музикальність. Він починав творити не стільки від словесного образу, як од музики. Для поета краса — богиня, «натхненна чарівниця», якій він ладен ставити храми і все віддати за красу.

Вірш «Блакитна панна» Вороного — взірець пейзажної лірики. Вороний витворює гімн весняній природі, молодості, натхненню, оспівав весну як блакитну панну. Поряд зі звичними, традиційними у фольклорі та в літературі засобами виразності (весна запашна, чарівна, у прозорих шатах, у серпанках) автор використовує біблійну урочисту лексику («Осанна!»), метафори («в душі моїй, в сяйві мрій в’ються хмелем арабески»), мистецькі терміни (арабески, фрески, гротески). І це надає творові неповторне інтелектуально-мистецьке естетичне забарвлення. Вірш має витончену форму, яскраві тропи. Провідні мотиви твору — возвеличення краси природи і єдність її з мистецтвом. Блакитна панна — це образ Весни «у серпанках і блаватах», якій уся земля виспівує: «Осанна!» і тривожить душу ліричного героя. Для символістів, як і для представників інших модерністських стилів, форма вірша, художні засоби набували дуже великого значення: важливо не стільки що сказати, а як сказати. Микола Вороний став, по суті, новатором у розширенні музичних можливостей українського вірша. «Блакитна панна» рясніє асонансами й алітераціями, як і сама Весна, що приходить до нас із співом птахів і ручаїв. Сам автор зазначав: «Я писав не так од образу, як од звуку. І дійсно, мелос, спершу примітивний, а далі технічно все більше ускладнений, був джерелом моєї пісні-вірша». Справді, джерелом поезії, її ритму й звучання, є мелодія. Звук для символістів — понад усе. У науці навіть відоме поняття «звукосимволізм». Не можна не помітити в «Блакитній панні» Вороного і специфічного розміщення рядків у строфах: вони ніби сходинки, по яких скрапує на весні талий сніг під грою сонячного проміння. Таке розміщення рядків поезії будить особливий темпоритм. Отже, форма у поетів-символістів — це надважливий засіб витворення потужного ліричного струменя.

4.2. Виразне читання поезії(сс. 236-237).

5. Домашнє завдання.

Сс. 235-237, письмова анкета поезії "Блакитна панна"(7-8 складових).

26. 04.

Тема. Закінчення іменників чоловічого роду ІІ відміни в родовому відмінку

Основний зміст

1. Перегляньте відеоурок. Усі завдання виконуєте усно.

https://www.youtube.com/watch?v=iAGxTp38lRs

2. Робота з підручником(сс.171-172).

3. Пошукове завдання(письмово).

Знайдіть інформацію про те, з яким значенням іменник ТЕЛЕФОН у Р.в. одн, має закінчення -а, а з яким -у? Інформацію запишіть і запам"ятайте.

4. Виконання вправи 2(користуйтеся таблицею підручника; звірити можна за словником(закінчення в Р.в. подають зразу після слова)) п. 54 + введіть 3 слова(за вибором) у складні речення(їх теж має бути 3) з різними видами зв"язку.

5. Домашнє завдання.

П. 54, вправа 7.

25.04.

Тема. Закінчення іменників І відміни в орудному відмінку

Основний зміст

1. Перегляньте відеоурок. Під час перегляду виконайте письмово вказане нижче завдання.

https://www.youtube.com/watch?v=6BhADmJ-UqE

2. Практична частина.

2.1. Виконайте завдання відеоуроку, пов"язане із заповненням таблиці(7:32).

2.2. Вправа 5(п.52-53) + складіть з кожним словом тестового завдання 1 різні за будовою речення(просте та різні види складних: складносурядне, складнопідрядне, безсполучникове; види речень вкажіть у дужках після речень).

3. Домашнє завдання.

П. 52-53, самостійно доберіть 15 іменників І відміни, утворіть від них форми орудного відмінка однини і множини(де це можливо). Запис вправи зробіть у три колонки.

22.04.

Тема. Контрольна робота №5. Творчість Лесі Українки

УВАГА!!! Ця контрольна робота пишеться у формі твору. Ви обираєте одну тему з переліку запропонованих і пишете висловлювання. Дотримуйтеся таких вимог:

- композиція(вступ, основна частина, кінцівка);

- обсяг(2-2,5с.);

- відповідність обраній темі;

-грамотність(орфографічна, пунктуаційна, лексична, граматична).

!!!Контрольну пишете на подвійних листочках в лінію, підписуєте їх і здаєте в понеділок, 25.04., протягом дня. Невчасно здані роботи не перевірятиму!!!

21.04.

Тема. Складні випадки відмінювання іменників

Основний зміст

1. 1. Мовна розминка. Вправа 1 п.52-53(УСНО).

2. 2. Перегляньте відеоурок. Завдання виконуйте разом з учителем УСНО, крім тренувальної вправи(3:45).

https://www.youtube.com/watch?v=Vxo1EWKbpLE

3. 3. Практична частина.

Вправа 2

4. 4. Домашнє завдання.

П. 52-53, вправа 4(А,Б).

19.04.

Тема."Лісова пісня". Конфлікт між буденним життям і високими пориваннями особистості, дійсністю і мрією. Людина і природа у творі. Почуття кохання Мавки й Лукаша як розквіт творчих сил людини. Художні особливості драми-феєрії

Основний зміст

1. Перегляньте відеоурок.

https://www.youtube.com/watch?v=aaC8fT9Fx9g

2. Робота в зошитах. Записати таблицю.

Художні особливості драми-феєрії «Лісова пісня»

Художні особливості	Приклади
1. Звернення до фольклору	Письменниця використовує образи та сюжети слов'янської міфології(Русалка, Водяник, потерчата, Перелесник, міф про світове дерево тощо)
2. Поєднання ознак проблемної та філософської драми	У драмах такого типу розв'язують проблеми як філософські, загальнолюдські, так і сучасного життя
3. Злиття лірики, епосу і драми; реальності, міфу і казки; глибини думки, простоти і водно час вишуканості стилю	Леся Українка ділиться особистим ставленням до реального життя, проблем мистецтва, з ображуючи зіткнення протилежних поглядів на сучасність та загальнолюдські проблеми
4. Особлива роль рема рок у драмі-феєрії	Ремарки в драмі — стислі і водночас поетичні замальовки Поліського пейзажу, які дослідники називають поезіями в прозі
5. Використання символічних образів	«Той, що греблі рве», Перелесник уособлюють стихійні руйнівні сили. Доля — совість, яка чинить суд над життям. Дядько Лев — уособлення духовності і краси. Мавка — уособлення духовності і невмирущої краси, символ прекрасної мрії
6. Афористичність (надзвичайна виразність) мови	«Не зневажай душі своєї цвіту»; «У тебе голос чистий, як струмок, а очі непрозорі»; «Ні! Я жива! Я буду вічно жити! Я в серці маю те, що не вмирає»

3. Творче конструювання. Скласти і записати схему, яка розкривала б стосунки людини і природи у драмі-феєрії.

4. Домашнє завдання.

Підготуватися до контрольної роботи(це буде наступний урок) за творчістю Лесі Українки. Контрольна робота буде у формі твору .

Перелік тем

1. Вияв громадянської мужності в поезії "Слово, чому ти не твердая криця..."

2. "Contra spem spero" - життєве кредо Лесі Українки.

3. Гармонія людини і природи у драмі-феєрії "Лісова пісня".

4. Сенс життя Мавки та Лукаша - героїв "Лісової пісні".

18.04.

Тема. Число іменника. Іменники, що мають лише форму однини або множини

Основний зміст

1. Рубрика "Пригадаймо".

Однією із граматичних категорій іменника є категорія числа. Категорія числа іменників -- словозмінна морфологічна категорія, яка позначає кількість предметів.

2. Перегляньте відеоурок. Усі завдання відеоуроку виконуєте УСНО.

https://www.youtube.com/watch?v=XZYrmbZfXAA

3. Практична частина уроку.

3.1. Творче конструювання(вправа 4 п. 50-91 за зразком).

3.2. Вправа 5.

4. Домашнє завдання.

П. 50-51, вправа 7(у три колонки виписати іменники: 1-ті, які змінюються за числами, 2- ті, які вживаються лише в однині, 3-ті, які вживаються лише в множині).

15.04.

Тема. Мати Лукаша і Килина - антиподи головній героїні Мавці

Основний зміст

1.Літературний диктант-брифінг(закінчіть думку ).

1) Жанр твору «Лісова пісня» -......

2) « …струмок зашумував, забринів, і в купі з його водами з лісу вибіг…» -слова,що супроводжують появу міфічного персонажа .....

3) Батьком Русалки є ......

4) У Мавку був палко закоханий (міфічний герой).....

5) Шлюбу Лукаша та Килини палко прагнула.....

6) Слова: «Бери мене! Я хочу забуття!» адресовані.....

7) У ІІІ дії описана пора року ......

8) «Нас матуся положила І м’якенько постелила… І тихенько заспівала: «Люлі-люлі-люлята, Засніть, мої малята…» - ці слова адресовано.....

9) Мавка прокинулася від .....

10) Дія в пролозі відбувається в ....

11) «Завела мене в дебрі нерозумна сваволя.

А тепер я блукаю,

Наче морок по гаю,

Низько припадаю,

Стежечки шукаю

До минулого раю…» - ці слова промовила до Лукаша......

12) Твір «Лісова пісня»Лесі Українки має ..........основу.

2. Матеріал для сприйняття теми.

2.1. Слово вчителя.

Мати Лукашева - рідна сестра Лева. Вона вдова,яка, бажаючи своєму синові щастя, стала рабинею загальноприйнятої, породженої суспільством думки про власність як про єдине щастя. Ця ж біда спіткала й Килину. Залишившись вдовою з двома дітьми, вона піклувалася перш за все про те, як їх нагодувати, одягнути, як утвердити для них "авторитет" серед людей. І в погоні хоч за якими-небудь матеріальними статками, за найнеобхіднішим для існування своїх дітей вона також загубила свої духовні скарби, а може. навіть не змогла їх і придбати за тією безперервною турботою про хліб насущний.

2.2. Робота в зошитах(записати поданий матеріал, доповнивши колонки рисами героїнь)

Риси характеру Мавки та Килини

Мавка Килина

1.Міфічна істота 1. Молода вдовиця

2.Романтична 2. Заздрісна

3.Волелюбна 3. Хазяйновита

4. 4.

5. 5.

6. 6.

7. 7.

8. 8.

3. Домашнє завдання.

3.1.Скласти і записати діаманту до образів Килини і матері Лукаша.

3.2.Записати 3-4 проблеми, які автор розкрив через образ Килини або матері Лукаша(за вибором).

14.04.

Тема. Визначення роду невідмінюваних іменників та абревіатур, правила вживання їх

Основний зміст

1. Рубрика "Пригадаймо".

Невідмінювані іменники - це іменники, які мають однакову форму в усіх відмінках.

Абревіатура — складноскорочені слова, похідне слово, що виникає внаслідок абревіації — утворення з перших літер або з інших частин слів, що входять до складу назви чи поняття.

2. Перегляд відеоуроку.

https://www.youtube.com/watch?v=KY6XwWUvY90

3. Робота в зошитах.

3.1. З відеоуроку записати у три колонки усі винятки з таблиці.

3.2. Творче конструювання.

З кожної колонки по два слова(за вибором) ввести в речення(має бути 6 речень). Речення записати.

3.3. Подані абревіатури записати і вказати в дужках їх стрижневе слово і рід. Наприклад: АКБ(банк, ч.р.)

ООН, НБУ, МЗС, ЗНО, НАНУ, АКМ, ОДА, ВРУ, КСУ, КМУ.

4. Домашнє завдання.

П. 49, виписати 6 речень з абревіатурами(3) та невідмінюваними іменниками(3), після них у дужках вказати відмінок.

12.04.

Тема. Символічність образів Мавки і дядька Лева - уособлення духовності і краси. Симбіоз високої духовності і буденного прагматизму в образі Лукаша

Основний зміст

1. Літературна розминка(письмово).

Закінчіть думку.

1. Драматична поема – це …

2. Жанр твору "Лісова пісня" Лесі Українки - це ...

3. Драма - феєрія це ...

4. В основу "Лісової пісні" лягли спогади...

5. Твір за структурою має...

6. До світу міфологічних істот належать...

7. До світу людей належать ...

2. Словник уроку(записати в зошити)..

Симбіоз - взаємодія, співіснування.

Прагматизм - це певний світогляд, суть якого полягає в тому, щоб оцінювати речі, ідеї або вчинки тільки з точки зору їх практичності й доцільності.

3. Матеріал для усного опрацювання.

До написання "Лісової пісні" Леся Українка готувалась все життя. Цей твір вона вклала "цвіт душі" і вилила зі свого серця "те, що не вмирає". Це не звичайна драма, це -драма-пісня, ніжна, як голос сопілки, пісня волинського замріяного лісу, зворушлива, глибока, мудра.

В образі Мавки гармонійно злилися духовне багатство і зовнішня краса. Великі очі, що грають різними кольорами, розкривають її швидке і глибоке сприйняття дійсності, вразливу і добру душу. Довгі коси і зоряний вінок на голові, любов до квітів свідчать про неабиякий естетичний смак, нестримний потяг до прекрасного. Мавка – це символ кохання і вічно молодої весни. Все прекрасне в неї асоціюється з чудовою музикою весни, яку почула від Лукаша. Глибоке і самовіддане кохання до Лукаша – найкращий цвіт її душі. Мавка – це маленька часточка природи, яка вимагає до себе дбайливого ставлення. Леся Українка наділила Мавку співучою, подібною до дзюрчання струмка, мовою, дала ій прекрасну вроду. Вона розуміє мову дерев, квітів.

Образ Мавки є символом ідеальної, гармонійної людини, яка узгоджує свої потреби із законами природи, пізнає світ через своє «я», живе любов’ю до людини і здатна на самопожертву в ім’я людини, вона має «в серці те, що не вмирає». Отже, Мавка є втіленням всього доброго, гарного, світлого, є втіленням вимріяного щастя.

Образ дядька Лева Леся Українка писала з реального волинського селянина Лева Скулинського з с. Немічного. Дядька Лева поважають всі, прислухаються до його порад. Він багато знає і має великий життєвий досвід. Він людина честі, йому вірять як реальні, так і казкові образи. Таку повагу він заслужив тим, що був людиною слова, порядною і мудрою.

Дядько Лев "дуже добрий з виду", у нього "довге волосся білими хвилями спускається на плечі з-під сивої шапки-рогатки", на ньому світлий, ясно-сивого кольору полотняний одяг, що свідчить і про високий естетичний смак тих, хто цей одяг робив, і про високий естетичний смак тих, хто його носить. Змальований світлими фарбами зовнішність дядька Лева гармоніює з душевною його красою та з ніжною красою лісового куточка.

В образі дядька Лева Леся Українка втілила мудру, із знанням законів природи людину, яка уміла використовувати дари природи, бо жила й діяла у злагоді з її законами. Дядько Лев — це духовно багата особистість, образ, що символізує велич і красу нашого народу.

Лукаш — лагідний, щирий хлопець, з повагою він ставиться до старших, з любов'ю — до дядька Лева. Але дитяча нерозвиненість душі не дає йому змоги зрозуміти значення того нового, що надає його життю зустріч з надзвичайним коханням. Нерішучість, залежність від матері — зворотний бік його характеру, ніжної вдачі. Конфліктів він уникає навіть в уяві. Коли Мавка питає його, чому він сам не знайде собі жінки, він відповідає так, що стає зрозумілим: а що як мати не прийме його вибору? Закохавшись у Мавку, Лукаш ставиться до їх зустрічі, як до приємного сну, і не робить подальших кроків.

У драмі-феєрії Лукаш — ще зовсім молодий, гарний, чорнобривий, стрункий парубок. Ніжний спів його сопілки порушив лісову тишу й сповнив ліс світлом і теплом. Почувши його мелодію, уся природа пробудилася, неначе при сході сонця.

У весняному лісі Лукаш зустрівся з лісовою красунею Мавкою. Спалахнуло перше кохання молодих сердець, і від їхнього щастя забуяло все довкола.

Спочатку Лукашеве кохання було палким і щирим: він захоплюється вродою Мавки, захищає її від переслідувань Перелесника, кидається в ніч за світлячками, щоб прикрасити ними розкішні коси коханої. Але все це швидко минає Любов Лукаша не витримує перевірки буденщиною, і він врешті-решт погоджується на шлюб із моторною вдовою Килиною, яку підшукала йому мати. Така пасивність парубка цілком відповідає добре знайомим Лесі Українці звичаям поліського села, де за жениха все вирішували його батьки.

Не маючи вольового характеру, Лукаш легко піддається впливові обставин. Він намагається виправдатися перед зрадженою ним Мавкою. Найбільша біда Лукаша в тому, що він сам не розуміє, який має творчий дар — його гра на сопілці нікого не залишає байдужим. Поряд із змінами у поведінці Лукаша змінюється і його мова: із лагідної й поетичної вона стає різкою, навіть брутальною: «Ай дай спокій! Не маю часу»,— кидає він засмученій Мавці, яку занапастив.

4. Робота в зошитах(завдання диференційоване).

За поданим вище матеріалом скласти сенкан до одного з образів уроку(низький і середній рівні) або діаманту до двох образів уроку(достатній і високий рівні).

5. Домашнє завдання.

Заповнити таблицю(по 4 проблеми до кожного образу)

Розкриття проблем через образи твору

Мавка	Лукаш	Лев

12.04.

Тема. Складання діалогів із використанням іменників на позначення назв осіб за родом діяльності у формі чоловічого і жіночого роду

Основний зміст

1. Мовна розминка(письмово).

Визначте правильнi формулювання. Якщо є неправильнi, виправте.

1. Імeнник - це частина мови, яка має значення дії предмета.

2. Iменники бувають власнi й загальнi.

3. Iменники подiляються на icтoти i неживі предмети.

4. Власнi iменники пишуться з великої букви.

5. До власнux iменникiв належать тiльки iмeнa та прiзвища людей.

6. Бiльшiсть iменникiв мають форму однини i множини.

7. Iменники в реченнi виступають тільки пiдметом i додатком.

2. Рубрика "Пригадаймо".

Назви осіб за професією, посадою, званням, за видом діяльності належать до іменників чоловічого роду: академік, директор, завідувач, лікар, міністр, поет, професор, редактор, учитель.

У підручнику з української мови для 10 класу О.Авраменко вказує, що ця вимога не сувора і має рекомендаційний характер. Нові слова плавчиня, географиня, мовознавчиня можна вживати в розмовно-побутовому стилі, оскільки вони ще не увійшли до реєстру сучасних словників. Проте в офіційно-діловому стилі краще використовувати іменники чоловічого роду: географ, етнограф, мовознавець. Це свідчить про те, що мова - це живий організм, який розвивається.

3. Творче конструювання(письмово).

Скласти і записати діалог(10-12реплік), використавши 5-6-слів з переліку поданих у довідці, поставивши їх, де це можливо, у формі жіночого роду.

Довідка. Адвокат, старший бухгалтер, мовознавець, філолог, інженер, менеджер, міністр, продавець, геолог.

4. Домашнє завдання.

П.49,запишіть іменники в три колонки(1)ч.р.;2)ж.р.;3)с.р.), поширивши їх прикметниками відповідного роду.

Кір, путь, біль, продаж, бандероль, ступінь, Сибір, степінь, гуаш, вікно, шампунь, сонце, антресоль, устаткування.

11.04.

Тема. Рід іменників. Паралельні родові форми іменника

Основний зміст

1. Мовна розминка(вправа 5 , п.49).

2. Поглиблення знань з теми уроку(перегляньте відеоурок).

https://www.youtube.com/watch?v=75Bdx7TNtYA

3. Творче конструювання з елементами пошукової діяльності.

З академічного словника української мови виписати 3 слова, що мають паралельні родові форми. Кожне слово зі значенням іншого роду ввести в просте і складне речення(речень має бути всього 6).

4. Домашнє завдання.

П. 49, вправа 7.

08.04

Тема. Леся Українка. Драма-феєрія «Лісова пісня». Робота над змістом прологу і І дії

Основний зміст

1. Вступне слово вчи теля.

У "Лісовій пісні" виступають два світи: світ природи з її фантастичними істотами і реальний світ з постаттями людей.Основний конфлікт підпорядкований головній ідеї - боротьбі за гармонійне вільне життя, за високу мрію, за вірність і красу, боротьбі проти сірості й буденщини, проти обмеженості й бездуховності.Пролог, яким відкривається "Лісова пісня", має значення заспіву, який вводить нас у світ казки. Створюючи відповідний настрій, пролог є водночас і проекцією майбутніх конфліктів. Уже тут сили природи, що уособлюють рух, волю, протиставлено силам застою. Формально всіх персонажів твору можна поділити на фантастичні і правдиві. Між світом природи і людьми існують певні протиріччя. Водночас кожен з цих світів не є однорідним, тут також є свої суперечки, змагання.

У зображенні світу міфологічних істот Леся Українка переборює стереотип. Основний конфлікт драми підпорядкований одній ідеї — змаганню за щасливе, вільне життя, за високу мрію, красу, любов і вірність проти одноманітності і тупості, упертої міщанської обмеженості. Добро і зло, вірність і зрада, поетичне покликання і приватновласницькі інстинкти зіткнулися у цій драмі-казці, яка розказує про високі почуття, про неминучість гармонії людини з природою.

Сюжет твору- історія кохання Мавки та Лукаша.У першій дії починається конфлікт людини з природою. У ліс приходять люди. Лісові сили їм сприяють, а водяні намагаються шкодити. Ця «весняна» дія є дією зародження і цвітіння кохання «лісової царівни» Мавки і сільського хлопця Лукаша.

2. Дати усні відповіді на питання.

-Драма-феєрія починається з прологу. І ось ми в пролозі потрапляємо в царство фольклорних образів, витворених фантазією мешканців волинського Полісся і своєрідно трансформованих письменницею. Кого ми бачимо в пролозі?

- Яку місцевість описала письменниця у творі?

- Яку роль відіграє природа та її жителі в драмі-феєрії?
- Чому саме навесні зароджуються почуття Лукаша і Мавки ?

- Якою ви уявляєте зовнішність Мавки? Знайдіть відповідні рядки.
- Які риси характеру героїні проявляються в сценах її перших зустрічей з Лукашем?
- Чому Мавка не соромиться афішувати свої родинні стосунки з лісом? Як це показано в творі?
- Перекажіть першу зустріч Мавки з Лукашем?
- Як впливає музика Лукаша на природу?

3. Читання ІІ дії драми.

4. Домашнє завдання.

Прочитати твір до кінця.

07.04.

Тема. Іменник. Рід іменників

Основний зміст

1. Рубрика "Пригадаймо".

-Що таке іменник?

- Чому він належить до самостійних частин мови?

- Які граматичні категорії має іменник?

- Яку синтаксичну роль виконує іменник?

2. Усне спостереження(вправа 1 п. 49).

3. Робота з підручником(правила сс.156-157).

4. Практична частина уроку.

4.1. Вправа 4(А,Б).

4.2. Розподільна вправа(вправа 3).

5. Домашнє завдання.

П. 49, вправа 2.

05.04.

Тема. Леся Українка. Драма-феєрія "Лісова пісня". Фольклорна основа, проблематика твору. ТЛ: драма-феєрія

Основний зміст

1.Перегляньте відеоурок.

https://www.youtube.com/watch?v=mcuLnpNydmE

2. Робота в зошитах.

2.1. За матеріалом відеоуроку складіть і запишіть анкету твору "Лісова пісня".

2.2. Запишіть визначення про драму-феєрію.

3. Домашнє завдання.

Вивчити із зошита ТЛ, прочитати пролог і І дію твору.

04.04.

Тема. Морфологічна норма. Морфологічна помилка

Основний зміст

1. Рубрика "Пригадаймо".

· Що вивчає морфологія?(Слова як частини мови).

· Які частини мови ви знаєте?(Самостійні(іменник, прикметник, числівник, займенник, дієслово, прислівник), службові(прийменник, сполучник, частка), особлива частина мови - вигук).

2. Робота з підручником п. 48.

2.1. Мовне редагування(вправа 1). Відредаговані речення записати.

2.2. Опрацювати навчальний матеріал(сс.152-153).

2.3. Виконати вправи.

Вправа 2(записати, виправивши помилки).

Вправа 3.

2.4. Усно опрацювати рубрику "Зауважте!"(с. 153)

3. Домашнє завдання.

П.48, вправа 7.

01. 04.

Тема. Леся Українка.Відданість своїм мріям, наполегливе прагнення до мети (" Мріє, не зрадь"). Зображення повені людських почуттів ("Стояла я і слухала весну...")

Основний зміст

1. Вступне слово вчителя.

Третя збірка Лесі Українки «Відгуки» вийшла друком у 1902 році в Чернівцях. Вона містила поезії, написані з кінця 1899 до червня 1901 року. Нова книжка була порівняно невеликою: окрім власне ліричних творів, що поєднані в цикли «Із циклу «Невольницькі пісні», «Ритми», «Хвилини», «Легенди», до неї увійшла також драматична поема «Одержима». У збірці переважають громадянські та психологічно-особистісні мотиви, а доля, муза, пісня, боротьба, смерть і вічність складають основу образної палітри. Чимало творів Леся Українка не включила до складу збірок. Це досить різні в ідейно-тематичному й образному плані поезії. Серед них і відомі вірші «Як я люблю оці години праці...», «Часто кажуть: «ясні зорі.», «Мріє, не зрадь!..», «І ти колись боролась, мов Ізраїль.». Значну частину своєї інтимної лірики поетеса вирішила не публікувати з особистих міркувань. Ці поезії побачили світ уже після смерті Лесі Українки.

2. Сприйняття навчального матеріалу.

2.1. Поетичний образ мрії («Мріє, не зрадь!..»)

Сприйняття поезії «Мріє, не зрадь!..» потребує залучення громадського контексту. Твір був написаний у серпні 1905 року під час революції в Російській імперії. Тоді відбулися потужні протести, повстання і страйки. Українці рішуче обстоювали свої права. Передчуття близьких змін надихнуло на публічні виступи багатьох митців, серед яких була й Леся Українка. Однак оптимістичне передчуття не обходилося без сумнівів і тривоги за наслідки революційної боротьби. Тоді й постав ліричний монолог «Мріє, не зрадь!..», що поєднав разом неспокій і самозречення.

Лірична героїня твору переживає емоційний злет, що змушує на відверті зізнання. Її служіння прийдешньому ідеалу сягає крайньої межі («я вже зрікаюсь життя»). Зосередження на вищій меті спричиняє внутрішній конфлікт («...я душею повстала сама проти себе»), подолання останніх сумнівів та усвідомлення власного покликання на боротьбу за мрію: «...хочу дихать вогнем, хочу жити твоєю весною, / а як прийдеться згинуть за теє — дарма!». У вияві громадянських настроїв Леся Українка свідомо уникала конкретики. Це прикмета її творчої манери. Ми довідуємося про тугу героїні за ідеалом, безрадісні дні й безсонні ночі, появу надії та про серце, сповнене мрії, про самозречення й готовність до смерті в боротьбі. Творчість для поетеси — це перш за все мистецтво, тому навіть у розкритті громадянських тем і настроїв вона зберігала вірність принципам модерністського естетизму.

2.2. Виразне читання поезії «Мріє, не зрадь» .

2.3. Робота в зошитах. Записати анкету, доповнивши її самостійно.

АНКЕТА ПОЕЗІЇ

Назва:

Автор:

Збірка:

Рід: лірика.

Вид:

Жанр: поезія-монолог.

Провідний мотив: оптимізм, віра .

Тема:

Основна думка:

Ідея:

Художні засоби: епітети («безрадісних днів», «безсонних ночей»), метафори: (......); звертання (.......); анафора: (.........); ритричні оклики: («Тільки — життя за життя!», «...прийдеться згинуть за теє — дарма!»), повтори(.......).

3. Матеріал для сприйняття поезії "Стояла я і слухала весну".

Вірш (1893-1894) увійшов до циклу «Мелодії» з поетичної збірки «Думи і мрії». У ньому втілено нові сподівання й творчі плани Лесі Українки. Про надії на краще вона писала в листі до Драгоманових: «Я тепер в весняному настрої і думками вже не дома, а по світах літаю. Простір для думок великий і планів тьма…». У центрі твору — лірична героїня із цілою симфонією почуттів, навіяних весною. Персоніфікований образ весни нагадує фольклорний: вона « Співала пісню дзвінку, голосну, / То знов таємно-тихо шепотіла». Ця чарівна пора року співзвучна з настроєм дівчини, надихає її, вселяє надії. Вона постає перед нами надзвичайно ніжною, чулою, душевно витонченою. Через уживання в кожному рядку дієслів авторка створює динамічний, швидкоплинний образ весни. Її настрої та настрої ліричної героїні звучать в унісон, і цим створюють особлива атмосфера, інтимна.

4. Домашнє завдання.

Прочитати поезію "Стояла я і слухала весну"(с. 218). УСНО проаналізувати поезію за зразком класної роботи.

31.03.

Тема. Контрольна робота № 3. Орфографічна норма

Основний зміст

УВАГА!!!Завдання контрольної роботи виконуєте на подвійних листочках. Листочки ОБОВ"ЯЗКОВО підписуєте. Здаєте роботи 01.04. протягом дня.

1. Виконати різнорівневі завдання.

І варіант

І. Завдання низького і середнього рівнів(6б).

1. Букву е на місці пропуску треба писати в усіх словах рядка:

а) вул…чка, оч…рет, ч…мпіон, юр…сдикція;

б) ф..стиваль, гр..чаний, плет..во, в..чоріти;

в) зам..рехтіти, гус..ниця, л..вада, т..раж;

г) ал..горія, скл..піння,ш..ренга, дон..чка.

2. Без апострофа треба писати всі слова рядка:

а) мор..як, за..ява, різдв..яний, м..який;

б) зв..язок, п..юре, б..юджет, духм..яний;

	в) цв..ях, зор..яний, рел..єф, ф..юзеляж;
	г) під..йом, зар..яд, карб..юратор, об..єм.

3. М’який знак на місці пропуску треба писати в усіх словах рядка:

а) голубон..ці, стіл..чик, злаз..те;

б) кін..цівка, крад..кома, чист..те;

в) сіл..ський, наріж..те, дивац..кий;

г) молот..ба, глян..те, п"ятдесят…

4. Позначте рядок, у якому допущено помилку в чергуванні приголосних:

а) кавказький, гадяцький, верещати, козацтво;

б) латишський, поштовий, мангишлацький, воронезький;

в) бряжчати, мандрівництво, черкаський, птаство;

г) сільський, розміщувати, самаркандський, висаджений.

5. Спрощення приголосних позначається на письмі в усіх словах рядка:

	а) перс..ні, випус..ний,тріс..нути;
	б) аген..ство, капос..ний, якіс..ний;
	в) артис..ці, хрус..нути, зас..ланий;
	г) влас..ний, ціліс..ний,шелес..нути.

6. 6. Подвоєні літери треба писати в усіх словах рядка:

а) блаки(т/тт)ю, сестри(ч/чч)ин, пі(д/дд)анство;

б) ста(т/тт)ями, безсмер(т/тт)я, нездола(н/нн)ий;

в) ста(т/тт)ей, подоро(ж/жж)ю, страй(к/кк)ом;

г) народже(н/нн)ий, довкі(л/лл)я, пі(в/вв)ідра.

7. Літеру з на місці пропуску треба писати в кожному слові рядка:
а) ро..чин, ..формувати, бе..хребетний;
б) бе..перешкодний, ро..колоти, ..тесати;
в) бе..порадний, ..повістити, ..читати;
г) ро..галуження, бе..крилий, ..судомити.

8. Літеру с на місці крапок треба писати в кожному слові рядка:
а) ..творення, ..котити, ..шивач;
б) ..фабрикувати, ..тяжка, ..пуск;
в) ..чесати, ..кинути, ..цілення;
г) ..тишити, ..терпіти, ..чинити.

9. Оберіть рядок, у якому з великої літери потрібно писати лише перше слово власної назви:

а) (З,з)елена (Н,н)еділя, (В,в)елика (В,в)ведмедиця (сузір’я);

б) (С,с)вято (Т,т)рійці, (Г,г)олова (В,в)верховної (Р,р)ади;

в) (К,к)онституція (У,у)країни, (П,п)агорб (С,с)лави;

г) (К,к)римський (П,п)івострів, (Ч,ч)орне (М.м)оре.

10. НЕ всі власні назви пишуться в лапках у рядку:

а) будинок відпочинку Зоря, станція метро Контрактова площа, кав’ярня Затишок, готель Золотий колос;

б) журнал Наука і суспільство, Слово о полку Ігоревім, санаторій Медобори, компанія Дженерал моторс;

в) повість Тіні забутих предків, підручник Історія України, пісня Стоїть гора високая, епоха Відродження;

г) газета Бульвар, кінофільм Таксі-2, дискусійний клуб Діалог, оперета Сильва;

д) медаль За відвагу, корабель Титанік, соната Місячна.

11. Укажіть рядок, у якому в одному зі слів допущено помилку під час переносу:

а) яр-лик, якнай-легше, стін-газета, зі-в'янути, са-джанець;

б) І. П.-Котляревський, без'-язикий, дово-джу, по-клик, буль-йон;

в) сер-йозно, нянь-чин, вій-сько, дзьо-бати, вояч-чина;

г) мен-ший, зап'я-стний, товари-ство, ви-мкнути, під-йом;

д) сиві-ють, три-гранний, су-джу.

12. Разом треба писати кожне слово рядка:

а) пів/Болгарії, пів/сотні, напів/притомний;

б) напів/темрява, напів/чагарник, пів/Києва;

в) пів/апельсина, напів/м’який, пів/години;

г) пів/біди, пів/Америки, напів/землянка;

д) пів/коло, напів/сонний, пів/Туреччини.

ІІ. Завдання достатнього рівня(3б).

13. Установіть відповідність між значенням префікса та прикладом слова.

Значення префікса	Приклад слова
1 збільшена якість	А пр..солений
2 неповна ознака	Б пр..сілок
3 близькість	В пр..звище
4 приєднання	Г пр..солодкий
	Д пр..в’язь

14. Уставте на місці пропусків (якщо потрібно!) букву (чи букви!) або апостроф.

Бр..ніти, м..реж..во, форпос..ний, хвас..ливий, каза..ький, че..ький, лял..ці, камін..чик, зв..язковий, верб..я, пас..я, стат..ей, бе..порадний, пр..горілий, (Б,б)аба (Я,я)га, (Ш,ш)шевченківські (Д,д)ні, брут..о, ан..отація, С..рія, аж..отаж.

ІІІ. Завдання високого рівня(3б).

15. Складіть висловлювання(6-8 речень) будь-якого типу мовлення на самостійно обрану тему, використавши у ньому не менше 6 випадків написання окремо(3) і разом(3) заперечних часток . Дані орфограми ОБОВ"ЯЗКОВО підкреслити.

ІІ варіант

І. Завдання низького і середнього рівнів(6б).

1. Букву е на місці пропуску треба писати в усіх словах рядка:

а) розч..сати, підстр..гати, бр..хати;

б) ап..льсиновий, м..даліст, пташ..чка;

в) спост..реження, хвил..чка, побл..зу;

г) мисл..ння, виш..нька, автор..тет.

2. Апостроф на місці пропуску треба писати в усіх словах рядка:

а) марнослів..я, цв..яховий, любов..ю;

б) р..яжанка, високогір..я, пір..ячко;

в) череп..яний, трьох..етапний, кав..яр;

г) скип..ятити, бездощів..я, п..ятниця.

3. Окремо слід писати кожне слово в рядку:

а) складно/підрядний, кисло/солодкий, хліб/сіль;

б) жовто/блакитний, пів/вікна, екс/чемпіон;

в) пів/Харкова, кіловат/година, темно/зелений;

г) пів/озера, зроду/віку, навчально/виховний;

д) суспільно/необхідний, цілком/правильний, на/добраніч.

4. Під час словотвору відбувається чергування на -ЦТВ-, -ЦЬК- у всіх словах рядка :

а) юнак, купець, Бахмач, Черкаси;

б) волох, словак, Острог, Рига;

в) ремісник, Дрогобич, Овруч, козак;

г) Кагарлик, ткач, Ла-Манш, баски.

5. Спрощення приголосних позначається на письмі в усіх словах рядка:

а) балас..ний, виїз..ний, захис..ний;

б) перехрес..ний, зап’яс..ний, якіс..ний;

в) тиж..невий, випус..ний, віс..ник;

г) мас..ний, очис..ний, зліс..ний.

6. Подвоєні літери треба писати в усіх словах рядка:

а) ві(д/дд)звеніти, щоде(н/нн)ик, завда(н/нн)ь;

б) числе(н/нн)ий, шале(н/нн)ий, незмі(н/нн)ий;

в) попідти(н/нн)ю, скля(н/нн)ий, о(б/бб)ризкати;

г) гости(н/нн)ість, бо(в/вв)аніти, (л/лл)яний.

7. Літеру з на місці пропуску треба писати в кожному слові рядка:
       а) ро..житися, бе..таланний, ..жовклий;
       б) ..томлений, бе..журний, бе..хмарний;
       в) ..палення, ро..поділ, бе..коштовний;
      г) ро..трощити, бе..карний, ..худнення.

8. Літеру с на місці крапок треба писати в кожному слові рядка:
       а) ..середини, ..тупити, ..плутати;
       б) ..хитрувати, ..точити, ..кроїти;
       в) ..сушити, ..кладник, ..кинути;
       г) ..жувати, ..ковзати, ..підтиха.
       9. Частку не треба писати разом з наступним словом у рядку:

а) не/политі вранці квіти; не/перевірені відомості;

б) човен не/прив’язаний; не/обсаджений берег;

в) не/вибілене полотно; не/вишитий, а витканий рушник;

г) не/посіяна вчасно трава; не/доплетений тин;

д) не/завершена робота; не/розчищені стежки.

10. Усі власні назви пишуться в лапках у рядку:

а) фабрика Любава, поема Гетьман Пилип Орлик, орден Ярослава Мудрого, печиво Білосніжка;

б) альбом Мальовнича Україна, орден Пошани, товариство Просвіта, звання Заслужений журналіст України;

в) видавництво Перун, пансіонат Трембіта, медаль За бойові заслуги, літак Антей;

г) орден Миколи Чудотворця, трактор Білорусь, цукерки Пташине молоко, футбольний клуб Динамо.

д) Кирило-Мефодіївське братство, Свято Воскресіння, аеропорт Бориспіль.

11. Укажіть рядок, у якому в одному зі слів під час переносу допущено помилку:

а) прем'-єра, віл-ла, ніжно-блакитний, пів-ніч, від-жити;

б) зі-пхнути, перев-чити, тьмя-ний, вер-б'я, най-кращий;

в) мав-пячий, під-звітний, геть-ман, об-бити, студент-ський;

г) форпост-ний, без-захисний, за-сміявся, пів-Європи, спросон-ня;

д) прось-ба, ор-линий, від-дячити.

12. Разом треба писати кожне складне слово рядка:

а) радіо/станція, гідро/механіка, мото/спорт;

б) екс/губернатор, біо/кефір, термо/стійкий;

в) мікро/елементи, міні/програма, авіа/лайнер;

г) максі/пальто, кіно/фестиваль, фото/зйомка;

д) лейб/медик, супер/яхта, екстра/ординарний.

ІІ. Завдання достатнього рівня(3б).

13. Установіть відповідність між значенням префікса та прикладом слова.

Значення префікса	Приклад слова
1 збільшена якість	А пр..м’єрний
2 неповна дія	Б пр..в’язати
3 близькість	В пр..в’ялити
4 приєднання	Г пр..карпатський
	Д пр..старий

14. Уставте на місці пропусків (якщо потрібно!) букву (чи букви!) або апостроф.

Конт..нент, вел..т..нь, хворос..няк, тиж..невий, рекру..ький, пра..ький, Хар..ків, брин..чати, медв..яний, пів..ящика, священ..ик, с..авець, ро..житися, пр..жорстоко, (С,с)вято (Б,б)лаговіщення,(С,с)вято (П, п)еремоги, нет..о, ім..іграція, Алж..р, тр..умф.

ІІІ. Завдання високого рівня(3б).

2.. Домашнє завдання.

Повторити вивчене.

29.03.

Тема. Редагування тексту з орфографічними помилками

Основний зміст

1. Рубрика "Пригадаймо"(усно).

-Що вивчає орфографія?((Орфографія (від грецьких orthos - правильний і grapho - пишу) - це система загальноприйнятих правил написання слів якої-небудь мови і розділ мовознавства, який вивчає правопис слів)

- Що таке орфограма?(Орфограмою називається правильне (таке, що відповідає правилам або традиціям) написання, яке потрібно вибрати із ряду можливих).

-Які орфограми ви знаєте?

- Який словник допомагає правильно писати слова?(Орфографі́чний словни́к (або правопи́сний) — словник, що містить перелік слів у їхньому нормативному написанні та розкриває слова лише в аспекті їхнього правопису).

2. Практичне завдання(відредагувати тексти і записати їх; орфограми підкреслити).

ТЕКСТ 1

Недалеко от богуслава, коло росі, в довгому покручиному яру роскинулось сило семигори. Яр вєтся гадюкою між крутими горами, між зиленими терассами; од яру на всі боки розбіглись, не наче гілки дерева, глибокі рукави й поховались десь далеко в лісах. На дні довгого яру блещать рядками ставочкі в очеретах, в осоці, зеленіють ливади. Греблі обсажені сто-літніми вербами. В глибокому яру вєтся оксамитовий зелений пояс, на котрому блищат ніби вправлені в зилену оправу прекраси з срібла. Два рядки білих хат по-під горами біліють, не наче два рядки перлів на зиленому поясі. Коло хат зелиніют густі садки.

ТЕКСТ 2

На дворі весна в повні. Куди неглянь — скрізь розвернулося, роспустилося, зацвіло пишним цвітом. Ясне сонце, тепле, приязне, ще невспіло наложити палючих слідів на землю: як на великдень дівчина, красуєця вона в роскішнім убранні... Поле — що безкрає море — скільки зглянеш — розіслало зилений килим, аж сміється в очах. Над ним синім шатром розіпялось небо — ні плямочки, ні хмарочки, чисте, прозоре — погляд так і тоне... З неба, як ростоплене золото, льється на землю блискуче сонце; на ланах грає соняшна хвиля; під хвилею спіє хліборобська доля... Лигенький вітрец подихав з теплого краю, перебігав з нивки на нивку, живив, освіжав кожну билинку... І ведуть вони між собою таємну розмову: чутно тільки шелист жита, травиці...

3. Домашнє завдання.

Підготуватися до контрольної роботи(пп.28-47).

29.03.

Тема. Леся Українка. Призначення поета і поезії, мужність ліричної героїні в поезії "Слово, чому ти не твердая криця..."

Основний зміст

1.Слово вчителя.

Оглядаючись на свій письменницький шлях з відстані кінця 1911 року, Леся дає таку самохарактеристику: „Життя ламало тільки обстанову навколо мене, а вдача моя, виробившись дуже рано, ніколи не мінялась та вже навряд чи й зміниться. Я людина еластично-уперта, скептична розумом, фанатична почуттям, до того ж давно засвоїла собі „трагічний світогляд”, а він такий добрий для гарту".

Повертаючись із Єгипту в травні 1913 року, останній раз відвідала Леся Українка Київ. Українська громадськість влаштувала поетесі врочисту зустріч. З Києва Леся Українка знову повернулася на Кавказ, в Кутаїсі. Крайня грошова скрута призводить навіть до того, що доводилося продавати хатні меблі, аби прогодуватись. Лікування в Єгипті на цей раз не допомогло, загострення хвороби прогресувало. Та ця героїчна жінка продовжує працювати, не полишає своєї єдиної зброї — творчості.

2. Істрія написання поезії „Слово, чому ти не твердая криця»

Леся Українка написала цей вірш 25 листопада 1896 року, після того як у 1984-1985 роках у додатку до Емського указу з'явилися статті, які взагалі забороняли все українське. Така жорстока заборона послужила імпульсом для написання твору. Леся цим віршем розкриває тему ролі поета та поезії в житті суспільства, розмірковує про мужність ліричної героїні.«Слово, чому ти не твердая криця» — вірш Лесі Українки, яка домоглася показати і висвітлити крик полум’яний, заклик до боротьби за соціальне й національне визволення трудящих, за інтернаціональне єднання в цій боротьбі.
3. Виразно прочитати вірш(с.216).Словник уроку(криця - те саме, що сталь).

4. Аналіз поезії „Слово, чому ти не твердая криця» ( записати в зошит)

Рід: лірика.

Вид : громадянська .

Тема твору: звернення до слова як до могутньої зброї в руках людини.

Ідея: уславлення міцної зброї, тобто слова, яке в умілих руках перетворюється на меч.

Основна думка: слово має велику силу; це єдине, що може захистити людську гідність та добитися справедливості.

5. Домашнє завдання.

Виразно читати поезію, у зошити записати по 2 художніх засоби(де це можливо). Вивчити анкетні дані твору.

Художні засоби поезії "Слово, чому ти не твердая криця...":

епітет:

метафора:

риторичне звертання:

персоніфікація:

анафора:

риторичне питання:

риторичний оклик:

повтор:

28.03.

Тема. Офіційно-діловий стиль.Складання офіційного листа

Основний зміст

1. Рубрика "Пригадаймо".

1.1. Дати усні відповіді на питання.

- Що ж характерне для офіційно-ділового стилю? Що є обов'язковим?(Офіційно-діловий стиль — це стиль документів, йому притаманні стислість, точність, наявність стандарту, мовна ввічливість)

- Які види листів ви знаєте? (офіційні і приватні)

1.2. Усне дослідження тексту.

- До якого виду можна віднести цей лист?

Перед вами лист Богдана Хмельницького до шведського короля Карла Густава, надісланий з козацької столиці Чигирина 13 липня 1656р.

Найясніший королю Швеції,
наш вельможний пане і друже!

З наказу самої природи і з нашої вродженої прихильності до кожного, ми звикли нікому не робити кривди, а, навпаки, змагатися у доброзичливості з тими, хто ставиться до нас прихильно. Отже, ми, відчуваючи добре і достатньою мірою ясне ставлення до нас Вашої королівської величності, вже двічі, з душевною насолодою, відіслали листи до Вашої королівської величності. Але якимсь чином, як проти нашого бажання, так і проти бажання

Вашої королівської величності, вони і досі не торкнулися рук Вашої королівської величності. Таким же чином частіші нагоди до бесід були відрізані з обох сторін, це треба приписати не якійсь ворожій недбайливості з нашого боку, а зависній ненависті тієї ж долі. Тепер, отже, для підтвердження нашої приязні до Вашої королівської величності ми повідомляємо і ясно заявляємо, що не дамо нікому допомоги - хоч би до цього нас часто закликали - ані підемо ні на кого в наступ, але при Божій допомозі захищатимемо, як зможемо, віру, волю і наші кордони, хоч би поширювалась якась несприятлива чутка, ніби ми піднімаємо зброю проти Вашої королівської величності. То ж нехай Ваша королівська величність дасть якнайменше віри цій безглуздій чутці, бо ми (як свідчать про нас минулі події) ніколи без причин не трубимо сигналу. Подавець цього листа усно і більш докладно викладе Вашій королівській величності нашу доброзичливість. Тим часом благаємо у Всевишнього найліпшого Бога вічного щастя Вашій королівській величності.

Дано в Чигирині, дня 13 липня 1656 за старим календарем.

Вашій королівській величності, вельмишановного пана і друга готовий до послуг друг Богдан Хмельницький, гетьман Військ Запорізьких.

— Які формули ввічливості використовуються у листі Богдана Хмельницького?

{Звертання: найясніший королю, вельможний пане, вельмишановний пане, Ваша королівська величність.)

—Хто є адресатом цього листа, а хто адресант?

2. Матеріал для опрацювання теми.

— Дипломатичне листування є одним із найважливіших аспектів дипломатичної практики. Нині українська мова забезпечує потреби всіх сфер дипломатії й міжнародних відносин — на рівні голови держави і законодавчого органу, міністерств, посольств, консульств. Нею укладають усі міжнародні договори, угоди, декларації, комюніке, ноти, ведеться листування, документація, засідання і консультації. При складанні офіційних листів користуються певним зразком, інструкцією. Обов'язковим компонентом дипломатичного листування є мовна ввічливість— мовний етикет.

Особливості сучасного офіційного листування

В українське мовлення повернулось звертання пан, пані, яке вживається з прізвищем, назвою професії або посадою в кличному відмінку: пане Дмитренку, пане вчителю, пане директоре.

Існують типи звертань до осіб, що мають високий і найвищий статус:

до монархів (королів) та їхніх дружин — Ваше величносте, Його величність;

до князів монаршого двору, принців, принцес —Ваше високосте, Ваше світлосте,

до глав урядів, держав, керівників, центральних органів влади, шановних гостей — шановний пане Міністре, шановний пане Посол.

У листуванні звертання має велике значення.За звертанням, яким починається нота, лист можна визначати тональність документа. Якщо нота починається словами: Пане Міністр, Пане Посол (без слова шановний), то це свідчить про стриманий чи навіть напружений характер листа.

Актуальним для дипломатичних листів є прикметники, що характеризують ставлення до адресата, як людини поважної і шановної. Наприклад, «Його Високоповажності Надзвичайному і Повноважному Послу Федеративної Республіки Німеччина в Україні».

У дипломатичному листуванні, що ведеться між країнами СНД, вживаються такі форми звертання, як ім'я та по батькові з прикметниками шановний (вельмишановний): «Надзвичайному та Повноважному Послу України в Італійській Республіці! Шановний Володимире Петровичу!..»

Важливим для ноти є те, від якої особи ведеться мова в листуванні: за наявністю чи відсутністю підпису документ поділяється на два види: нота особиста та вербальна. Особиста нота має форму листа і стосується питань, що мають важливі значення та містять інформацію про політичну подію. Складаються від першої особи, від імені персони, яка її підписує. Особиста нота починається зі звертання і закінчується компліментом. Вербальна нота — один із поширених документів дипломатичного листування. Це документ, який повинен якнайсерйозніше братися до уваги.Складається від третьої особи і не підписується. Починається і закінчується формулами ввічливості.

Ось приклад такого листа, який починається формою ввічливості, що засвідчує повагу, яка поєднується з повідомленням або формою прохання:

«Дипломатична академія при Міністерстві закордонних справ України засвідчує свою повагу до Вас, Вельмишановний пане Посол, з проханням» або: просить Вас», висловлює прохання.

3. Словникова робота(усно).

Адресант — одержувач листа, телеграми, пакунка.

Адресат — той, хто посилає комусь лист, пакунок, телеграму, відправник. Громадянин— той, хто належить до постійного населення якої-небудь держави, користується її правами і виконує її обов'язки, встановлені законами цієї держави.

Дипломат — службова особа, уповноважена урядом для відносин або переговорів із представниками іноземних держав. Людяна, яка тонко і вправно діє у стосунках з іншими.

Мовний етикет — система стійких формул спілкування, для встановлення мовленнєвого контакту співрозмовників.

Реквізити — обов'язкові (вихідні) дані для оформлення офіційних документів.

4. Практична робота.

Дописати різні формули ввічливості до кожної групи(по 2-3)

• Вітання та побажання

Дозвольте вітати Вас від імені... Привіт (вітання) з України.

• Прощання

До побачення! Прощавайте, друзі! .........

• Формули звертання

Дорогі друзі! Громадянине (громадянко). .......

• Згода, підтвердження

Це справді так. Чудово! .......

• Заперечення, відмова

Нас це не влаштовує. Ні в якому разі. .......

• Запрошення та прохання

Ласкаво просимо! Дозвольте запросити Вас. .......

5. Пояснення вчителя.

Найпоширенішою формою обміну інформацією між організаціями, установами, фірмами є офіційні (ділові, службові) листи. У практиці ділового спілкування поширені такі їх види: інформаційні, рекламні, листи-запрошення, супровідні, листи-повідомлення, листи-підтвердження, листи-нагадування, гарантійні, ініціативі, листи-відповіді, листи-прохання та ін.

Мета ділового листування — поінформувати, пояснити, впевнити або спонукати до дії. Традиційно текст листа складається двох частин: вступної та основної. У вступній частині зазначають факти, обставини, події, що спричинили написання листа, або посилаються на певні нормативні чи інструктивні матеріали. В основній частині тексту листа викладають його суть у формі пропозиції, зауваження, відмови, гарантії, висновків тощо. Проте нині через невпинне зростання потоку інформації рекомендується починати текст листа із основної частини, а докази й підстави викладати нижче.

Службові листи, що стосуються нескладних питань, що вже були обговорені, можуть містити лише основну частину (наприклад: «Просимо надати спортивний зал для проведення районних змагань із волейболу» або «Згоду надати актовий зал для оформлення фотовиставки просимо підтвердити факсом»).

Текст службового листа повинен розкривати тільки одне питання, що спрощує реєстрацію листів і контроль за їх проходженням. Якщо лист містить кілька пропозицій (запитань, нагадувань тощо), що контролюються різними відділами, доводиться робити копії.

Реквізити службового листа такі: дата (день підписання ділового папера, зазначається у відповідній графі бланка), індекс, посилання на індекс і дату вхідного ділового папера (у листах-відповідях), посада та прізвище адресата і його адреса, заголовок до тексту (якщо обсяг тексту невеликий, заголовка може й не бути), текст, позначка про наявність додатка (якщо є), підпис, відбиток печатки (у разі потреби), прізвище виконавця та номер його телефону, позначка про виконання зазначеного в документі й направлення документа до справи (оформляють від руки після виконання), позначка про перенесення даних на машинний носій. Якщо службовий лист надсилають за межі України, доцільно підготувати його на двомовному бланку.

Виклад змісту службового листа має бути лаконічним, логічним, послідовним і коректним. Факти й аргументи слід висвітлювати об'єктивно, стисло, але повно. У текстах офіційних листів вживаються такі мовні кліше (характерні, усталені вислови): керуючись Постановою Кабінету Міністрів України...; беручи до уваги...; у зв'язку з...; відповідно до...; враховуючи...; незважаючи на..; вивчивши Ваші пропозиції..., розглянувши Ваші зауваження...; уважно ознайомившись з аргументами...; як відомо...; ймовірно...; просимо... .

6. Робота зі зразками текстів офіційних листів. Усі зразки опрацювати усно. ЗАПИСАТИ ЛИШЕ ДВА (ЗА ВИБОРОМ)

ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЛИСТ

Завідуючим районними відділами освіти

20 квітня 2022 р. Київський геологорозвідувальний технікум проводить день відкритих дверей.

Адреса технікуму: м. Київ, вул. Анрі Барбюса, 9.

Телефон для довідок: 268-5355.

Різновидом інформаційного листа е рекламний лист, що містить більш детальний опис товарів чи послуг і надсилається конкретним адресатам, щоб спонукати їх скористатися запропонованим.

СУПРОВІДНИЙ ЛИСТ

Ректору Київського національного університету

їм. Т. Шевченка

Надсилаємо для обговорення проект «Положення про премію Дитячого фонду України».

Відгуки та пропозиції просимо надсилати до 10.12.2018 р. за адресою: Хрещатик, 34, Дитячий фонд України. Телефон для довідок: 229-85-92.

ЛИСТ-ЗАПРОШЕННЯ

Директору Державного комунального підприємства «Інтер'єр»,

Київ-153, просп. Лісний, 39-а

15 грудня 2018 р. у ДКП «Силует» (за адресою: вул. Олени Теліги, 21) відбудеться нарада керівників державних комунальних підприємств м. Києва.

Запрошуємо Вас узяти участь у нараді.

Директор ДКП (підпис) П. І. Сидоренко

ЛИСТ-ПРОХАННЯ

Свердловська школа-ліцей, вул. Мірющенка,1

Директорові

машинобудівельного заводу

Макаренку

Володимирові Борисовичу

Шановний Володимире Борисовичу! Адміністрація школи-ліцею просить Вас прийняти учнів 8-Г класу для проходження літньої трудової практики, що триватиме 12 днів. Просимо забезпечити учнів відповідною роботою.

Директор школи-ліцею (Дата, підпис)

7. Домашня робота.

Скориставшись зразками та самостійно визначивши адресанта й адресата, скласти лист-запрошення приєднатися до вже оформленої та оплаченої екскурсії до м. Канева (відвідання музею та могили Т. Г. Шевченка) у травні 2022 р. учнями КЗ"Заваллівський ліцей".

25.03.

Тема. Леся Українка. "Contra spem spero" як світоглядна декларація сильної, вольової особистості. Символічність, романтичні образи, образотворчі прийоми контрасту

Основний зміст

1.Вступне слово учителя.

Коли розповідь ведеться про «жіночу поезію», то найчастіше у ній насамперед відзначають ніжність, м’якість, особливу задушевність, милосердя і доброту ліричної героїні. Усе це ми, безумовно, знаходимо у творах Лесі Українки. Проте не слід забувати про те, що, як поет-лірик, вона сформувалася в ту епоху, котра привела до пошуків нової особистості — борця і героя, мислителя і мрійника. І тому в симфонії поетичного слова, овіяного жіночністю, звучать такі виразні життєстверджувальні мотиви: мотиви уславлення мужності й сили людського духу.Вже рання тематична лірика Лесі Українки відзначається своєрідністю й оригінальністю. Поезії «Contra spem spero!», «Лагідні весняні ночі», «Якщо прийде журба», «До мого фортеп’яно», цикл «Сім струн» виразно засвідчили вихід української поезії за межі традиційних мотивів і поетичних форм. Іван Франко високо оцінив ці твори поетеси. Відзначав, що в них окремі «прекрасні строфи», де авторка «не віддається песимізмові». Адже сама назва поезії «Contra spem spero!» (1890) в перекладі з латини означає «без надії сподіваюсь». Великий Каменяр із захопленням говорить про Лесю, дивуючись, що у цієї «слабосильної хворої дівчини» стільки мужності, стільки любові до життя, стільки пристрасті в художньому слові, що з нею не зрівняється жодний поет, бо лірика тієї пори часто перепліталася нотками безнадії, розпачу, розгубленості.

«Вона помалу доходить до того,— констатує Франко,— що може виспівувати найтяжчі, розпучливі ридання і тим співом не будити в серцях розпуки та зневіри, бо у самої в душі горить могуче полум’я любові до людей, до рідного краю і широких людських ідеалів, ясніє сильна віра в кращу будущину». Це справді так, адже свої пісні, свої думки поетеса дарувала людям, щоб жагучим вогнем палити байдужих, освітлювати нації шлях до верховин духовності й краси.

Поезія «Contra spem spero!» — не тільки творче, але й життєве кредо поетеси. Ця велика і мужня жінка понад усе цінувала незламність сили людського духу, вміння людини подолати себе й обставини, які виникають на життєвому шляху, і сама подавала такий приклад — вела тривалу й виснажливу боротьбу з хворобою. З самого дитинства вона була упевнена в тому, що «сором хилитися, долі коритися!» Хоч доля поетеси приготувала для неї чимало випробувань (тяжка хвороба, передчасна смерть коханого), вона була мужньою, завжди знаходила в собі сили протистояти тим випробуванням.

Леся змалку знала собі ціну, ненавиділа почуття жалості й ні від кого не приймала співчуття. Вона не дозволяла опускатися «безсилим рукам», прагнула праці без відпочинку, знаючи, що «людині боротьба і праця милі»,— а творчість, велика наполеглива праця митця допомагали їй у цьому.

2. Виразно прочитати вірш «Contra spem spero..!»(с. 214).

Коментар вчителя до поезії

У поезії «Contra spem spero!» Леся Українка висловлює оптимістичну віру у своє поетичне покликання. Цей «безнадійно-надійний» вірш вона будує на контрастних образах: з одного боку, відчуття гнітючості та зневіри, з другого — оптимістичний настрій, сподівання. Зневіру передано за допомогою образів суму: «думи, ви хмари осінні», «у жалю, в голосінні», «сльози гіркі», «серед лиха», «без надії», «думи сумні», «на вбогім сумнім перелозі». Протилежними до цього ряду виступають оптимістичні, радісні образи: «весна золота», «мелодії літа», «сміятись», «співати пісні», «жити хочу!», «барвисті квітки». Поєднання цих контрастних ліній формує образну систему твору, в якій голос поетеси звучить виразно й піднесено.Цей вірш належить до лірики «чуття», що є художнім вираженням «крику душі», прагненням молодої жінки жити повнокровним життям навіть тоді, коли на заваді стають особисті й суспільні перешкоди.Перепони, що виникали на Лесиному життєвому шляху, лише додавали їй енергії й снаги:

Так! Я буду крізь сльози сміятись,

Серед лиха співати пісні.

Без надії таки сподіватись,

Буду жити! Геть думи сумні!

Цей вірш, як і вся творчість письменниці,— яскраве свідчення титанічного духу Лесі Українки, яка ладна була забути про власний біль, готова була виконувати найважчу роботу задля щастя свого народу.Дійсність царської Росії уявлялась Лесі Українці в образі міцної льодової кори, морозу. Цим силам вона робила виклик, висловлюючи готовність «сіять квітки на морозі», «лить на них сльози гіркі», поки не розтане лід і не зійдуть квіти — квіти добра і щастя для людей.

Своє життя Леся називала «темною ніччю», свої думи — «хмарами осінніми», свій шлях — дорогою на «гору круту крем’яную», куди підіймалася, несучи «камінь важкий», а сама була ясним променем, що пробиває «темряву ночі», яскравою квіткою, яка «на вбогім сумнім перелозі» розцвіла в лютий мороз, зіркою, яка осяяла тернистий шлях до волі. Вона кликала «без надії сподіватись», вірила, що квіти, посіяні на морозі, зійдуть і настане «весела весна»; вона «сміялася крізь сльози» і «серед лиха співала пісні». Це було гасло її життя.

Леся Українка слово зробила зброєю в боротьбі за світлу мрію, «безжалісним мечем», що карає ворогів народу й стоїть на заваді до здійснення найзаповітніших сподівань.

Леся Українка — образ сильної, вольової людини, борця, якому протистоять люди із рабською психологією, настроями розпачу, зневіри. Вірш «Contra spem spero..!» сміливо можна взяти за епіграф до всієї творчості поетеси: у ньому звучить оптимістична віра людини у своє поетичне призначення, хоч вірш написаний у той період, коли напади болю в нозі, ураженій туберкульозом, рідко змінювалися тимчасовим полегшенням після лікування. Боротьбу проти тяжкої хвороби Леся Українка жартома називала «сізіфовим каменем». Вона хоче вселити віру: людина стає сильною тоді, коли усвідомлює свою відповідальність перед народом. Ліричний герой висловлює готовність «сіяти квітки на морозі», поливати їх сльозами, поки не розтане лід і не зійдуть квіти добра, радості і щастя.

3. Дати відповіді на питання(усно).

- Які життєві обставини спричинили написання твору?

- Яка думка є провідною в поезії?

- Як поетеса розуміє своє місце в суспільстві?

- Який загальний настрій поезії? Чи є в ній місце суму, відчаю, безнадії?

- Які романтичні образи створено авторкою?

4.Робота в зошитах

4.1. Записати символіку поезії.

Символіка у поезії «Contra spem spero»

Нічка невидна — символ похмурого життя

Зірка провідна — надія, світло, сподівання

Весна золота — передчуття оновлення, прогресу

Квітки на морозі — життя наперекір смерті

Весела пісня — поетичне слово, пронизане оптимізмом

4.2. Дати характеристику ліричної героїні вірша у формі сенкану.

4.3. Ідейно-тематичний зміст поезії«Contra spem spero» (скористайтеся матеріалом пункту №2 уроку і підручником

(сс. 212-214)).

Тема:

Ідея:

Жанр:

5. Домашнє завдання.

Вивчити напам"ять вірш.

УВАГА!!! Вірш здаєте 30 березня з 10 до 11 години в кімнаті №16.

24.03.

Тема. Написання НЕ і НІ з різними частинами мови. Тренувальны вправи

Основний зміст

1. Рубрика "Культура слова"(усно с. 151).

Опрацювати правильний і неправильний варіанти слововживання. Запам"ятати правильний варіант. Звернути увагу на розділ "До речі...". З"ясувати, для чого поети часто використовують у своїх творах заперечні частки.

2. Мовна розминка(вправа 4 + записати ключ до вправи).

3. Виконання вправи 7.

4. Домашнє завдання.

П. 47, вправа 5 + скласти 2 речення(просте і складне), використавши частки НЕ і НІ..

22.03.

Тема. Леся Українка. Життєвий і творчий шлях. Драматична спадщина. Висока оцінка І. Франком збірки «На крилах пісень». ТЛ: неоромантизм

Основний зміст

1. Вступне слово вчителя.

У нашій літературі є імена, що не потребують ані пишних шат, ані високих означень та епітетів, бо вони входять у свідомість кожної людини змалечку, як голос матері, як сонечко, як Батьківщина. Кожним словом, кожним болем своїм живе у душі нашого народу людина, ім’я якої — Леся Українка. Своєю винятковістю і своєю звичайністю — усім вона дорога для нас.

Життя Лесі Українки вмістилось у рядку її поезії «Крізь сльози буду сміятись...». Лесю Українку — славетну й улюблену письменницю нашого народу, феноменальну жінку у світовій культурі — можна охарактеризувати її ж поетичним образом — «світло нагірне». Нагірною проповіддю було її слово, що вселяло віру й надію в її духовні сили, будило Україну зі сну. Всю глибину душі Лесі відчула Ліна Костенко:

Я в людей не проситиму сили,

Я нічого в житті не просила.

Я в людей попрошу тільки віри

В кожне слово, почуте від мене.

Поодинокими зірками на небосхилі української (та й світової!) літератури світять жіночі постаті. Але як яскраво! «Леся Українка скрізь і завжди в своїй поезії зостається жінкою. Вона тим і сильна, тим і займає свою власну постать в історії українського слова, що завжди поєднувала в собі пристрасті. Прометеєвим огнем пройняті пориви з нотами ніжності, з прославленням жіночого героїзму, терпіння й самопожертви»,— писав відомий поет та літературознавець Микола Зеров.

2.Матеріал для сприйняття теми уроку.

Лариса Петрівна Косач народилася 25 лютого 1871 р. в м. Новограді-Волинському, тепер Житомирської області, в сім’ї повітового службовця-юриста Петра Антоновича Косача та відомої української письменниці, громадської діячки Олени Пчілки, сестри Михайла Драгоманова.

У зв’язку з переведенням Петра Косача по службі родина мешкала в Луцьку та Ковелі, а з 1882 р. постійним її місцем проживання стало с. Колодяжне. Саме на Волині, серед чарівної природи, у спілкуванні із селянськими дітьми минули дитинство і юність Лесі. Мати, доглядаючи за дітьми (а їх було шестеро), намагалася дати їм національне виховання. У родині спілкувалися українською мовою, читали українські книжки, зокрема, «Кобзар» Тараса Шевченка. Діти змалку ходили в національному одязі, шанували народні звичаї.

Ще змалку Леся кохалася в народних піснях і казках, у чотири роки уже читала, у п’ять — грала на фортепіано і пробувала творити власну музику. У 6 років навчилася шити і вишивати.

У дитинстві була особливо дружною з братом Михайлом, і коли той, готуючись до вступу в гімназію, опановував гуманітарні предмети, вона також ґрунтовно вивчила стародавнюю історію, грецьку й латинську мови.

6 січня 1881 року під час святкування Водохреща Леся дуже застудилася, що надалі призвело до тяжкої хвороби. Дівчинку лікували по-домашньому від ревматизму, та її уразив туберкульоз кісток.Цього ж року О. П. Косач повезла Михайла, Лесю, Ольгу до Києва для навчання під керівництвом приватних вчителів. Михайло й Леся почали вчитись за программою чоловічої гімназії, там Леся бере уроки гри на фортепіано у дружини М. Лисенка — Ольги О’Коннор.

На початку травня 1882 року Косачі переїздять у село Колодяжне, що відтоді стало їхнім постійним місцем проживання.

Свою журбу, що через хворобу доведеться відмовитися від музичних занять, Леся вилила в автобіографічній елегії «До мого фортеп’яно». Через недугу Леся вже ніколи більше не вчилася систематично з учителями, не відвідувала жодної школи, однак була врешті високоосвіченою людиною, знала багато мов, гарно грала, між іншим, часто виконувала власні композиції-імпровізації, яких вона, на жаль, не вміла записати.

З раннього віку захоплювалася народними піснями, обрядами, звичаями, які поряд з творчістю європейських письменників формували її естетичні смаки й погляди. Літературні нахили дочки всіляко підтримувала мати, і Леся зізнавалася, що їй було легко вийти на шлях творчості, адже батьки перебували у сфері мистецьких інтересів, родичі та близькі знайомі — Драгоманов, Старицький, Лисенко, Франко — працювали на ниві української культури. Поетичний талант у Лесі виявився рано: її перший вірш «Надія» датується 1880 роком, рідні ж згадують, що стала писати ще раніше. 1884 року у львівському журналі «Зоря» надруковано її поезії «Конвалія» і «Сафо» під псевдонімом Леся Українка.

Хвороба прогресувала, уражала суглоби правої ноги. Мати возила дівчину в Київ до професора Олександра Рінека, який раніше оперував Лесі ліву руку. Через рік хвора побувала у Варшаві. Улітку 1888 року батько повіз Лесю на лікування в Одесу. У цей час вірші юної поетеси друкувалися у львівських журналах, на її твори звернули увагу галицькі критики — Іван Франко та Михайло Павлик.

У 1890 р. вона написала для молодшої сестри книжку «Стародавня історія східних народів», яка в 1918 р. була видана як підручник для національної школи. А Михайло Павлик, зустрівшись у Львові з Ларисою Косач в 1891 р., назвав її «геніальною жінкою», глибоко обізнаною з культурою, освітою, поезією людства.

1888 року в Києві з ініціативи Лесі Українки та її брата Михайла Косача створено літературний гурток української молоді «Плеяда». Учасники «Плеяди» обговорювали питання розвитку української літератури, влаштовували літературні вечори, перекладали українською мовою твори зарубіжних письменників. Леся Українка багато зробила у справі організації перекладів творів світової літератури, адже знала більше 10 мов, які вивчила самотужки.

Перша поетична збірка Лесі Українки «На крилах пісень» вийшла у Львові на початку 1893 року. Схвальну рецензію на книгу написав О. Маковей, правильно визначивши провідні мотиви творчості поетеси:, «Перший — то сумовитий погляд авторки на своє життя й долю, другий — то культ природи, а третій — то культ України і світове горе».

У 1899 році у Львові вийшла друга Лесина збірка «Думи і мрії», яка засвідчила злет творчості молодої поетеси. А у 1902 році в Чернівцях — книга поезій «Відгуки».

Кращі твори поетеси позначені намаганням поєднати «гармонію ідеалу з життєвою правдою», що стало однією з істотних особливостей її творчого методу, визначеного самою Лесею Українкою як новоромантизм.

Схиляємось перед мужністю поетеси: вона творила, долаючи щодня фізичний біль, гнітючий настрій, зумовлений недугою. У вірші «Contra spem spero!» відчувається автобіографічний мотив:

Я на гору круту, крем’яную

Буду камінь важкий підіймать

І, несучи вагу ту страшную,

Буду пісню веселу співать.

Щасливим було для Лесі Українки літо 1894 р., коли вдалося відвідати дядька, Михайла Драгоманова, в Софії. Особливо їй запам’яталися розмови з дядьком, котрий, незважаючи на смертельну недугу, до останніх днів залишався борцем проти тиранії. У червні 1895 р. Драгоманов помер.

Повертаючись із-за кордону, завжди відчувала політичну неволю. «Мені сором,— писала вона,— що ми такі невільні, що носимо кайдани і спимо під ними спокійно. Отже, я прокинулась, і тяжко мені, і жаль, і болить...»

1897 року у Криму на лікуванні знайомиться з білоруським журналістом Сергієм Мержинським. Важким випробуванням для поетеси стали його хвороба і смерть у 1901 р. За одну ніч

з-під її пера виходить драматична поема «Одержима». Щоб легше перенести горе, Леся Українка поїхала на Буковину. Дорогою до Чернівців зупинилася на кілька днів у Львові, де бачилася з Іваном Франком, Іваном Трушем. У Чернівцях гостювала в Ольги Кобилянської.

Студенти Чернівецького університету вітали поетесу на урочистостях, організованих на її честь. Краса Карпат надихнула її на створення низки віршів у фольклорному дусі.

У 1903 р. Леся Українка брала участь у святі відкриття в Полтаві пам’ятника Івану Котляревському, де зустрілася з багатьма діячами української культури. У цей час вона активно працює як драматург. З-під її пера з’являються твори різних жанрів. Писала в умовах хвороби, яка прогресувала, забираючи спокій, порушуючи душевну рівновагу, завдаючи нестерпних болів.

25 липня 1907 року вийшла заміж за фольклориста Климентія Васильовича Квітку та оселилися в Києві. Згодом чоловік одержав посаду в суді в Криму, і подружжя переїхало туди, а згодом до Ялти. Через хворобу Лесі Українці доводилося багато їздити по світу. Вона лікувалася в Криму й на Кавказі, у Німеччині й Швейцарії, в Італії та Єгипті. І хоча чужина завжди викликала в неї тугу за рідним краєм, але й збагачувала новими враженнями, знанням життя інших народів, зміцнювала та поглиблювала інтернаціональні мотиви її творчості.

Доводилося долати матеріальну скруту, проте Леся Українка, відмовляючи собі в найнеобхіднішому, на власні кошти організувала фольклорну експедицію для запису на фонограф кобзарських дум. Так з’явилася праця Філарета Колесси «Мелодії українських народних дум». Завжди думала не про себе, а про рідну культуру. У 1912 р. разом з Ольгою Кобилянською, Василем Стефаником, Іваном Трушем закликає громадськість відзначити 40-річчя творчої діяльності Івана Франка. «Лісова душа» поетеси завжди тужила за Поліссям, але змушена була жити лише в південних краях. У 1911 році на Кавказі за кілька днів вона написала «Лісову пісню». Була тяжко хвора, але жага творчої праці не давала спокою. Та залишалися останні місяці життя геніальної письменниці.

1 серпня 1913 р. в грузинському містечку Сурамі зупинилося серце Лесі Українки. Її тіло було перевезено до Києва й поховано на Байковому кладовищі поряд з могилами батька і брата.

3. Робота зі словником уроку(записати в зошити).

Леся Українка — представник неоромантизму.

Неоромантизм — стильова течія модернізму, генетично пов’язана з романтизмом.

Ознаки: прагнення поєднати ідеал із дійсністю; увага до чуттєвої сфери людини; емоційно-інтуїтивне пізнання світу; усвідомлення індивідуальності й суспільної свободи; піднесення постаті визначного героя; самотність — філософська категорія, вимір самоцінності.

4. Загальна характеристика збірки «На крилах пісень».

Леся була обдарованою дитиною: у 4 роки вже читала, мала хист до вивчення мов. Мала малярські, режисерські та акторські здібності. Вивчила німецьку, французьку, російську мови, а згодом засвоїла ще 9 іноземних мов. У 19 років Леся почала публікувати свої твори.

Перша збірка «На крилах пісень» вийшла на початку 1893 року у Львові, фактичним редактором її був Іван Франко. У кращих віршах збірки «На крилах пісень» вповні виявилася притаманна поетесі виняткова суспільна чутливість, уміння схопити й образно виразити суспільні ідеї й тенденції доби.

Збірка «На крилах пісень» складається із 69-ти поезій і трьох поем. Більшість віршів об’єднані у цикли: 1. «Сім струн», (Посвята дядькові Михайлові). 2. «Зоряне небо». 3. «Сльози-перли» (Посвята Іванові Франкові). 4. «Подорож до моря» .

5. «Кримські спогади» (Посвята братові Михайлові). 6. «В дитячому крузі».

До збірки увійшли поетичні твори, написані у 1880-х роках: 30 віршів поза циклами: «Конвалія», «Напровесні», «Contra spem spero!», «Коли втомлюся я життям щоденним», «Мій шлях», «В’язень», «Співець», «Розбита чарка», «Сосна», «Якщо прийде журба...», «Сафо», «До мого фортепіано», «Досвітні огні», «В магазині квіток», «Надія», «Сон», «Сон літньої ночі», «Сонет», «На роковини Шевченка», «Скрізь плач, і стогін, і ридання...», «До натури», «Вечірня година», «Завітання», «На давній мотив», «Пісня», «У путь», «Остання пісня Марії Стюарт», та ранні поеми «Самсон» (1888), «Місячна легенда» (1891-1892), «Русалка» (1885) та 3 поеми: «Самсон» (1888), «Місячна легенда» (1892), «Русалка» (1895).

Збірку «На крилах пісень» відкриває ліричний цикл «Сім струн», присвячений дядькові Лесі Українки Михайлу Драгоманову.

Сім струн — це чарівне злиття слова з музикою. Семирядкова строфа символізує 7 нот у музиці, 7 віршів у циклі — 7 струн, що їх торкає героїня на кобзі.

Пісня — один із центральних образів циклу «Сім струн». Жанр гімн, сповнений світлого патріотичного звучання, ним починається перший вірш циклу «Сім струн» (це нота Do).

У журналі «Зоря» у статті «Наше літературне життя в 1893 році» Іван Франко висловлює думку, що ця збірка «становить, без сумніву, найважливіший здобуток поетичний нашої літератури оригінальної за 1892 рік». У творах молодого автора, Лесі Українки, переважають громадянські мотиви, мужні інтонації, життєстверджуючий настрій. Принцип створення циклів: вони компонуються за мотивами, а не за хронологією чи жанрами. Для циклів Лесі Українки характерне поєднання ліричного, епічного та розповідного елементів. Цикл сприймається як єдиний завершений твір.

Особливість розташування віршів у циклі: вірші розташовані так, щоб розкрити ідейну позицію автора — напруження головної думки циклу поступово зростає.

Ліричний герой циклу — національно свідома громадянка, яка не мириться зі світом насильства, тиранії, мужня патріотка, яка закликає співгромадян до боротьби за свободу.

5. Домашнє завдання.

За матеріалом уроку (пункт 2) скласти і записати анкету письменниці; вивчити про неоромантизм; знати характеристику збірки "На крилах пісень".

21.03.

Тема. Написання НЕ і НІ з різними частинами мови

Основний зміст

1. Рубрика "Пригадаймо".

— Які частки називають заперечними?

— Яку роль відіграють заперечні частки в мовленні?

— Які правила правопису заперечних часток із різними частинами мови ви пам’ятаєте?

2. Мовна розминка(письмово).

Записати слова, стисло пояснити їх написання(письмово).

ЗРАЗОК. Немовля(іменник без частки не вживається).

Недобрий; не здужати; нездужати; не чотири; не швидко, а повільно; не завершений вчасно; ні до кого; нікчемний; ніде; ніякий; не зараз.

3. Робота з теоретичним матеріалом підручника(сс.147-148).

4. Виконання вправи 2(с.148)

5. Домашнє завдання.

П. 47, вправа 3.

18.03.

Тема. Образне слово поетичного модернізму. Альманах "З-над хмар", угруповання "Молода муза"

Основний зміст

1. Рубрика "Пригадаймо"(усно).

Модернізм (дослівно — «осучаснений», від лат. modernus — сучасний) — це філософський і мистецький рух, який поряд з культурними течіями та змінами виник через широкомасштабні та далекосяжні трансформації у західному суспільстві в кінці 19 — початку 20 ст.

Альманах- збірка літературних творів різних авторів (віршів, оповідань, повістей тощо).

2. Робота в зошитах(записати інформацію).

Основні течії модернізму

Течії модернізму	Ознаки	Представники
Імпресіонізм	змалювання не подій, а вражень, почуттів, викликаних подіями; психологізм, ліризм; пейзаж є засобом змалювання внутрішнього світу персонажа; пластичність, ескізна манера письма, звукопис, гра кольорів, світлотіней, натяків; промовисті художні деталі	М. Коцюбинський
Експресіонізм	напруга переживань, динамізм ситуацій; бурхлива реакція на бездуховність суспільства; колоритність персонажів, психологізм; схильність до контрастів, гіперболізації, відсутність прикрас, фрагментарність письма.	В. Стефаник

Неоромантизм	психологізм, емоційно-інтуїтивне пізнання світу, прагнення до повноти буття, виявлення людського потенціалу, спроби поєднати ідеал з життєвою правдою; у центрі зображення — яскрава, неповторна особистість, що протистоїть сірій масі	Леся Українка, Ольга Кобилянська
Символізм	культ краси, прагнення дослідити незбагненну суть життєвих явищ життя; милозвучність поетичного слова, головний художній засіб — символ	Олександр Олесь, Микола Вороний, літ. угрупування «Молода Муза» (Михайло Яцків, Степан Чарнецький, Василь Пачовський, Богдан Лепкий, Петро Карманський та ін.)

3. Навчальний матеріал для сприйняття теми(усно).

3.1.Альманах «З-хмар і з долин»

«З-над хмар і з долин» — літературно-художній альманах. Упорядкував і видав М. Вороний 1903 р. в Одесі. Репрезентував поетів і прозаїків Галичини, Буковини та Наддніпрянщини кінця XIX — початку XX ст., які належали до різних течій і напрямків. Відкривався віршем І. Франка «Миколі Вороному», за яким ішла відповідь М. Вороного «Іванові Франкові». Розмаїті погляди на мистецтво, що виявилися в цих та інших творах альманаху, підкреслювали його провідну тенденцію: письменство має бути глибоко національним та художньо досконалим.

На початку поезії М. Вороний подає епіграф, узятий із творчості Ш. Бодлера: «Предметом поезії є вона сама, а не дійсність». Поет наголошує, що життя йому не байдуже, але він розуміє, що життя має дві рівні сили, одна з яких «велетень-гнобитель» (уособлення сили інстинкту вирішувати суперечки кровопролиттям), а друга — «геній-визволитель» (духовна міць, яка повинна стати основою життя). Незаперечна заслуга Миколи Вороного в тому, що в цій поезії поет вперше ставить питання про необхідність позбавити літературу у «фарисеїв»(лицемірів), тобто графоманів(тих, хто має потяг до письменництва), які «стають, немовби теж до бою, А справді для пихи своєї з порожнім серцем фарисеї І паперовими мечами Вимахують над головами». Погоджуючись із І. Франком у необхідності битися, М. Вороний водночас наголошує, що якщо повсякчас битись, то «серце може озлобитись». У запалі полеміки поет питає адресата:

Чи все ж те розумом збагнути,

Що дасться серцеві відчути?

І чи можливо без утрати

Свобідний творчий дух скувати?

І хто Поезію-царицю

Посміє кинуть у в’язницю?

М. Вороний наголошує, що як поет він вільний у своєму виборі, адже творчість не знає перепон. Виразником духовного є Поезія (тобто мистецтво в найширшому розумінні), тому вона повинна бути первинною. Поет покликаний доносити до загалу духовне. Митець переконаний, що людина і людство повинні постійно вдосконалюватися, що з часом духовні ідеали повинні стати пріоритетними. У кінці поезії М. Вороний виголошує своє творче кредо: «Моя девіза: йти за віком і бути цілим чоловіком!». У цілому митець погоджується з опонентом у тому, що поет вільний обирати предмет творчості, аби тільки б його бачення було ширше. Тому М. Вороний «іде за віком» (тобто не відмовляється від важливості висвітлювати актуальні, злободенні проблеми суспільства), але найголовнішим для нього є при цьому зберегти свою «цілість», тобто внутрішню гармонію.

3.2.Угруповання «Молода муза», «нова драма» на межі століть

Деякі українські письменники приходили від побутописання до психологізму, в їх народницький світогляд вростали елементи модернізму; епіцентр дедалі більше переміщувався від зображення до вираження, від обсервування зовнішніх обставин до ідей і настроїв особистості. В Ольги Кобилянської та Лесі Українки попри деякі їхні розбіжності у поглядах формується неоромантична концепція, що ґрунтується на «визвольному» пориві, прагненні до повноти виявлення родового, саме людського потенціалу буття, ідеалу «повної людини»... Ідею цілісної особистості висунув і Микола Вороний у вірші-відповіді І. Франкові на його послання з назвою «Лісова ідилія». Відповідь була роз’ясненням і поглибленням відкритого листа М. Вороного до письменників, який він опублікував у «Літературно-науковому віснику», де запрошував їх узяти участь в альманасі «З-над хмар і з долин». Він орієнтував письменників на твори, які б за змістом і формою могли «хоч трохи наблизитися до нових течій та напрямів сучасних європейських літератур» і в яких «було б хоч трошки філософії, де хоч клаптик яснів того далекого блакитного неба, що від віків манить нас своєю неосяжною красою, своєю незглибною таємничістю, бо спокою треба, відпочинку для стражденної, зневіреної душі сучасного інтелігента».Чи не подібною є творча настанова молодих львівських письменників, задекларована в журналі «Світ» і розгорнута пізніше О. Луцьким у статті «Молода муза», де підкреслювалося: «Коли вже відкинемо наразі все царство сучасних сумнівів і перехресних кличів в напрямі нашого пізнання, а ограничимось лише на обсяг людського чуття в сфері письменства і філософії, то вистане назвати лише Ніцше, Ібсена та Метерлінка, щоб всім ярко пригадалось те живе биття сучасного, надміру, може, вразливого людського серця і щоб пригадались нам всі його приюти там, де могло воно найти своє тепло i СПОКІЙ серед бурхливих ДНІВ».

Такі заклики не заперечували ні громадянської теми, ні літературної традиції. До того ж притулком для серця оголошувалися не тільки «метафізичні, містичні краї», а й саме життя, все те, де виявляється внутрішня потреба митця, яку не можна замкнути «в ніякурозумовану шухляду».І. Франко назвав статтю О. Луцького маніфестом «Молодої музи». Франко критикував статтю Луцького за те саме, за що раніше бельгійських символістів — за містицизм, прийнявши їх естетичну програму платформи майже за політичну програму: «Як же се, мої панове, ви вербуєте до свого кружка молоді духи, себто наших дітей, наших молодих братів і сестер? Куди ви думаєте вести їх?» Отже, «Молода муза» — літературне угрупування у Львові, що виникло як ланка загальноєвропейського руху за оновлення літератури в 1906 році та проіснувало до 1909. До складу цього угрупування ввійшли Богдан Лепкий, Петро Карманський, Михайло Яцків, Сидір Твердохліб, Василь Пачовський, Остап Луцький та інші.Серед поетів, безсумнівно, найталановитішим був Петро Карманський. Його перша збірка «З теки самовбивці» є учнівським наслідуванням «Страждання молодого Вертера» Гете та «Зів’ялого листя» І. Франка. Та в наступних книжках він утвердився як оригінальний поет зі своїм обличчям.

4. Домашнє завдання.

За матеріалом уроку (пункт №3) скласти 2 літературних доміно -

"Альманах "З-над хмар", "Молода муза".

17.03.

Тема. Розрізнення прислівників і співзвучних сполук. Правила їх написання. Тренувальні вправи

Завдання

1. Повторити правила написання прислівників і співзвучних сполук(с.144).

2. Виконати тестову вправу.

1. Прислівники/співзвучні сполуки написані з помилкою у реченні...

А)Їхали назустріч вітру.

Б)Маю надію на зустріч.

В)Вони йшли нам на зустріч.

Г)Ми поспішали на зустріч із поетом.

2. Прислівники/співзвучні сполуки в усіх реченнях написані правильно, окрім...

А)Вони зустрілись удень.

Б)Побачились у день народження.

В)Удень ішов невеликий сніг.

Г)Удень звіту були присутні всі.

3.Указати рядок, у якому є помилка у написанні прислівників/співзвучних слів

А) Кульки швидко злітали у гору.

Б)Літак несподівано врізавсь у гору.

В)Угору здіймались листочки.

Г) Стежка впиралась у гору.

4. Указати речення, в якому слово "докупи" треба писати разом

А) Він підійшов до/купи листя.

Б) Усі іграшки зібрані до/купи.

В)До/купи сміття наближалась машина.

Г) Усі наблизились до/купи подарунків.

5.Указати речення, в якому слово "напам'ять" потрібно писати разом.

А) Вірш усі вивчили на/пам'ять.

Б)Це фото подароване на/пам'ять.

В)На/пам'ять він не скаржився.

Г)На/пам'ять усі купували сувеніри.

6.Слово "догори" треба писати разом в усіх реченнях, окрім...

А)Не дери ніс до/гори.

Б)До/гори злітали літаки.

В)Усі підняли голови до/гори.

Г) До/гори вже було недалеко.

7."У перше" потрібно писати окремо у реченні...

А) У/перше вони побачились сьогодні.

Б) Постукали тихо у/перше вікно.

В) До школи він прийшов у/перше.

Г) У/перше побачили таку красу.

8.Указати речення із помилкою...

А)Надворі було вже темно.

Б)Весна вже надворі.

В)Надворі лежали дрова.

Г)Надворі йшов дощ.

9.Указати речення, де є помилка

А)Кінь насилу ступав.

Б)Вони на силу подолали шлях.

В)Сподівайся на силу свою.

Г) Зважай на силу суперника.

10. У якому реченні "до дому" потрібно писати окремо?

А) Вони поспішали до/дому.

Б) До/дому хотілося вже всім.

В)Ми вже підійшли до/дому.

Г) Летіли до/дому задоволені.

11.Назвати речення, в якому слово "поволі" може писатись і разом, і окремо, залежно від контексту.

А)Велике дерево поволі росте.

Б) Усі йшли дуже поволі.

В)Поволі розпускалися вже квіти.

Г) Щука-риба у воді поволі гуляє

3. Виконати вправу 3.

4. Домашнє завдання.

П. 46, вправа 6 (6 речень, ОБОВ"ЯЗКОВО використати 1 прислівник і співзвучну з ним сполуку та підкреслити їх).

15.03.

Тема.Контрольна робота №4 за творчістю М.Коцюбинського, О.Кобилянської, В.Стефаника

І варіант

1. М. Коцюбинського називають

А) Кобзарем

Б) Людинознавцем

В) Каменярем

Г) Сонцепоклонником.

2. Гімн природі, чистоті людських взаємин і почуттів, засудження бездуховного життя, обмеженого дрібними потребами й інтересами, - це

А) тема твору «Intermezzo»

Б) ідея твору «Камінний хрест»

В) ідея твору «Intermezzo»

Г) ідея твору «Тіні забутих предків».

3. Три артистичні натури, різні за характерами, але поєднані любов’ю до прекрасного, зокрема до музики, змальовано у творі

А) «Impromtu phantasie»

Б) «Valse melancoligue».

В) «Тіні забутих предків»

Г) «Intermezzo»

4.У творі «Valse melancoligue» ідеться про

А) внутрішній стан ліричного героя, який утомився від людей і тікає на лоно природи

Б) історію короткої любові між революціонером і панною в ризиковій ситуації

В) жінок європейського типу, кожна з яких прагнула самовдосконалення

Г) романтичне кохання, на перепоні якому стає ворожнеча родин.

5. Оскільки праця зігнула Івана Дідуха («Камінний хрест») в дугу, то в селі його називали

А) «Переломаний»

Б) «Зігнутий»

В) «Поламаний»

Г) «Каліка».

6. Новела «Камінний хрест» В.Стефаника змальовує

А) радісні передчуття щасливого життя за кордоном

Б) масове переселення селян до міста

В) тимчасовий виїзд селян на заробітки до Канади

Г) трагедію переселення галицьких селян до Канади

7. Установіть відповідність

1) чугайстир А міг розігнати хмари

2) Марічка Б була, на думку сусідів, відьмою

3) Палагна В з ним Іван кружляв у танку

4) Хима Г була Івановою дружиною

Д складала коломийки

8. Установіть відповідність між цитатою з твору та його назвою

1) «Поїзд летів, повний людського А «Тіні забутих предків»

гаму. Здавалось, город витягує в Б «Impromtu phantasie»

поле залізну руку за мною і не В «Intermezzo»

пускає…» Г «Камінний хрест»

2) «Тихо дзвонить хвоя смерек, Д «Valse melancoligue»

тихо шепочуть ліси холодні сни

літньої ночі, плачуть дзвінки корів,

і гори безперестанку спускають сум

свій в потоки…»

3) «На подвір’ю Іван танцював дальше

якоїсь польки, а Іваниха очепилася

руками порога і приповідала: «Ото-мси

ті відходила, ото-мси ті відгризла

оцими ногами!»

4) «Гордість, яку природа кладе нам у

душу, повинна ти більше розвивати. Се

одинока зброя жінки, якою вона справді

може вдержатись на поверхні життя».

9. Розкрийте образ Івана Дідуха в його нерозривному зв’язку з рідною землею (розгорнуте висловлювання ).

ІІ варіант

1. М. Коцюбинський відомий в українській літературі як письменник

А) романтик

Б) імпресіоніст

В) експресіоніст

Г) постмодерніст .

2. У творі «Тіні забутих предків» НЕ порушено проблеми

А) вічності й сили кохання

Б) місця митця в суспільному житті

В) життя і смерті

Г) вірності і зради

3. Провідною темою «Valse melancoligue»

А) вплив музики, мистецтва на людину, доля талановитого митця

Б) вплив природи на духовний світ гуцулів

В) важливість ролі митця в суспільстві

Г) зображення краси чистого кохання.

4. Бурю спогадів, психологічний вир у душі героїні передано в автобіографічному художньому нарисі

А) «Тіні забутих предків»

Б) «Intermezzo»

В) «Valse melancoligue»

Г) «Impromtu phantasie»

5. Канаду (твір «Камінний хрест») Іван Дідух порівнює з

А) пеклом

Б) могилою

В) раєм

Г) сонцем.

6. Розлогий опис праці головного героя Івана Дідуха на своїй ниві - це

А)розв’язка новели «Камінний хрест»

Б) кульмінація новели «Камінний хрест»

В) зав’язка новели «Камінний хрест»

Г) експозиція новели «Камінний хрест».

7. Установіть відповідність між персонажами того самого твору

1) Іван Палійчук А Ганна

2) Іваниха Б Іван Дідух

3) Софія Дорошенко В Зозуля

4) Людське горе Г Катерина

Д Палагна

8. Установіть відповідність між цитатою з твору та його назвою

1) «Говори, говори. Розпечи гнівом А «Тіні забутих предків»

небесну баню. Покрий її хмарами Б «Intermezzo»

твойого горя, щоб були блискавка В «Камінний хрест»

й грім. Освіжи небо і землю» Г «Impromtu phantasie»

2) «Тихим весняним ранком Іван Д «Valse melancoligue»

ішов у полонину… По далеких горбах

самотіли тихі гуцульські оседки,

вишневі од смерекового диму»

3) «Лиш один Іван узявся свою пайку

копати і сіяти. Оба з конем довозили

гною під горб, а сам уже Іван носив його

мішком наверх…»

4) «Гордість, яку природа кладе нам у

душу, повинна ти більше розвивати. Се

одинока зброя жінки, якою вона справді

може вдержатись на поверхні життя».

9. Розкрийте образ Івана Дідуха в його нерозривному зв’язку з рідною землею(розгорнуте висловлювання).

Домашнє завдання

Повторити вивчене.

15.03.

Тема. Розрізнення прислівників і співзвучних сполук. Правила їх написання

Завдання

1. Мовне спостереження (усно за вправою 1 п. 46 завдання А,Б).

2. Опрацювання (усно)теоретичного матеріалу(повторення вивченого в 7 класі, с. 144).

3. Виконання вправ.

3.1. Вправа 2.

3.2.Творче конструювання(вправа 4).

Важливо!!! При виконанні вправи 4 зверніть увагу на те, що числівник, чи займенник, чи прикметник(їх ви будете писати окремо) має залежати від іменника. А при прислівнику(його ви будете писати через дефіс) має бути дієслово, від якого залежатиме цей прислівник.

4. Домашнє завдання.

П. 46, вправа 7.

14.03.

Тема. Складні випадки написання географічних назв

Завдання

1.Рубрика "Дослідження мовного матеріалу"(усно)

Вправа 1 пп.44-45, завдання А і Б.

2. Опрацювання таблиці на сс.138-139(особливу увагу звернути на написання складних і складених географічних назв).

3. Виконання вправ на закріплення знань.

Вправа 2 ( +підкреслити орфограми).

Вправа 3(+записати ключ до вправи).

4. Домашнє завдання.

ПП. 44-45, вправи 4, 5.

25.02.

Тема. В.Стефаник. «Камінний хрест». Камінний хрест – уособлення долі людини. Ідея нерозривної єдності Івана Дідуха з полем, рідною землею. Танець головного героя як символ трагізму й розпачу від прощання з рідним краєм. Багатозначність символічних образів

Завдання

1.Літературний диктант (ПИСЬМОВО)

«Так-ні» з поясненнями

1. 1. Дідух разом з родиною емігрує до Америки. (Ні, до Канади)

2. 2. Твір «Камінний хрест» має ознаки імпресіоністичного стилю.

3. 3. Розповідь у творі ведеться від третьої особи.

4. 4. Слова «За цим краєм не варт туск до серця брати» промовляє Іван Дідух.

5. 5. Іван Дідух купив синам ниви за гроші, зароблені у війську.

6. 6. Дідух залишає Якову кошти, щоб найняти службу в церкві та справити обід, коли односельці дізнаються про його смерть.

7. 7. У селі Івана називали емігрантом.

8. 8. Твір складається з шести розділів.

9. 9. «Камінний хрест» за жанровими особливостями – це новела.

10. Психологічне розкриття теми еміграції галицького селянства – це тема твору.

11. На хресті, що його поставив на горбі Іван Дідух, викарбувано тільки його ім’ я.

2.Опрацювання навчального матеріалу.

2.1.Проблемні питання

3. То ж чому новела хвилює нас сьогодні?У чому ж символічність назви новели?

( хрест синонімічний слову печаль, Тому що… камінний хрест поставлений Іваном з відчаю,зневіри, ми асоціюємо хрест з людською пам’яттю,бо ставимо на могилах, а у творі образ «далекої могили» - це еміграція. у хресті з каменю Іван Дідух залишив частку себе. Це його духовна смерть)

4. 2.2.Відповіді на питання(усно)

Земля –матінка, земля- годувальниця. Людина без землі ніхто . Вона завжди манила до себе. Вона є окремим образом у новелі.

- - А звідки у Івана земля? Чи був грунт на тому горбі родючим? Чи могла така земля прогодувати родину? Чому ж не кидав того тяжкого горба, який забирав всі сили? Які художні деталі свідчать про те, що праця на цій землі була надзвичайно важкою?

- - Що говорили про Івана в селі? Чи можна сказати, що Дідух був сильною особистістю? З якої причини Іван запросив усе село? Що переважило в Іванові – любов до рідного краю, землі чи любов до дітей? Чи плекає Іван особливі надії на краще життя за океаном?

- 2.3.Психологчне дослідження(записати в зошити)

Спробуємо простежити, як змінюється настрій, стан Івана Дідуха, коли він прощається з рідним краєм.

Психологічний портрет Івана Дідуха.

Людські якості:

— спокійний

— мовчазний

— працьовитий

— терплячий

— люблячий батько

Моральні риси:

— порядний

— чесний

— людяний

— добрий

Соціальний стан:

—наймит

— солдат

— ґазда

— емігрант

6. 2.4. Складання ланцюга зміни настроїв, почуттів та переживань головного героя за розділами.

СУМ → ЖАЛЬ → БАЖАННЯ СПОВІДАТИСЯ → ТУГА ЗА МОЛОДИМИ РОКАМИ → ВІДЧАЙ → НАПІВБОЖЕВІЛЬНИЙ СТАН ГЕРОЯ → ПРИРЕЧЕНІСТЬ

2.5.Дослідження образів-символів(записати).

Іван – (д. – євр.; Ягве (бог) змилосердився (буквально: Божа благодать; дар богів).

Дідух – сніп, який ставили за старим звичаєм у кутку хати перед Різдвом. Прізвище символічне. Дідух – сніп, урожай, землероб, достаток, щаслива доля. Це те, чого не вистачало Івану та його родині. Це те, за чим він відправився у далеку дорогу – дорогу в один кінець.

- Горб - тяжка праця, безвихідь, рідна земля, життя, страждання, надія, любов

Хрест - память, печаль, важка доля, туга за рідною землею, відчай, символ долі, яку не можна змінити, смерть у чужому краї, сумний докір нащадкам, памятник тисячам українців, пересторога, любов до рідного краю

Інші символи :

хата-знак душевного стану людини,

поріг-почуття героїв у крайньому прояві,

місяць-передвісник чогось лихого, підсилення трагізму,

сльоза-видимий образ душевного болю,

чорна рілля=страждання героя,

хмара плачу-душевна мука

танець - символ трагізму прощання з рідним краєм

3. Домашнє завдання.

Підготуватися до контрольної роботи(модернізм; творчість Коцюбинського, Кобилянської, Стефаника).

24.02

Тема. Складні випадки написання прізвищ

Завдання

1. Провести усне спостереження за матеріалом вправи 1 П.43. Виконати завдання(А, Б).

2. Дослідити навчальний матеріал сс.132-134.

3. Виконати вправи.

3.1.Вправа 2(з поданих прізвищ провідміняти (за відмінками) лише Сумська, Романишин, Оболенський). Позначити у віх відмінкових формах закінчення.

3.2. Вправа 4(Б)

3.3. Вправа 5 (тести).

4. Домашнє завдання

П. 43, вправа 7(Б, АЛЕ провідміняти тільки Лермонтов, Вернадський, Цвєтаєва).

Блог учителя української мови та літератури Здерчук Оксани Василівни

Шукати в цьому блозі

10 клас 2022

Коментарі

Дописати коментар